ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
30 березня 2016 року Справа № 813/590/16
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Кузана Р.І.,
секретар судового засідання Перчак С.В.,
з участю:
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Костецької Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області (надалі - відповідач, ДПІ у Залізничному районі м.Львова), в якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №б/н 18 від 18.12.15р. про визначення грошового зобов'язання з транспортного податку для фізичних осіб в сумі 25 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що ДПІ у Залізничному районі м.Львова порушено визначений Податковим кодексом України (надалі - ПК України) граничний строк для прийняття та направлення позивачу податкового повідомлення-рішення про сплату транспортного податку для фізичних осіб. Окрім того, відповідач у даному випадку не є контролюючим органом, в розумінні ст.267.6.2 ПК України, оскільки місцем реєстрації ОСОБА_1 є Шевченківський район міста Львова. Таким чином, податкове повідомлення-рішення №б/н від 18.12.15р. є таким, що суперечить чинному законодавству України, а тому підлягає скасуванню.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях. Просив адміністративний позов задовольнити повністю.
Ухвалою від 23.03.16р. судом допущено процесуальне правонаступництво відповідача на належного - Залізничну об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області (надалі - Залізнична ОДПІ).
Представник відповідача щодо задоволення адміністративного позову заперечила з підстав, викладених у письмових запереченнях. Зазначила, що підпунктом 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України встановлено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування. За положеннями п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб.см. Згідно з п. 267.4 ст. 267 цього Кодексу ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті. Оскільки, як встановлено контролюючим органом, позивач є власником легкового автомобіля, який використовувався до 5 років і має об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб, позивач повинен сплатити транспортний податок.
Крім цього представник відповідача вказала, що 10.03.16р. Залізничною ОДПІ прийнято рішення № 2806 про вилучення штрафних санкцій в сумі 25 000 грн., нарахованих в картці особового рахунку позивача на підставі оскаржуваного рішення від 18.12.15р., а тому на даний час відсутній предмет спору. З урахуванням викладеного просила в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:
У власності ОСОБА_1 перебуває легковий автомобіль марки HONDA, об'єм двигуна 3 471 куб. см., 2011 року випуску, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію транспортного засобу серії САT 447624.
18.12.15р. відповідачем на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та пп.267.6.2 п.267.6 ст.267 ПК України прийнято податкове повідомлення рішення, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок фізичних осіб в розмірі 25 000, 00 грн.
ОСОБА_1 не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся з даним позовом до суду.
Суд зазначає, що між сторонами відсутній спір щодо правильності визначення податкового зобов'язання по транспортному податку та його розміру. Позивач вказує на відсутність повноважень у відповідача щодо прийняття оскаржуваного рішення та порушення ним строків прийняття такого.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-Ш "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи", з 01 січня 2015 року введено в дію статтю 267 Податкового кодексу України "Транспортний податок".
Згідно з п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні, згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України є об'єктами оподаткування.
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 грн. за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування (п. 267.4 ст. 267 ПК України).
У відповідності до ст. 267 ПК України, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб.см.
Згідно з п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 ПК України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
У відповідності до п.п. 267.6.2. п. 267.6 ст. 267 ПК України Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. Таким чином місцем реєстрації позивача є Шевченківський район міста Львова. Податкове повідомлення-рішення №б/н від 18.12.15р. винесено ДПІ в Залізничному районі м. Львова. Вказане свідчить про те, що відповідач не був наділений повноваженнями щодо прийняття такого рішення.
Окрім того, про необхідність сплати транспортного податку ОСОБА_1 відповідачу було відомо ще в червні 2015 року з листа ГУ ДФС у Львівській області № 6589/7/13-01-17-01-16, однак оскаржуване рішення прийняте відповідачем 18.12.15р., тобто з порушеннями строку, встановленого ПК України.
З пояснень представника відповідача та долучених до матеріалів справи доказів судом встановлено, що 10.03.16р. відповідачем прийнято рішення № 2806 про вилучення штрафних санкцій в сумі 25 000 грн., нарахованих в картці особового рахунку позивача на підставі оскаржуваного рішення від 18.12.15р. Однак, таке рішення фактично не скасовує оскаржуваного рішення, а тому судом не беруться до уваги доводи відповідача щодо відсутності предмету спору.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення та своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинстваУкраїни, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано доказів правомірності винесення податкового повідомлення-рішення від 18.12.15р. Натомість, судом встановлено наявність порушень при винесенні такого та, відповідно, його протиправність.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підставними, а тому такі слід задовольнити в повному обсязі.
Суд враховує, що згідно з п.10.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного судуУкраїни № 7 від 20.05.13р. "Про судове рішення в адміністративній справі", в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 7-14, 69-71, 86, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області від 18.12.15р., яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку в розмірі 25000 грн.
Стягнути з Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) гривню 21 коп.
Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Кузан Р.І.