ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
06 квітня 2016 року м. Львів № 813/26/16
17 год. 17 хв.
Львівський окружний адміністративний суд у колегіальному складі: головуючий суддя Клименко О.М., суддя Ланкевич А.З., суддя Мартинюк В.Я. за участю секретаря судового засідання Гойни Є.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представники Кравчук Р.С., Туркевич Р.Ю.;
відповідача 1: представник не прибув;
відповідача 2: представник не прибув;
третьої особи 1: представник не прибув;
третьої особи 2: представник не прибув;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» до Департаменту державної реєстрації Міністерства Юстиції України, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства Юстиції України Чекригіна Олександра Валерійовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Реєстраційна служба Львівського міського управління юстиції Львівської області, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОСУГБУДІНВЕСТ» про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Публічне акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк «Львів» (далі - ПАТ АКБ «Львів») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту державної реєстрації Міністерства Юстиції України, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства Юстиції України Чекригіна Олександра Валерійовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Реєстраційна служба Львівського міського управління юстиції Львівської області, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОСУГБУДІНВЕСТ», у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Чекригіна Олександра Валерійовича № 25979471 від 09.11.2015 року про відмову ПАТ АКБ «Львів» у державній реєстрації за ним права власності на нежитлові приміщення стадіону і будівель стадіону загальною площею 140,8 м.кв., які розташовані за адресою: м. Львів, вул. Золота, 40 «а», реєстраційний номер об'єкта 13956302, та зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України вчинити необхідні дії для державної реєстрації права власності ПАТ АКБ «Львів» на нежитлові приміщення стадіону і будівель стадіону загальною площею 140,8 м.кв., які розташовані за адресою: м. Львів, вул. Золота, 40 «а», реєстраційний номер об'єкта 13956302, на підставі заяви ПАТ АКБ «Львів» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.09.2015 року, реєстраційний номер 13583557.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позивач 30.09.2015 року звернувся до Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, до якої було додано усі необхідні документи на виконання вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № 868. Однак, рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Чекригіна Олександра Валерійовича № 25979471 від 09.11.2015 року відмовлено позивачу у державній реєстрації за ним права власності на нежитлові приміщення. Стверджує, що спірне рішення прийнято з порушенням строків розгляду заяви про реєстрацію права власності, не відповідає вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, прийнято поза межами повноважень державного реєстратора, є необґрунтованим і неправомірним та підлягає скасуванню.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених в позовній заяві, просили позов задовольнити.
До суду надійшло письмове заперечення проти позову Міністерства юстиції України, у якому зазначено, що Міністерством юстиції України не приймалось оскаржуване чи будь-яке інше рішення стосовно позивача, та, відповідно, будь-яке право позивача не порушувалось.
Представник відповідача 1 в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений, заперечення на позов не подав.
Позиція відповідача 2 викладена у письмових запереченнях на позовну заяву, де зазначено, що рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Чекригіна Олександра Валерійовича № 25979471 від 09.11.2015 року про відмову ПАТ АКБ «Львів» у державній реєстрації за ним права власності на нежитлові приміщення стадіону і будівель стадіону загальною площею 140,8 м.кв., які розташовані за адресою: м. Львів, вул. Золота, 40 «а», реєстраційний номер об'єкта 13956302, прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Вказує, що подані позивачем до заяви документи не відповідали вимогам, встановленим Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Крім того, зазначає про безпідставність позовної вимоги про зобов'язання державного реєстратора прав на нерухоме майно вчинити необхідні дії для державної реєстрації права власності ПАТ АКБ «Львів» на нежитлові приміщення, оскільки суд не може змінити установлену законом процедуру розгляду документів та прийняття рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, перебираючи на себе повноваження державного реєстратора. Просив у задоволенні позову відмовити та розглядати справу без його участі.
Представник третьої особи 1 в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений, заперечення на позов не подав.
Третьою особою 2 подано письмові пояснення по справі, у яких зазначено, що стягнення на предмет іпотеки здійснено ПАТ АКБ «Львів» у спосіб, в порядку та відповідно до вимог і умов Закону України «Про іпотеку» та Договору Іпотеки, відтак, ТОВ «ДОСУГБУДІНВЕСТ» не має майнових претензій до ПАТ АКБ «Львів». Просить здійснювати розгляд справи без участі повноважного представника.
Суд заслухав пояснення представників позивача, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
30.09.2015 року представник ПАТ АКБ «Львів» звернувся до Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності), у якій просив провести державну реєстрацію права власності, форма власності приватна, на нежитлові приміщення стадіону, що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Золота, 40 «а», реєстраційний номер об'єкта 13956302 за ПАТ АКБ «Львів» (а. с. 129).
Відповідно до картки прийому заяви № 24910000 (а. с. 190) до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) № 24910000 подано: копію витягу з ЄДРЮО та ФОП від 28.08.2015 року; копію протоколу від 20.12.2011 року; копію наказу № 31-К від 20.02.2012 року; копію статуту № 14151050017020657 від 09.12.2014 року; договір іпотеки № 1822 від 12.12.2011 року; договір про внесення змін та доповнень до договору іпотеки № 867 від 01.12.2014 року; витяг з ДРРП № 30261740 від 01.12.2014 року; договір про внесення змін та доповнень до договору іпотеки № 216 від 16.04.2015 року; витяг з ДРП № 36367365 від 16.04.2015 року; договір про внесення змін та доповнень до договору іпотеки № 320 від 12.06.2015 року; витяг з ДРРП № 38957308 від 12.06.2015 року; договір про внесення змін та доповнень до договору іпотеки № 423 від 07.08.2015 року; витяг з ДРРП № 41953265 від 07.08.2015 року; договір купівлі-продажу № 3792 від 18.08.2008 року; витяг № 20051312 від 29.08.2008 року; акт приймання-передачі нерухомого майна від 12.12.2011 року; лист-вимогу № 646/1/0-10 від 03.08.2015 року; вимогу № 673/1/0-10 від 18.08.2015 року; виписку від 23.09.2015 року; протокол № 96/2015 від 23.09.2015 року; повідомлення № 784/0-10 від 30.9.2015 року; опис № 7900606264344 від 30.09.2015 року; квитанцію № ПН215600426655 від 30.09.2015 року; копію висновку про вартість нерухомого майна від 17.09.2015 року (а. с. 190).
09.11.2015 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Чекригіном Олександром Валерійовичем прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 25979471, яким відмовлено ПАТ АКБ «Львів» у державній реєстрації за ним права власності на нежитлові приміщення стадіону загальною площею 140,8 м.кв., які розташовані за адресою: м. Львів, вул. Золота, 40 «а» (а. с. 18).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.
Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно регулюються Конституцією України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, цей Закон регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державна реєстрація прав на об'єкт незавершеного будівництва та їх обтяжень у випадках, установлених законом, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, з урахуванням особливостей правового статусу такого об'єкта.
Відповідно до п. п. 1-2 ч. 2 ст. 9 цього ж Закону державний реєстратор:
1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:
відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом);
відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень;
відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;
наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону;
наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;
2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.
Отже, законодавцем визначено обов'язок державного реєстратора щодо встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 цього ж Закону державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:
1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;
2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;
3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;
4) внесення записів до Державного реєстру прав;
5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;
6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Відповідно до ч. 5 ст. 15 цього ж Закону державна реєстрація прав (надання відмови в ній) проводиться у строк, що не перевищує п'яти робочих днів (крім випадків, установлених частиною сьомою цієї статті) з дня надходження до органу державної реєстрації прав заяви про таку реєстрацію і передбачених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього, документів, необхідних для її проведення.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 24 цього ж Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Відповідно до п. 1 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № 868 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, цей Порядок визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Відповідно до п. 8 цього ж Порядку для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові, особі, зазначеній у пункті 1-1 цього Порядку, заяву, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.
Згідно з п. 9 цього ж Порядку орган державної реєстрації прав, нотаріус, особа, зазначена у пункті 1-1 цього Порядку, приймає заяви в порядку черговості їх надходження шляхом реєстрації у базі даних про реєстрацію заяв і запитів з автоматичним присвоєнням їм реєстраційного номера, фіксацією дати та часу реєстрації.
Моментом прийняття заяви вважається дата та час її реєстрації у базі даних про реєстрацію заяв і запитів.
Орган державної реєстрації прав, особа, зазначена у пункті 1-1 цього Порядку, у разі подання заяви особисто заявником видає йому картку прийому заяви, форму та вимоги до оформлення якої встановлює Мін'юст.
Відповідно до п. 13 цього ж Порядку заявник подає разом із заявою органові державної реєстрації прав, нотаріусові, особі, зазначеній у пункті 1-1 цього Порядку, необхідні для державної реєстрації прав документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату адміністративного збору.
Згідно з п. 15 цього ж Порядку під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо:
1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках);
2) повноважень заявника;
3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;
4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону;
5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.
Згідно з п. 16 цього ж Порядку у разі подання документів, необхідних для проведення державної реєстрації речових прав, не в повному обсязі державний реєстратор приймає рішення про зупинення розгляду заяви, яке містить рекомендації щодо усунення обставин, що були підставою для його прийняття.
Орган державної реєстрації прав, нотаріус у день прийняття рішення про зупинення розгляду заяви видає таке рішення особисто або надсилає поштою заявникові з повідомленням про вручення.
Відповідно до п. 20 цього ж Порядку за результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації.
Згідно з п. п. 36-37 цього ж Порядку для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.
Для проведення державної реєстрації речового права на нерухоме майно, що є похідним від права власності, одночасно з проведенням державної реєстрації права власності на таке майно заявником подаються документи, необхідні для проведення державної реєстрації права власності на таке майно та державної реєстрації речового права, що є похідним від нього.
Відповідно до п. 46 цього ж Порядку для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:
1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги;
2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;
3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
Судом встановлено, що у спірному рішенні підставами для його прийняття зазначено те, що: на описі вкладення наявні дописки, а також в графі «перевірив» відсутня посада службової особи яка здійснила перевірку; у повідомленні, виданому юридичною особою відсутня печатка такої юридичної особи; на вимозі до боржника відсутня печатка юридичної особи; копії вимог боржнику та іпотекодавцю не завірені у встановленому законом порядку; у вимозі боржнику зазначено протягом десяти банківських днів з дня отримання цієї вимоги, а не як передбачено умовами іпотечного договору не менш ніж тридцятиденний строк; відповідно до умов п. 6.2.4. іпотечного договору іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності, а заявником подано оцінку вартості станом на 17.09.2015 року; окрім завіреної у встановленому законом порядку письмової вимоги п. 46 Порядку вимагається документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання боржником та іпотекодавцем письмової вимоги.
Стосовно твердження державного реєстратора про те, що в описі вкладення наявні дописки, а в графі «перевірив» відсутня посада службової особи, яка здійснила перевірку, суд зазначає, що опис вкладення у цінний лист не є документом, що підтверджує виникнення, перехід та/або припинення речових прав на нерухоме майно, а також не є документом що встановлює відповідність заявлених прав вимогам законодавства. Таким чином, дописані на чистому полі опису номер поштового відправлення, а також не зазначення у описі посади працівника зв'язку, який перевірив вкладення у цінний лист, жодним чином не впливають на дійсність правовідносин між іпотекодержателем та іпотекодавцем, а також не впливають на відповідність заявлених іпотекодержателем прав вимогам законодавства.
Щодо твердження державного реєстратора про те, що у повідомленні, виданому юридичною особою, відсутня печатка такої юридичної особи, судом встановлено, що відповідно до матеріалів реєстраційної справи, повідомлення іпотекодавця - ТОВ «ДОСУГБУДІНВЕСТ» про набуття іпотекодержателем - ПАТ АКБ «Львів» права власності на предмет іпотеки виконано на бланку установи, підписано його представником. При цьому, жодною нормою чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства не встановлено вимоги проставляння печатки іпотекодержателя на письмовому повідомленні іпотекодавця про набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки. Не наведено законодавчої норми з такою вимогою і державним реєстратором у спірному рішенні та не зазначено у запереченні на адміністративний позов.
Стосовно твердження державного реєстратора про те, що копії вимог боржнику та іпотекодавцю не завірені у встановленому законом порядку, судом встановлено, що до заяви разом із оригіналом другого примірника листа-вимоги № 646/1/0-10 від 03.08.2015 року до боржника та оригіналом другого примірника листа-вимоги № 673/1/0-10 від 18.08.2015 року до іпотекодавця, подано копії цих документів, завірені представником ПАТ АКБ «Львів». Суд зазначає, що листом № 43-06-15-13 від 07.02.2013 року «Щодо надання роз'яснення стосовно порядку засвідчення копій документів» Державною реєстраційною службою України роз'яснено, що для цілей проведення державної реєстрації прав до копій документів, засвідчених в установленому порядку, слід відносити копії документів, засвідчені як нотаріусом або посадовою особою органу місцевого самоврядування, так і уповноваженою особою органу державної влади, підприємства, установи, організації (для юридичних осіб) або фізичною особою (для фізичних осіб), які подають такий документ. Відтак, суд дійшов висновку, що копії вимог боржнику та іпотекодавцю завірені у встановленому законом порядку.
Щодо твердження державного реєстратора про те, що у вимозі боржнику зазначено термін виконання кредитних зобов'язань протягом десяти банківських днів з дня тримання цієї вимоги, а не як передбачено умовами іпотечного договору не менш ніж тридцятиденний строк, судом встановлено наступне.
ПАТ АКБ Львів» звернулось до ПП «Інтеграл Інвестиції» з листом-вимогою № 646/1/0-10 від 03.08.2015 року в якому, керуючись п. 5.9. і п. 5.10. Кредитного Договору заявив вимогу про сплату протягом десяти банківських днів з дня отримання цієї вимоги заборгованості за Генеральним договором кредитної лінії № 90 від 12.12.2011 року у повному обсязі, яка на той час становила суму 8930476,60 грн. Також, у цій вимозі ПАТ АКБ «Львів» попередив ПП «Інтеграл Інвестиції» про те, що у випадку невиконання цієї вимоги у зазначений строк, ПАТ АКБ «Львів», відповідно до умов Кредитного Договору, Договору Іпотеки та чинного законодавства України розпочне процедуру примусового стягнення заборгованості за Кредитним Договором, в тому числі за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки. Зазначену вимогу отримано директором ПП «Інтеграл Інвестиції» 03.08.2015 року, про що свідчить відмітка про отримання з його підписом і датою, на другому примірнику вимоги. Пунктами 5.9. і 5.10. Генерального договору кредитної лінії № 90 від 12.12.2011 року обумовлено, що у випадках передбачених п. 2.7., зокрема у випадку несвоєчасної сплати процентів та/або несвоєчасного повернення кредиту або його частини, Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим договором. Позичальник зобов'язаний протягом 10-ти банківських днів з моменту отримання письмової вимоги Банку (п. 5.9.) достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за цим договором.
Судом встановлено, що ПАТ АКБ «Львів» звернулось до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції із заявою про реєстрацію права власності на предмет іпотеки 30.09.2015 року, тобто, за спливом 58-денного строку з дня отримання директором ПП «Інтеграл Інвестиції» листа-вимоги. Відтак, ні умов Генерального договору кредитної лінії № 90 від 12.12.2011 року, ні умов договору іпотеки № 1822 від 12.12.2011 року в частині дотримання строку виникнення права на звернення із заявою про реєстрацію права власності на предмет іпотеки позивачем не порушено.
Крім того, до заяви про реєстрацію права власності позивачем додано оригінал другого примірника листа-вимоги № 673/1/0-10 від 18.08.2015 року з відміткою про його отримання 18.08.2015 року особисто генеральним директором іпотекодавця ТОВ «ДОСУГБУДІНВЕСТ», з його підписом і датою отримання як доказ на підтвердження завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем ТОВ «ДОСУГБУДІНВЕСТ» письмової вимоги іпотекодержателя. Вказаний документ є належним доказом дотримання позивачем вимог п. 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень стосовно подання документа, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання боржником та іпотекодавцем письмової вимоги.
Стосовно твердження державного реєстратора про те, що умовами п. 6.2.4. іпотечного договору передбачено, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності, а заявником подано оцінку вартості станом на 17.09.2015 року судом встановлено наступне.
Позивачем до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) додано Висновок про вартість нерухомого майна від 17.09.2015 року, виконаний суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6
Відповідно до п. 57 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1440 від 10.09.2003 року, строк дії звіту (і відповідно - висновку про вартість майна, як його невід'ємної частини) вказуються оцінювачем тільки в разі потреби або у випадках, встановлених законодавством спеціально для деяких ситуацій. Відтак, чинне законодавство України не обмежує строк дії звіту (висновку) про вартість нерухомого майна, складеного з метою набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки. Суд також бере до уваги ту обставину, що позивач звернувся до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 30.09.2015 року, тобто через 13 днів з моменту проведення оцінки вартості майна. З огляду на наведене, на переконання суду, подання згаданого висновку про вартість нерухомого майна не є підставою для прийняття рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Крім того, суд не може залишити поза увагою факт сплати позивачем адміністративного збору в подвійному розмірі за скорочені терміни розгляду заяви про державну реєстрацію права власності та факт прийняття відповідачем 2 спірного рішення з істотним порушенням строків розгляду заяви про реєстрацію права власності.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 25979471 від 09.11.2015 року на предмет дотримання вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, суд вважає, що таке рішення прийнято необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, недобросовісно. Відтак, адміністративний позов в частині визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Чекригіна Олександра Валерійовича № 25979471 від 09.11.2015 року про відмову ПАТ АКБ «Львів» у державній реєстрації за ним права власності на нежитлові приміщення стадіону і будівель стадіону загальною площею 140,8 м.кв., які розташовані за адресою: м. Львів, вул. Золота, 40 «а», реєстраційний номер об'єкта 13956302 слід задовольнити.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України вчинити необхідні дії для державної реєстрації права власності ПАТ АКБ «Львів» на нежитлові приміщення стадіону і будівель стадіону загальною площею 140,8 м.кв., які розташовані за адресою: м. Львів, вул. Золота, 40 «а», реєстраційний номер об'єкта 13956302, на підставі заяви ПАТ АКБ «Львів» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.09.2015 року, реєстраційний номер 13583557, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» визначено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.
Отже, суд не наділений повноваженнями зобов'язати відповідача прийняти конкретне рішення, оскільки, прийняття рішення за заявою позивача є виключною компетенцією державного реєстратора.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень законодавства та матеріалів справи, враховуючи пояснення сторін, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України повторно розглянути заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 30.09.2015 року за реєстраційним номером 13583557, із урахуванням вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № 868 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, оскільки саме в такий спосіб порушені права позивача будуть захищені у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про:
1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;
2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії;
3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій;
4) стягнення з відповідача коштів;
5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;
8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням викладеного, суд приходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог статті 94 КАС України понесені позивачем судові витрати (судовий збір) відшкодовуються йому за рахунок Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог.
Позивачем у первинному позові було зазначено дві позовні вимоги немайнового характеру, за подання якого було сплачено судовий збір в сумі 2436,00 грн.
Оскільки судом адміністративний позов задоволено частково, позивачу слід присудити, з урахуванням вимог ст. 94 КАС України, судовий збір у розмірі 1218 грн.
Керуючись ст.ст. 17-19, 35, 71, 94, 160-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Чекригіна Олександра Валерійовича № 25979471 від 09.11.2015 року про відмову ПАТ АКБ «Львів» у державній реєстрації за ним права власності на нежитлові приміщення стадіону і будівель стадіону загальною площею 140,8 м.кв., які розташовані за адресою: м. Львів, вул. Золота, 40 «а», реєстраційний номер об'єкта 13956302.
Зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України повторно розглянути заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 30.09.2015 року за реєстраційним номером 13583557.
В решті позовних вимог відмовити.
Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» (вул. Сербська, 1, м. Львів. 79008, код ЄДРПОУ 09801546) судовий збір у розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 11.04.2016 року
Головуючий суддя Клименко О.М.
Суддя Ланкевич А.З.
Суддя Мартинюк В.Я.