ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
04 квітня 2016 року № 813/6565/15
Львівський окружний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого - судді Сидор Н.Т., суддів Потабенко В.А., Гулика А.Г.,
за участю секретаря судового засідання Присташ І.М.,
представника позивача Думича А.М.,
представника відповідача Державної фіскальної служби України Лесько Н.Р.,
представника відповідача Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області Хильченко Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1" до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області про скасування рішення,
позивач звернувся в суд з позовом до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області та з врахуванням заяви про уточнення вимог від 22.02.2016 року просить суд про скасування рішення Державної фіскальної служби України № 26220/6/99-99-20-04-02-15-ВПП від 08.12.2015 року "Про зміну основного місця обліку та переведення на облік до контролю органу, що здійснює супроводження великих платників податків, чи іншого контролюючого органу".
Позов позивач обґрунтовує тим, що зняття позивача з обліку відбулося всупереч вимог податкового законодавства, яке, на його переконання, унеможливлює зняття з обліку платника податків за умови судового оскарження платником результатів податкової перевірки. А зважаючи на оскарження позивачем до суду рішення за наслідками перевірки, зняття позивача у цей період, на його думку, відбулось протиправно. Просить позов задоволити.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги повністю підтримав з урахуванням уточнень від 22.02.2016 року, надав пояснення аналогічні змісту позовної заяви, просив позов задовольнити повністю.
Представники відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечили, зазначивши, що позивач відповідав критерію великого платника податків, що слугувало підставою прийняття рішення про зміну місця його обліку, а факт оскарження в суді результатів перевірки не перешкоджає податковому органу адмініструвати податки в частині завершення їх адміністрування до завершення судового розгляду, а відповідно й не створює перешкод перевести платника на інший облік для його супроводження. Відтак, в задоволенні позовних вимог ТзОВ "Транс-Сервіс-1" просили відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Підпунктом 14.1.24. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що великий платник податків - юридична особа, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує п'ятсот мільйонів гривень або загальна сума сплачених до Державного бюджету України податків за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, за такий самий період перевищує дванадцять мільйонів гривень.
Судом встановлено та сторонами не заперечується, що позивач відповідає критеріям великого платника податків, що відповідає вимогам пп. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.
Згідно з п. 64.7 ст. 64 Податкового кодексу України центральний орган державної податкової служби визначає порядок обліку платників податків в органах державної податкової служби та порядок формування Реєстру великих платників податків на відповідний рік. У разі включення платника податків до Реєстру великих платників податків на нього поширюються особливості, визначені ПК України для великих платників податків. Після включення платника податків до Реєстру великих платників податків та отримання повідомлення центрального органу державної податкової служби про таке включення платник податків зобов'язаний стати на облік у спеціалізованому органі державної податкової служби, що здійснює податкове супроводження великих платників податків, з початку податкового періоду (календарного року), на який сформовано Реєстр.
Щодо великих платників податків, які самостійно не стали на облік у спеціалізованому органі державної податкової служби, центральний орган державної податкової служби має право приймати рішення про зміну основного місця обліку та переведення їх на облік у спеціалізовані чи інші органи державної податкової служби.
Згідно з пп. 1 п. 10.22 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588, у редакції наказу Міністерства фінансів України 22.04.2014 року № 462 (далі по тексту Порядок), якщо відповідно до критеріїв, визначених підпунктом 14.1.24 пункту 14.1 статті 14 розділу I, та згідно з пунктом 64.7 статті64 глави 6 розділу II ПК України в установленому порядку платника податків включено/не включено до Реєстру великих платників податків на наступний рік, внаслідок чого змінюється основне місце обліку платника податків, контролюючі органи здійснюють переведення такого платника податків до/з контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податків, з урахуванням таких особливостей:
у разі отримання платником податків повідомлення про включення платника податків до Реєстру великих платників податків такий платник податків зобов'язаний не пізніше 15 листопада поточного року подати до вказаного у такому повідомленні контролюючого органу за новим місцем обліку заяву за формою № 1-ОПП про взяття на облік з початку календарного року, на який сформовано реєстр. Платник податків, якого включено до Реєстру великих платників податків на наступний рік, подає заяву за формою № 1-ОПП до контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податків, за самостійно обраним новим основним місцем обліку.
Відповідно до абз. 1 пп. 2 п. 10.22 Порядку, якщо платник податків не подав заяви за формою № 1-ОПП про взяття на облік з початку календарного року, на який сформовано реєстр, до контролюючого органу за новим місцем обліку, стосовно такого платника податків Центральний контролюючий орган має право приймати рішення про зміну основного місця обліку та переведення на облік у контролюючий орган, що здійснює супроводження великих платників податків, чи інший контролюючий орган. Рішення надсилається платнику податків, а інформація про направлення рішення надсилається до відповідних контролюючих органів (за місцем обліку платника податків та новим основним місцем обліку, яке визначено у рішенні).
Оскільки, ТзОВ "Транс-Сервіс-1" не подано до контролюючого органу заяву за формою № 1-ОПП про взяття на облік, відповідач, з огляду на вимоги пп. 2 п. 10.22 Порядку, 08.12.2015 року прийняв спірне рішення №26220/6/99-99-20-04-02-15- ВПП.
Згідно з рішенням Державної фіскальної служби України №26220/6/99-99-20-04-02-15- ВПП від 08.12.2015 року «Про зміну основного місця обліку та переведення на облік до контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податків, чи іншого контролюючого органу» змінено основне місце обліку платника податків ТзОВ "Транс-Сервіс-1" шляхом переведення на облік з ДПІ у Пустомитівському районі до СДПІ з ОВП у м.Львові.
У відповідності до п. 10.14 Порядку, після зняття платника податків з основного місця обліку в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням платник податків продовжує перебувати на обліку в такому органі з ознакою обліку за неосновним місцем обліку, а контролюючий орган стосовно платника податків продовжує адмініструвати податки, збори у частині завершення процедур такого адміністрування до:
закінчення документальної перевірки та узгодження сум грошових зобов'язань за її результатами, якщо перевірка була розпочата або призначена та контролюючий орган вже повідомив платника податків про її проведення;
повернення надміру сплачених платежів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, або їх відшкодування платнику податків, якщо останній відповідно до поданих заяв чи податкових декларацій (звітів, розрахунків) претендує та має право на таке повернення чи відшкодування, у разі якщо до кінця бюджетного періоду спливає строк повернення або відшкодування і відповідно висновки щодо відшкодування виконані в повному обсязі;
закінчення процедур судового оскарження сум грошових зобов'язань та інших справ адміністративного судочинства, крім випадків заміни такого контролюючого органу (як сторони або третьої особи в адміністративній справі) іншим контролюючим органом.
Відтак, зважаючи на умови, визначені п. 10.4 Порядку, позивач вважає, що платник перебуває на обліку за попереднім місцем знаходження до моменту зокрема, завершення судового оскарження результатів перевірки.
Однак, суд відхиляє покликання позивача на ініційовані ним судові процеси з приводу оскарження результатів перевірок його як платника, адже незавершені процедури судового оскарження грошових зобов'язань згідно з п. 10.4 Порядку №1588, не є перешкодою для зміни місця його обліку так як, згідно цього ж п. 10.4 Порядку, після зняття платника податків з основного місця обліку в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням платник податків продовжує перебувати на обліку в такому органі з ознакою обліку за неосновним місцем обліку, а контролюючий орган стосовно платника податків продовжує адмініструвати податки, збори у частині завершення процедур такого адміністрування до закінчення процедур судового оскарження сум грошових зобов'язань та інших справ адміністративного судочинства, крім випадків заміни такого контролюючого органу (як сторони або третьої особи в адміністративній справі) іншим контролюючим органом).
Така ж позиція висвітлена у постанові ВАС України від 05.11.2015 року у справі № К/800/15572/15.
У відповідності до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд, згідно із ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За викладених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки судове чи адміністративне оскарження визначених податковим органом платнику податків податкових зобов'язань не створює перешкод для зміни місця обліку платника податків, а відтак в позові слід відмовити за безпідставністю.
У відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати залишити за позивачем.
Керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складений та підписани й 11.04.2016 року.
Головуючий суддя Сидор Н.Т.
Суддя Потабенко В.А.
Суддя Гулик А.Г.