"07" квітня 2016 р. м. Київ К/800/51853/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Леонтович К.Г., Васильченко Н.В., Калашнікової О.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Лугинського районного суду Житомирської області від 29 вересня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року у справі №281/550/15-а за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій протиправними і відшкодування понесених витрат та моральної шкоди, -
У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області, в якому просив визнати дії протиправними щодо відмови відшкодувати кошти по зубопротезуванню; стягнути з управління праці соціального захисту населення Лугинської РДА Житомирської області витрачені ним на зубопротезування кошти в сумі 4649.67 грн. та моральну шкоду 10 000 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що він є потерпілим від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії та має 2 групу інвалідності за захворюванням, пов'язаним з наслідками аварії на ЧАЕС, в зв'язку з чим має пільги на безкоштовне зубопротезування. При зверненні до відповідача про надання йому даної пільги, йому роз'яснили, що він може звернутися до Лугинського КП „Стоматологічний центр", який проводить безкоштовно та позачергово зубопротезування. Керівник даного центру йому пояснив, що покриття зубів у жовтий колір та пластмасові протези безкоштовно не роблять. Так як лікарі КП хворіли, то він звернувся у Коростенську ЦМЛ, де за зубопротезування сплатив 3280.67 грн., крім цього на рентген зубів він витратив 272 грн., на витратні матеріали 53 грн., на проїзд до м. Коростень (22 поїздки) та до м. Житомир витратив відповідно 538 грн. і 306 грн., також він отримав у банку кредит, комісія за який становила 200 грн.
Після здійснення в Коростенській ЦРЛ зубопротезування він звернувся до керівника Лугинського КП „Стоматологічний центр" про перерахування коштів Коростенській ЦРЛ, але йому відмовили. Позивач 10 червня 2014 року звернувся до УПСЗН Лугинської РДА, де йому також відмовили. В подальшому він звертався до директора Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської ОДА, в Житомирську обласну державну адміністрацію, на урядову гарячу лінію, але йому скрізь відмовляли.
З часу звернення до зазначених установ та організацій він отримував тільки приниження людської гідності та моральні страждання через фізичний і душевний біль за таке відношення до пенсіонера інваліда. Моральну шкоду оцінює в 10000 грн.
Постановою Лугинського районного суду Житомирської області від 29 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1). ОСОБА_1 10.06.2014 р. звернувся з заявою на начальника УПСЗН Лугинської РДА в якій вказав, що відповідно до ст.284 ЦК Українивін має право вільного вибору лікаря. Для зубопротезування він обрав Коростенську міську стоматологічну поліклініку. Просить перерахувати кошти на його зубопротезування в сумі 5089,53 грн. відповідно до наряду виданого стоматологічною поліклінікою. На вказану заяву позивач 11.06.2014 р. отримав відповідь з УПЗСН з роз'ясненням, що він є жителем Лугинського району, тому перерахувати кошти міській стоматологічній поліклініці Коростенської ЦМЛ неможливо у зв'язку із тим, що ця установа не брала участі у конкурсі на послуги із зубопротезування та на відпуск ліків за безплатними рецептами лікарів постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи громадянам і відповідно не має права на проведення безоплатного зубопротезування потерпілим громадянам Лугинського району.
ОСОБА_1 17.06.2014 р. і 18.06.2014 р. звертався з аналогічними заявами до директора Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської ОДА та першого заступника голови Житомирської ОДА, де йому також було відмовлено з тих самих підстав. що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Суди першої і апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходили з того, що безоплатні послуги по зубопротезуванню позивачу, як потерпілому від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, який зареєстрований та проживає на території Лугинського району можуть надаватися тільки КП „Стоматологічний центр", який згідно проведеного конкурсу та договору надає вказані послуги в районі, а тому управління праці соціального захисту населення Лугинської РДА не має підстав для перерахунку коштів Коростенській центральній міській лікарні за надання послуг з пільгового зубопротезування.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції виходячи з наступного.
Згідно обставин справи між сторонам виник спір щодо відмови управління праці соціального захисту населення Лугинської РДА Житомирської області відшкодувати позивачу, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), кошти витрачені ним на зубопротезування.
Відповідно п.1 ч.1 ст.13 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що на державу покладаються також зобов'язання щодо своєчасного медичного обстеження, лікування і визначення доз опромінення учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Згідно ст.20 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються гарантовані державою компенсації та пільги, зокрема, безплатне позачергове зубопротезування (за винятком зубопротезування із дорогоцінних металів та прирівняних по вартості до них, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я).
Наведеними нормами Закону не встановлено обмежень чи заборон застосування гарантованого державою безплатного позачергового зубопротезування особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, до яких відноситься позивач.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно вищенаведених законодавчих норм позивач має право на безплатне позачергове зубопротезування, що не заперечується відповідачем. ОСОБА_1, з урахуванням відповідних обставин, за власні кошти було зроблене зубопротезування і відповідно ст.20 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" він має право на безплатне позачергове зубопротезування.
Вищенаведеним обставинам суди попередніх інстанцій не дали належної оцінки. Посилання судів на договір із КП „Стоматологічний центр" безпідставні та не ґрунтуються на законодавчих нормах.
Разом з тим, судами попередніх інстанцій не встановлено який вид зубопротезування проведений та яка вартість проведеного зубопротезування, з урахуванням вимог ст.20 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки пільга розповсюджується тільки на зубопротезування відповідного виду.
З урахуванням вищенаведеного судами першої та апеляційної інстанції не з'ясовані обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення та не дають можливості суду касаційної інстанції визначитися в правильності правової оцінки обставин у справі як судом першої інстанції та і судом апеляційної інстанції, що являється порушенням ст.ст.159,195 КАС України.
Відповідно до ст.227 КАС України підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.
Виходячи з наведеного судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи допущені порушення норм процесуального права, що не дає можливості суду касаційної інстанції визначитися у правильності їх висновків та правовій оцінці обставин у справі.
За таких обставин доводи касаційної скарги спростовують висновки судів першої і апеляційної інстанцій, тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню із скасуванням рішень судів першої та апеляційної інстанції з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Лугинського районного суду Житомирської області від 29 вересня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді: