06 квітня 2016 року м. Київ К/800/40970/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,
Суддів Ємельянової В.І.,
Стародуба О.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці (далі - УМВС України на Південно-Західній залізниці), Лінійного відділу на станції Житомир Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці (далі - Лінійний відділ на станції Житомир УМВС на Південно-Західній залізниці) про зобов'язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29 липня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2015 року,
У квітні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив: зобов'язати надати УМВС України на Південно-Західній залізниці, Лінійний відділ на станції Житомир УМВС України на Південно-Західній залізниці відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 2 квітня 2015 року.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2015 року, позов задоволено. Зобов'язано Лінійний відділ на станції Житомир УМВС України на Південно-Західній залізниці надати лейтенанту міліції ОСОБА_2 відпустку по догляду за дитиною ОСОБА_3, 2013 року народження, до досягнення нею трирічного віку з 2 квітня 2015 року.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.
Судами встановлено, що ОСОБА_2 працював на посаді оперуповноваженого державної служби боротьби з економічною злочинністю Лінійного відділу на станції Житомир УМВС на Південно-Західній залізниці.
31 березня 2015 року позивач звернувся з рапортом на ім'я тимчасово виконуючого обов'язки начальника Лінійного відділу на станції Житомир УМВС України на Південно-Західній залізниці про наданная відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 2 квітня 2015 року. До нього було додано: копію свідоцтва про народження дитини, витяг з наказу Управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації (далі - УПСЗН Житомирської РДА) від 31 березня 2015 року №11-К, відповідно до якого ОСОБА_4 приступила до роботи з 2 квітня 2015 року, у зв'язку із достроковим закінченням відпустки по догляду за дитиною до трьох років на посаді провідного спеціаліста кадрової та юридичної роботи.
Крім того, 31 березня 2015 року ОСОБА_2 надіслав на ім'я начальника УМВС України на Південно-Західній залізниці рапорт про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 2 квітня 2015 року. До рапорту додав: копію свідоцтва про народження дитини, витяг з наказу УПСЗН Житомирської РДА від 31 березня 2015 року №11-К, копію свідоцтва про шлюб, копію рапорту від 31 березня 2015 року, поданого тимчасово виконуючому обов'язки начальника Лінійного відділу на станції Житомир УМВС України на Південно-Західній залізниці. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення УМВС України на Південно-Західній залізниці одержало рапорт 2 квітня 2015 року.
Тимчасово виконуючий обов'язки начальника Лінійного відділу на станції Житомир УМВС України на Південно-Західній залізниці листом від 1 квітня 2015 року №7/1352 повідомив позивача про відсутність підстав для надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, оскільки подані документи не відповідають вимогам нормативного законодавства з оформлення документів у системі МВС України.
1 квітня 2015 року ОСОБА_2 повторно надіслав рапорт на ім'я начальника УМВС України на Південно-Західній залізниці. До рапорту долучив: копію свідоцтва про народження дитини, витяг з наказу УПСЗН Житомирської РДА від 31 березня 2015 №11-К, копію свідоцтва про шлюб, копію рапорту від 31 березня 2015 та довідку з УПСЗН Богунської районної ради від 1 квітня 2015 року №821, в якій вказано, що ОСОБА_4, перебувала на обліку в УПСЗН Богунської районної ради м. Житомира та отримувала допомогу по догляду за дитиною до трьох років з 25 червня 2013 року по 1 квітня 2014 року.
Листом від 6 квітня 2015 року №37/7-4657 відділ кадрового забезпечення УМВС України на Південно-Західній залізниці повідомив позивача про те, що для розгляду його рапорту необхідно прибути до відділу. Доказів направлення даного листа не надано.
Відділ кадрового забезпечення УМВС України на Південно-Західній залізниці листом від 28 квітня 2015 року №37/7-5921 повідомив, що з метою розгляду рапорту від 2 квітня 2015 року ОСОБА_2 потрібно прибути до відділу. Лист направлено рекомендованим пріоритетним листом 29 квітня 2015 року, що підтверджується копією фіскального чека.
Наказом УМВС України на Південно-західній залізниці від 5 червня 2015 року №51 о/с позивача звільнено на підставі пункту 64 «є» Положення (за порушення дисципліни).
Частиною першою статті 18 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 49 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року №114 (далі - Положення) передбачено, що особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ надаються відпустки, в тому числі: додаткові та соціальні (по вагітності, родах і догляду за дитиною), творчі, у зв'язку з навчанням. Додаткові і соціальні відпустки особам рядового начальницького складу надаються відповідно до законодавства (пункт 61 Положення).
Отже, за змістом наведених норм, право на отримання відпустки по вагітності, пологах і догляду за дитиною є гарантованим для осіб з числа осіб рядового і начальницького складу органів МВС.
Згідно статті 1 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року №504/96-ВР (далі - Закон №504/96-ВР) державні гарантії та відносини, пов'язані з відпусткою, регулюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом законів про працю України, іншими законами та нормативно-правовими актами України.
Частиною першою статті 4 Закону №504/96-ВР установлюються такі види відпусток, зокрема: соціальні відпустки - відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 цього Закону).
Відповідно до частини тертьої статті 18 Закону №504/96-ВР відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину та одним із прийомних батьків.
Частиною сьомою статті 179 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) відпустки для догляду за дитиною, передбачені частинами третьою, четвертою та шостою цієї статті, можуть бути використані повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною.
Відповідно до частини першої статті 181 КЗпП України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) надаються за заявою жінки або осіб, зазначених у частині сьомій статті 179 цього Кодексу, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляються наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.
Згідно зі статтею 20 Закону №504/96-ВР відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається за заявою жінки або осіб, зазначених у частині третій статті 18 цього закону, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.
Аналіз вищезазначених норм закону свідчить про те, що надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є обов'язком відповідача, а отримання відпустки є правом батька дитини.
Згідно з частиною четвертою статті 20 Закону №504/96-ВР особам, зазначеним у частині третій статті 18 Закону України «Про відпустки» (крім осіб, які усиновили чи взяли дитину під опіку у встановленому законодавством порядку, прийомних батьків), відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на підставі довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну цієї відпустки і виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати).
Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років не надається працівнику, якщо дитина перебуває на державному утриманні.
Перелік документів, які необхідно подати для оформлення відпустки є вичерпним, і особи, яким не надаються такі відпустки, чітко визначені законом.
З матеріалів справ вбачається, що до рапорту про надання відпустки по догляду за дитиною позивачем було додано всі визначені законом документи.
Отже, позивач подав усі необхідні документи, передбачені чинним законодавством для реалізації свого права на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Таким чином, за умови незакінчення терміну вказаної відпустки та наявності відповідних документів і припинення виплати матері дитини допомоги по догляду за дитиною батько дитини має право на надання йому відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Враховуючи наведене, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обгрутованого висновку щодо задоволення позову.
Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці залишити без задоволення.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29 липня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Ю.Й. Рецебуринський
Судді В.І. Ємельянова
О.П. Стародуб