05 квітня 2016 року м. Київ К/800/34223/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: Сіроша М.В.,
суддів: Голубєвої Г.К.,
Юрченко В.П.
розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будметалкомплект» (далі - Товариство) на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2015 року у справі № 804/10493/14 за адміністративним позовом Товариства до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ),
про визнання дій протиправними та зобов'язання винити дії,-
У липні 2014 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дії ДПІ щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2014 року в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на підставі акту перевірки № 814/22-02/34063503 від 27.06.2014; зобов'язання ДПІ відновити в зазначеній базі показники податкових зобов'язань з податку на додану вартість, визначені у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року.
На обґрунтування позову зазначило, що у податкового органу були відсутні підстави для коригування показників податкової звітності в автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів без винесення податкових повідомлень-рішень.
18 вересня 2014 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позов задоволено.
Дії ДПІ щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість Товариства за лютий 2014 року в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на підставі акту перевірки № 814/22-02/34063503 від 27.06.2014 визнані протиправними; зобов'язано ДПІ відновити в зазначеній базі показники податкових зобов'язань Товариства з податку на додану вартість, визначені у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року.
Задовольняючи позов, суд зазначив, що самостійна зміна ДПІ в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показників податкового кредиту та податкових зобов'язань Товариства на підставі акту перевірки № 814/22-021/34063503 від 27.06.2014 без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим підприємством шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси Товариства, оскільки воно, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.
2 липня 2015 року постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року скасована, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд зазначив, що відображення в інформаційних базах результатів податкового контролю щодо платника податків не є коригуванням податкової звітності, а є лише відомостями (інформацією) щодо фактів, які мали місце (проведення перевірки, проведення звірки, результати контролю). Дані податкової звітності платника податків залишаються в обсягах, які він самостійно визначив.
Товариство звернулося із касаційною скаргою про скасування постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду та залишення в силі постанови Дніпропетровського окружного адміністративного, посилаючись па порушення апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами, з 26.06.2014 до 27.06.2014 ДПІ була здійснена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства щодо дотримання ним вимог податкового законодавства при здійснені господарських операцій з суб'єктами господарської діяльності за період з 1.02.2014 до 28.02.2014, за наслідками якої 27.06.2014 був складений акт перевірки № 814/22-021/34063503.
У акті перевірки зазначено, що при здійсненні перевірки не була підтверджена реальність здійснення господарських операцій між Товариством та ТОВ «Торговий дім Дівас» і подальша реалізації ТОВ «Гранмет» в лютому 2014 року, у зв'язку з чим Товариство завищило податковий кредит у розмірі 115 478,32 грн. та податкові зобов'язання у розмірі 142 541,92 грн.
На підставі акту перевірки № 814/22-02/34063503 від 27.06.2014 податковим органом було здійснене коригування в АІС «Податковий блок» показників податкової звітності Товариства за лютий 2014 року.
Колегія суддів вважає висновок апеляційного адміністративного суду про відмову у задоволенні позову обґрунтованим з таких підстав.
Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контролю здійснюється шляхом: інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.
Відповідно до ст. 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
Пунктом 74.1 статті 74 Податкового кодексу України передбачено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.
Апеляційний суд правильно зазначив, що дії зі здійснення перевірок є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством.
Результатом реалізації цих повноважень є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для платника податків. За результатами даної перевірки будь-яких податкових повідомлень-рішень щодо Товариства контролюючим органом не виносилося.
Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта (у разі встановлення під час перевірки порушень) або довідки. Акт або довідка підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків.
За наслідками перевірки податковий орган зобов'язаний скласти акт (або довідку в разі не виявлення порушень), що й було здійснено податковим органом.
Згідно з п. 71.1 ст. 71, п. 74.1, п. 74.2 ст. 74 Податкового кодексу України, якими визначені поняття «податкова інформація» та порядок її зібрання, «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» є інформаційною базою обробки та використання податкової інформації, а результати її опрацювання використовуються в своїй діяльності органами державної податкової служби.
Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 266 від 18.04.2008 (наказ втратив чинність згідно з наказом Міністерства доходів і зборів України № 165 від 14 червня 2013 року).
Наказом № 165 затверджені нові програмні продукти такі як: підсистеми інформаційної системи «Податковий блок» - «Реєстрація ПП», «Обробка податкової звітності та платежів», «Податковий аудит», «Аналітична система», «Облік платежів»; єдиний реєстр податкових накладних; АРМ «Митниця»; підсистема «Реєстрація та облік РРО та книг обліку розрахункових операцій АІС «Реєстри платників податків».
Дана інформація є відображенням дій податкового інспектора і не породжує правових наслідків для платника податків, такий акт не порушує прав платника податків.
Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації, яка відображена в акті, не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.
Апеляційний суд правильно зазначив, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.
Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. У цьому випадку безпосереднє викладення ДПІ суб'єктивного оціночного судження щодо наявності з боку платника податків порушень податкового законодавства є правом податкового органу, внаслідок чого відсутні порушені права позивача, які підлягають захисту.
Внесення податковим органом до електронної бази інформації, вказаної в акті, є службовою діяльністю працівників ДПІ з виконання обов'язків зі збирання доказової інформації про наявність чи відсутність документального підтвердження господарських операцій. Оскільки законні права Товариства оскаржуваними діями податкового органу не порушені позовні вимоги є безпідставними.
Апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що в інформаційні бази податковий орган може вносити саме добуту інформацію, яка викладена в акті. Відображення в інформаційних базах результатів податкового контролю щодо платника податків не є коригуванням податкової звітності, а є лише відомостями (інформацією) щодо фактів, які мали місце (проведення перевірки, проведення звірки, результати контролю). Дані податкової звітності платника податків залишаються в обсягах, які він самостійно визначив.
Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Колегія суддів дійшла висновку, що постанова апеляційного адміністративного суду ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для її скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будметалкомплект» відхилити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: Сірош М.В.
Голубєва Г.К.
Юрченко В.П.