29 березня 2016 року м. Київ К/800/24314/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Вербицької О.В.
суддів: Лосєва А.М.
Маринчак Н.Є.
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2015 року
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015 року
у справі № 804/2263/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробуд»
до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю «Добробуд» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Добробуд») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2015 року позовні вимоги задоволено.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015 року апеляційну скаргу ДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Добробуд» посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу ДПІ залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до вимог статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.
Відповідно до частин 1, 2 статті 220 КАС України касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ проведено камеральну (електронну) перевірку ТОВ «Добробуд» податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2013 року, за результатами якої складено акт від 27.12.2013 року № 208/22-04/32781455.
В акті перевірки зазначено порушення позивачем порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу (далі - ПК України) щодо завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за листопад 2013 року на суму 3 034 744,00 грн.
На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.01.2014 року № 0001032204, яким ТОВ «Добробуд» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2013 року у розмірі 3 034 744,00 грн.
Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 статті 200 ПК України передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем подано до контролюючого органу декларацію з податку на додану вартість за листопад 2013 року, в якій у рядку 24 вказано залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодах, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного податкового періоду у розмірі 3 034 744,00 грн.
Суди попередніх інстанцій правомірно відхилили доводи відповідача щодо не врахування позивачем висновків ДПІ, відображених в акті перевірки від 15.07.2013 року № 202/15-1/32781455, за наслідками якого прийнято податкові повідомлення-рішення від 08.08.2013 року № 0000391501, № 0000401501.
Так, з матеріалів справи вбачається, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2013 року визнано протиправними та скасовано вищевказані податкові повідомлення-рішення.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо правомірності формування платником податків даних податкового обліку та безпідставності прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 27.01.2014 року № 0001032204.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.
В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.
За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2015 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015 року - залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 210 - 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.В. Вербицька
Судді А.М. Лосєв
Н.Є. Маринчак