Апеляційне провадження
№ 22-ц/796/5053/2016
11 квітня 2016 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва Рейнарт І.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу судді Дніпровського районного суду м. Києва від 14 грудня 2014 року про повернення позовної заяви ОСОБА_2 до ПАТ «Укрсоцбанк» про припинення дії виконавчого листа в зв'язку з виконанням зобов'язання,
встановив:
ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 14 грудня 2015 року зазначену позовну заяву повернуто позивачу для подання її до належного суду.
18 січня 2016 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 направив до суду апеляційну скаргу на ухвалу судді Дніпровського районного суду м. Києва від 14 грудня 2014 року про повернення позивачу позовної заяви ОСОБА_2 до ПАТ «Укрсоцбанк» про припинення дії виконавчого листа в зв'язку з виконанням зобов'язання.
Ухвалою судді від 14 березня 2016 року апеляційну скаргу було залишено без руху, з визначенням дводенного строку для усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема, представник позивача повинен був уточнити дату ухвали судді, на яку подана апеляційна скарга, так як у матеріалах справи відсутня ухвала, на яку подана апеляційна скарга.
Копія ухвали судді від 14 березня 2016 року отримана представником позивача 30 березня 2016 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.22).
31 березня 2016 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 направив до суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 14 грудня 2014 року, в якій останній, зазначивши зміст ч.1 та п.1-4 ч.2 ст. 295 ЦПК України, вказав, що до матеріалів апеляційної скарги представником подана копія ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 14 грудня 2015 року, роздрукована з ЄДРСР, оскільки законодавець не вимагає наявність оригіналу ухвали, що оскаржується.
Таким чином, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 не виконав вимоги ухвали судді від 14 березня 2016р., продовжуючи стверджувати, що апеляційна скарга подана на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 14 грудня 2014р., яка суддею по даній справі не постановлялася.
У ч. 7 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» роз'яснено, що не можуть бути об'єктом апеляційного оскарження судові рішення, якщо вони судом не ухвалювались.
За таких обставин, апеляційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу судді Дніпровського районного суду м. Києва від 14 грудня 2014р. не може бути предметом апеляційного розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена
- 2 -
відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 цього Кодексу, згідно якої, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Оскільки апеляційна скарга подана на ухвалу судді Дніпровського районного суду м. Києва від 14 грудня 2014 року, яка суддею не постановлялася, тому не відповідає вимогам ст. 295 ЦПК України, у наданий строк представником позивача недоліки апеляційної скарги не усунені, тому апеляційна скарга підлягає поверненню представнику позивача.
Керуючись ст. ст. 121, 297 ЦПК України, суддя
ухвалив:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу судді Дніпровського районного суду м. Києва від 14 грудня 2014 року вважати неподаною та повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Суддя