06 квітня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючий суддя: Качан В.Я.
Судді: Кравець В.А., Шиманський В.Й.
Секретар: Грабова Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу позивача ПАТ «Кредит Оптима Банк» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 січня 2016 року у справі за позовом ПАТ «Кредит Оптима Банк» до ОСОБА_2, за участі третьої особи: ОСОБА_3 про звернення стягнення на заставне майно, -
встановила:
У грудні 2014 року ПАТ «Кредит Оптима Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на заставне майно.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20 січня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивача ПАТ «Кредит Оптима Банк» просить суд скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 січня 2016 року і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, яким в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 045-СФ від 19.12.2008 у розмірі 1 767 406,64, звернути стягнення на предмет застави за договором застави № 045-З від 26.12.2008, а саме: автомобіль марки LEXUS, модель LX 470, тип автомобіля легковий універсал, 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, шасі (кузов) № НОМЕР_2, чорного кольору, що належить ОСОБА_2 на праві власності згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 04.07.2008, виданого ВРЕР-11 УДАІ в м. Києві, шляхом його продажу з прилюдних торгів та за рахунок коштів задовольнити вимоги ПАТ «Кредит Оптима Банк». Встановити початкову ціну предмета застави для його подальшої реалізації на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
В обґрунтування своїх вимог ПАТ «Кредит Оптима Банк» посилається на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи та висновки суду не в повній мірі відповідають обставинам справи.
Справа № 761/38269/14-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/4572/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Савицький О.А.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Качан В.Я.
Заслухавши доповідь головуючого, пояснення представників позивача ПАТ «Кредит Оптима Банк» - Головачова В.В. та Федоренко М.В., представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_8, які з'явилися в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що19.12.2008 між ПАТ «Кредит ОптимаБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 045-СФ на суму 637 500,00 грн. строком до 19.12.2011 зі сплатою відсотків в розмірі 26% річних від суми кредиту.
Із заяви на видачу готівки № 1813 від 19.12.2008 вбачається, що ПАТ «Кредит ОптимаБанк» видано на користь ОСОБА_2 кредит на вказану в кредитному договорі суму.
26.12.2008 між ПАТ «Кредит Оптима Банк» та ОСОБА_2 з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором було укладено договір застави № 045-З, за умовами якого предметом застави є автомобіль марки LEXUS, модель LX 470, тип автомобіля легковий універсал, 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, шасі (кузов) № НОМЕР_2, чорного кольору, що належить ОСОБА_2 на праві власності згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 04.07.2008, виданого ВРЕР-11 УДАІ в м. Києві.
Із заяви дружини відповідача ОСОБА_3 вбачається, що вона надала згоду ОСОБА_2 на передачу в заставу спільного сумісного майна, а саме: автомобіля марки LEXUS, модель LX 470, тип автомобіля легковий універсал, 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_1.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем ОСОБА_2 зобов'язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконувалися, у зв'язку із чим утворилася заборгованість, яка відповідно до розрахунку заборгованості станом на 15.12.2014 становить 1 767 406,64 грн.
Із листа № 01-281 від 18.08.2014 вбачається, що ПАТ «Кредит Оптима Банк» надіслало на адресу ОСОБА_2 повідомлення про намір звернути стягнення на предмет застави.
Відповідно до ст. ст. 1050, 1054 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про заставу» у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.
З аналізу вказаної статті ЗУ «Про заставу» вбачається, що в договорі застави має бути зазначено опис предмета застави.
Так, зі змісту договору застави № 045/З від 26.12.2008 вбачається, що предметом договору застави є автомобіль марки LEXUS, модель XL 478, тип автомобіля: легковий універсал, 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, шасі (кузов) № НОМЕР_4, чорного кольору, що належить ОСОБА_2 на праві власності згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 04.07.2008, виданого ВРЕР-4 УДАІ в м. Києві.
При цьому, із вимог позовної заяви та апеляційної скарги вбачається, що позивач просить звернути стягнення на предмет застави, а саме: автомобіль марки LEXUS, модель LX 470, тип автомобіля легковий універсал, 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, шасі (кузов) № НОМЕР_2, чорного кольору, що належить ОСОБА_2 на праві власності згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 04.07.2008, виданого ВРЕР-11 УДАІ в м. Києві.
Таким чином, із зазначеного вбачається, що автомобіль, на який просить звернути стягнення позивач не є предметом застави за договором застави № 045/З від 26.12.2008.
Враховуючи викладене та обставини справи, колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог за відсутності правових підстав на звернення стягнення на автомобіль, заявлений позивачем, оскільки вказаний позивачем у позовній заяві та апеляційній скарзі автомобіль не є предметом застави за договором застави № 045/З від 26.12.2008.
Зазначене доводами апеляційної скарги не спростовано.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до обставин справи, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу позивача ПАТ «Кредит Оптима Банк» відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 січня 2016 року у справі за позовом ПАТ «Кредит Оптима Банк» до ОСОБА_2, за участі третьої особи: ОСОБА_3 про звернення стягнення на заставне майно - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: