Справа № 752/19745/15-ц Головуючий у 1 - й інстанції: Мирошниченко О.В.
№ апеляційного провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.
22-ц/796/4845/2016
07 квітня 2016 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Соколової В.В.
при секретарі - Меженко А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_4 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 14 січня 2016 року про застосування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська правиця» про стягнення заборгованості, -
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14 січня 2016 року заяву представника позивача ОСОБА_5 ОСОБА_8 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська правиця» про стягнення заборгованості задоволено.
Накладено арешт на грошові кошти Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у сумі 536 007.25 грн. на рахунках Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в тому числі у банках та інших фінансових установах, зокрема на рахунку: р/р 26001000128457 у ПАТ «КБ «Хрещатик» в м. Києві, МФО 300670, та всіх інших рахунках.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, представник відповідача Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій» ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 14 січня 2016 року скасувати, а також стягнути з ОСОБА_5 на користь Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій» судовий збір за подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що ухвала суду про забезпечення позову постановлена з порушенням норм процесуального права. Зазначав, що суд першої інстанції не звернув увагу на відсутність в заяві по забезпечення позову посилань на конкретні причини, у зв'язку з якими необхідно забезпечити позов, та обґрунтування необхідності застосування саме обраного виду забезпечення позову у вигляді арешту грошових коштів. Всупереч вимогам процесуального законодавства, а саме ст. 151 ЦПК України, в ухвалі не зазначено обставин, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Вказав, що накладення арешту на всі рахунки Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій» призвело до неможливості здійснювати господарську діяльність, виконувати свої зобов'язання перед контрагентами, виплачувати заробітну плату працівникам.
В судовому засіданні представник відповідача Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій» ОСОБА_4 повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_5 ОСОБА_8 проти доводів апеляційної скарги заперечував посилаючись на те, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням вимог закону, а доводи апеляційної скарги є безпідставними.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська правиця» в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомив, а тому, колегія суддів вважає можливими розглядати справу у його відсутність.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що в провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_5 до Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська правиця» про стягнення заборгованості в розмірі 536 007,25 грн.
Представник позивача ОСОБА_5 подав заяву про застосування заходів забезпечення позову у справі шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в межах заявлених позовних вимог у сумі 536 007,25 гривень, що перебувають на рахунках відповідача, в тому числі у банках та інших фінансових установах, зокрема на рахунку: р/р 26001000128457 у ПАТ «КБ «Хрещатик» в м. Києві, МФО 300670 та всіх інших рахунках.
З позовних вимог ОСОБА_5 вбачається, що предметом спору є стягнення з відповідача на її користь грошових коштів у розмірі 536 007,25 грн., з огляду на що, обраний вид забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти є співмірним із заявленими вимогами.
Задовольняючи вимоги заяви повністю та, накладаючи арешт на грошові кошти Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій» в межах суми 536 007,25 гривень на рахунках відповідача у банках та інших фінансових установах, суд першої інстанції посилався на те, що між сторонами виник спір з приводу стягнення грошових коштів в сумі 536 007,25 гривень і у випадку не накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позовних вимог, існує загроза невиконання або утруднення виконання рішення суду, у випадку задоволення позову.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає встановленим обставинам справи та вимогам закону з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно положень ч. 1 ст. 152 ЦПК України, видами забезпечення позову є, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Положення ч.3 ст.152 ЦПК України імперативно передбачають, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно
виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Крім того, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відтак, при обранні заходів забезпечення позову суд повинен також враховувати необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб, не допускаючи використання заходу забезпечення позову у якості тиску на відповідача.
Накладаючи арешт на грошові кошти відповідача Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій» в межах заявленого розміру позовних вимог в сумі 536 007,25 гривень, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність спору між сторонами, співмірність обраного виду забезпечення позову з позовними вимогами, а також врахував зазначені в заяві про забезпечення позову доводи з приводу існування ризику утруднення чи неможливості виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, які ґрунтуються на тому, що при відсутності арешту грошових коштів відповідача в межах суми позовних вимог, на час виконання можливого рішення суду на рахунках відповідача може не виявитися грошових коштів і виконання рішення суду буде неможливим. Звернення стягнення на майно відповідача, яке є власністю територіальної громади міста Києва, пов'язане з додатковими складнощами.
Обраний судом першої інстанції спосіб забезпечення позову, колегія суддів вважає співмірним із заявленими позивачем вимогами та таким, що гарантує виконання рішення суду у випадку задоволення позову, у відповідності до вимог статей 151, 152 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги по те, що в заяві представника позивача ОСОБА_5 ОСОБА_8 про забезпечення позову не зазначено жодних причин, у зв'язку з якими необхідно забезпечити позов, а також відсутнє обґрунтування необхідності застосування конкретно обраного виду забезпечення позову, спростовуються матеріалами справи, так як вбачається, що при зверненні до суду представником позивача було дотримано вимог ст. 151 ЦПК України та зазначено, що відповідач ухиляється від добровільного виконання своїх зобов'язань перед позивачем, з приводу чого між ними існує судовий спір, та може розпорядитися грошовими коштами на своїх рахунках з метою невиконання рішення суду про стягнення заборгованості, у разі задоволення позову. Одночасно, виконання можливого рішення про задоволення позову шляхом звернення стягнення на майно відповідача буде утрудненим, оскільки таке майно є комунальною власністю та належить територіальній громаді міста Києва. Таким чином, доцільним є застосування заходів забезпечення позову саме у вигляді накладення арешту на грошові кошти в межах суми позовних вимог.
Твердження апеляційної скарги по те, що при постановленні оскаржуваної ухвали не було дотримано вимог ч. 5 ст. 153 ЦПК України та не зазначено підстав обрання виду забезпечення позову у вигляді арешту грошових коштів, не приймаються до уваги колегією суддів, так як судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали було дотримано вимог процесуального законодавства та зазначено про накладення арешту на грошові кошти відповідача у зв'язку з існуванням між сторонами спору з приводу стягнення грошових коштів у визначеній сумі.
Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що накладення арешту на кошти підприємства в межах 536 007,25 гривеньпаралізувало діяльність Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій» та призвело до неможливості проводити розрахунки з контрагентами, оскільки судом першої інстанції було арештовано не рахунки відповідача безпосередньо, а грошові кошти на них в межах певної суми, відтак, підприємство не позбавлено можливості як використовувати свої рахунки, так і розпоряджатися грошовими коштами на них, які перевищують розмір позовних вимог.
Разом з тим, судом першої інстанції, при постановленні ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 14 січня 2016 року заяву, не було враховано вимог ч. 4 ст. 152 ЦПК України, згідно якої не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно або грошові кошти неплатоспроможного банку, а також на майно або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Вказана норма процесуального закону спрямована на захист інтересів сторонніх осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів забезпечення, що стосуються здійснення діяльності господарюючого суб'єкта.
З огляду на таке, ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 14 січня 2016 року необхідно змінити, доповнивши абзац другий резолютивної частини ухвали словами: «за виключенням коштів для виплати заробітної плати, сплати податків та обов'язкових платежів».
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника відповідача Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_4 задовольнити частково.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 14 січня 2016 змінити, доповнивши абзац другий резолютивної частини ухвали словами: «за виключенням коштів для виплати заробітної плати, сплати податків та обов'язкових платежів».
В іншій частині ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 14 січня 2016 рокузалишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Судді: