І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]
05 квітня 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого - Немировської О.В.,
суддів - Чобіток А.О., Ящук Т.І.,
при секретарі - Сірій О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення порядку участі у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів на утримання дитини,
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу судді Деснянського районного суду м.Києва від 17 лютого 2016 року,
встановила:
у січні 2016 року позивачі звернулись до суду з позовом про встановлення порядку участі у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів на утримання дитини.
Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 17 лютого 2016 року у справі було відкрито провадження.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, відповідач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та направити питання про відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що вона зареєстрована по АДРЕСА_1 що територіально відноситься до Дарницького району м. Києва, а тому справа має розглядатись Дарницьким районним судом м. Києва. Однак, такі доводи апелянта є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.
Статтею 110 ЦПК України встановлено перелік позовів, підсудність яких може бути визначена за вибором позивача. Зокрема, частиною 1 зазначеної статті визначено, що позови про стягнення аліментів можуть пред'являтись також за зареєстрованим місцем проживання та перебування позивача.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, однією із вимог є стягнення аліментів. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані по АДРЕСА_2 що є територією Деснянського району м.Києва. Вказані обставини свідчать про те, що позивачі скористались своїм правом вибору підсудності.
Виходячи з викладеного, суд першої інстанції правильно застосував норми процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а ухвалу судді Деснянського районного суду м.Києва від 17 лютого 2016 року - залишити без змін..
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді
№ справи: 754/1098/16-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/6102/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Буша Н.Д.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.