03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
Справа № 755/1447/16-ц Головуючий у 1 інстанції Астахова О.О.
Апеляційне провадження № 22-ц/796/5362/2016 Суддя-доповідач Антоненко Н.О.
5 квітня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
у складі судді-доповідача АнтоненкоН.О.,
суддів Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І., при секретарі Юрченко А.С.,
за участю представника заявника ОСОБА_3,
представника заінтересованої
особи ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, який на підставі договору про надання правової допомоги діє в інтересах ОСОБА_5, на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 9 лютого 2016 року про залишення без задоволення заяви про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 5 січня 2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 9 лютого 2016 року у задоволенні заяви ОСОБА_5 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 5 січня 2011 року у справі №1828/10 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості відмовлено.
Судом першої інстанції встановлено, що 5 січня 2011 року Постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків ухвалено рішення, яким позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованостізадоволено, з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» стягнуто 1 364 854,41грн заборгованості за договором кредиту та третейський збір у сумі 14 048,54грн.
Судом також установлено, що у п. 6.2 кредитного договору №640/936-К936 від 8 жовтня 2008 року, укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_5, міститься третейське застереження щодо розгляду спорів, які виникають з приводу укладеного договору, Третейським судом при Асоціації українських банків.
Виходячи з того, що рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 5 січня 2011 року ухвалено до внесення змін до ст. 6 Закону України «Про третейські суди», який набрав чинності 12 березня 2011 року, суд першої інстанції дійшов висновку, що положення пункту 14 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» до даних правовідносин не може бути застосовано та залишив заяву без задоволення.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 - ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 9 лютого 2016 року та постановити нову ухвалу про задоволення заяви ОСОБА_5 про скасування рішення третейського суду. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні апеляційного суду представник заявника підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник ПАТ «Укрсоцбанк» заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила її відхилити.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.389-1 ЦПК України заява про скасування рішення третейського суду подається до суду за місцем розгляду справи третейським судом сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейським судом.
Як вбачається з матеріалів справи, у справі, яка розглядалася Постійно діючим Третейським судом та у якій 5 січня 2011 року ухвалено рішення, ОСОБА_5 був стороною по справі, а саме, відповідачем.
Таким чином, у відповідності до положення ч. 2 ст. 389-1 ЦПК України ОСОБА_5 мав звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, яке в даному випадку було ухвалено 5 січня 2011 року.
Однак, із відповідною заявою ОСОБА_5 через свого представника ОСОБА_3 звернувся лише 22 січня 2016 року, тобто, після спливу трьохмісячного строку для звернення із відповідною заявою.
Відповідно до ч. 3 ст. 389-1 ЦПК України заява, подана після закінчення строку, встановленого частиною другою цієї статті, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи викладене, обставини справи та позицію представника стягуваача у судовому засідання вважає колегія суддів висновок суду першої інстанції за результатом розгляду заяви ОСОБА_5 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 5 січня 2011 року передчасним, оскільки при відкритті провадження у справі суд не з'ясував чи підлягає зазначена заява розгляду у передбаченому ч. 2 ст. 389-1 ЦПК України порядку, витребувавши матеріали третейської справи (ас21) її матеріали не перевірив.
За таких обставин оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням встановленого законом порядку, тому відповідно до п. 3 ч. 1ст. 312 ЦПК України ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 9 лютого 2016 року підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 312, 315, 324 ЦПК України, колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, який на підставі договору про надання правової допомоги діє в інтересах ОСОБА_5, задовольнити частково.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 9 лютого 2016 року скасувати. Питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.О. Антоненко
Судді А.М. Стрижеус
О.І. Шкоріна