03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
Справа № 754/601/16-ц Головуючий у 1 інстанції Панченко О.М.
Апеляційне провадження № 22-ц/796/4904/2016 Суддя-доповідач Антоненко Н.О.
29 березня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
у складі судді-доповідача АнтоненкоН.О.,
суддів Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І., при секретарі Юрченко А.С.,
за участю представника позивача ОСОБА_3,
представників відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5,
третьої особи ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7, який на підставі довіреності діє в інтересах ОСОБА_8, на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 8 лютого 2016 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_9, ОСОБА_10, треті особи суб'єкт підприємницької діяльності - фізично особа підприємець ОСОБА_6, приватний нотаріус Насобіна Ганна Олександрівна про визнання договору дарування земельної ділянки недійсним.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 8 лютого 2016 року у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову відмовлено та повернуто заявнику з підстав відсутності даних щодо утруднення або неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову, а також з огляду на те, що ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 22 травня 2015 року накладено арешт у іншій цивільній справі на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 кадастровий номер НОМЕР_1.
В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 8 лютого 2016 року та постановити нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні апеляційного суду представник позивача та третя особа підтримали апеляційну скаргу з наведених у ній доводів та просили її задовольнити. Представники відповідачів заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили її відхилити.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 151, 152 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходів забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття їх може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Забезпечення позову - це вжиття заходів цивільного процесуального характеру, направлених на припинення дій, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду. Їх вжиття гарантує реалізацію позовних вимог у разі їх задоволення і саме по собі не порушує прав відповідача, оскільки носить тимчасовий характер.
Крім того, відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам.
Предметом спору, за вирішенням якого до суду в інтересах ОСОБА_8 звернувся його представник є визнання договору дарування земельної ділянки недійсним, тобто, майновий спір. Одночасно з позовною заявою представник позивача подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1, пл. 0,1000 га з цивільним призначенням - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер НОМЕР_1) та заборони відповідачам вчиняти будь-які дії на відчуження та обтяження даного майна. При цьому не зазначив про яке саме майно ідеться.
Оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції повернув заяву і одночасно вирішив порушене у ній питання по суті, тобто, ухвалив суперечливе рішення.
За таких обставин ухвала судді Дніпровського районного суду м. Києва від 8 лютого 2016 року про відмову та повернення заяви про забезпечення позову по даній справі постановлена з порушеннями норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до Деснянського районного суду м. Києва.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 312, 313, 315 ЦПК України, колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_7, який на підставі довіреності діє в інтересах ОСОБА_8, задовольнити частково.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 8 лютого 2016 року скасувати і передати питання на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.О. Антоненко
Судді А.М. Стрижеус
О.І. Шкоріна