Справа: № 810/5429/15 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р. Суддя-доповідач: Шостак О.О.
Іменем України
05 квітня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Шостака О.О.,
суддів Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,
при секретарі Лебедєвій Ю.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ТОВ «Аверс-Сіті» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлень-рішень від 24.04.2015 №0003881501, №0003891501 та від 09.06.2015 №0004641501.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, в квітні 2015 року Ірпінською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Аверс-Сіті» за січень 2015 року та уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з ПДВ за грудень 2014 року.
За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки від 06.04.2015 №472/15-01/33939099, в якому зроблено висновок про порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198 ПК України чим завищено суму від'ємного значення по декларації з ПДВ за січень 2015 року на суму 143 841 грн. та вимог ст. 2, ст. 3 розділу VІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966, чим занижено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету по уточнюючому розрахунку до декларації з ПДВ за грудень 2014 року у розмірі 292 731 грн.
На підставі висновків вказаного вище Акту перевірки Ірпінською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області були прийняті податкові повідомлення-рішення від 24.04.2015 №0003881501, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2015 року в розмірі 143841 грн., та №0003891501, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 439096,50 грн., у т.ч. за основним платежем - 292731 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 146365,50 грн.
Крім того, в травні 2015 року Ірпінською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з ПДВ за грудень 2014 року ТОВ «Аверс-Сіті».
За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки від 26.05.2015 №721/15-01/33939099, в якому зроблено висновок про порушення позивачем вимог ст. 2, ст. 3 розділу VІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966, чим занижено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету по уточнюючому розрахунку до декларації з ПДВ за грудень 2014 року у розмірі 4521011 грн.
На підставі висновків вказаного вище Акту перевірки Ірпінською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.06.2015 №00046411501, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 6781516,50 грн., у т.ч. за основним платежем - 4521011 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2260505,50 грн.
Не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є безпідставним і підлягає скасуванню як протиправні.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, в ході камеральної перевірки, проведеної в квітні 2015 року встановлено, що згідно поданого ТОВ «Аверс-Сіті» уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з ПДВ за грудень 2014 року (вх. №9020338886 від 21.02.2015) платником зменшено р. 25.1 «сплачується до загального/спеціального фонду державного бюджету» в сумі 292731 грн.
Перевіркою встановлено, що відповідно до поданої ТОВ «Аверс-Сіті» податкової декларації з ПДВ за грудень 2014 року р. 25.1 «сплачується до загального/спеціального фонду державного бюджету» позивачем не декларувався, а за результатами діяльності за грудень 2014 року було сформовано значення р. 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» в сумі 602985 грн.
Як наслідок, податковий орган прийшов до висновку, що ТОВ «Аверс-Сіті» безпідставно в уточнюючому розрахунку з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з ПДВ за грудень 2014 року зменшено р. 25.1 «сплачується до загального/спеціального фонду державного бюджету» в сумі 292731 грн., що призвело до заниження суми податку, що підлягає сплаті до бюджету по уточнюючому розрахунку до декларації з ПДВ за грудень 2014 року у розмірі 292731 грн.
Крім того, відповідачем було зазначено, що ТОВ «Аверс-Сіті» до Ірпінської ОДПІ було надіслано податкову декларацію з ПДВ за січень 2015 року (вх. №9018804314 від 19.02.2015), якою до складу податкового кредиту було віднесено податкові накладні з датою складання до 1 січня 2015 року на загальну суму 143841 грн., а саме: від 26.11.2014 №11 на суму 859,19 грн., від 15.10.2014 №481 на суму 70 грн., від 02.12.2014 №1 на суму 4740 грн., від 26.12.2014 №8 на суму 2000 грн., від 31.12.2014 №750693 на суму 8,93 грн., від 21.11.2014 №33154 на суму 14773,28 грн., від 31.12.2014 №42647 на суму118707,70 грн., від 28.11.2014 №4 на суму 2682,74 грн., в наслідок чого податковим органом було зроблено висновок, що ТОВ «Аверс-Сіті» в порушення п. 198.6 ст. 198 ПК України завищено суму податкового кредиту з ПДВ у січні 2015 року на суму 143841 грн., що призвело до завищення суми від'ємного значення по декларації з ПДВ за січень 2015 року на суму 143841 грн.
Проте, колегія суддів зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, позивач ще до проведення камеральної перевірки 06.04.2015 були подані уточнюючі розрахунки з податку на додану вартість за грудень 2014 року (вх. №9020373454 від 21.02.2015) та уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість за січень 2015 року (вх. №9044598412 від 20.03.2015) у зв'язку з самостійним виявленням допущених помилок у податковій декларації з ПДВ за січень 2015 року та в уточнюючому розрахунку з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з ПДВ за грудень 2014 року.
З огляду на викладене, як вірно встановлено судом першої інстанції, в даному випадку мали місце технічні помилки, допущені ТОВ «Аверс-Сіті», які в подальшому були виправлені позивачем та ніяким чином не призвели до заниження податкових зобов'язань та утворення недоїмки, не вплинули на податковий облік.
Крім того, в ході камеральної перевірки, проведеної в травні 2015 року встановлено, що згідно поданого ТОВ «Аверс-Сіті» уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з ПДВ за грудень 2014 року (вх. №9074424456 від 21.04.2015) платником зменшено р. 25.1 «сплачується до загального/спеціального фонду державного бюджету» в сумі 4521011 грн.
Так, перевіркою встановлено, що відповідно до поданої ТОВ «Аверс-Сіті» податкової декларації з ПДВ за грудень 2014 року р. 25.1 «сплачується до загального/спеціального фонду державного бюджету» позивачем не декларувався, а за результатами діяльності за грудень 2014 року було сформовано значення р. 24 "залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" в сумі 602985 грн.
Як наслідок, податковий орган прийшов до висновку, що ТОВ «Аверс-Сіті» безпідставно в уточнюючому розрахунку з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з ПДВ за грудень 2014 року зменшено р. 25.1 «сплачується до загального/спеціального фонду державного бюджету» в сумі 4521011 грн., що призвело до заниження суми податку, що підлягає сплаті до бюджету по уточнюючому розрахунку до декларації з ПДВ за грудень 2014 року у розмірі 4521011 грн.
Колегія суддів з цього приводу зазначає, що відповідно до п. 2 розділу VІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966, у графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, який виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється.
Як вбачається з уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з ПДВ за грудень 2014 року (вх. №9074424456 від 21.04.2015) позивачем зменшено р. 25.1 "сплачується до загального/спеціального фонду державного бюджету" в сумі 4521011 грн.
Судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що аналізуючи уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за грудень 2014 року (вх. №9074424456 від 21.04.2015) та податкову декларацію з ПДВ за грудень 2014 року, показники колонки 4 уточнюючого розрахунку не співпадають з даними декларації з ПДВ за грудень 2014 року, зокрема, рядки 24 та 25.
З огляду на викладене, такий уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за грудень 2014 року (вх. №9074424456 від 21.04.2015) не міг бути прийнятий податковим органом, оскільки показники колонки 4 уточнюючого розрахунку не співпадають з даними декларації з ПДВ за грудень 2014 року.
Отже, за результатами проведення камеральної перевірки позивача ДПІ встановила не арифметичну або методологічну помилку, а збільшила суми грошового зобов'язання з ПДВ при відсутності перевірки правомірності порядку формування позивачем податкового кредиту, складу податкових зобов'язань та повноти їх нарахування.
Крім того, висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства ґрунтуються на твердженні контролюючого органу про те, що платник податків не має права на складання уточнюючого розрахунку з метою зміни напрямку бюджетного відшкодування, оскільки зміна напрямку бюджетного відшкодування не може розцінюватись як виправлення помилки.
Колегія суддів з цього приводу зазначає наступне.
Положеннями статті 200 Податкового кодексу України встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.
Відповідно до приписів пунктів 200.1 - 200.4, 200.6 цієї статті, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. Платник податку зберігає право на отримання бюджетного відшкодування коштами у майбутніх звітних (податкових) періодах.
Згідно пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу (пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
З наведених норм вбачається, що бюджетне відшкодування - це сума коштів платника податків, які він сплатив іншим платникам податку у зв'язку з веденням власної господарської діяльності, повернення яких гарантує держава та які тимчасово перебувають у розпорядженні Державного бюджету України. Якщо різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду платника податків та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду має від'ємне значення, і цей платник не має податкового боргу, він має право на бюджетне відшкодування суми податку на додану вартість, що фактично сплачена отримувачем товарів/послуг їх постачальникам. Законом установлено два шляхи бюджетного відшкодування: у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних звітних періодах або повернення суми бюджетного відшкодування з бюджету на рахунок платника. Визначити напрямок використання бюджетного відшкодування платник податку має право на власний розсуд протягом строку давності з моменту виникнення права на таке відшкодування.
В силу пункту 200.5 статті 200 Податкового кодексу України, не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).
Згідно правил пункту 200.14 цієї статті Кодексу, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Таким чином, законодавцем установлено вичерпний перелік підстав, за яких контролюючий орган зменшує бюджетне відшкодування податку на додану вартість, а платник не має права на таке бюджетне відшкодування.
Як встановлено колегією суддів, в даному випадку, відповідачем було зменшено позивачу бюджетне відшкодування з підстав відсутності у останнього права на складання уточнюючого розрахунку з метою зміни напряму бюджетного відшкодування, оскільки це не може розцінюватися як виправлення помилки.
Аналізуючи такі доводи відповідача, колегія суддів зазначає, що, відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Зазначене право виправити самостійно виявлені помилки, що містяться у раніше поданій податковій декларації може бути обмежене виключно випадками, визначеними у Кодексі.
Норми Податкового кодексу України не передбачають обмежень щодо виправлення платником податків самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, у будь-якому рядку такої декларації.
Податковим законодавством встановлено два випадки, коли платник податку не може виправити виявлену помилку: це закінчення строків давності, визначених у статтею 102 Податкового кодексу України, а також заборона подавати уточнюючі розрахунки під час проведення документальних перевірок до поданих раніше податкових декларацій за звітний період, який перевіряється контролюючим органом (пункт 50.2 статті 50 Податкового кодексу України).
Оскільки при визначенні напрямку використання бюджетного відшкодування платник податку має право визначати цей напрямок на власний розсуд протягом строку давності з моменту виникнення права на таке відшкодування, уточнення показників податкової декларації в частині зміни напрямку бюджетного відшкодування не суперечить чинному податковому законодавству.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією Вищого адміністративного суду України, що викладена, зокрема, у постановах від 02 грудня 2014 року № К/800/20412/13 та від 17 червня 2015 року № К/800/53174/14 та ухвалі від 16 липня 2015 року по справі № К/9991/33305/12.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої та не дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального та права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про задоволення позову.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, апеляційну скаргу Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Шостак О.О.
Судді: Мамчур Я.С
Желтобрюх І.Л.