Постанова від 06.04.2016 по справі 922/5833/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2016 р. Справа № 922/5833/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя

ОСОБА_1, суддя Шутенко І.А.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_2 за довіреністю від 22.12.2015р. №2-73д,

відповідача - ОСОБА_3 за довіреністю від 04.01.2016р.,

третьої особи - ОСОБА_4 за довіреністю від 11.12.2015р.,

розглянувши у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Управління з переробки газу та газового конденсату ПАТ "Укргазвидобування" (вх. 415 Х/2), на рішення господарського суду Харківської області від 12.01.2016р. у справі №922/5833/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Управління з переробки газу та газового конденсату ПАТ "Укргазвидобування", с. Базилівщина,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_5 залізниця", м. Харків,

до відповідача ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю "Експогаз Трейд", смт. Рогань,

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.01.2016р. (суддя Інте Т.В.) провадження у справі в частині стягнення заборгованості за послуги по використанню цистерн в сумі 6810,28 грн. - припинено; в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу за перевищення термінів використання залізничних цистерн в сумі 19000,00 грн. - відмовлено; стягнуто з ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю "Експогаз Трейд" на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Філії Управління з переробки газу та газового конденсату Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" судовий збір в сумі 321,38 грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що у зв'язку з ненаданням позивачем належних та допустимих доказів наявності вини відповідача щодо затримки цистерни, тому стягнення штрафу не підлягає задоволенню.

ПАТ "Укргазвидобування" в особі Управління з переробки газу та газового конденсату ПАТ "Укргазвидобування" з рішенням суду першої інстанції не погодилось, звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 12.01.2016р. у справі №922/5833/15 в частині відмови у задоволенні позовних вимог по стягненню штрафу за перевищення термінів використання залізничних цистерн в розмірі 19000,00 грн. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що термін використання цистерни перевищив граничний строк, визначений договором, що підтверджується залізничною накладною та довідкою, виданою начальником ст. Сенча, а також умовами договору не визначені випадки звільнення замовника - відповідача від сплати штрафу.

Відповідач надав заперечення на апеляційну скаргу (вх. 2709 від 11.03.2016р.), в яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Позивачем надані додаткові пояснення (вх. 3514 від 01.04.2016р.).

У судовому засіданні 14.03.2016р. представник позивача підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити, рішення місцевого господарського суду - скасувати.

Представник відповідача підтримала свою позицію, викладену у запереченні на апеляційну скаргу та просила рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник третьої особи заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, оцінку судом наданим сторонами доказам, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

08.01.2015р. між Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування" в особі Управління з переробки газу та газового конденсату ПАТ "Укргазвидобування" (позивач) та ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю "Експогаз Трейд" (відповідач) укладений договір №14/6-тр/Я по оформленню та відвантаженню нафтопродуктів.

Відповідно до п.1.1 даного договору предметом є надання позивачем послуг відповдіачу:

- по оформленню та відвантаженню нафтопродуктів (надалі - нафтопродукти);

- послуг по наливу газу вуглеводневого скрапленого паливного для комунально- побутового споживання (надалі скраплений газ), що разом іменується “продукція”, залізничним та автомобільним транспортом із Яблунівського відділення з переробки газу (ЯВПГ) по території України, згідно рознарядок ПАТ "Укргазвидобування".

Пунктом 2.1. зазначеного договору передбачено, що відвантаження продукції здійснюється в залізничних цистернах, що належать позивачу.

Відповідно до п. 2.2 договору, надання послуг з відвантаження продукції оформляється актом приймання-передачі наданих послуг (по залізничному тарифу, послугам по оформленню, наливу та відвантаженню нафтопродуктів, використанню цистерн та послуг по наливу скрапленого газу в залізничні цистерни та автоцистерни) з обов'язковим прибуттям уповноваженого представника замовника. Якщо залізнична цистерна не повернулася від замовника (відповідача) до виконавця (позивача) в звітному місяці, то надання послуг з використання залізничних цистерн оформляється декількома актами приймання-передачі наданих послуг: актами на кінець звітного місяця та актами на дату фактичного повернення залізничної цистерни. Дата повернення залізничної цистерни визначається календарним штемпелем видачі вантажу у залізничній накладній.

Пунктом 2.3. та пунктом 4.1. договору передбачені умови і порядок розрахунку за використання пропан-бутанових цистерн, а саме на умовах 100% передплати.

Згідно з п. 3.3. договору, відповідач зобов'язався надати лист-заявку одночасно з надходженням коштів за залізничні послуги (лист-заявка містить кількість продукції, станцію і залізницю призначення, код станції, одержувача продукції, його код і адресу одержувача, завірені печаткою).

Як встановлено господарським судом першої інстанції на підставі листа-заявки відповідача від 10.04.2015р. №10-04/15-04 (а.с. 14), позивач відвантажив продукцію та відповідно укладеного договору, надав послуги по оформленню та відвантаженню продукції (скрапленого газу), залізничним транспортом по території України в залізничних цистернах позивача.

Згідно з п. 3.3 договору, відповідач зобов'язався повернути позивачеві залізничну цистерну власності позивача в технічно справному стані на станцію приписки або за реквізитами вказаними позивачем.

Згідно з п. 4.2 договору, термін використання пропан-бутанових цистерн власності позивача складає:

- на відстань транспортування до 800 км. від станції ОСОБА_5 залізниці до станції призначення складає 19 діб від дати відвантаження завантаженої цистерни до дати повернення порожньої цистерни на станцію ОСОБА_5 залізниці або станцію зазначену позивачем;

- на відстань транспортування понад 800 км. від станції ОСОБА_5 залізниці до станції призначення складає 25 діб від дати відвантаження завантаженої цистерни до дати повернення порожньої цистерни на станцію ОСОБА_5 залізниці або станцію зазначену позивачем.

Відповідно до п. 4.3 договору, термін використання цистерни власності позивача починається з дати відправлення завантаженої цистерни із ст. Сенча Південної залізниці та закінчується датою повернення порожньої цистерни на ст. Сенча Південної залізниці або станцію зазначену позивачем. Дата відправлення завантаженої цистерни та дата повернення порожньої цистерни визначаються календарним штемпелем станції у залізничній накладній. При обчисленні терміну використання цистерни день відправлення завантаженої цистерни та день повернення порожньої цистерни зараховується як одна доба.

Згідно з накладною №43121078 (а.с. 15) цистерна зі скрапленим газом №50881408, яка належить позивачу, була відправлена 10.04.2015р. із станції ОСОБА_5 залізниці на станцію Тернове ОСОБА_5 залізниці на адресу TOB Татнєфть-АЗС-Україна на відстань 313 км.

Позивач зазначає, що відповідно до довідки, виданої начальником станції ОСОБА_5 ОСОБА_7 (а.с. 16), цистерна №50881408 прибула на станцію ОСОБА_5 - 06.06.2015р. Тобто, термін використання цистерни №50881408 становив 57 діб, що на 38 діб перевищує граничний термін, обумовлений п. 4.2 договору (19 діб).

Пунктом 5.3 договору передбачена відповідальність відповідача за перевищення термінів використання пропан-бутанових цистерн власності позивача у вигляді сплати штрафу з розрахунку 500 грн. за кожну добу понаднормового використання.

З урахуванням вищевикладеного, на підставі п.4.2, 5.3 договору позивачем відповідачеві нараховано штраф за перевищення термінів використання залізничних цистерн в розмірі 19000,00 грн.

Крім того, позивач зазначає, що згідно акту звірки розрахунків, за період з 01.05.2015р. по 12.10.2015р. за відповідачем рахується заборгованість за послуги по використанню цистерн в сумі 6810,28 грн.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №06-01-2987-5 від 16.07.2015 року (а.с. 19) з вимогою сплатити штраф за перевищення термінів використання залізничних цистерн в розмірі 19000,00 грн. та заборгованість за послуги по використанню цистерн в розмірі 6810,28 грн., а також рахунок №239ш від 06.06.2015р. (а.с. 17-20).

Проте, відповідач заборгованість не сплатив та надав заперечення на претензію, в яких визнав обґрунтованою заборгованість за послуги по використанню цистерн в сумі 6810,28 грн., а нарахування штрафу в розмірі 19000,00 грн. безпідставним, так як цистерна перебувала на плановому ремонті.

У зв'язку з вищевикладеним позивач з метою захисту свого порушеного права звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з ТОВ “Експогаз Трейд” суму штрафу за понаднормове використання цистерни, а також заборгованість за послуги по використанню цистерни.

12.01.2016р. господарським судом Харківської області прийнято рішення, яким провадження у справі в частині стягнення заборгованості за послуги по використанню цистерн в сумі 6810,28 грн. - припинено; в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу за перевищення термінів використання залізничних цистерн в сумі 19000,00 грн. - відмовлено.

Щодо стягнення заборгованості за послуги по використанню цистерн в сумі 6810,28 грн., колегія суддів погоджується з господарським судом першої інстанції щодо припинення провадження у справі в частині стягнення заборгованості за послуги по використанню цистерн в сумі 6810,28 грн. з огляду на наступне.

Як встановлено господарським судом першої інстанції, відповідачем сплачено заборгованість за послуги по використанню цистерн в сумі 6810,28 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 190 від 04.12.15 р. (а.с. 211).

У відповідності до приписів п. 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Пунктом 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками господарського суду першої інстанції про припинення провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення заборгованості в сумі 6810,28 грн. з підстав п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки вказаний спір припинив існування в процесі розгляду справи.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду не погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні позивних вимог в частині стягнення штрафу та вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли зобов'язання, що випливають із договору про надання послуг, згідно з яким та в силу ст. 901 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Предметом укладеного між сторонами договору є оформлення та відвантаження нафтопродуктів, послуги по наливу газу вуглеводневого скрапленого паливного для комунально- побутового споживання, надалі скраплений газ, що разом іменується продукція, залізничним та автомобільним транспортом із Яблунівського відділення з переробки газу (ЯВПГ) по території України, згідно рознарядок ПАТ "Укргазвидобування".

Сторони в п. 2.4. договору передбачили, що виконавець є таким, що виконав свої зобов'язання в частині надання послуг по оформленню та відправленню продукції залізничним транспортом та послуг по наливу продукції в залізничні цистерни із моменту приймання завантаженого вагона до перевезення залізницею (ч.2 ст. 334 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 334 ЦК України переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з накладною №43121078 цистерна зі скрапленим газом №50881408, яка належить позивачу, була відправлена 10.04.2015р. із станції ОСОБА_5 залізниці на станцію Тернове ОСОБА_5 залізниці на адресу TOB Татнєфть-АЗС-Україна на відстань 313 км.

Тобто, позивачем належним чином виконані передбачені п. 2.4. договору зобов'язання в частині надання послуг по оформленню та відправленню продукції залізничним транспортом та послуг по наливу продукції в залізничні цистерни.

Разом з тим, пунктом 4.2 договору сторони передбачили, що термін використання пропан-бутанових цистерн власності позивача складає на відстань транспортування до 800 км. від станції ОСОБА_5 залізниці до станції призначення складає 19 діб від дати відвантаження завантаженої цистерни до дати повернення порожньої цистерни на станцію ОСОБА_5 залізниці або станцію зазначену позивачем.

При цьому, термін використання цистерни починається з дати відправлення завантаженої цистерни із ст. Сенча Південної залізниці та закінчується датою повернення порожньої цистерни на ст. Сенча Південної залізниці, або станцію зазначену виконавцем (п. 4.3. договору).

Судом також приймається до уваги, що в пункті 3.3. договору сторони передбачили, що в обов'язки замовника входить повернення залізничної цистерни власності виконавця в технічно справному стані на станцію приписки або за реквізитами вказаними виконавця. При цьому, сторонами ч. 2 ст. 334 ЦК України застосовано не було.

Отже, сторони в договорі передбачили, що обов'язок щодо повернення залізничних цистерн власності позивача на станцію приписки ст. Сенча покладений безпосередньо на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з довідкою 8858 "Інформація о дислокації та стані вагонів" навантажений скрапленим газом вагон (спірна цистерна):

10.04.2015 вирушив зі станції ОСОБА_5 (код станції 427204) на ст. Тернове (код станції 431002) - підтверджується накладною № 43121078 (т. 1 а.с. 15).

13.04.2015 вагон прибув на станцію Тернове - підтверджується накладною № 43121078 (т. 1 а.с. 108).

13.04.2015 отримувача вантажу повідомлено про прибуття вантажу - підтверджується накопичувальною карткою № 13040234 від 13.04.2015 (т.1, а.с. 61).

13.04.2015 здійснено розвантаження цистерни - підтверджується накладною №43121078, де зазначено дату отримання вантажу та підтверджується відомістю 14040063, де вказано час подання цистерни для розвантаження 10.00 год. 13 квітня.

14.04.2015 здійснено приймання цистерни залізницею для зворотної відправки власнику - підтверджується накладною № 43151661 (т. 1 а.с. 59) та інформацією про дислокацію та стан вагону.

15.04.2015 виявлено несправність гальмівного башмака та 15.04.2015 за формою ВУ-23 М цистерну переведено у стан несправних - підтверджується дефектною відомістю форми ВУ-23 М від 15.04.2015 (т. 1 а.с. 65), та інформацією про дислокацію та стан вагонів в довідці № 8858е.

15.04.2015 телеграмою ВЧД-3-02/15/94 (т. 1 а.с. 196) було повідомлено станцію ОСОБА_5 (станція приписки вагону) про відчеплення в поточний ремонт вагону по несправності забару башмаку, з вимогою повідомити власника про відшкодування витрат на усунення несправності.

27.05.2015 було проведено ремонт спірного вагону, підтверджується дефектною відомістю.

27.05.2015 за формою ВУ-36 М вагон було випущено з ремонту та передислоковано у парк справних вагонів, та за формою ВУ-26М було виставлено на пересилку до станції приписки для проведення деповського ремонту.

Таким чином, як вбачається зі змісту наявних у матеріалах справи копії залізничної накладної, фактично пропан-бутанові цистерни були використані з перевищенням граничного терміну, визначеного пунктом 4.2. договору, а саме відповідно до довідки, (т. 1 а.с. 16), цистерна №50881408 прибула на станцію ОСОБА_5 - 06.06.2015р. Тобто, термін використання цистерни №50881408 становив 57 діб, що на 38 діб перевищує граничний термін, обумовлений п. 4.2 договору (19 діб).

Як вбачається з вищезазначеної хронології подій, відповідач з моменту виявлення несправності гальмівного башмака та переведення у стан несправних (15.04.2015р.) не здійснив всіх можливих дії по своєчасному поверненню цистерни у власність позивача в технічно справному стані в обумовлений договором строк.

Пунктом 5.3 договору передбачена відповідальність відповідача за перевищення термінів використання пропан-бутанових цистерн власності позивача у вигляді сплати штрафу з розрахунку 500 грн. за кожну добу понаднормового використання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов. У разі порушення зобов'язання відповідно до ст. 611 ЦК України настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч. 1ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Сторони пунктом 5.3. договору погодили, що за перевищення термінів використання пропан-бутанових цистерн власності виконавця, що передбачені пунктом 4.2. договору, замовник сплачує штраф у розмірі 500 грн. за кожну добу понаднормового використання.

Отже, сторони, при укладенні договору вступили у договірні відносини на певних умовах, які є обов'язковими для виконання, та передбачили відповідальність за перевищення термінів використання пропан-бутанових цистерн понад встановлений термін у вигляді штрафу, що в свою чергу повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

На підставі пунктів 4.2., 5.3. договору позивач нарахував відповідачу та пред'явив до стягнення штраф за перевищення термінів використання залізничних цистерн в розмірі 19000 грн.

Перевіривши правильність нарахування позивачем штрафу за перевищення термінів використання залізничних цистерн, колегія суддів прийшла до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, умовам договору та відповідає наданому розрахунку.

Отже, враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення штрафу ґрунтуються як на умовах договору, так і на положеннях чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

Тому висновки господарського суду щодо відмови у стягненні штрафу у зв'язку з тим, що відсутні всі складові цивільно-правової відповідальності, а саме відсутність вини відповідача, не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог про стягнення штрафу. Оскільки, укладаючи договір, сторони дійшли згоди зі всіх істотних умов договору, зокрема і про відповідальність за понаднормове використання цистерн, дані умови, у відповідності до норм чинного законодавства, є обов'язковими до виконання, тому порушуючи умови договору сторона обізнана про передбачену договором відповідальність, та мала здійснити всіх можливих заходів щодо своєчасного повернення цистерни власнику. Але, відповідачем не було надано доказів щодо своєчасного здійснення ним заходів щодо повернення вказаної цистерни одразу після проведеного ремонту до станції ОСОБА_5 залізниці або станції зазначеної позивачем.

За таких підстав, вимоги позивача в частині стягнення штрафу за перевищення термінів використання залізничних цистерн в сумі 19000,00 грн. є обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.

В даному випадку позиція суддів апеляційної інстанції узгоджується із правовою позицією, якої притримується ВГСУ в постанові від 09.12.2015р. по справі № 903/381/15.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як такі, що підтверджені належними доказами, які є об'єктивно і у визначеному законом порядку підтверджені матеріалами справи, в зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовної заяви в частині стягнення штрафу у розмірі 19000,00грн. з прийняттям в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 19000 грн., апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п.2 ст. 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Управління з переробки газу та газового конденсату ПАТ "Укргазвидобування" задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 12.01.2016р. у справі №922/5833/15 скасувати в частині відмови у задоволенні позовної заяви в частині стягнення штрафу у розмірі 19000,00грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 19000 грн.

Стягнути з ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю "Експогаз Трейд", смт. Рогань, на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Управління з переробки газу та газового конденсату ПАТ "Укргазвидобування" штраф у розмірі 19000,00 грн., судовий збір у розмірі 1218,00 грн. за подання позовної заяви, 1339,80 грн. за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови складено 11.04.2016р.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя І.А. Шутенко

Попередній документ
57065252
Наступний документ
57065254
Інформація про рішення:
№ рішення: 57065253
№ справи: 922/5833/15
Дата рішення: 06.04.2016
Дата публікації: 15.04.2016
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Харківський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг