"06" квітня 2016 р. Справа № 917/1150/15
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Білецька А.М. , суддя Гребенюк Н. В.
при секретарі Бєлкіній О.М.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 08.05.2015 р.
третьої особи - ОСОБА_2 за довіреністю № 05/04-01 від 05.04.2016 р.
ОСОБА_3 (директор)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9" (вх. № 672П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 08.02.2016 р. у справі № 917/1150/15
за позовом ТОВ "НВП "Променергетика", м. Дніпропетровськ
до ТОВ "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9", м. Лубни
третя особа з самостійними вимогами на предмет спору ТОВ "Промбудзабезпечення", м. Дніпропетровськ
про стягнення 290748,68 грн.
В червні 2016 р. ТОВ "НВП "Променергетика" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з ТОВ "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9" 290748,68 грн. за договором про відступлення права вимоги № 28-05УС від 05.09.2012р., у тому числі 160942,00 грн. основного боргу за товар згідно договору № 28-05 від 28.05.2012р. та договору № 28-05-12 від 08.05.2012р., 116565,34 грн. - інфляційних, 13241,34 грн. - 3% річних.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 04.08.2015р. провадження у даній справі було зупинено до набрання законної сили рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/5372/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9" (далі - ТОВ "Лубенське ШБУ № 9") до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Променергетика" (далі - ТОВ "НВП "Променергетика") та Товариство з обмеженою відповідальністю "Промбудзабезпечення" (далі - ТОВ "Промбудзабезпечення") про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги (а.с.84). Ухвалою від 09.12.2015р. провадження у справі було поновлено (а.с.121-122).
ТОВ "Промбудзабезпечення" звернулося до суду з заявою про вступ у справу як третя особа з самостійною вимогою на предмет спору, подавши позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9" на користь ТОВ "Промбудзабезпечення" 160942,00 грн. боргу (а.с.90-92).
Ухвалою від 09.12.2015р. суд допустив ТОВ "Промбудзабезпечення" до участі у справі як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору (а.с.121).
Відповідач подав заяву про припинення провадження у справі з підстав відсутності предмету спору, посилаючись на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за договором про відступлення права вимоги, а оскільки даний договір визнаний недійсним, то предмет спору у справі відсутній (а.с.126-128).
ТОВ "Промбудзабезпечення" заперечувало щодо припинення провадження у справі, посилаючись на те, що для захисту своїх прав ним було подано позов третьої особи з самостійними вимогами до відповідача, який повинен бути розглянутий по суті (а.с.151-152).
Відповідач надав заяву про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення основного боргу та відмову у позові третій особі - ТОВ "Промбудзабезпечення", посилаючись на те, що строк позовної давності закінчився 03.06.2015р., а ТОВ "Промбудзабезпечення" звернулося у справу з позовом лише 24.11.2015р., пропустивши при цьому також строк надсилання вимоги (а.с.153-156).
Рішенням господарського суду Полтавської області від 08.02.2016 року у справі № 917/1150/15 (суддя Безрук Т.М.) провадження у справі в частині позовних вимог ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Променергетика" до ТОВ "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9" припинено.
Пропущений строк позовної давності поновлено, а позов ТОВ "Промбудзабезпечення" до ТОВ "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9" задоволено повністю.
Стягнуто з ТОВ "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9" на користь ТОВ "Промбудзабезпечення" 160942 грн. 00 коп. основного боргу, 2414грн. 13 коп. відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Відповідач не погодився з зазначеним рішенням та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення в частині вимог ТОВ "Промбудзабезпечення" до ТОВ "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9" щодо стягнення 160942,00 грн. основного боргу, 2414,13 грн. судового збору та в цій частині прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що господарським судом першої інстанції було неправомірно визнано поважними причини пропуску строку позовної давності і без законних підстав поновлено пропущений строк.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.03.2016 року апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 06.04.2016 р.
В судове засідання, призначене на 06.04.2016 р. представник позивача не з'явився, причину неявки не повідомив, хоча у відповідності до вимог чинного законодавства про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, будь-яких письмових клопотань (в т.ч. і про відкладення розгляду справи) не заявляв.
Враховуючи належне повідомлення позивача про час та місце засідання суду, відсутність будь-яких клопотань, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу відповідача за відсутності його представника, за наявними у матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, повторно розглянувши справу відповідно до вимог статті 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 04.08.2015 р. провадження у справі №917/1150/15 було зупинено до набрання законної сили рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/5372/15 за позовом ТОВ «Лубенське ШБУ №9» до ТОВ «НВП «Променергетика» та ТОВ «Промбудзабезпечення» про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №28-05УС від 05.09.2012 р., оскільки визнання його недійсним чи навпаки суттєво вплине на результат розгляду даної справи
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.11.2015 року апеляційну скаргу ТОВ «Лубенське шляхово-будівельне управління №9" було задоволено, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Лубенське шляхово-будівельне управління №9» задоволено, визнано недійсним з моменту його вчинення договір про відступлення права вимоги №28-05УС від 05 вересня 2012 року, укладений між ТОВ «НВП «Променергетика» та ТОВ «Промбудзабезпечення».
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 09.12.2015 р. було поновлено провадження по справі №917/1150/15, оскільки обставини, які були підставою для зупинення провадження по справі, відпали у зв'язку з тим, що ТОВ «Промбудзабезпечення» надало вищевказану постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.11.2015 року, якою спір у справі №904/5372/15 вирішено по суті.
Як свідчать матеріали справи, відповідач подав заяву про припинення провадження у справі в частині позовних вимог ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Променергетика" до ТОВ "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9" з підстав відсутності предмету спору, посилаючись на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за договором про відступлення права вимоги, а оскільки даний договір визнаний недійсним, то предмет спору у справі відсутній.
Місцевим господарським судом було припинено провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України в частині позовних вимог ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Променергетика" до ТОВ "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9".
Колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитися із висновком місцевого суду про наявність підстав до припинення провадження в зазначеній частині, виходячи з наступного.
Статтею 80 ГПК України встановлений правовий інститут припинення провадження у справі за наявності відповідних підстав, однією з яких є відсутність предмету спору (п. 1-1 ч. 1 зазначеної статті), на підставі якого судом першої інстанції було припинено провадження у даній справі в частині позовних вимог ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Променергетика" до ТОВ "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9".
Теорією цивільного права встановлено, що предметом спору є матеріально-правова вимога, яка звернена позивачем до відповідача через суд.
Таким чином, предметом позову ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Променергетика" є його вимога, звернена до відповідача.
Від цієї вимоги відповідач не відмовлявся; у спорі відсутні будь-які підстави вважати, що дана вимога не може бути розглянута по суті.
У відповідності до п. 4.4. постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
З урахуванням того, що постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.11.2015 року у справі № 904/5372/15 було визнано недійсним договір про відступлення права вимоги, на підставі якого позивач звернувся з даним позовом про стягнення заборгованості, колегія суддів дійшла висновку, що в даному випадку предмет спору не припинив своє існування, оскільки питання матеріально-правової вимоги залишилось не врегульованим.
Рішення суду у справі № 904/5372/15 означає, що вимога стала безпідставна, але це не є тотожним зникненню предмета спору.
Крім того, розгляд даної вимоги є необхідним для винесення законного та обґрунтованого рішення у спорі з огляду на ті обставини, що могло відбутися часткове виконання на користь нового кредитора; заліки однорідних вимог; дії боржника на адресу нового кредитора, які свідчать про визнання боргу і, таким чином, впливають на витікання строків позовної давності; тощо.
Тому, на думку колегії суддів, вирішення спору у справі № 904/5372/15 і визнання цесії недійсною є підставою для відмови в задоволенні вимог позивача по суті, з підстав того, що права позивача в даному випадку не порушені.
Крім того, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову ТОВ "Промбудзабезпечення" до ТОВ "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9", виходячи з наступного.
Так, задовольняючи позов ТОВ "Промбудзабезпечення" до ТОВ "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9" суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та визнання поважними причини пропуску строку позовної давності.
Дослідивши матеріали справи та надані в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність боргу, однак не вбачає підстав до поновлення пропущених строків позовної давності.
Як свідчать матеріали справи, після прийняття постанови Дніпропетровським апеляційним господарським судом від 11.11.2015 року у справі № 904/5372/15, якою було визнано недійсним договір про відступлення права вимоги, ТОВ "Промбудзабезпечення" звернулось до господарського суду Полтавської області з заявою про вступ у справу як третя особа з самостійною вимогою на предмет спору, подавши позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9" на користь ТОВ "Промбудзабезпечення" 160942,00 грн. основного боргу за товар згідно договору № 28-05 від 28.05.2012р. та договору № 28-05-12 від 08.05.2012р., 116565,34 грн. - інфляційних, 13241,34 грн. - 3% річних.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 09.12.2015 р. у даній справі прийнято до розгляду позовну заяву ТОВ "Промбудзабезпечення".
В обгрунтування позову ТОВ "Промбудзабезпечення" посилається на те, що постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.11.2015 року у справі № 904/5372/15 було визнано недійсним договір про відступлення права вимоги з моменту його вчинення, відтак до постанови Дніпропетровським апеляційним господарським судом від 11.11.2015 року у справі № 904/5372/15, якою було визнано недійсним договір про відступлення права вимоги ТОВ "Промбудзабезпечення" повернуто всі права та обов'язки за договорами № 28-05 від 28.05.2012р. та № 28-05-12 від 08.05.2012р.
Як свідчать матеріали справи, 28 травня 2012 року між ТОВ «Промбудзабезпечення» (далі - «ТОВ «Промбудзабезпечення» та/або «Продавець») та ТОВ «Лубенське Шляхово-Будівельне Управління №9» було укладено договір №28-05, предметом якого була купівля-продаж бітуму дорожнього.
Згідно п. 1.1. договору №28-05 від 28.05.2012 р. Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Бітум дорожній в'язкий БНД 60/90 по цінам, в кількості і якості згідно даного договору.
Відповідно до п. 2.3. договору №28-05 від 28.05.2012 р. відвантаження товару здійснюється протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів з моменту виконання Покупцем 100% передоплати товару.
Відповідно до п. 7.3. договору №28-05 від 28.05.2012 р. за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по договору, винна сторона несе відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
02 червня 2012 р. ТОВ «Промбудзабезпечення» було передано товар відповідно до видаткової накладної №ПС-020601 на суму 142 683, 10 грн., 06 червня 2012 р. було передано товар відповідно до видаткової накладної №ПС-060601 на суму 18 259, 00 грн.
08 травня 2012 року між ТОВ «Промбудзабезпечення» та ТОВ «Лубенське Шляхово-Будівельне Управління №9» було укладено договір №08/05-12 купівлі-продажу щебеню.
Відповідно до п. 1.1. договору №08/05-12 від 08.05.2012 р. продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного договору Щебінь із природного каменю.
Відповідно до п. 3.6. договору №08/05-12 від 08.05.2012 р. порядок оплати передбачено шляхом попередньої оплати за товар, згідно виставлених Продавцем рахунків.
Відповідно до п. 6.1. договору купівлі-продажу щебеню №08/05-12 від 08.05.2012 р. за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по договору, винна сторона несе відповідальність, передбачену чинним законодавством України
03 червня 2012 р. ТОВ «Промбудзабезпечення» було передано товар ТОВ «Лубенське ШБУ №9» згідно видаткової накладної №ПС-030601 на суму 961 421, 00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога ТОВ «Промбудзабезпечення» до ТОВ «Лубенське Шляхово-Будівельне Управління №9» про стягнення 160942,00 грн. основного боргу за товар згідно договору № 28-05 від 28.05.2012р. та договору № 28-05-12 від 08.05.2012р., 116565,34 грн. - інфляційних, 13241,34 грн. - 3% річних, вимога про сплату яких, направлена ТОВ «Промбудзабезпечення» 24.11.01.08.2011 р. відповідачем залишена без задоволення, посилаючись на приписи статей 509, 526 та 530 Цивільного кодексу України.
Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.
В договорі № 28-05 від 28.05.2012р. та в договорі № 28-05-12 від 08.05.2012р. сторони не встановили строку оплати поставленого товару.
Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Загальні положення частини другої статті 530 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі-продажу), чітко встановлений зазначеною спеціальною нормою права - покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.
Крім того, відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України (далі - ГК України) учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Отже, факт отримання товару відповідачем і видаткова накладна, надана позивачем на підтвердження своїх вимог, є належними підставами для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.
Строк виконання відповідачем даного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України, тобто строк починається з наступного дня після одержання товару.
Така ж правова позиція визначена в п. 1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань”.
З огляду на викладене, відповідач мав оплатити отриманий видатковою накладною № ПС-030601 від 03.06.2012р. бітум дорожній 03.06.2012р., а отриманий за видатковими накладними № ПС-020601 від 02.06.2012р. та № ПС-060601 від 06.06.2012р. щебінь повинен був оплатити відповідно 02.06.2012р. та 06.06.2012р.
Так, строк позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за спірними договорами, враховуючи приписи ст. 257 ЦК України, закінчився відповідно 03.06.2015р., 02.06.2015р. та 06.06.2015р. - з моменту отримання товару.
Проте, ТОВ «Промбудзабезпечення» звернулось з вимогою до ТОВ «Лубенське ШБУ №9» лише 24 листопада 2015 року.
Як свідчать матеріали справи, відповідач звернувся з заявою про застосування строку позовної давності.
Колегія суддів вважає, що строк позовної давності дійсно пропущений і не підлягає поновленню.
Так, відповідно до ст.ст. 251, 253 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Статтями 256, 257 цього кодексу встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з частиною 5 статті 261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Так, заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності. Отже, заміна первісного кредитора - ТОВ "Промбудзабезпечення" новим кредитором - ТОВ "НВП "Променергетика" за договором про відступлення права вимоги не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності - строку, у межах якого позивач міг звернутися з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості на підставі вищезгаданих видаткових накладних.
Колегією суддів об'єктивно встановила, що право пред'явити вимогу про оплату переданого товару у ТОВ "Промбудзабезпечення" виникло з 03.06.2012р., 02.06.2012р. та 06.06.2012р., а тому строк позовної давності згідно з приписами частини 5 статті 261 Цивільного кодексу України для звернення до відповідача з вимогою про погашення заборгованості у третьої особи закінчився 03.06.2015р., 02.06.2015р. та 06.06.2015р. відповідно, в той час як ТОВ "Промбудзабезпечення" звернулось з вимогою лише 24.11.2015 р., тобто с пропуском строку позовної давності.
Аналогічна позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 31.01.2012 р. у справі № 5002-16/3330-2011, 05.04.2012 р. у справі № 5002-11/3334-2011, від 10.06.2015 р. у справі № 911/5349/14, від 17.05.2013 р. у справі № 5021/2330/2011 та у постанові Верховного суду України від 23.09.2015 р. у справі № 910/22731/14.
Суд першої інстанції, з урахуванням положень ч. 5 ст. 267 ЦК України дійшов висновку про те, що ТОВ "Промбудзабезпечення" було пропущено строк позовної давності з поважних причин, зазначивши при цьому, що на дату порушення провадження у даній справі та до 11.11.2015р. у ТОВ "Промбудзабезпечення" не було правових підстав для звернення з позовом, оскільки право вимоги спірного боргу було передано ТОВ "НВП "Променергетика" за договором про відступлення права вимоги № 28-05УС від 05.09.2012р.
Однак, колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що договір про відступлення права вимоги було визнано недійсним з моменту його вчинення, тобто, даний договір укладений із порушенням умов договору поставки №28-05 від 28.05.2012р. та чинного законодавства, оскільки згідно з пунктом 6.3. договору передбачено, що ні одна із сторін не може передати свої права/або обов'язки за даним договором третій стороні без попереднього письмового повідомлення другої сторони.
В зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів зазначає, що не може вважатись поважною причиною пропущення строку позовної давності порушення закону, яке допущено кредитором. Таке тлумачення закону суперечить принципу верховенства права, оскільки по суті означає, що порушення закону тягне ті ж самі наслідки, що і добросовісне його додержання.
Колегія суддів зазначає, що оскільки порушення закону було допущено кредитором, то він і повинний нести всі ризики, пов'язані із допущеним порушенням.
Таким чином, колегія судді вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим наявні підстави для його скасування, та відповідно - задоволення апеляційної скарги.
Керуючись статтями 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ТОВ "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9" на рішення господарського суду Полтавської області від 08.02.2016 р. у справі № 917/1150/15 задовольнити.
Рішення господарського суду Полтавської області від 08.02.2016 р. у справі № 917/1150/15 скасувати та прийняти нове рішення.
В позові відмовити за спливом позовної давності.
Стягнути з товариство з обмеженою відповідальністю "Промбудзабезпечення" (вул. Фрунзе, буд. 6, Кіровський район, м. Дніпропетровськ, 49038; ідентифікаційний код 23944595) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9" (вул. Радянська, буд. 210, м. Лубни, Полтавська область, 37500; ідентифікаційний код 03450436) 6396,47 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Головуючий суддя Слободін М.М.
Суддя Білецька А.М.
Суддя Гребенюк Н. В.