"08" квітня 2016 р. Справа № 926/2/16
За заявою:
Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м.Чернівці
про розстрочку виконання рішення
За позовом керівника Чернівецької міської прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту економіки Чернівецької міської ради
До фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
Про стягнення боргу в розмірі 14817,96 грн., розірвання договору та повернення приміщення
Суддя Гушилик С.М.
За участю представників:
Від прокурора: Балук О.М.
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: ОСОБА_2 - приватний підприємець
ВСТАНОВИВ: Рішенням господарського суду Чернівецької області від 01.03.2016 року у справі №926/2/16 задоволено позовні вимоги керівника Чернівецької міської прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту економіки Чернівецької міської ради розірвано договір оренди №188 від 21.06.2013 року та стягнуто на користь Департаменту економіки Чернівецької міської ради - 11599,58 грн. боргу по орендній платі за приміщення та 3218,38 грн. пені; на користь прокуратури Чернівецької області судовий збір в сумі 3654,00 грн. та в дохід державного бюджету судовий збір у сумі 480,00 грн.
14.03.2016 року на виконання рішення господарського суду Чернівецької області від 01.03.2016 року, яке набрало законної сили, видано відповідні накази
30.03.2016 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду у справі №926/2/16 в частині сплати боргу по орендній платі за приміщення та пені, загальна сума яких становить 14817,96 грн., на користь Департаменту економіки Чернівецької міської ради.
Дана заява сторони мотивована наступним.
Відповідно до квитанцій від 30.03.2016 року та 06.04.2016 року ФОП ОСОБА_1 частково погашено суму судового збору. Що свідчить про готовність сплачувати заборгованість. Приміщення за адресою м.Чернівці, вул.Комарова, 9-б, площею 45,0 м2 відповідачем самостійно звільнено. ОСОБА_1 перед пенсійного віку. Дружина являється інвалідом ІІІ групи. Протягом року мати ОСОБА_3 важко захворіла, а згодом і померла, відповідно всі кошти були спрямовані на її лікування. Дані обставини суттєво вплинули на здоров'я відповідача. У зв'язку з вище викладеним ФОП ОСОБА_1 визнає суму заборгованості та просить суд задовольнити заяву про розстрочку виконання рішення.
Ухвалою суду від 31.03.2016 року заяву було призначено до розгляду в судовому засіданні на 07.04.2016 року.
06.04.2016 року від позивача надійшло заперечення на заяву, у якому Департамент економіки Чернівецької міської ради заперечує проти надання розстрочки виконання рішення, посилаючись на те, що п.3.4 Положення про порядок розрахунку плати за оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м.Чернівці, визначено, що розмір орендної плати, строки її внесення встановлюються договором оренди. В окремих випадках строк внесення орендної плати за рішенням виконавчого комітету міської ради може бути перенесено на термін до 2-х місяців, при умові погашення орендної плати в межах одного бюджетного року. Також в окремих випадках орендарям, які орендують об'єкти загальною площею понад 500 кв.м., за рішенням виконавчого комітету міської ради, може надаватися розстрочка сплати заборгованості з орендної плати. Позивач вказує на те, що розстрочка сплати заборгованості вплине на зменшення надходжень до місцевого бюджету, тому проти заяви заперечує. Також позивач клопотав перед судом про розгляд зазначеної заяви без його участі.
Прокурор в судовому засіданні в усній формі підтримав заперечення позивача.
В судовому засіданні 07.04.2016 року з метою повного, всебічного та об'єктивного вирішення заяви в судовому засіданні, в порядку ч.3 ст.77 ГПК України, судом оголошувалася перерва до 08.04.2016 року.
До початку судового засідання, 08.04.2016 року, відповідач подав додаткові пояснення до заяви та відповідні докази в підтвердження.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в справі наявні обставини, які ускладнюють виконання рішення боржником і його доводи в обґрунтування заяви про розстрочку виконання судового рішення заслуговують на увагу.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом. При цьому заявник повинен обґрунтувати подану заяву, вказати обставини, з якими пов'язується можливість розстрочення виконання рішення та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, подати докази наявності таких обставин.
У п. 7.1.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» роз'яснено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Згідно п. 7.2. вище вказаної Постанови, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Водночас, Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази щодо наявності таких обставин в порядку ст. 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003 року за №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Вирішуючи питання про застосування відстрочки або розстрочки виконання рішення суду, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан тощо. Тобто, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
На підтвердження доводів щодо важкого фінансового становища ФОП ОСОБА_1 надав виписку з медичної картки стаціонарного хворого №13802, лікарське свідоцтво №797, свідоцтво про смерть ОСОБА_3В.(яка являлась матір'ю заявника), пенсійне посвідчення №2262605068 ОСОБА_4 (яка є дружиною відповідача), що підтверджує її інвалідність, довідка про те, що ОСОБА_1 в період з 14.03.2016 року по 23.03.2016 року знаходився на амбулаторному лікуванні, квитанції про часткову оплату судового збору, а також докази, що дружина заявника працевлаштована, а відтак має змогу погашати заборгованість.
Наведені докази свідчать про те, що відповідач (заявник) знаходиться в скрутному фінансовому становищі і розстрочення заборгованості надасть йому можливості виконати рішення суду в повному обсязі.
Господарський суд бере до уваги інтереси стягувача керівника Чернівецької міської прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту економіки Чернівецької міської ради при розстроченні виконання судового рішення, що включає значний строк заборгованості, однак не вбачає у зверненні боржника із заявою про розстрочку намагання ухилися від виконання судового рішення, відтак, з урахуванням інтересів як боржника так і стягувача, дійшов висновку, що за встановлених обставин, які дають право на розстрочку виконання рішення, виконання судового рішення слід розстрочити, але не на 8 місяці як просить боржник, а на 6 місяців, що, на думку суду, сприятиме належному виконанню рішення.
Враховуючи все вищевикладене, суд вважає за необхідне заяву боржника задовольнити частково та розстрочити виконання рішення суду у справі № 926/2/16 на 6 місяців.
В іншій частині заява задоволенню не підлягає по вказаним вище підставам.
Керуючись статтями 43, 86, 121Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1.Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення господарського суду Чернівецької області від 30 березня 2016 року у справі № 926/2/16, задовольнити частково.
2.Розстрочити виконання рішення Господарського суду Чернівецької області по справі №926/2/16 від 01.03.2016 року про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості в сумі 14817,96 грн. на шість місяців.
Встановити такий графік виконання рішення:
а) стягнення боргу по орендній платі за приміщення та пені в сумі 14817,96 грн. (м. Чернівці, вул. Кобилянської 3, код 37978173, р/р 34228999700002 в ГУДКУ Чернівецької області, МФО 856135);
1) 08.04.2016 року - 2469,66 грн.
2) 08.05.2016 року - 2469,66 грн.
3) 08.06.2016 року - 2469,66 грн.
4) 08.07.2016 року - 2469,66 грн.
5) 08.08.2016 року - 2469,66 грн.
6) 08.09.2016 року - 2469,66 грн.
3.У решті заяви в задоволенні відмовити.
Суддя С.М.Гушилик