73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
05 квітня 2016 р. Справа № 923/128/16
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Зуденко Є.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна", с. Семенівка, Обухівського району Київської області,
до Приватного підприємства "ОЛІО-ТРЕЙД", м. Херсон,
про стягнення 16 319 грн. 47 коп.,
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1, представник, дов. № 24 від 23.02.16р.;
відповідача - н еприбув.
Позивач звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача 16 319,47 грн., з яких: 15 336,26 грн. - заборгованості з урахування індексу інфляції; 642,22 грн. - пені; 340,99 грн. - три проценти річних, відповідно до умов договору поставки від 06 березня 2015 року №13-МС. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. ст. 11, 16, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 692, Цивільного кодексу України, ст. ст.193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України.
Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.
Відповідач, повідомлений про час, дату і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору, про причини неявки господарський суд не повідомив. Відзив на позовну заяву до дня засідання суду не представив.
Відповідно до положень ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні 05.04.16 оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд
06 березня 2015 року за № 13-МС між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Україна» (надалі за текстом рішення - Позивач) та Приватним підприємством «Оліо-Трейд» (надалі за текстом рішення - Відповідач), укладено договір поставки (надалі за текстом рішення - Договір).
У відповідності до умов п. 1.1. Договору Відповідач зобов'язався передати у власність Позивача, зернові, бобові, олійні та продукти їх переробки, надалі «Товар», на умовах, які зазначені в даному Договорі, а Позивач зобов'язувався прийняти Товар і оплатити його.
Одночасно з вказаним вище Договором сторонами підписано додаток № 1 до договору поставки № 13-МС від 06.03.2015 року, що є не від'ємною частиною Договору.
У відповідності до п. 10 зазначеного додатку, оплата за Товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця на умовах 100% передоплати на підставі виставлення рахунку-фактури Продавцем протягом десяти банківських днів з дня отримання Покупцем такого рахунку-фактури та надання оригіналів документів згідно умов п. 2.3. даного Договору.
06.03.2015 року Відповідачем виставлено рахунок-фактуру № СФ-0000047 у відповідності до якого Позивач мав перерахувати кошти за поставку товару макуха соняшникова.
16.03.2015 року Позивач перерахував Відповідачу 236 994,44 грн. за Товар згідно рахунку-фактури № СФ-0000047 від 06.03.2015 року.
Відповідно до п. 4. додатку до Договору поставка товару здійснюється в десятиденний термін з моменту зарахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця.
Відповідачем здійснено поставку товару 19.03.2015 року, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000009 від 19.03.2015р., загальна-сума поставленого товару становить 224 100,00 грн., що на 12 844,44 грн. менше суми оплаченої згідно виставленого рахунку-фактури, подальшої поставки товару не відбулося.
Відповідно до умов п. 4. Додатку до Договору Відповідач не поставив оплачений товар в десятиденний строк з моменту зарахування коштів на свій рахунок.
Відповідно до умов п. 9.1. Договору сторони будуть прагнути вирішити спори і розбіжності, що можуть виникнути з цього Договору чи у зв'язку з ним, шляхом переговорів.
На виконання умов Договору 02 вересня 2015 року за Вих. №156 Позивачем була направлена претензія Відповідачу. Однак жодної відповіді не надходило.
Відповідно до умов п. 7.1. Договору якщо Продавець не здійснив відвантаження погодженої партії Товару в строки, зазначені в Договорі, Продавець сплачує покупцю пеню у розмірі 3% від загальної вартості товару за кожен день прострочення, але не більше 5% від вартості недопоставлено!' партії Товару.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України (435-4) "неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання".
Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено, що вразі, "якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства".
Статтею 232 (ч. 6) Господарського кодексу України (436-4) встановлено, що "нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано".
За поданим позивачем розрахунком розмір пені становить 642,22грн.
Відповідно до вимог частини 2 статті 625 ЦК України (435-4) "боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом".
За розрахунком позивача розмір сум з урахуванням встановленого індексу інфляції і 3 % річних становить 2491,82 грн. та 340,99грн., відповідно.
Відповідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України (435-4) "зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться".
З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства "ОЛІО-ТРЕЙД" (адреса - 73008, Херсонська обл., м. Херсон, Бериславське шосе, буд. 33, ідентифікаційний код - 39126342) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" (адреса - 08752, Київська обл., Обухівський р-н, с Семенівка, вул. Макаренка, 1-А, ідентифікаційний код - 30889014) 12844грн.44коп. основного боргу, 2491грн.82коп. з урахуванням 3% річних, 340грн.99коп. з урахуванням 3% річних, 642грн.22коп. пені, 1378грн.00коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
(Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом).
Повне рішення складено 11 квітня 2016 р.
Суддя Ю.В. Гридасов