"04" квітня 2016 р.Справа № 916/4210/15
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів секретар судового засідання за участю представників учасників процесу: Від ПП «Житлово-експлуатаційна компанія «НАШ ДІМ» Від ПАТ «ОДЕСАГАЗ» ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5, довіреність № б/н, дата видачі: 29.10.15 не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_6 підприємства «Житлово-експлуатаційна компанія «НАШ ДІМ»
на рішення господарського суду Одеської області
від09.12.2015р.
у справі№ 916/4210/15 (суддя Гуляк Г.І.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ»
до проОСОБА_6 підприємства «Житлово-експлуатаційна компанія «НАШ ДІМ» стягнення 295 294,7грн.
Публічне акціонерне товариство «ОДЕСАГАЗ» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача ОСОБА_6 підприємства «Житлово-експлуатаційна компанія «Наш дім» про стягнення 295294,70 гривень.
Рішенням господарського суду Одеської області від 09.12.2015р. стягнуто з ОСОБА_6 підприємства «Житлово-експлуатаційна компанія «Наш дім» на користь Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» основний борг у сумі 198 906,95грн., пеню у сумі 61 588,98грн., 3% річних у сумі 3 237,93грн., інфляційне збільшення у сумі 31 560,84грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 4 429,43грн.
Не погоджуючись з даним рішенням ОСОБА_6 підприємством «Житлово-експлуатаційна компанія «НАШ ДІМ» подано апеляційну скаргу, відповідно до якої скаржник просить змінити рішення господарського суду Одеської області від 09.12.2015р. по справі № 916/4210/15 та зменшити розмір штрафних санкцій на 90 відсотків.
Як на підставу викладених у скарзі вимог, апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та підлягають врахуванню при вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій, а саме:
- ПП «Житлово-експлуатаційна компанія «НАШ ДІМ» надає послуги з утримання житлових будинків та прибудинкових територій відповідно до свого статуту;
- з 14.05.2015р. по 16.05.2015р. лічильник природного газу житлового будинку по пров. Цегляному, 3/1 знаходився на експертній повірці в метрологічній організації, а з 17.05.2015р. на черговій державній повірці, в період знаходження лічильника природного газу на повірці, в травні-червні 2015р. газове обладнання було опломбовано, а споживання природного газу обчислено виходячи із потужності встановленого в житловому будинку котла;
- сума основного боргу в розмірі 198906,95грн. фактично не відповідає дійсності, оскільки відповідачем не споживався природний газ в об'ємі, що вказаний в позовній заяві, внаслідок завищеного визначення споживання в травні - червні 2015р.;
- неможливість виконання зобов'язання відповідачем щодо оплати природного газу зумовлена об'єктивними обставинами. Так, згідно оборотно - сальдових відомостей у мешканців житлових будинків виникла заборгованість за надані комунальні послуги, робота по стягненню якої здійснюється, у тому числі, у судовому порядку;
- фінансовий стан відповідача є вкрай незадовільним внаслідок занижених тарифів, підвищення ціни на природний газ, несвоєчасної оплати комунальних послуг населенням;
- спожитий газ використаний для потреб населення, не в комерційних цілях. Застосування штрафних санкцій в заявленому розмірі призведе до неможливості подальшого надання комунальних послуг мешканцям будинку, призведе до критичного стану комунального господарства житлового будинку в опалювальний період;
- штрафні санкції надмірно великі порівняно із розміром основного зобов'язання.
Справу № 916/4210/15 ухвалою від 18.01.2016р. прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Жекова В.І., суддів Аленіна О.Ю., Богатиря К.В.
ОСОБА_7о. керівника апарату суду № 89 від 24.02.2016р. призначено повторний автоматичний розподіл справи, у зв'язку із перебування головуючого судді Жекова В.І. у відпустці.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2016р., справу № 916/4210/15 розподілено для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів Аленіна О.Ю., Воронюка О.Л.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2016р. прийнято справу до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів Аленіна О.Ю., Воронюка О.Л. та призначено до розгляду на 16.03.2016р.
ОСОБА_7о. керівника апарату суду № 130 від 15.03.2016р. призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку із перебуванням судді Аленіна О.Ю. у відпустці.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 15.03.2016р., справу № 916/4210/15 розподілено на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів Воронюка О.Л., Мишкіної М.А.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 15.03.2016р. (у складі колегії суддів: головуючого - Богатиря К.В., суддів - Воронюка О.Л., Мишкіної М.А.) прийнято справу до провадження.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.03.2016р. розгляд апеляційної скарги по справі № 916/4210/15 відкладено на 04.04.2016р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши наявні у справі докази та доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд встановив наступне.
08.01.2015року між Публічним акціонерним товариством «Одесагаз» (далі - Постачальник) та ОСОБА_6 підприємством «Житлово-експлуатаційна компанія «Наш дім» (далі - Споживач) укладено договір №008383 - ТН (далі - Договір), на постачання за регульованим тарифом та розподіл природного газу для суб'єктів господарювання, що надають послуги населенню з опалення та гарячого водопостачання.
Відповідно до умов договору Постачальник зобов'язався надати Споживачу послуги з постачання та розподілу природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів Споживача відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності Сторін.
Згідно п. 4.8. Договору, облік газу ведеться згідно з «Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання», ДБН В.2.5-20-2001 «Газопостачання» та діючим документам Держспоживстандарту. Оперативний контроль споживання газу Споживачем здійснює Постачальник.
Відповідно до п. 4.10. Договору, Споживач зобов'язується щомісячно в період з 30(31) числа поточного місяця по 2 число наступного місяця з'явитись до Постачальника для оформлення місячного акту прийому-передачі природного газу, на підставі наданих звітів з автоматичних коректорів (обчислювачів).
Згідно п. 5.1. Договору, розрахунки за реалізований Споживачеві газ здійснюється за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює регулювання в сфері енергетики (НКРЕ).
П. 5.2. Договору передбачає, що у випадках передбачених законодавством, до ціни на природний газ додаються:
- збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ;
- тариф на транспортування газу магістральними трубопроводами;
- тариф на транспортування газу розподільними трубопроводами;
- тариф на постачання газу за регульованим тарифом;
- податок на додану вартість.
Відповідно до п. 5.3. Договору, Постачальник зобов'язується розміщувати інформацію про ціну газу та її складові на своєму офіційному веб-сайті та в засобах масової інформації.
Згідно з умовами п.5.6. договору оплата за постачання природного газу здійснюється Споживачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника протягом місяця поставки 100% вартості запланованих обсягів газу. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.
У випадку недоплати вартості послуг за спожитий у розрахунковому періоді природний газ, Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим на підставі рахунка-фактури.
На виконання умов Договору №008383 - ТН Постачальник поставив споживачу за період з січня по червень 2015р., а споживач прийняв природний газ обсягом 229,715 тис. м. кубічних газу на суму 431223,45грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу, доданими до позовної заяви.
04.04.2016р. на вимогу Одеського апеляційного господарського суду відповідачем надано «Довідки про формування регульованої ціни на природний газ для підприємств комунальної теплоенергетики, теплових електростанцій та котельних суб'єктів господарювання, які використовують природний газ для надання послуг населенню з опалення та гарячого водопостачання» (роздруковані з офіційного сайту ПАТ «Одесагаз»), які долучено до матеріалів справи.
В означених довідках зазначено підстави нарахування визначених в пункті 5.2. Договору складових ціни газу.
В позовній заяви ПАТ «ОДЕСАГАЗ» зазначає, що відповідачем частково сплачено кошти за отриманий природний газ у сумі 230 892,89грн.
04.04.2016р. ОСОБА_6 підприємством «Житлово-експлуатаційна компанія «НАШ ДІМ», на виконання вимог ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 16.03.2016р., надано копії платіжних доручень, які підтверджують часткову сплату поставленого за період з січня по червень 2015р. природного газу.
Оскільки, відповідач не виконував умови договору, а саме не проводив у повному обсязі оплату за використаний природний газ, в результаті чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за період з січня по червень 2015р. у сумі 200 330,56грн., та з урахувань сплати авансу в сумі 1423,61грн., заборгованість станом на 09.10.2015року складає 198906,95грн. Розрахунок суми основного боргу наведений у тексті позовної заяви та також міститься у акті звірки розрахунків, який підписаний тільки позивачем та доданий до позову.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, наданому господарському суду 08.12.2015р., зазначає, що з 14.05.2015р. по 16.05.2015р. лічильник природного газу житлового будинку по пров. Цегляному, 3/1 знаходився на експертній повірці в метрологічній організації, а з 17.05.2015р. на черговій державній повірці, в період знаходження лічильника природного газу на повірці, в травні-червні 2015р. газове обладнання було опломбовано, а споживання природного газу обчислено виходячи із потужності встановленого в житловому будинку котла. Тому на думку відповідача сума основного боргу у розмірі 198 906,95грн. фактично не відповідає дійсності.
Посилання скаржника, що сума основного боргу у розмірі 198 906,95грн. не відповідає дійсності, колегія суддів апеляційного суду вважає необґрунтованими, оскільки:
Відповідно до умов Договору облік поданого газу обчислюється за допомогою лічильників.
В п. 4.14.3. Договору вказано, що перерахунки об'єму газу здійснюються Постачальником за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання Споживача, починаючи з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку газу або з дати зняття ЗВТ (засобу вимірювальної техніки) до моменту встановлення перевірених ЗВТ.
Договір укладався на підставі добровільного волевиявлення сторін цього договору.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки договір №008383 - ТН від 08.01.2015р. між Публічним акціонерним товариством «Одесагаз» та ОСОБА_6 підприємством «Житлово-експлуатаційна компанія «Наш дім» фактично укладений та не визнаний судом недійсним, перерахунки об'єму газу здійснювалися Постачальником за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання Споживача за поставлений природний газ за травень - червень 2015р. при відсутності лічильника до моменту його встановлення, що відповідає п. 4.14.3. означеного договору, підписаного відповідачем.
Таким чином, умовами договору передбачено можливість споживання газу як з лічильником, так і без нього, але при цьому є різними способи розрахунків обсягів спожитого газу, що прямо впливає на розмір його оплати. Про це було відомо споживачу на момент укладання договору, тому його твердження про те, що сума основного боргу у розмірі 198 906,95грн. фактично не відповідає дійсності тільки із того, що розраховувалася в тому числі і за період, коли був відсутній газовий лічильник, не приймається до уваги колегією суддів.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.
Згідно п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).
Відповідно до ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько - правову відповідальність за правопорушення у сфері: господарювання шляхом застосування до правопорушника господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних простроченої суми, якщо законом або договором не передбачений інший розмір відсотків.
При поданні позовної заяви ПАТ «Одесагаз» заявлено до стягнення суму 3% річних у розмірі 3 237,93грн.
Колегією суддів апеляційного господарського суду перевірено наданий позивачем у тексті позову розрахунок 3% річних та встановлено, що розрахунок 3% річних здійснено вірно, тому заявлена сума 3% річних у розмірі 3 237,93грн. підлягає стягненню з відповідача.
Згідно абз. 5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Тієї ж позиції дотримується ВСУ у постановах від 04.07.2011 по справі №13/210/10, від 12.09.2011р. по справі № 6/433-42/183 та ВГСУ у постанові від 16.03.2011 по справі № 11/109.
Колегією суддів апеляційного суду встановлено, що ПАТ «Одесагаз» в позовній заяві заявлено до стягнення суму інфляційного збільшення боргу - 31 560,84грн., розрахунок якого також перевірено апеляційним судом, та визнано арифметично вірним, тому заявлена сума інфляційного збільшення 31 560,84грн. підлягає стягненню з відповідача.
Що стосується заявленої ПАТ «Одесагаз» пені у розмірі 61 588,98грн., колегія суддів зазначає:
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Частиною 3 цієї ж статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У пункті 5.8. Договору, передбачено: «Постачальник має право грошові кошти, отримані від Споживача за газ в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення».
Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 Договору, передбачено: «У разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 5 Договору, із споживача стягується пеня, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу».
Місцевий господарський суд, рішенням від 09.12.2015р. позов задовольнив, та стягнув з ОСОБА_6 підприємства «Житлово-експлуатаційна компанія «НАШ ДІМ» користь ПАТ «Одесагаз» пеню у сумі 61 588,98грн. без вмотивованого відхилення прохання відповідача зменшити розмір пені на підставі ст. 83 ГПК України та ст.233 Господарського кодексу України.
Під час розгляду справи судом першої інстанції 08.12.2015р. Приватне підприємство «Житлово-експлуатаційна компанія «НАШ ДІМ» подало місцевому господарському суду відзив на позовну заяву, в якому, крім іншого зазначила, що спожитий газ використаний для потреб населення, а не в комерційних цілях, також обчислені позивачем до сплати штрафні сакції надмірно великі порівняно із розміром основного зобов'язання. Разом з тим, відповідно до ст. 233 ГК України суд може зменшити розмір штрафних санкцій. Право господарського суду зменшувати у випадкових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, також закріплено і в п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України.
Розглядаючи позовну заяву, місцевий господарський суд фактично не надав оцінку доводам, зазначеним ПП «Житлово-експлуатаційна компанія «НАШ ДІМ» у якості підстави для задоволення відповідної заяви про зменшення розміру штрафних санкцій (яка міститься у відзиві на позовну заяву), не перевірив наявність підстав для зменшення розміру пені, встановлених законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство «Житлово-експлуатаційна компанія «НАШ ДІМ»:
- надає послуги з утримання житлових будинків та прибудинкових територій відповідно до свого статуту;
- спожитий газ використаний для потреб населення, не в комерційних цілях. Застосування штрафних санкцій в заявленому розмірі призведе до неможливості подальшого надання комунальних послуг мешканцям будинку, призведе до критичного стану комунального господарства житлового будинку в опалювальний період;
- неможливість виконання зобов'язання відповідачем щодо оплати природного газу зумовлена об'єктивними обставинами. Так, згідно оборотно - сальдових відомостей у мешканців житлових будинків виникла заборгованість за надані комунальні послуги.
Разом з цим, згідно із ст.551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст. 233 ГК України, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно із п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Вищий господарський суд України, у п.2.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» роз'яснив, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням господарського суду (частина третя статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України, пункт 3 статті 83 ГПК). У вирішенні пов'язаних з цим питань господарському суду слід враховувати викладене в підпункті 3.17.4 підпункту 3.17 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (з подальшими змінами), а також в абзацах першому - четвертому пункту 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами). Судовий збір в разі зменшення судом розміру пені покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство «Житлово-експлуатаційна компанія «НАШ ДІМ» використовувало природний газ, отриманий на підставі вказаного договору, виключно для потреб населення, а не в комерційних цілях.
Розмір заявленої до стягнення пені (61 588,98грн.) у відсотковому співвідношенні з заборгованістю по основному боргу за Договором (198 906,95грн.) складає майже 31%.
Позов по даній справі поданий до господарського суду Одеської області за період не виконання зобов'язань відповідачем з січня 2015р по червень 2015р. В подальший період споживач виконував свої зобов'язання за договором своєчасно та належним чином. Невиконання умов договору щодо оплати спожитого газу у травні-червні 2015р. пов'язане саме із відсутністю лічильників та застосуванням перерахунку обсягу газу за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання Споживача, що значно збільшує показники спожитого газу у порівнянні із аналогічним періодом минулого року, або за інші місяці навіть при включеному опаленні, але при розрахунках спожитого газу приладами обліку. Також причини неоплати пов'язані із низькою платоспроможністю населення відповідачу. Застосування надмірно великих санкцій до відповідача може привести до негативних явищ для населення у питаннях поставки відповідачем природного газу до житлових будинків.
Позивач окрім суми основного боргу заявив до стягнення 3% річних та інфляційні нарахування, що захищає суму боргу від знецінення та свідчить про притягнення відповідача до відповідальності за користування його коштами, тобто позивач захистив своє майнове право у встановлений спосіб.
З урахуванням вищевикладеного та обставин справи, колегія суддів вважає, що наявні усі фактичні підстави для застосування приписів п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, ст.233 ГК України, ст.551 ЦК України, взявши до уваги при цьому, що при зменшенні розміру санкцій повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, а й інші інтереси, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Оскільки заявлена до стягнення сума пені є доволі великою та не відповідає наслідкам порушення зобов'язання, зменшення нарахованої ПАТ «Одесагаз» відповідачу пені 61 588,98грн. до 12 317,80грн. (на 80% від заявленої до стягнення позивачем суми пені) відповідає змісту норм законодавства, що регулює питання зменшення штрафних санкцій.
Апелянт у відзиві на позов та в апеляційній скарзі просив зменшити суму пені на 90%.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_6 підприємства «Житлово-експлуатаційна компанія «НАШ ДІМ» підлягає частковому задоволенню, а оскаржене рішення - зміні в частині розміру стягнутої цим рішенням з відповідача пені, з відмовою у позові в частині пені у сумі 49 271,18грн.
В іншій частині рішення господарського суду Одеської області є законним та обґрунтованим та зміні чи скасуванню не підлягає.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на підставі ч.2 ст.49 ГПК України покладаються на Приватне підприємство «Житлово-експлуатаційна компанія «НАШ ДІМ».
Керуючись ст.ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Змінити рішення господарського суду Одеської області від 09.12.2015р. по справі № 916/4210/15, виклавши резолютивну частину цього рішення в наступній редакції:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 підприємства «Житлово-експлуатаційна компанія «Наш дім» (65058 м.Одеса, вул. Довженка, будинок 6А, код ЄДРПОУ 34736891, МФО 328210, р/рахунок № 2600035837980 ПАТ «КБ «Інвестбанк», м.Одеса) на користь Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код ЄДРПОУ 03351208) основний борг у сумі 198 906 /сто дев'яносто вісім тисяч дев'ятсот шість/ гривень 95 копійок (р/р 2603930303944 в ФООУ ПАТ «Ощадбанк», МФО 328845), пеню у сумі 12 317 /дванадцять тисяч триста сімнадцять/ гривень 80 копійок, 3% річних у сумі 3 237 /три тисячі двісті тридцять сім/ гривень 93 копійки, інфляційне збільшення у сумі 31 560 /тридцять одна тисяча п'ятсот шістдесят/ гривень 84 копійки, витрати по сплаті судового збору у сумі 4 429 /чотири тисячі чотириста двадцять дев'ять/ гривень 43 копійки ( р/р №26001121611 в ПАТ «ОСОБА_3 банк», МФО 328168).
В частині стягнення пені у сумі 49 271,18грн. відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: О.Л. Воронюк
ОСОБА_3