"04" квітня 2016 р.Справа № 33-24-7-2-32/23-05-1020
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів секретар судового засідання за участю представників учасників процесу: Від ОСОБА_1 Від ТОВ «ВІО-Ле» Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ТОВ «ВІО-Ле» про Богатиря К.В. Будішевської Л.О., Мишкіної М.А. Герасименко Ю.С. ОСОБА_8., довіреність № 2-1620, дата видачі: 10.12.15р. Голоднюк О.М., довіреність № 7 від 29.12.15р. відвід суддів Одеського апеляційного господарського суду Богатиря К.В., Будішевської Л.О., Мишкіної М.А.
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу господарського суду Одеської області
від04.08.2008р. про затвердження звіту керуючого санацією та припинення провадження
у справі№ 33-24-7-2-32/23-05-1020
за заявою Управління Пенсійного фонду України м. Білгород-Дністровському Одеської області
до боржника про Спільного підприємства «Удіміс» банкрутство
Управління Пенсійного фонду України м. Білгород-Дністровському Одеської області звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Спільного підприємства «Удіміс» з підстав, передбачених Розділом ІІ Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у зв'язку із неспроможністю боржника погасити на протязі більше трьох місяців заборгованість, безспірний розмір якої становить більше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.08.2008р. (суддя Мазур Д.Т.) затверджено звіт керуючого санацією спільного підприємства «Удіміс» про виконання плану санації боржника затвердженого ухвалою господарського суду Одеської області від 17.04.2007р. у відповідності з яким санатором - ТОВ «ВІО-Ле» повністю погашена конкурсна кредиторська заборгованість СП «Удіміс» у сумі 3759776,10грн. в обмін на корпоративні права та обов'язки суб'єкта банкрутства та його майно на загальну суму 2829761,7грн.; визнано дійсним договір № 1 від 01.06.2007 року, укладений інвестором - ТОВ «ВІО-Ле», боржником - СП «Удіміс» та комітетом кредиторів СП «Удіміс» за яким, на виконання плану санації боржника, в обмін на погашення боргових зобов'язань СП «Удіміс» санатору передані у власність за актами №№ 1-4 від 01.06.2007 року основні фонди виробничого і невиробничого призначення, оборотні засоби виробничого і невиробничого призначення та товари боржника на загальну суму 2829761,7грн. Крім того, визнано право власності на передані санатору об'єкти нерухомості боржника та основні фонди виробничого і невиробничого призначення, оборотні засоби виробничого і невиробничого призначення та товари боржника. Припинено юридичну особу банкрута, визнано ТОВ «ВІО-Ле» правонаступником майна та корпоративних прав та обов'язків СП «Удіміс»; припинено провадження у справі та повноваження керуючого санацією.
Не погодившись з вищезазначеною ухвалою, ОСОБА_1 звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить ухвалу господарського суду Одеської області від 04.08.2015р. у справі №33-7-24-2-32/23-05-1020 скасувати та справу передати на розгляд до господарського суду Одеської області. Одночасно скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищевказаної ухвали суду від 04.08.2008р. з посиланням на те, що скаржником лише 16.09.2015р. було отримано завірену копію ухвали господарського суду Одеської області від 04.08.2008р. у справі №33-24-7-2-32/23-05-1020 та 16.09.2015р. дізналася про порушення своїх прав.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 08.10.2015р. клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.08.2008р. (затвердження звіту керуючого санацією та припинення провадження у справі) відхилили, апеляційну скаргу (вх. №4948/15 від 05.10.2015р.) з додатками повернули ОСОБА_1 без розгляду.
Постановою Вищого господарського суду України від 09.02.2016р. касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнили, ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 08.10.2015р. по справі №33-24-7-2-32/23-05-1020 скасували, справу направили на апеляційний розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.
22.03.2016р. ухвалою Одеського апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючий суддя - Богатир К.В., судді: Будішевська Л.О., Мишкіна М.А. відновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження, прийнято апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Одеської області від 04.08.2008р. по справі № 33-24-7-2-32/23-05-1020 до провадження та призначено розгляд вказаної скарги на 04.04.2016р. о 14:00 год.
04.04.2016р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІО-Ле» про відвід суддів Одеського апеляційного господарського суду Богатиря К.В., Будішевської Л.О., Мишкіної М.А.
Заява про відвід вмотивована тим, що, на думку відповідача, ухвалою суду апеляційної інстанції від 22.03.2016р. безпідставно відновлено пропущений ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Одеської області від 04.08.2008р.
В судовому засіданні від 04.04.2016р. розглянувши заяву ТОВ «ВІО-Ле» про відвід суддів Одеського апеляційного господарського суду Богатиря К.В., Будішевської Л.О., Мишкіної М.А., заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Статтею 20 ГПК України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений ч. 3 ст. 2? цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості, суддя, який брав участь в розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, прийнятої за його участю. З цих підстав відвід судді можуть заявити сторони та прокурор, який бере участь в судовому процесі.
Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.
Питання про відвід судді вирішується в нарадчій кімнаті судом у тому складі, який розглядає справу, про що виноситься ухвала. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується простою більшістю голосів.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Вказана правова позиція зазначена в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
Звертаючись з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 заявила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищезгаданої ухвали, посилаючись, що господарським судом Одеської області 16 вересня 2015р. на адресу скаржника було надіслано належно завірену копію ухвали господарського суду Одеської області від 04.08.2008р. і лише 16 вересня 2015р. ОСОБА_1 отримала можливість ознайомитись з правовою позицією суду при винесенні рішення та лише 16 вересня 2015р. дізналась про порушення своїх Конституційних прав саме з отриманої із суду ухвали.
Дослідивши матеріали справи, ознайомившись з доводами сторін щодо причин пропуску строку на подання апеляційної скарги на ухвалу від 04.08.2008р., суд апеляційної інстанції визнав поважними викладені у згаданому вище клопотанні ОСОБА_1 причини пропуску процесуального строку та поновив строк апеляційного оскарження, прийнявши до розгляду апеляційну скаргу.
Натомість, ТОВ «ВІО-Ле» стверджує, що у судовому засіданні 04.08.2008р. приймав участь представник співвласників швейної фабрики та СП «Удіміс», справа була розглянута у відкритому судовому засіданні. Також, ТОВ «ВІО-Ле» посилається на те, що ОСОБА_1 мала можливість ознайомитись з ухвалою господарського суду Одеської області від 04.08.2008р. в Єдиному державному реєстрі судових рішень чи звернувшись до суду щодо отримання вказаної ухвали.
Судова колегія не погоджується з вищевикладеними доводами ТОВ «ВІО-Ле» про безпідставне відновлення пропущеного позивачем строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Одеської області від 04.08.2008р., виходячи з наступного.
Однією з основних засад судочинства, у відповідності до п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 93 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом; про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У постанові Вищого господарського суду України від 09.02.2016р. при розгляді касаційної скарги у даній конкретній справі на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 08.10.2015р. про повернення апеляційної скарги та відмову у поновлені строку на подання апеляційної скарги, Вищий господарський суд України вказав, що Одеським апеляційним господарським судом не була надана відповідна оцінка та не були перевірені доводи апеляційної скарги про те, що ухвалою суду першої інстанції від 04.08.2008 були порушені права заявника апеляційної скарги як працівника та представника трудового колективу боржника та як мешканця гуртожитку у м. Білгород-Дністровський. Перевірка доводів апелянта та відповідна оцінка їх судом з приводу порушення прав апелянта при винесенні оскаржуваної ухвали може бути здійснено тільки у ході судового розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні за участю сторін.
Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені вище ТОВ «ВІО-Ле» доводи не можуть бути підставою для відводу суддів Одеського апеляційного господарського суду Богатиря К.В., Будішевської Л.О., Мишкіної М.А
Інші доводи щодо відводу не підтверджуються будь-якими доказами.
Отже, твердження ТОВ «ВІО-Ле» про наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості суддів Одеського апеляційного господарського суду Богатиря К.В., Будішевської Л.О., Мишкіної М.А. з посиланням на безпідставне поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду першої інстанції у розумінні вимог ст. 20 ГПК України, не є підставою для задоволення заяви про відвід судді Одеського апеляційного господарського суду Богатиря К.В., Будішевської Л.О., Мишкіної М.А.
Таким чином, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІО-Ле» про відвід судді Одеського апеляційного господарського суду Богатиря К.В., Будішевської Л.О., Мишкіної М.А. об'єктивно не підтверджена, ґрунтується виключно на суб'єктивних твердженнях відповідача, а тому задоволенню не підлягає.
З огляду на викладене, підстави для задоволення відводу суддів Одеського апеляційного господарського суду Богатиря К.В., Будішевської Л.О., Мишкіної М.А. - відсутні.
Керуючись ст.ст. 20, 86 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІО-Ле» про відвід суддів Одеського апеляційного господарського суду Богатиря К.В., Будішевської Л.О., Мишкіної М.А., у справі № 33-24-7-2-32/23-05-1020 відхилити.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: Л.О. Будішевська
М.А. Мишкіна