04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"06" квітня 2016 р. Справа№ 910/25434/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів: Доманської М.Л.
Сотнікова С.В.
за участю представників:
від товариства з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний завод «Екватор»: Маслова О.Г. (довіреність б/н від 04.01.2016);
від Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" (Укрпатент): Ресенчук В.М. (довіреність №277/1 від 03.09.15);
від Антимонопольного комітету України: Мазур І.О. (довіреність №300-122/01-5446 від 25.05.2015);
від товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфлот»: Дараган О.Ю (довіреність б/н від 21.07.2014);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний завод «Екватор»
на рішення господарського суду міста Києва від 19.11.2015
у справі № 910/25434/15 (суддя Зеленіна Н.І.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний завод «Екватор»
до Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності"
про захист прав інтелектуальної власності
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Антимонопольний комітет України, товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерфлот»
Рішенням господарського суду міста Києва від 19.11.2015 у справі № 910/25434/15 позов товариства з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний завод «Екватор» до Державного підприємства "Український інститут промислової власності" про захист прав інтелектуальної власності залишено без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Рибоконсервний завод «Екватор» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
Скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Скаржник зазначає, що місцевим господарським судом не надано належної правової оцінки тій обставині, що знак для товарів та послуг у вигляді етикетки на рибні консерви «Сардина атлантична натуральна з добавленням олії» використано ним на підставі свідоцтва на знак для товарів та послуг № 189934, виданого Державним підприємством «Український інститут промислової власності» із порушенням вимог діючого законодавства про захист прав на знаки для товарів і послуг.
З наведених підстав скаржником заперечується правильність висновку місцевого господарського суду про недоведеність у встановленому законом порядку підстав для задоволення позову.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник товариства з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний завод «Екватор» апеляційну скаргу підтримав, представники Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності", товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфлот» висловився за відхилення апеляційної скарги.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний завод «Екватор» (далі - позивач) пред'явлено позов до Державного підприємства "Український інститут промислової власності", правонаступником якого є Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» (далі - відповідач) про:
- визнання неправомірними дій відповідача при розгляді заявки позивача, які призвели до необґрунтованої видачі свідоцтва на знак для товарів і послуг №189934, зареєстрованого у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 26.08.2014;
- зобов'язання відповідача опублікувати в засобах масової інформації - офіційному бюлетені "Промислова власність" судове рішення, прийняте за результатами розгляду цього позову.
Позов мотивовано тим, що рішенням Антимонопольного комітету України від 23.12.2014 №639-р встановлено неправомірність дій позивача, які виразилися в оформленні етикетки рибних консервів "Сардина атлантична натуральна з добавленням олії", використання якої у господарській діяльності відповідача відбувалося на підставі виданого відповідачем свідоцтва на знак для товарів і послуг №189934, зареєстрованого у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 26.08.2014.
Позивач вважає, що відповідачем при видачі зазначеного свідоцтва неналежним чином проведено формальну та кваліфікаційну експертизи заявки, умови та порядок яких передбачені статтею 10 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", у зв'язку з чим використання зареєстрованого відповідачем знаку при виробництві та реалізації рибних консервів з сардини призвело до негативних наслідків у вигляді збитків підприємства від сплати штрафу у розмірі 400 000 гривень за названим рішенням Антимонопольного комітету України, а також у вигляді заподіяння шкоди діловій репутації позивача.
Наявними матеріалами справи підтверджується, що на підставі заявки позивача від 23.05.2013 на реєстрацію комбінованого знаку для товарів і послуг у вигляді етикетки, словесна частина якого містить позначення словосполучення "САРДИНИ". "ЕКВАТОР", та "РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД", виконані кирилицею, графічна частина містить стилізоване зображення глобуса, 26.08.2014 відбулася реєстрація відповідного знака стосовно товару 29 класу Міжнародної класифікації для товарів і послуг "сардини", про що Державною службою інтелектуальної власності видано позивачу свідоцтво на знак для товарів і послуг №189934.
За результатами розгляду матеріалів перевірки заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфлот" про недобросовісну конкуренцію у діях позивача під час виробництва та реалізації рибних консервів "Сардина атлантична натуральна з добавленням олії", Антимонопольним комітетом України прийнято рішення від 23.12.2014 №639-р, яким визнано дії позивача у вигляді використання без дозволу (згоди) товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфлот" оформлення етикетки рибних консервів "Сардина атлантична натуральна з добавленням олії", яке є схожим з оформленням етикетки рибних консервів "Сардини натуральні з добавленням олії", яке раніше почало використовувати у господарській діяльності товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерфлот", що може призвести до змішування діяльності останнього з діяльністю позивача, порушенням, передбаченим статтею 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; за вказане порушення на позивача накладено штраф у розмірі 400 000 грн.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду на підставі встановлених обставин справи вважає за необхідне зазначити наступне.
Відносини, що виникають у зв'язку з набуттям і здійсненням права власності на знаки для товарів і послуг в Україні, регулюються Цивільним кодексом України та Законом України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг".
Вимоги до заявки, правила подання та процедуру розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг встановлюють Правила складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджені наказом Державного патентного відомства України від 28.07.1995 № 116, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.1995 за N 276/812.
Відповідно до пункту 1 статті 7 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (далі - Закон), особа, яка бажає одержати свідоцтво подає до Установи заявку.
Відповідно до 1 статті 10 Закону експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи, складається з формальної експертизи та кваліфікаційної експертизи (експертизи по суті) і проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та Правил, встановлених на його основі Установою. Заклад експертизи здійснює інформаційну діяльність, необхідну для проведення експертизи заявок (пункт 2 статті 10 Закону).
Під час кваліфікаційної експертизи перевіряється відповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони, визначеним цим Законом. При цьому використовуються інформаційна база закладу експертизи, в тому числі матеріали заявки, а також довідково-пошуковий апарат та відповідні офіційні видання (пункт 15 статті 10 Закону).
Згідно з пунктом 3 статті 10 Закону кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після затвердження його Установою. На підставі такого висновку Установа приймає рішення про реєстрацію знака для всіх зазначених у заявці товарів і послу або про відмову в реєстрації знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг, або про реєстрацію знака щодо частини зазначених у заявці товарів і послуг та відмову в реєстрації знака для іншої частини зазначених у заявці товарів і послуг.
Як встановлено, 23.05.2013 позивачем подано заявку №m201308966 на знак для товарів і послуг, за результатами проведення кваліфікаційної експертизи якої відповідачем установлено, що позначення за цією заявкою відповідає умовам надання правової охорони, та прийнято рішення про видачу позивачу свідоцтва України № 189934 на знак для товарів і послуг, яке в подальшому не оскаржувалось та є чинним.
З наведених підстав судом першої інстанції правомірно відхилено доводи позивача про те, що відповідачем при видачі свідоцтва на знак для товарів і послуг №189934 неналежним чином проведено експертизу вищезазначеної заявки.
Крім того, Київський апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити, що обраний позивачем спосіб захисту - визнання дій відповідача неправомірними, не може призвести до захисту його прав.
Приписи Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" також не містять положень про те, що права власника свідоцтва на знак для товарів і послуг можуть бути захищені шляхом визнання дій інших осіб неправомірними.
Предметом даного спору є визнання неправомірними дій відповідача. Тобто, фактично позивач вимагає встановити юридичний факт, хоча ні законодавство про охорону прав на знаки для товарів і послуг, ні приписи Господарського процесуального кодексу України не передбачають такого способу захисту прав, як встановлення юридичних фактів.
Фактично позивач бажає отримати судовий акт, який має преюдиційне значення для вирішення спору (наприклад, про стягнення збитків) в майбутньому. Але встановлення наявності або відсутності юридичних фактів, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, не може бути матеріально-правовою чи немайновою вимогою позивача. Спосіб захисту, обраний позивачем, не передбачений законом, він не призведе до захисту прав, таке рішення не може бути виконане у примусовому порядку. За таких обставин в позові має бути відмовлено.
Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та не впливають на правильність висновків суду щодо позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний завод «Екватор».
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про те, що оскаржуване рішення по справі є вірним по-суті та має бути залишеним без змін.
Керуючись статями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний завод «Екватор» залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 19.11.2015 у справі № 910/25434/15 залишити без змін.
Справу повернути до господарського суду міста Києва.
Повну постанову складено 11.04.2016.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя Л.Л. Гарник
Судді М.Л. Доманська
С.В. Сотніков