"05" квітня 2016 р.Справа № 916/5026/15
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Будішевської Л.О.,
Суддів: Мишкіної М.А., Таран С.В.,
при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, за довіреністю,
від відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 акціонерного товариства «Електромонтаж»
на ухвалу господарського суду Одеської області від 22 лютого 2016 року про припинення провадження
у справі №916/5026/15
за позовом ОСОБА_3 акціонерного товариства «Електромонтаж»
до відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго»
про стягнення 8384,58 грн.
встановив:
У грудні 2015 року публічне акціонерне товариство «ЕЛЕКТРОМОНТАЖ» (далі-позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» про стягнення з останнього 8384,58 грн., у тому числі 4719,19 грн. основного боргу, 3421,41 грн. інфляційних втрат, 243,98 грн. 3% річних на підставі договору будівельного підряду №04/10/08 від 10.08.2011р.
25.01.2016р. відповідач, посилаючись на ст.601 Цивільного кодексу України, звернувся до позивача з заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 23460,01 грн., в тому числі 9602,58 грн. за договором №04/10/080від 10.08.2011р
На думку відповідача, вимоги ПАТ «Електромонтаж» про стягнення з ПАТ «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» заборгованості за договором будівельного підряду №04/10/08 від 10.08.2011р. на суму 8384,58 грн. та вимоги ПАТ «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» про стягнення з ПАТ «Електромонтаж» заборгованості згідно рішень господарського суду міста Києва на загальну суму 734493,45 грн. є однорідними, оскільки є грошовими вимогами та пов'язані з розрахунками та виконанням договірних зобов'язань згідно укладених між сторонами договорів будівельного підряду.
З огляду на викладене, ПАТ «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» згідно заяви №21/47 від 25.01.2-16р. здійснило зарахування зустрічних однорідних вимог.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.02.2016р. (суддя Степанова Л.В.) припинено провадження у справі №916/5026/15 на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та справу №916/5026/15 направити до господарського суду Одеської області для продовження розгляду.
Апеляційна скарга мотивована наступним.
Як зазначає скаржник, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 8384,58 грн., у тому числі 4719,19грн. основного боргу, 3421,41 грн. інфляційних втрат, 243,98 грн. 3% річних на підставі укладеного між сторонами договору будівельного підряду №04/10/08 від 10.08.2011р.
Ніяких письмових зауважень або претензій щодо фактично виконаних робіт, їх обсягу, відповідності будівельним нормам, тощо від відповідача (Замовника) не надходило, а тому останній виконані позивачем роботи прийняв беззаперечно та у вказаному об'ємі, погодившись х їх вартістю, зазначеній в акті приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в та в довідці про вартість виконаних робіт форми №КБ-3.
Відсутність зауважень з боку відповідача щодо фактично виконаних робіт свідчить про їх належну якість.
Вказана вище обставина вказує на те, що позивач має право вимагати від відповідача оплати за фактично виконані та прийняті ним без зауважень підрядні роботи на суму 4719,19 грн.
Акт форми №КБ-2в та довідка форми №КБ-3 підписані сторонами 07.03.2014р., а тому на підставі п.4.5. договору підряду Замовник (відповідач) мав здійснити розрахунок за виконані позивачем роботи до 28.03.2014р. включно (з урахуванням вихідних та святкових днів).
Відповідачем не було здійснено розрахунків за виконані роботи, у зв'язку з чим починаючи з 29.03.2014р. почалося прострочення оплати, що в подальшому зумовило позивача нарахувати відповідачу 3421,41 грн. інфляційних втрат та 243,98 грн. 3% річних за період з 29.03.2014р. по 17.12.2015р. (дата звернення з позовом).
При цьому, як зазначає скаржник, відповідач не звертався з письмовими пропозиціями щодо відстрочення проведення платежу чи про неможливість його здійснення, або про існування будь-яких перешкод об'єктивного характеру, які б унеможливлювали виконання взятих на себе зобов'язань за договором підряду.
Що стосується заяви відповідача про зарахування однорідних вимог з посиланням на рішення господарського суду міста Києва у справах №5011-19/48-2012 від 02.04.2012р., №5011-58/112-2012 від 11.04.2012р., №910/15410/13 від 09.10.2013р., позивач зазначає наступне.
У вказаних рішеннях визначено, що підлягає поверненню сума авансового платежу за договорами підряду, в яких замовником виступало ПАТ «ЕК «Одесаобленерго», а виконавцем ПАТ «Електромонтаж». Відповідальність ПАТ «Електромонтаж» за вказаними рішеннями є наслідком невиконання умов договору будівельного підряду у зв'язку із порушенням строків проведення робіт, а не наслідком невиконання ПАТ «Електромонтаж» грошового зобов'язання.
Однак, у даній справі за договором будівельного підряду №04/10/08 від 10.08.2011р. замовником виступає ПАТ «ЕК «Одесаобленерго», а виконавцем ПАТ «Електромонтаж».
Зарахуванням можуть припинятися тільки однорідні вимоги.
В свою чергу, не можна обов'язок повернути аванс зарахувати в рахунок зустрічного обов'язку сплатити за виконані та прийняті будівельні роботи. ОСОБА_4 зарахування суперечить приписам ст.601 ЦК України.
Отже, місцевим господарським судом помилково задоволено вимоги відповідача, викладені в заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог у справі №916/5026/15, що призвело до неправомірного висновку про відсутність предмета спору та прийняття незаконної ухвали.
В судових засіданнях представник позивача наполягав на задоволенні апеляційної скарги з підстав, викладених в останній.
Крім того, позивачем надана копія постанови Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2016р. у справі №910/23648/15, якою залишено без змін ухвалу господарського суду м. Києва від 16.11.2015р. про порушення провадження у справі про банкрутство ОСОБА_3 акціонерного товариства «Електромонтаж».
Представник позивача заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, вважаючи їх безпідставними, а оскаржену ухвалу суду законною та обґрунтованою.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін та третьої особи, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Суд першої інстанції, припиняючи провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмета спору, погодився з доводами відповідача про припинення зобов'язань ПАТ «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» перед ПАТ «Електромонтаж» шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Судова колегія апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Відповідно до ст.601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.11.2015р. у справі №910/23648/15 порушено провадження у справі про банкрутство ОСОБА_3 акціонерного товариства «Електромонтаж».
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій. Крім того, під час процедури розпорядження майном боржнику дозволяється задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п'ятою цієї статті не поширюється дія мораторію.
Згідно з ч.5 ст.19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів у разі одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном керуючим санацією згідно з планом санації або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому цим Законом.
В даному випадку плану санації не затверджено, рішення про ліквідацію не прийнято та не затверджено, а також боржник одночасно не задовольняє всі вимоги кредиторів.
Таким чином, аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог слід розглядати як дію кредитора, спрямовану на погашення його вимоги боржником щодо якого порушено справу про банкрутство, що за встановлених обставин суперечить наведеним нормам закону.
Слід зазначити, що Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дозволяє проводити залік зустрічних однорідних вимог лише у процедурі ліквідації і лише у випадках, якщо це не порушує майнові права інших кредиторів.
За таких обставин суд першої інстанції помилково визнав заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог в обґрунтування факту відсутності обов'язку у зв'язку з його припиненням.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судова колегія приходить до висновку, що вимоги позивача, викладені в апеляційній скарзі, належним чином доведені, обґрунтовані нормами законодавства, а тому підлягають задоволенню, а оскаржена ухвала господарського суду першої інстанції скасуванню, як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 99, 101-106
Господарського процесуального кодексу України,
апеляційний господарський суд
постановив:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Електромонтаж» задовольнити.
Ухвалу господарського суду Одеської області від 22 лютого 2016 року про припинення провадження у справі №916/5026/15 скасувати.
Справу №916/5026/15 передати на розгляд господарського суду Одеської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст постанови складено та підписано 11.04.2016р.
Головуючий суддя: Будішевська Л.О.
Судді: Мишкіна М.А.
ОСОБА_4