36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
07.04.2016
Справа № 917/553/16
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Герафак", вул. Отамана Головатого, 58, м. Одеса, 65003 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир", вул. Будька, 47, м. Гадяч, 37300 про вжиття запобіжних заходів у вигляді накладення арешту на рухоме та нерухоме майно та заборони відчужувати це майно будь-яким способом та вчиняти будь-які юридичні дії щодо цього майна, у межах суми заборгованості
Суддя Сірош Д.М.
Представники:
Від заявника: не з'явились
Від особи щодо якої мають бути вжиті запобіжні заходи: не з'явились
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕРАФАК" звернулося до суду з заявою про вжиття запобіжних заходів у вигляді накладення арешту на рухоме та нерухоме майно та заборони відчужувати це майно будь-яким способом та вчиняти будь-які юридичні дії щодо цього майна, у межах суми заборгованості, оскільки вважає, що її законні права порушені і існують реальні підстави побоюватись, що невжиття таких заходів зробить неможливим виконання рішення господарського суду.
Представник заявника в судове засідання не з'явився (про дачу, час та місце судового засідання повідомлений телефонограмою).
Згідно ст. 43-4 ГПК України неявка представника заявника, попередженого про розгляд заяви, не перешкоджає розгляду заяви.
07.04.2016 ТОВ "Гадячсир" подало письмові заперечення на заяву, в яких зазначає, що товариство не чинить жодних дій, спрямованих на підготовку та на відчуження належного йому майна, та не ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань.
Крім того, посилається на необґрунтованість заявлених вимог, зазначає, що наведені заявником доводи нічим не підтверджені та є лише його припущенням.
Дослідивши надані матеріали, суд встановив:
Необхідність вжиття запобіжних заходів особа, яка її подала обґрунтовує наступним:
14.08.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю “Герафак” (Постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю “Гадячсир” (“Покупець”) уклали договір поставки № 66 від 14.08.2015, відповідно до якого, Постачальник” зобов'язується передати у власність Покупця соду каустичну та іншу хімічну продукцію (надалі - Товар), який йому належить, а Одержувач зобов'язується прийняти цей Товар та здійснити його оплату.
Відповідно до п.п. 1.2. договору кількість, асортимент, найменування ціна та загальна вартість відповідної партій Товару обумовлюються у видаткових накладних, що мають силу специфікації і є невід'ємною частиною договору.
Згідно з п.п. 2.3 договору датою поставки Товару є дата, що зазначається у видатковій накладній при отримані Товару Покупцем. Право власності а також всі ризики випадкової загибелі, пошкодження Товару переходять до Покупця, з моменту фактичного отримання Товару в місці поставки Покупцем та підписанням уповноваженим представником Покупця видаткових накладних.
Виконання Постачальником своїх зобов'язань по поставці Товару за договором підтверджується підписаними сторонами та належним чином складеними видатковими накладними, а саме: видатковою накладною №РН-0001284 від 15.12.2015 на суму 347 600,00 грн; видатковою накладною №РН-0001305 від 22.12.2015 на суму 260 000,00 грн.
Підтвердженням приймання Товару, поставленого за видатковими накладними Постачальником, саме уповноваженими представниками Покупця, є належним чином оформлені довіреності Покупцем на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: довіреність №1666 від 08.12.2015, довіреність №1673 від 18.12.2015.
Згідно з п.п. 3.3. договору оплата Товару здійснюється Покупцем на підставі видаткової накладної, у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника після 45 банківських днів з дня отримання Покупцем Товару та належним чином оформлених товарно-супровідних документів.
Строк оплати за видатковою накладною №РН-0001284 від 15.12.2015 на суму 347 600,00 грн настав 19.02.2016, а за видатковою накладною №РН-0001305 від 22.12.2015 на суму 260 000,00 грн - 26.02.2016.
Як зазначає заявник, ТОВ “Герафак” виставляло ТОВ “Гадячсир” рахунки-фактури, а саме: рахунок-фактура № СФ-0000937 від 08.12.2015 на суму 347 600,00 грн; рахунок-фактура № СФ-0000965 від 18.12.2015 на суму 260 000,00 грн.
Проте, зобов'язання по оплаті Товару не були виконані Покупцем.
Таким чином, Постачальник виконав свої зобов'язання та поставив Покупцю Товар на загальну суму 607 600,00 грн, в свою чергу Покупець не виконав свої зобов'язання щодо оплати Товару згідно з п.п. 3.3. договору, що призвело до виникнення заборгованості у ТОВ “Гадячсир” перед ТОВ “Герафак” на суму 607 600,00 грн.
Як стверджує заявник, зазначена сума заборгованості за поставлений Товар для ТОВ “Герафак” є значною, її неотримання призведе до погіршення економічного стану товариства”. Затягування з оплатою Товару, на думку заявника, може бути пов'язане з відсутністю у ТОВ “Гадячсир” можливості здійснити оплату Товару.
Отже, враховуючи значний розмір заборгованості ТОВ “Гадячсир” (607 600,00 грн), заявник вважає, що його права порушені і існує реальна загроза, що невжиття запобіжних заходів зробить неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до ст. 43-1 Господарського процесуального кодексу України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття передбачених статтею 43-2 цього Кодексу запобіжних заходів до подання позову.
За змістом вказаної статті, підставами вжиття запобіжних заходів є обставини, які дозволяють заінтересованій особі стверджувати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення. При цьому заінтересована особа повинна довести необхідність терміновості вжиття запобіжних заходів, тобто необхідність вирішення цього питання до пред'явлення позову.
Відповідно пункту 4 частини першої статті 43-3 ГПК заява про вжиття запобіжних заходів повинна містити обставини, якими заявник обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів.
Заявник має подати докази, достатні для впевненості в тому, що його право порушується або невідворотно буде порушено.
Стаття 43-2 встановлює види запобіжних заходів, які включають: 1) витребування доказів; 2) огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав; 3) накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.
З тексу заяви про вжиття запобіжних заходів вбачається, що порушення прав заявника полягає у несплаті ТОВ "Герафак" заборгованості по договору. При цьому заявником обраний вид запобіжного заходу у вигляді накладення арешту на майно товариства та заборони відчужувати це майно будь-яким способом та вчиняти будь-які юридичні дії щодо цього майна.
Однак, у заяві про вжиття заходів забезпечення позову заявник не вказав на яке саме майно необхідно накладено арешт, не вказав вартість спірного майна та не надав доказів на підтвердження його вартості.
Також, відсутні докази того, що ТОВ "Гадячсир" вчиняє дії, направлені на відчуження, належного йому майна.
Крім того, матеріали заяви не містять доказів, перебування будь-якого рухомого та нерухомого майна у власності ТОВ “Гадячсир”.
Статтями 33 - 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 43-3 п. 4 ч. 1 ГПК України передбачає, що заява про вжиття запобіжних заходів повинна містити обставини, якими заявник обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів. Такими обставинами є лише вчинені дії та події, а не припущення щодо подій, які можуть статися в майбутньому.
Доказів того, що ТОВ "Гадячсир" має намір відчужувати майно і вчиняє для цього необхідні дії, заявник не подав.
У заяві вказано лише, що існує реальна загроза порушення прав ТОВ "Герафак".
Проте, доказів на підтвердження реальної загрози порушення прав ТОВ "Герафак" товариством з обмеженою відповідальністю "Гадячсир", заявником не надано.
Крім того, слід зазначити, що статтею ст. 43-2 ГПК України, якою визначено виключний перелік видів запобіжних заходів, не передбачено вжиття судом запобіжних заходів шляхом зобов'язання або заборони іншим особам вчиняти певні дії.
Частиною 6 ст. 43-4 ГПК України передбачено, що у разі відсутності підстав, встановлених статтею 43-1 цього Кодексу, господарський суд виносить ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.
Таким чином, заявник не довів наявності підстав для вжиття запобіжних заходів, а тому заява задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 43-3, 43-4, 43-5, 86 ГПК України, суд -
Відмовити ТОВ "Герафак" у задоволенні заяви до ТОВ "Гадячсир" про вжиття запобіжних заходів, у вигляді накладення арешту на рухоме та нерухоме майно та заборони відчужувати це майно будь-яким способом та вчиняти будь-які юридичні дії щодо цього майна.
Суддя Д.М. Сірош