"05" квітня 2016 р.Справа № 915/1941/15
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мишкіної М.А.
суддів Будішевської Л.О., Таран С.В.
при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.
за участю представників сторін:
від ТОВ «Техноторг-Дон» - ОСОБА_1 - за довіреністю;
від Жовтневого управління водного господарства - ОСОБА_2 - за довіреністю
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон»
на рішення господарського суду Миколаївської області від 22 грудня 2015 року
по справі №915/1941/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон»
до Жовтневого управління водного господарства
про стягнення 273291,24грн.
Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
У судовому засіданні 15.03.2016р. оголошувалась перерва згідно ст.77 ГПК України.
В судовому засіданні 05.04.16р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
встановив:
20.11.2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» (надалі - позивач, ТОВ «Техноторг-Дон») звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Жовтневого управління водного господарства (надалі - відповідач, Управління), в якому просило суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у сумі 273291,24грн., з яких: 148800грн. - борг за трактор «Беларус 82.1», поставлений на підставі договору про закупівлю товару за державні кошти від 30.12.2013р; 8426,56грн.- три проценти річних; 116064,68грн. - втрати від інфляції та 4099,37грн. судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Техноторг-Дон» зазначило, що 30.12.2013р. між ним і Жовтневим управлінням водного господарства було укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти. Згідно умов цього договору ТОВ «Техноторг-Дон» поставило відповідачу трактор товар - «Беларус 82.1» а відповідач, у свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах передбачених в Договорі. Проте Управління не здійснило оплату товару у повному обсязі, у зв'язку із чим за відповідачем утворилась вищезазначена заборгованість (борг з нарахованими відповідно до ст.625 України збитками від інфляції на 3% річних).
З посиланням на норми ч.1 ст.175, ч.ч.1-7 ст.193 ГК України, ст.ст.509,610,655, 625, ч.ч.1,2 ст.692, ч.1 ст.612, ч.1 ст.530, ч.2 ст.615 ЦК України позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
04.12.2015р. відповідач подав суду першої інстанції відзив на позов, в якому зазначив, що позов визнає частково, в сумі основного боргу - 148800 грн.; втрати від інфляції та три проценти річних не визнає, у зв'язку із неможливістю вчасного виконання грошового зобов'язання через неповідомлення позивачем своїх платіжних реквізитів.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 23.11.2015р. (суддя Гриньова-Новицька Т.В.) позов задоволено частково - стягнуто з Жовтневого управління водного господарства на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» заборгованість за договором про закупівлю товарів за державні кошти від 30.12.2013р. в сумі 148800грн.; судовий збір в сумі 2232грн. В частині стягнення 116064,68грн втрат від інфляції та 8426,56грн. трьох процентів річних - в позові відмовлено.
Рішення суду обґрунтовано посиланнями на норми ч.ч.1,2 ст.193 ГК України, ч.2 ст.625 ЦК України та вмотивовано тим, що позивач повністю виконав свої зобов'язання за Договором, відповідач отримав товар - трактор «Беларус 82.1» та 30.12.2013р. подав до Управління державної казначейської служби України в Жовтневому районі Миколаївської області реєстри бюджетних (№183) та бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів(№258) разом з платіжним дорученням №1329 від 30.12.2013р. на оплату позивачу 148800 грн. за отриманий товар. Однак, як вбачається з листа органу ДКСУ від 24.11.2014р. №02-08/1285, відповідачу відмовлено у прийнятті пакету документів на оплату 148800 грн. “у зв'язку з неможливістю технічного опрацювання”. В розділі 12 Договору позивач зазначив свої банківські реквізити в ПАТ “Дочірній банк Сбербанку Росії”, а у рахунку на оплату замовлення №20372 від 30.12.2013 - ПАТ “Банк Форум”. Оскільки орган ДКСУ не зміг виконати платіжне доручення відповідача через те, що код МФО ПАТ “Дочірній банк Сбербанку Росії” відсутній в базі даних АС “Казна-Е”, а рішенням №14 від 28.02.2014 Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з 14.03.2014 в ПАТ “Банк Форум” введено тимчасову адміністрацію, відповідач неодноразово звертався до позивача з листами-вимогами надати нові банківські реквізити (листи від 21.08.2014 №445, від 26.11.2014 №641 з доказами їх вручення позивачу) і навіть з позовом до господарського суду (справа №915/2259/14), однак вказані листи залишені позивачем без відповіді. Отже відповідач не ухилявся від виконання свого грошового зобов'язання, навпаки, вжив усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов'язання. Ненаданням відповідачу своїх нових банківських реквізитів позивач сприяв тому, що борг у сумі 148800грн. залишається несплаченим дотепер. Враховуючи вищенаведені обставини, суд не вбачає підстав для застосування ч. 2 ст. 625 ЦК у вигляді стягнення трьох процентів річних та втрат від інфляції. Отже, позов слід задовольнити частково, лише в сумі 148800грн. основного боргу.
Не погодившись з рішенням суду від 23.11.2015р., ТОВ «Техноторг-Дон» звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги ТОВ «Техноторг-Дон» зазначило, що рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права (ч.ч.1,2 ст.625, ст.617 ЦК України, ст.4-7, ч.3 ст.35, ст.ст.43, 82 ГПК України), у зв'язку з чим підлягає скасуванню з наступних підстав:
- умовами договору про закупівлю товару за державні кошти від 30.12.2013р. не передбачено взаємозв'язок правовідносин між відповідачем та органом казначейської служби щодо строків виконання грошових зобов'язань за вищевказаним договором;
- суд, приймаючи рішення по справі, встановив факт порушення грошових зобов'язань та наявності заборгованості відповідача перед позивачем з моменту отримання товару за договором, при цьому відмовив в стягненні 3% річних та втрат від інфляції, не посилаючись на жодну норму матеріального права, яка звільняє відповідача від сплати цих сум;
- відповідно до пункту 1.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України). Таким чином, місцевий господарський суд необґрунтовано «звільнив» відповідача від сплати 3% річних та втрат від інфляції в зв'язку з відсутністю в останнього коштів (державного фінансування).
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.02.2016р. відновлено ТОВ «Техноторг-Дон» пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги;
прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні.
15.03.2016р. Жовтневе управління водного господарства подало суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржене рішення - без змін.
04.04.2016р. відповідач подав Одеському апеляційному господарському суду клопотання про розстрочення виконання рішення Одеського апеляційного господарського суду у справі №915/1941/15 на строк до 30.06.2016р., сплачуючи борг наступним чином: до 30.04.2016р. - основна сума боргу, до 30.06.2016р. - сума інфляційних втрат та 3% річних.
В засіданні суду апеляційної інстанції представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.
Представник Жовтневого управління водного господарства заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскарженого рішення.
Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення виходячи із наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 30.12.2013р. між Жовтневим управлінням водного господарства (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» (Учасник) укладено договір про закупівлю товару за державні кошти (надалі - Договір від 30.12.2013р.), за умовами якого Учасник зобов'язався в 2013 році поставити Замовникові товар, зазначений у п.1.2 цього договору (Трактори сільськогосподарські 28.30.2), а замовник - прийняти і оплатити такий товар. Найменування, номенклатура, асортимент товару, що підлягає поставці за цим договором, визначається рахунками, видатковими, складеними Учасником. Кількість товару: трактор «Беларус 82.1» (пункти 1.1.-1.2 Договору від 30.12.2013р.).
Відповідно до п.п.3.1, 3.2 Договору від 3.12.2013р. ціна цього договору становить 148800грн., в т.ч. ПДВ 24800грн. Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.
Розрахунки проводяться шляхом: оплати замовником після пред'явлення Учасником рахунка на оплату товару або після підписання сторонами накладної. До рахунка додається накладна (пункти 4.1. - 4.2. Договору від 30.12.2013р.).
Згідно із пунктами 5.1. - 5.2, 6.1 Договору від 30.12.2013р. строк поставки товару: грудень 2013 року; місце поставки товару: Жовтневе управління водного господарства. Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар; приймати поставлений товар згідно з накладної.
Відповідно до п.6.2.4 Договору від 30.12.2013р. Замовник має право повернути рахунок Учаснику без здійснення оплати в разі неналежного оформлення документів, зазначених у пункті 4.2 розділу 4 цього Договору.
Цей договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2013р. (п.10.1. Договору від 30.12.2013р.).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору від 30.12.2013р., ТОВ «Техноторг-Дон» 30.12.2013р. поставило Жовтневому управлінню водного господарства трактор «Беларус-82.1» в кількості 1од. за ціною 148800грн., що підтверджується видатковою накладною від 30.12.2013р. №17263, довіреністю на отримання матеріальних цінностей від 30.12.2013р. №144.
30.12.2013р. позивач виставив відповідачу рахунок №20372 на суму 148800грн. за трактор «Беларус-82.1», який був отриманий Управлінням, з включенням цієї суми заборгованості до реєстру бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 30.12.2013р. (зареєстрований та взятий на облік Управлінням ДКСУ у Жовтневому районі Миколаївської області - а.с.38, реєстрі бюджетних фінансових зобов'язань - а.с.39).
13.05.2015р. листом №341 відповідач повернув цей рахунок ТОВ «Техноторг-Дон» з посиланням на те, що Товариство неналежним чином оформило рахунок (немає належних банківських реквізитів), тому згідно п.6.2.4 Договору він повертається без здійснення оплати (а.с.49).
Вказані обставини зумовили виникнення даного спору в суді. При цьому ТОВ «Техноторг-Дон» було відмовлено у позові про зобов'язання повернути неоплачений товар (справа №915/468/14 - рішення господарського суду Миколаївської області від 02.06.2014р., що набрало законної сили 28.08.2014р.), а Управлінню господарський суд Миколаївської області відмовив у позові про надання інформації про платіжні банківські документи для оплати товару за Договором (справа №915/2259/14 - рішення господарського суду Миколаївської області від 11.02.2015р., набрало законної сили 24.03.2015р.).
Місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача вартості поставленого за Договором від 30.12.2013р. товару 148800грн. з огляду наступного.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно із ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно із ч.ч.1-2 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Товар прийнятий відповідачем 30.12.2013р., що підтверджується видатковою накладною №17263 від 30.12.2013р. та довіреністю №144 від 30.12.2013р.
Обставина отримання відповідачем товару за Договором від 30.12.2013р. відповідачем не заперечується, позовні вимоги в цій частині фактично визнаються.
Отже місцевий господарський суд, встановивши обставину невиконання Жовтневим управлінням водного господарства умов Договору від 30.12.2013р. дійшов правомірного висновку про те, що вимога ТОВ «Техноторг-Дон» щодо стягнення з Управління вартості отриманого товару - 148800грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Разом з цим, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача трьох процентів річних та інфляційних втрат з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Жовтневе управління водного господарства 30.12.2013р. подало Управлінню державної казначейської служби України в Жовтневому районі Миколаївської області реєстри бюджетних (№183) та бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів (№258) разом з платіжним дорученням №1329 від 30.12.2013р. на оплату ТОВ «Техноторг-Дон» 148800грн. за отриманий товар (лист Управління від 22.01.2016р.- а.с.41).
21.11.2014р. Жовтневе управління водного господарства повторно подало Управлінню ДКС України в Жовтневому районі Миколаївської області реєстр бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів (№239) на суму 148800грн. (а.с.32).
24.11.2014р. Управління ДКС України у Жовтневому районі Миколаївської області листом №02-08/1285 повернуло Жовтневому управлінню водного господарства без виконання реєстр бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів у зв'язку на суму 148800грн. у зв'язку з неможливістю технічного опрацювання.
Листом від 22.01.2015р. №02-08/66 Управління ДКС України у Жовтневому районі Миколаївської області зазначило про те, що реєстр бюджетних зобов'язань та бюджетних фінансових зобов'язань на суму 148800грн. було повернуто без виконання у зв'язку із неможливістю технічного опрацювання, а саме код МФО банку отримувача коштів був відсутній в базі даних АС «Казна-Е» (а.с.42).
У рахунку на оплату по замовленню №20372 від 30.12.2013р. ТОВ «Техноторг-Дон» було зазначено свій розрахунковий рахунок у банку ПАТ «Форум», який був діючим станом на 30.12.2013р., що відповідає умовам договору, викладеним у пунктах 4.1,4.2 останнього.
Постановою Правління Національного банку України №355 від 13.06.2014р. відкликано банківську ліцензію ПАТ «Банк Форум».
Отже посилання відповідача на неможливість виконати свої зобов'язання за Договором від 30.12.2013р. через відкликання банківської ліцензії ПАТ «Банк Форум» та не повідомлення позивачем інших банківських реквізитів, на які можливо здійснити перерахування коштів у сумі 148800грн., не заслуговують на увагу, оскільки між датою виставлення позивачем рахунку оплати (30.12.2013р.) та датою відкликання банківської ліцензії (13.06.2014р.) минуло майже півроку. Більш того, відкликання банківської ліцензії відбулось після закінчення строку дії Договору від 30.12.2013р. (31.12.2013р.), в той час як Жовтневе управління водного господарства відповідно до п.6.1.1 зобов'язане своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар, а саме - після виставлення рахунку.
Згідно із п.6.2.4 Договору від 30.12.2013р. Замовник має право повернути рахунок Учаснику без здійснення оплати в разі неналежного оформлення документів, зазначених у пункті 4.2 розділу 4 цього Договору.
Цей договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2013р. (п. 10.1. Договору від 30.12.2013р.).
Протягом дії Договору від 30.12.2013р. (30.12.2013р.-31.12.2013р.) відповідач не скористався передбаченим п.6.2.4 договору правом повернути рахунок Учаснику без здійснення оплати.
Таким чином, враховуючи, що рахунок на оплату був виставлений 30.12.2013р. та Управління того ж дня зареєструвало відповідно бюджетні зобов'язання, а строк дії договору визначений до 31.12.2013р., товар прийнятий Управлінням 30.12.2013р., з 01.01.2014р. відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання, отже має відповідати за таке прострочення відповідно до вимог ст.625 ЦК України.
Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.1.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу. З огляду на те, що згадану статтю 625 ЦК України вміщено в розділі 1 книги 5 цього Кодексу - "Загальні положення про зобов'язання", ця стаття застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язань.
Згідно до п.1.10 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України). Водночас необхідно мати на увазі, що за приписом частини третьої статті 550 ЦК України кредитор не має права на неустойку (в тому числі пеню та штраф) у разі, якщо боржник згідно із статтею 617 цього Кодексу не відповідає за порушення зобов'язання.
Отже, обставина непроведення платежу у сумі 148800грн. УДКС України у Жовтневому районі Миколаївської області 30.12.2015р. не звільняє Жовтневе управління водного господарства від відповідальності за порушення грошового зобов'язання за Договором від 30.12.2013р. згідно із положенням ч.1 ст.625 ЦК України, та відсутність вини боржника не звільняє його від відповідальності за ст.625 ЦК України.
В позовній заяві ТОВ «Техноторг-Дон» міститься розрахунок 3% річних за користування чужими коштами та інфляційних втрат, що підлягає виплаті за порушення термінів оплати придбаного товару, передбачених Договором від 30.12.2013р., відповідно до якого розмір 3% річних від простроченої суми відповідно до ст.625 ЦК України складає 8426,56грн.; розмір інфляційних втрат складає 116064,68грн. (період прострочення - січень 2014р. - жовтень 2015р.)
Суд апеляційної інстанції, перевіривши вищезазначений розрахунок, зазначає про його правильність та відповідність чинному законодавству в частині 3% річних за користування чужими коштами у сумі 8426,56грн. за період прострочки з 01.01.2014р. по 20.11.2015р.
Разом з цим, сума інфляційних втрат за розрахунком суду апеляційної інстанції (здійсненим за допомогою Юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство») за період 01.01.2014 року - жовтень 2015 року, складає 110448,03грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву надав обґрунтований розрахунок інфляційних збитків, в якому враховані індекси інфляції (99,0%, 99,2%), за липень, серпень 2015 року, які виключені позивачем з розрахунку збитків від інфляції у позовній заяві.
Колегія суддів визнає в цій частині доводи відповідача обґрунтованими та наданий ним розрахунок збитків від інфляції на суму 110448,03грн. вірним.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача трьох відсотків річних та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з Жовтневого управління водного господарства на користь ТОВ «Техноторг-Дон» 3% річних від суми простроченого грошового зобов'язання у розмірі 8426,56грн. та інфляційних втрат у сумі 110448,03грн.
З урахуванням вищенаведеного, суд апеляційної інстанції скасовує оскаржене рішення в частині відмови у задоволенні позову про стягнення 3% річних та збитків від інфляції, з прийняттям нового рішення в цій частині про часткове задоволення позовних вимог, а саме стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних від простроченої суми у розмірі 8426,56грн. та інфляційних втрат у сумі 110448,03грн.
Щодо клопотання Жовтневого управління водного господарства про розстрочення виконання постанови суду колегія суддів зазначає наступне.
В обґрунтування вищезазначеного клопотання відповідач зазначив, що станом на 01.04.2016р. на рахунках Жовтневого управління водного господарства міститься сума 158053,65грн., яка є достатньою для оплати лише основного боргу.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Згідно із ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення слід враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів економіці держави та інші обставини справи.
Жовтневим управлінням водного господарства не надано жодних доказів, які б підтверджували його скрутне фінансове становище станом на день прийняття постанови судом апеляційної інстанції, не наведено суду переконливих обставин, які ускладнюють виконання рішення та свідчать про наявність виняткових обставин; заявник у клопотанні зазначає про наявність на його рахунках грошових коштів лише у сумі 158053,65грн., не надавши доказів на підтвердження цієї обставини.
З огляду наведеного, колегія суддів визнає клопотання необґрунтованим та відмовляє у його задоволенні.
Витрати по сплаті судового збору в суді першої та апеляційної інстанцій покладаються на Жовтневе управління водного господарства з їх відшкодуванням ТОВ «Техноторг-Дон» на підставі ст.ст.49,105 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог (задоволено 98 процентів від суми, що була заявлена до стягнення).
Керуючись ст.ст.49,99,101-105 ГПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 22.12.2015р. скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення збитків від інфляції та 3% річних.
Позовні вимоги в цій частині задовольнити частково.
В іншій частині рішення від 22.12.2015р. залишити без змін, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:
«Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Жовтневого управління водного господарства на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» 148800грн. основного боргу, 110448,03грн. збитків від інфляції, 8426,56грн. 3% річних, 4017,38грн. судового збору.
В іншій частині позовних вимог відмовити.».
У задоволенні клопотання Жовтневого управління водного господарства про надання розстрочки виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду відмовити.
Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів відповідно до положень ЗУ «Про виконавче провадження».
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписаний 11.04.2016р.
Головуючий суддя Мишкіна М.А.
Суддя Будішевська Л.О.
Суддя Таран С.В.