"07" квітня 2016 р. Справа № 926/444/16
За позовом Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”. м. Чернівці
до Управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області, м. Хотин Чернівецької області
про стягнення заборгованості в сумі 14 558,97 грн.
Суддя Паскарь А. Д.
представники сторін:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність №12251 від 28.12.2015;
від відповідача - ОСОБА_2, довіреність №б/н від 04.01.2016.
СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство “Укртелеком” звернулось з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна товариства (комерційні приміщення) № 204-29 від 06.06.2012 в сумі 14 558,97 грн., що складається з основної заборгованості у сумі 12 080,76 грн., 3 % річних у сумі 342,11 грн. та пені у сумі 2 136,10 грн., що знаходиться на 1 та 2 поверхах двохповерхового будинку по вул. Свято-Покровська, №11-А м. Хотин, Хотинського району Чернівецької області.
Позов мотивується тим, що згідно умов укладеного між ВАТ «Укртелеком», правонаступником якого є ПАТ «Укртелеком», та відповідачем вищезазначеного договору оренди нежитлових приміщень, позивач надав у користування нежитлові приміщення, а відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені договором, однак свої зобов'язання за договором не виконав.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, посилаючись на систематичне невиконання відповідачем умов договору.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов, зокрема через неможливість сплатити розмір індексації за вказаний період та складним фінансовим становищем.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.
06 червня 2012 року між публічним акціонерним товариством “Укртелеком” в особі Чернівецької філії та Управлінням Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області, укладено договір оренди оренди нерухомого майна товариства (комерційні приміщення) № 204-29 від 06.06.2012 (далі - договір) на підставі якого та згідно акту приймання-передачі від того ж числа, позивач передав, а відповідач прийняв в оренду комерційні приміщення розташовані в м. Хотин, на 1 та 2 поверхах двохповерхового будинку по вул. Свято-Покровська, №11-А м. Хотин, Хотинського району Чернівецької області, загальною площею 420,2 м2, з метою використання його під офіс.
Згідно підпунктів 3.1.1, 3.1.2 та пункту 3.6 договору розмір орендної плати за перший (базовий) місяць оренди становив 8129,12 грн. за 420,2 м2 із щомісячним коригуванням її розміру на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції, яка сплачується орендарем не пізніше 27-го числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим та надаються орендарю разом з актом про надані послуги та податковою накладною.
Строк оренди визначений пунктом 12.1 розділу 12 договору - з 01.05.2012 по 01.04.2015.
На підставі підпункту 6.1.3 договору орендар зобов'язався своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі.
Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 статті 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Однак, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідач умови вищевказаного договору в частині сплати орендної плати належним чином не виконував, а тому у нього перед позивачем виникла заборгованість з орендної плати за період з грудня 2014 року по березень 2015 року у сумі 12 080,76 грн., яка підлягає стягненню.
За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та умов цього Договору.
У відповідності до вимог частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно із вимогами частини шостої статті 231 та частини шостої статті 232 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами. При цьому нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.
Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 8.2 договору, сторони передбачили, що у разі наявності заборгованості по орендній платі чи іншим витратам за Договором за попередній місяць станом на 27 число поточного місяця, орендарю нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Перевіривши правильність нарахування вищезазначеної суми, суд дійшов висновку, що позивач правомірно заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 2 136,10 грн. нараховану за прострочений період., а відтак вона підлягає стягненню.
Згідно частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, позивач правомірно заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 342,11 грн. за період з 28.01.2015 по 29.02.2016, яка підлягає стягненнню.
Оскільки відповідач свої зобов'язання по договору щодо сплати орендної плати належним чином у встановлені строки не виконав, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в повному розмірі та стягненні заборгованості у сумі 14 558,97 грн., в тому числі: боргу по орендній платі в сумі 12 080,76 грн., 3% річних в сумі 342,11 грн. та пені за прострочення платежу в сумі 2 136,10 грн.
Судові витрати слід покласти на відповідача, винного в доведенні розгляду спору в судовому порядку.
На підставі викладеного, керуючись статтями 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області (60000, м. Хотин, вул. І. Франка, код 21430650) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, Бульвар Шевченка, 18, код 21560776, р/р 260057371, МФО 356464 в ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_2», код 22838086 Чернівецької філії ПАТ «Укртелеком») заборгованість по орендній платі в сумі 12 080,76 грн., 3% річних в сумі 342,11 грн., пеню за прострочення платежу в сумі 2 136,10 грн.. та судовий збір в сумі 1378,00 грн.
Суддя А. Паскарь