Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-12
"30" березня 2016 р. Справа № 911/394/16
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Христенко О.О.
при секретарі Литовці А.С.
розглянувши справу № 911/394/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Норвік Україна», м. Київ
до Фермерського господарства «Мрія», с. Горенка, Києво-Святошинського
району
про спонукання до виконання умов договору
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 04.01.2016;
від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність від 07.01.2016,
ОСОБА_3 - довіреність від 05.01.2016
Товариство з обмеженою відповідальністю «Норвік Україна» (надалі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фермерського господарства «Мрія» (надалі - відповідач) про спонукання до виконання умов договору.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Норвік Україна» та Фермерським господарством «Мрія» укладений Договір доручення № 21/03-1Д від 21.03.2011, виконуючи умови якого позивачем на затвердження відповідача направлено звіт повіреного, однак відповідач, в порушення умов договору не повернув позивачу звіт та не вчинив будь-яких дій щодо його затвердження, у зв'язку з чим позивач просить суд зобов'язати відповідача затвердити звіт повіреного, складений до Договору доручення № 21/03-1Д від 21.03.2011.
Ухвалою суду від 08.02.2016 порушено провадження у справі № 911/394/16 та призначено її до розгляду в судовому засіданні 24.02.2016.
В судовому засіданні 24.02.2016 представником позивача надані документи, витребувані судом та підтримані позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.
24.02.2016 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову та просить суд відмовити в його задоволенні.
Обґрунтовуючи свої заперечення відповідач посилається на те, що Договір доручення № 21/03-1Д від 21.03.2011 припинив свою дію 31.12.2013, однак в порушення його умов позивачем не виконані взяті на себе обов'язки щодо надання відповідачу на затвердження належних звітів щодо облаштування на належній довірителю земельній ділянці, яка перебуває на праві постійного користування у фермерського господарства, зони зеленого туризму, а саме: пляжу із повним комплексом зручностей та комунікацій, та в свою чергу продовжує здійснювати свою господарську діяльність шляхом будівництва споруд на земельних ділянках, що належать членам ФГ «Мрія».
Крім того, заперечуючи проти позову, відповідач посилається на низьку прийнятих на користь відповідача рішень щодо визнання неправомірними дії виконавчого комітету Горенської сільської ради щодо надання дозволів на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на земельних ділянка ФГ «Мрія»; щодо відмови в позові про визнання незаконним та скасування розпорядження про передачу у власність земельних ділянок членам фермерського господарства та скасування державних актів на право власності та право постійного користування, з підстав відсутності прав на земельну ділянку належну ФГ «Мрія»; щодо відмови ТОВ «Норвік Україна» у позові про визнання протиправними дій, з підстав самовільно зайнятою ТОВ «Норвік Україна» земельну ділянку; щодо зобов'язання ТОВ «Норвік Україна» усунути перешкоди у користування ФГ «Мрія» земельними ділянками, шляхом звільнення самостійно зайнятих земельних ділянок, в тому числі знесення споруд.
В судовому засіданні 24.02.2016 відповідно до ст. 77 Господарського суду України судом оголошено перерву до 29.02.2016.
В судовому засіданні 29.02.2016 представник позивача підтримав свої вимоги, представники відповідача заперечували проти позову з підстав, викладених у відзиві.
Ухвалою суду від 29.02.2016 розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладено та зобов'язано позивача надати додаткові докази у справі.
15.03.2016 через канцелярію суду позивачем частково надані документи, витребувані судом та заявлене усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання суду додаткових доказів по справі.
В судовому засіданні 15.03.2016, на підставі заявленого позивачем клопотання та відповідно до ст. 77 ГПК України, судом оголошено перерву до 30.03.2016.
25.03.2016 через канцелярію суду позивачем, на виконання ухвали суду від 29.02.2016 надані додаткові докази у справі, а в судовому засіданні від 30.03.2016 підтримані позовні вимоги в повному обсязі.
Представники відповідача заперечували проти позову, вважаючи вимоги позивача необґрунтованими такими, що не підтверджуються належними доказами у справі, а тому не підлягають задоволенню.
Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -
21.03.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Норвік Україна» («повірений», надалі - позивач) та Фермерським господарством «Мрія» («довіритель», надалі - відповідач) укладений Договір доручення № 21/03-1Д, відповідно до умов п. 1.1 якого відповідач доручає, а позивач зобов'язується від імені відповідача вчинити комплекс необхідних правочинів для облаштування на належній відповідачу земельній ділянці, зони зеленого туризму, а саме: пляжу із повним комплексом зручностей та комунікацій.
Пунктом 1.2 Договору визначено, що позивач має забезпечити заходи необхідні для досягнення результату, в тому числі: розробку стилістики; розробку та затвердження проектної документації та бізнес-планів; отримання необхідних дозволів та погоджень; замовлення, закупівлю та/або виготовлення матеріалів, устаткування та інвентарю; залучення будівельних компаній або робітників; контроль за ходом робіт; фінансування робіт; прийняття виконаних робіт від контрагентів; введення об'єкту в експлуатацію, тощо.
Умовами п.п. 4.1, 4.2, 4.3 Договору визначено, що позивач у 5-ти денний термін після досягнення результатів визначених у п. 1.1 Договору, зобов'язаний подати відповідачу письмовий звіт з додатком підтверджувальних документів як фінансового так й іншого характеру. Подання звіту не залежить від вимоги відповідача та надання йому інформації про хід виконання Договору. Відповідач зобов'язаний прийняти звіт позивача та затвердити його в термін 5 днів. За наявності заперечень за звітом відповідач повинен повідомити про них позивача.
Розділом 5 Договору «Розрахунки за договором» визначено, що ціна за Договором складається із загальної вартості правочинів вчинених за участю позивача на виконання Договору та вартості послуг позивача. Відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу всі витрати вчинені останнім. Відповідач зобов'язаний оплатити послуги позивача в розмірі визначеному в додатковій угоді. Відповідач повинен сплатити позивачу суми, визначені п.п. 5.2, 5.3 Договору, не пізніше п'яти днів з моменту затвердження звіту довірителем.
Умовами п. 2.2 Договору, в редакції Додаткової угоди № 2 від 30.12.2011 до Договору, визначено, що договір укладено строком до 31.12.2013.
Як стверджує позивач, виконуючи умови договору, позивачем на адресу відповідача направлено звіт повіреного від 01.07.2012 до Договору доручення № 21/03-1Д від 21.03.2011, надіслання якого та отримання підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскального чеку № 8840 від 04.01.2013, описом вкладення у цінний лист з відміткою підприємства зв'язку від 04.01.2013 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ФГ «Мрія», в якому позивачем зазначено, що останнім вчинено комплекс необхідних правочинів та забезпечено заходи необхідні для облаштування зони зеленого туризму, а саме: пляжу із повним комплексом зручностей та комунікацій. При цьому позивачем зазначено, що розмір понесених витрат позивача становить 2 155 061,82 грн.
Звіт повіреного (позивача) датований 01.07.2012, відповідно до п. 4.1 Договору доручення позивач зобов'язаний подати відповідачу письмовий звіт з додатками підтверджувальних документів як фінансового так і іншого характеру у 5-ти денний термін. Позивач надав докази, що звіт повіреного від 01.07.2012 був направлений відповідачу лише 04.01.2013 (через шість місяців).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
Договором доручення може бути визначений строк, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя (ст. 1001 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1002 ЦК України повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 1003 ЦК України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.
Відповідно до ч. 1 ст. 1004 ЦК України повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.
Згідно ст. 1006 ЦК України повірений зобов'язаний: 1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; 2) після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; 3) негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.
Відповідно до ст. 1007 ЦК України довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення.
Довіритель зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором: 1) забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення; 2) відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення.
Довіритель зобов'язаний негайно прийняти від повіреного все одержане ним у зв'язку з виконанням доручення.
Довіритель зобов'язаний виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить.
Зазначена земельна ділянка, на якій відповідно до умов Договору доручення позивачу необхідно було вчинити комплекс правочинів для облаштування зони зеленого туризму, а саме пляжу із повним комплексом зручностей та комунікацій, надана у постійне користування Фермерському господарству «Мрія» в особі голови ОСОБА_4 для ведення селянського фермерського господарства, згідно з рішенням Києво-Святошинської районної ради народних депутатів Київської області від 16.02.1999 та видано Державний акт на право постійного користування землею ІІІ-КВ № 018998 від 10.09.2001. Розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області № 2019 від 18.03.2010 припинено право постійного користування ФГ «Мрія» в адміністративних межах Горенської сільської ради на земельну ділянку площею 22,4117 га, що перебувала в постійному користуванні ФГ «Мрія» та передано безоплатно у власність 5-ти громадянам - членам ФГ «Мрія». До Державного акту на право постійного користування землею ІІІ-КВ № 018998 від 10.09.2001 було внесено зміни, а саме внесено запис про розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області № 2019 від 18.03.2010.
Як стверджує відповідач та не спростовує позивач довіреність позивачу від відповідача на вчинення юридичних дій, передбачених Договором доручення № 21/03-1Д від 21.03.2011, не видавалась.
У звіті повіреного (позивача) від 01.07.2012 зобов'язання відповідача затвердити який є предметом позову, зазначено, що на виконання Договору доручення № 21/03-1Д від 21.03.2011 у період з 21.03.2011 по 01.07.2012 позивачем було вчинено наступні дії: забезпечено заходи необхідні для облаштування зони зеленого туризму, а саме пляжу із повним комплексом зручностей та комунікацій, в тому числі: - розробка стилістики, розробка та затвердження проектної документації та бізнес-планів; - отримання необхідних дозволів та погоджень; замовлення, закупівля матеріалів, устаткування та інвентарю; - контроль за ходом робіт; - фінансування робіт, прийняття виконаних робіт від контрагентів; - залучення будівельних компаній та робітників на конання робіт.
Ухвалою суду від 29.02.2016 від позивача вимагалось надати докази розробки та затвердження проектної документації, отримання необхідних дозволів та погоджень, про які зазначено у звіті повіреного від 01.07.2012.
На виконання вимог ухвали суду від 29.02.2016 позивач надав проект пляжного комплексу «Африка» в с. Горенка, вул. Радгоспна, який затверджений лише генеральним директором ТОВ «Норвік Україна», доказів затвердження його відповідачем до суду не надано. Також не надано жодних доказів отримання необхідних дозволів та погоджень, про які зазначено у звіті повіреного від 01.07.2012.
У звіті повіреного від 01.07.2012 позивач зазначає, що на підставі договорів № 2604/11 від 26.04.2011 та № 0906/11 від 09.06.2011, укладених між позивачем та СПД ОСОБА_5 було виготовлено металевий паркан, здійснено доставку і монтаж; на підставі договору № 2306/11 від 23.06.2011, укладеного між позивачем та СПД ОСОБА_5, було виготовлено металевий склад з доставкою і монтажем; на підставі договору № 2007/11 від 20.07.2011, укладеного між позивачем та СПД ОСОБА_5, було виготовлено металевий профнастіл і полікорбанат з доставкою і монтажем; на підставі договору № 1907/11 від 19.07.2011, укладеного між позивачем та СПД ОСОБА_5, було встановлено укріплювальні опори на паркан і виготовлення вхідних воріт з доставкою.
Як зазначалось вище відповідно до норма ЦК України та умов Договору доручення, укладеного між позивачем та відповідачем, позивач повинен вчиняти дії від імені відповідача. Договори № 2604/11 від 26.04.2011, № 0906/11 від 09.06.2011, № 2306/11 від 23.06.2011, № 2007/11 від 20.07.2011, № 1907/2011 від 19.07.2011, укладені між позивачем («замовник») та СПД ОСОБА_5 («підрядчик»). У зазначених договорах жодним чином не зазначено, що вони укладаються від імені відповідача, відсутнє посилання на Договір доручення № 21/03-1Д від 21.03.2011.
У звіті повіреного від 01.07.2012 позивач зазначає, що на підставі договорів № 6 від 10.04.2012 та № 7 від 10.04.2012, укладених між позивачем та ТОВ «Атаваді», було здійснено доставку, розвантаження і встановлення залізобетонної огорожі.
Як зазначалось вище відповідно до норма ЦК України та умов Договору доручення, укладеного між позивачем та відповідачем, позивач повинен вчиняти дії від імені відповідача. Договори № 6 від 10.04.2012 та № 7 від 10.04.2012, укладені між позивачем («замовник») та ТОВ «Атаваді» («виконавець»). У зазначених договорах жодним чином не зазначено, що вони укладаються від імені відповідача, відсутнє посилання на Договір доручення № 21/03-1Д від 21.03.2011.
У звіті повіреного від 01.07.2012 позивач зазначає, що на підставі договору № 030512-01 від 03.05.2012, укладеного між позивачем та ПП «Віртек», було здійснено постачання, монтаж та пусконалагоджування блоку посту для охорони, автоматичні шлагбауми.
Як зазначалось вище відповідно до норма ЦК України та умов Договору доручення, укладеного між позивачем та відповідачем, позивач повинен вчиняти дії від імені відповідача. Договір № 030512-012 від 03.05.2012, укладений між позивачем («замовник») та ПП «Віртек» («виконавець»). У зазначеному договорі жодним чином не зазначено, що він укладається від імені відповідача, відсутнє посилання на Договір доручення № 21/03-1Д від 21.03.2011.
У звіті повіреного від 01.07.2012 позивач зазначає, що на підставі договору № 2/04-12 від 02.04.2012 було здійснено будівництво насосної станції водопостачання, системи фільтрування накопичувальних колодців санвузлів та павільйону бару, каналізаційної насосної станції, відстійників каналізаційної напірної системи і що позивач здійснив фінансування робіт за рахунок власних коштів в розмірі 106 811,20 грн.
Однак, зазначений договір (копія якого надана позивачем), укладений між ОСОБА_6 («замовник») та ФОП ОСОБА_7 («підрядник»). Ні позивач, ні відповідач не є сторонами по зазначеному договору. Доказів оплати робіт по цьому договору саме позивачем також не надано.
У звіті повіреного від 01.07.2012 позивач зазначає, що на підставі договорів № 2504 від 25.04.2012 та № 1605 від 16.05.2012 було здійснено монтаж огорож і що позивач здійснив фінансування робіт за рахунок власних коштів в розмірі 70 987,00 грн.
Однак, зазначені договори (копії яких надані позивачем), укладені між ОСОБА_6 («замовник») та ФОП ОСОБА_8 («підрядник»). Ні позивач, ні відповідач не є сторонами по зазначених договорах. Доказів оплати робіт по цьому договору саме позивачем також не надано.
У звіті повіреного від 01.07.2012 позивач зазначає, що на підставі договору № 01/07 від 01.07.2011 було здійснено будівництво літнього павільйону-бару, будівництво прибудови складу до бару, роботи з будівництва тимчасових будівель жіночого та чоловічого санвузлів, роботи з будівництва тимчасових літніх роздягалень та тимчасових літніх відкритих душових кабін, роботи з будівництва павільйону вхідної групи і що позивач здійснив фінансування робіт за рахунок власних коштів в розмірі 370 000,00 грн.
Однак, зазначений договір (копія якого надана позивачем), укладений між ОСОБА_6 («замовник») та ФОП ОСОБА_9 («підрядник»). Ні позивач, ні відповідач не є сторонами по зазначеному договору. Доказів оплати робіт по цьому договору саме позивачем також не надано.
У звіті повіреного від 01.07.2012 зазначено про виконання робіт по влаштуванню покриття території стоянки із щебеню і асфальтної крихти по вул. Радгоспній, 1 в с. Горенка Київської області (Договір від 10.04.2012) і що позивач здійснив фінансування робіт за рахунок власних коштів в розмірі 26 500,00 грн.
Однак, зазначений договір позивачем не наданий (у звіті повіреного не вказано навіть з ким договір укладений), доказів оплати робіт по цьому договору саме позивачем також не надано.
У звіті повіреного від 01.07.2012 зазначено про виконання робіт по влаштуванню покриття дороги до центрального в'їзду з щебеню і асфальтної крихт по вул. Радгоспній, 1 в с. Горенка Київської області (Договір на виконання робіт від 10.04.2012) і що позивач здійснив фінансування робіт за рахунок власних коштів в розмірі 16 250,00 грн.
Однак, зазначений договір позивачем не наданий (у звіті повіреного не вказано навіть з ким договір укладений), доказів оплати робіт по цьому договору саме позивачем також не надано.
У звіті повіреного від 01.07.2012 зазначено про виконання робіт по влаштуванню покриття території стоянки із щебеню і асфальтної крихти по вул. Радгоспній, 1 в с. Горенка Київської області (Договір на виконання робіт від 10.04.2012) і що позивач здійснив фінансування робіт за рахунок власних коштів в розмірі 318 000,00 грн.
Однак, зазначений договір позивачем не наданий (у звіті повіреного не вказано навіть з ким договір укладений), доказів оплати робіт по цьому договору саме позивачем також не надано.
Відповідно до п. 3 ст. 1006 ЦК України повірений зобов'язаний негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.
Позивачем не надано жодних доказів, що ним передано все виконане за Договором доручення відповідачу.
Згідно п. 4.3 Договору доручення відповідач зобов'язаний прийняти звіт позивача та затвердити його в термін 5 днів. За наявності заперечень за звітом відповідач повинен повідомити про них позивача.
Звіт повіреного від 01.07.2012 був направлений позивачем відповідачу 04.01.2013, отриманий відповідачем 09.02.2013. Листом від 21.02.2013 відповідач повідомив позивача про неможливість затвердження звіту повіреного у вигляді у якому він був отриманий (без підпису позивача) та просив надати документи.
Також в матеріалах справи наявні копії листів та телеграм відповідача до позивача з вимогою надати повну інформацію про хід виконання Договору доручення та надати документи, які стосуються даного Договору які залишені позивачем без відповіді та реагування.
Враховуючи вищевикладене позивачем не доведений факт виконання умов Договору доручення № 21/03-1Д від 21.03.2011 та всіх дій, зазначених в звіті повіреного від 01.07.2012, а тому відсутні правові підстави зобов'язувати відповідача затверджувати зазначений звіт повіреного.
Також, рішенням господарського суду Київської області від 05.03.2015 у справі № 911/5484/14 за позовом ФГ «Мрія» до ТОВ «Норвік Україна» про усунення перешкод у здійсненні права користування земельними ділянками встановлений факт незаконного користування ТОВ «Норвік Україна» земельними ділянками площею 10,335 га в адміністративних межах Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, що вказана земельна ділянка огороджена залізобетонним парканом та має двоє металевих воріт для входу/виходу, що на вказаній земельній ділянці розміщені: прохідна з вертушкою, будівля Міні-Бар, дерев'яний майданчик біля літнього кафе, навіс над печами (хліб-лаваш), літнє кафе (навіс, кухня, бар), роздягальня з душовим піддоном № 1, будівля Бікіні-Бар (заготовочна, бойлерна, кухня, бар, обідня зала), навіс-шезлонг (6 шт.), роздягальня з душовим піддоном № 2, громадський туалет на 5 місць, металевий склад, огорожа металева з воротами, зовнішнє освітлення, дерев'яні доріжки, стійки під парасольки (165 шт.), вигрібні ями (4 шт.), мобільні будиночки (5 шт.), майданчик для стоянки автомобілів з в'їздом до центрального входу.
Рішенням господарського суду Київської області від 05.03.2015 у справі № 911/5484/14 зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Норвік Україна» усунути перешкоди в користуванні Фермерському господарству «Мрія» земельними ділянками шляхом звільнення самостійно зайнятих земельних ділянок загальною площею 10,335 га, що розташовані в адміністративних межах Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Норвік Україна» привести земельні ділянки загальною площею 10,335 га, що розташовані в адміністративних межах Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, у відповідний придатний для використання стан за цільовим призначенням, звільнивши від належного йому майна, в тому числі споруд та будівель шляхом їх знесення за власний кошт.
Зазначене рішення суду набрало законної сили, оскільки залишено в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 у справі № 911/5484/14.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З огляду на вищевказане, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Повне рішення складено: 08.04.2016.
Суддя О.О. Христенко