04.04.2016 р. Справа№ 914/598/16
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
заяви Приватного підприємства “Ян”, м.Київ
про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Львівській торгово-промисловій палаті від 12.01.2016р.
у справі №64
за позовом Публічного акціонерного товариства “Кредобанк”, м.Львів
до відповідача-1 Дочірнього підприємства “Екопаливо” Приватного підприємства “Ян”, м.Коростишів Житомирської області
до відповідача-2 Приватного підприємства “Ян”, м.Київ
про стягнення заборгованості за договором про надання овердрафту №29 від 30.09.2011р.
За участю представників сторін:
від заявника (відповідача-2 у третейській справі) не з'явився;
від позивача у третейській справі ОСОБА_1 - представник (довіреність №8019 від 22.07.2015р.);
від відповідача-1 у третейській справі не з'явився.
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області надійшла заява Приватного підприємства “Ян” про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Львівській торгово-промисловій палаті від 12.01.2016р. у справі №64 за позовом Публічного акціонерного товариства “Кредобанк” до відповідача-1 Дочірнього підприємства “Екопаливо” Приватного підприємства “Ян” до відповідача-2 Приватного підприємства “Ян” про стягнення заборгованості за договором про надання овердрафту №29 від 30.09.2011р.
Хід розгляду заяви викладено в ухвалах суду.
Заявник (відповідача-2 у третейській справі) явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив.
Представник позивач у третейській справі подав відзив (вх.№14393/16 від 04.04.2016р.) на заяву про скасування рішення третейського суду, в якій Публічне акціонерне товариство “Кредобанк” проти поданої Приватним підприємством “Ян” заяви заперечує.
Відповідача-1 у третейській справі явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив.
Дослідивши матеріали заяви, заслухавши пояснення представника Публічного акціонерного товариства “Кредобанк”, господарський суд встановив:
Рішенням Постійно діючого третейського суду при Львівській Торгово-промисловій палаті від 12.01.2016р. у справі №64 у складі третейських суддів Якубівського І.Є., Коссака В.М. та Медвідь А.Б. за позовом Публічного акціонерного товариства “Кредобанк” до відповідача-1 Дочірнього підприємства “Екопаливо” Приватного підприємства “Ян” та до відповідача-2 Приватного підприємства “Ян” про стягнення заборгованості за договором про надання овердрафту №29 від 30.09.2011р. позов Публічного акціонерного товариства “Кредобанк” задоволено частково, вирішено стягнути солідарно з Дочірнього підприємства “Екопаливо” Приватного підприємства “Ян” та Приватного підприємства “Ян” на користь Публічного акціонерного товариства “Кредобанк” заборгованість за договором про надання овердрафта №29 від 30.09.2011р. в сумі 43 677,34 грн. - заборгованості по поверненню кредиту (овердрафту), 662,60 грн. - заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами, 3 259,20 грн. - пені за прострочення повернення овердрафту, 49,44 грн. - пені за прострочення сплати відсотків та 5 000,00 грн. - витрат по сплаті третейського та реєстраційного збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Приватне підприємство “Ян”, не погоджуючись із вказаним рішенням, звернулося із заявою до господарського суду Львівської області про його скасування. При цьому заявник зазначає наступне.
30.09.2011р. між ПАТ «Кредобанк» (банк), ДП «Екопаливо» ПП «Ян» (позичальник) укладено договір про надання овердрафта №29.
30.09.2011р. між ПАТ «Кредобанк» (кредитор), ДП «Екопаливо» ПП «Ян» (боржник) та ПП «Як» (поручитель) було укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання боржником зобов'язань в повному обсязі (повернення кредиту, сплати процентів та комісій за користування кредитом, пені, штрафу, неустойки) за договором про надання овердрафта №29 від 30.09.2011р., що укладений між боржником та кредитором.
Заявник вважає, що договір поруки був припинений ще до звернення до суду у зв'язку із укладенням додаткового договору №1 до договору про надання овердрафта №29 від 30.09.2011р. На думку заявника, укладення додаткового договору №1 без його згоди свідчить про припинення договору поруки, оскільки додатковим договором передбачалось збільшення відповідальності Приватного підприємства “Ян”.
Крім того, заявник стверджує, що позовна заява яка була подана до третейського суду була підписана особою, в якої відсутні такі повноваження. Зокрема, приватне підприємство “Ян” зазначає, що у довіреності на представника Публічного акціонерного товариства “Кредобанк” - ОСОБА_2 зазначено, що представник має право представляти інтереси в судах. На думку заявника термін суд не включає в себе третейські суди.
Також Приватне підприємство “Ян” посилається на п.4.5. договору поруки, в якому зазначено, що суперечності, які можуть виникнути між сторонами, вирішуються шляхом проведення переговорів, а у випадку недосягнення згоди - третейським судом. Таким заявник стверджує, що банком проігноровано умову договору стосовно обов'язковості проведення переговорів для вирішення розбіжностей досудовим шляхом.
Враховуючи наведене, приватне підприємство “Ян” просить скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Львівській торгово-промисловій палаті від 12.01.2016р. у справі №64.
Позивач у третейській справі проти заяви про скасування рішення третейського суду заперечив, подавши відзив (вх.№14393/16 від 04.04.2016р.) на заяву про скасування рішення третейського суду.
Дослідивши матеріали заяви про скасування рішення третейського суду, а також матеріали третейської справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника Публічного акціонерного товариства “Кредобанк”, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 1221 ГПК України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, мають право звернутися до господарського суду із заявою про скасування рішення третейського суду.
Частиною першою ст.1225 ГПК України передбачено, що рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею.
Згідно із ч.2 ст.1225 ГПК України, яка кореспондується з ч.3 ст.51 Закону України «Про третейські суди», рішення третейського суду може бути скасовано у разі якщо:
1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
3) третейську угоду визнано судом недійсною;
4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Перелік підстав, з яких може бути оскаржене та скасоване рішення третейського суду, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає (п.6.1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
Проаналізувавши підстави звернення Приватного підприємства “Ян” до господарського суду Львівської області, що зазначені у заяві про скасування рішення третейського суду, суд дійшов висновку, що такі підстави не відповідають вимогам передбаченим ч.2 ст.1225 ГПК України та ч.3 ст.51 Закону України «Про третейські суди». Разом з тим, у рішенні третейського суду від 12.01.2016р. третейським судом було надано відповідь на всі питання зазначені у заяві про скасування рішення третейського суду. Водночас, твердження заявника про неповідомлення Дочірнього підприємства “Екопаливо” Приватного підприємства “Ян” про розгляд третейської справи, не відповідає доказам, що містяться у матеріалах третейської справи № 64.
Проте, суд звертає увагу, що Дочірнє підприємство “Екопаливо” Приватного підприємства “Ян” не є заявником у даній справі, а відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно п. 6.1.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за результатами розгляду заяви господарський суд виносить ухвалу, зміст якої, з огляду на припис частини першої статті 122 6 ГПК, має відповідати статті 84 (а не статті 86) названого Кодексу, з урахуванням особливостей відповідної категорії справ. Одна з таких особливостей полягає в тому, що господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише з'ясовує наявність чи відсутність підстав для його скасування, передбачених частиною другою статті 122 5 ГПК.
У пункті 6.1.8. вищезазначеної Постанови зазначено, що у судовому розгляді заяви про скасування рішення третейського суду господарський суд з'ясовує компетенцію третейського суду щодо вирішення спору між сторонами відповідно до укладеної ними третейської угоди, перевіряє відповідність заяви підставам для скасування рішення третейського суду, передбаченим Законом та ГПК. Якщо господарський суд встановить наявність інших підстав для скасування такого рішення, ніж ті, які наведено в заяві, то він з урахуванням припису частини четвертої статті 122 4 ГПК скасовує рішення третейського суду з підстави (підстав), передбаченої названим Кодексом.
З метою з'ясування також наявності інших підстав для скасування рішення третейського суду, ніж ті, які наведено в заяві, ухвалою від 09.03.2016р. господарським судом було витребувано у Постійно діючого третейського суду при Львівській торгово-промисловій палаті справу № 64. Проте, оглянувши третейську справу, судом не виявлено інших підстав для скасування рішення третейського суду від 12.01.2016р.
Відтак, з'ясувавши компетенцію третейського суду щодо вирішення спору між сторонами відповідно до укладеної ними третейської угоди, перевіривши відповідність заяви підставам для скасування рішення третейського суду, встановивши відсутність інших підстав для скасування рішення третейського суду, суд дійшов висновку у задоволенні заяви відмовити.
Керуючи вищенаведеним та ст. 49 ГПК України, суд дійшов висновку витрати по сплаті судового збору покласти на заявника.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 86, 1221, 1224, 1226 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволенні заяви Приватного підприємства “Ян” про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Львівській торгово-промисловій палаті від 12.01.2016р. у справі №64 за позовом Публічного акціонерного товариства “Кредобанк” до відповідача-1 Дочірнього підприємства “Екопаливо” Приватного підприємства “Ян” та до відповідача-2 Приватного підприємства “Ян” про стягнення заборгованості за договором про надання овердрафту №29 від 30.09.2011р. - відмовити, рішення Постійно діючого третейського суду при Львівській торгово-промисловій палаті від 12.01.2016р. у справі №64 залишити без змін.
2. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки вказані в ст.ст.91-93 ГПК України.
Суддя Петрашко М.М.