номер провадження справи 18/140/15
про залишення позову без розгляду
04.04.2016 справа № 908/5215/15
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69071, АДРЕСА_1)
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство нерухомості "Арсенал" (69035, м. Запоріжжя, вул. Правди, буд. 53)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Южгород" (49000, м. Дніпропетровськ, вулиця Горького, буд. 6-А)
про 1. зобов'язання припинити порушення прав на торговий знак згідно свідоцтва № НОМЕР_3, дата публікації 25.02.2013 р., шляхом видалення фотозображення з торговим знаком "Апельмон" з рекламного оголошення № 148539235, розміщеного 11.08.2015 р. на сайті OLX;
2. стягнення моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн.
Суддя Носівець В.В.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_3, довіреність № 2244 від 10.11.2014 р., паспорт НОМЕР_1 від 26.11.1998 р.;
від відповідача: Ростовська Н.В., довіреність від 26.10.2015 р., паспорт НОМЕР_2 від 16.01.1996 р.;
від третьої особи: не з'явився;
До господарського суду Запорізької області 01.10.2015 р. звернувся позивач фізична особа-підприємець Рахімі Вахід Рахман з позовною заявою до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство нерухомості "Арсенал", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Южгород", про зобов'язання припинити порушення прав на торговий знак згідно свідоцтва № НОМЕР_3, дата публікації 25.02.2013 р., шляхом видалення фотозображення з торговим знаком "Апельмон" з рекламного оголошення № 148539235, розміщеного 11.08.2015 р. на сайті OLX; та про стягнення моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн.
Ухвалою суду від 05.10.2015 року порушено провадження у справі № 908/5215/15, присвоєно справі номер провадження 18/140/15, судове засідання призначене на 28 жовтня 2015 року. Розгляд справи відкладався на 11.11.2015 р. Ухвалами суду від 11.11.2015 р. призначено судову експертизу з питань інтелектуальної власності, проведення якої доручено експертам Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності; провадження у справі № 908/5215/15 зупинено до отримання результатів судової експертизи з питань інтелектуальної власності. На адресу суду 29.02.2016 року надійшов лист директора Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності № 115 від 22.02.2016 р. з повідомленням, що станом на 22.02.2016 р. до Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності оплата за проведення судової експертизи згідно рахунку-фактури № 250 від 03.12.2015 р. не надійшла, у зв'язку з чим матеріали справи № 908/5215/15 повертаються до господарського суду Запорізької області без проведення судової експертизи. Ухвалою суду від 14.03.2016 р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 30.03.2016 р. Розгляд справи відкладався на 04.04.2016 р., здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу та закінчений оголошенням ухвали.
Позовні вимоги заявлено на підставі ст.ст. 16, 20 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", ст.ст. 23, 432, 1167 ЦК України, ст. 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції». В обґрунтування позову зазначено, що відповідно до умов ліцензійного договору № б/н від 01.09.2014 р. позивач придбав виключну ліцензію на право користування знаку для товарів та послуг «Апельмон» у своїй господарській діяльності, у тому числі застосування його в рекламі, мережі Інтернет, згідно свідоцтва на знак для товарів та послуг № НОМЕР_3. Згідно Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків та переліку товарів і послуг товарний знак «Апельмон» зареєстрований згідно переліку класів під № 35, що включає: рекламу; менеджмент в сфері бізнесу; адміністративну діяльність в сфері бізнесу; офісну службу тощо. Позивачу стало відомо, що 11.08.2015 р. відповідач почав здійснювати рекламу (рекламне оголошення № 148539235 розміщене на сайті OLX) об'єкту нежитлового приміщення за адресою: м. Запоріжжя, бульвар Центральний, буд. 7, який знаходиться у власності третьої особи, із використанням зображення продовольчого магазину з зареєстрованим торговим знаком «Апельмон». Розмістивши вказану рекламу відповідач незаконно використовує торговий знак «Апельмон», оскільки права на таке використання у нього відсутні. Розмістивши рекламу щодо пропонування в оренду приміщення з зображенням магазину продовольчих товарів "Апельмон", зареєстрованого торгового знаку «Апельмон», відповідач використовує обізнаність споживачів реклами про мережу продовольчих магазинів «Апельмон» в місті Запоріжжя, розкрученність позивачем на протязі 5-ти років цієї торговельної точки щодо привабливості покупців, та, тим самим, підтримує інтерес щодо такого об'єкту оренди за рахунок чужого імені (торгової марки). Протиправна поведінка відповідача руйнує ділову репутацію, престиж позивача, створює у покупців, постачальників та орендодавців неправильне враження про торговельну мережу продовольчих магазинів «Апельмон», що пов'язане з уявленням про її закриття та/або наявністю фінансових проблем у компанії та спонукає витрачати додаткові зусилля у вигляді витрат на додаткову рекламу, маркетинг для відновлення свого іміджу на ринку реалізації продовольчої групи товарів. Відтак позивачем визначено моральну шкоду, яку завдав відповідач, у розмірі 20000,00 грн.
Заперечення вмотивовані відсутністю в діях відповідача порушення прав та законних інтересів позивача, оскільки відповідач не позначав свої послуги, передбачені класом 35, товарним знаком "Апельмон". Зображення, на яке посилається позивач, містить оголошення про надання в оренду нерухомого майна. Наявність вивіски магазину "Апельмон" на об'єкті нерухомості не має жодного значення для здавання його в оренду, у зв'язку з чим відповідач замінив спірне зображення в оголошенні № 148539235, розміщеного 11.08.2015 р. на сайті OLX, на фото об'єкта нерухомості без зображення торгового знаку "Апельмон". Тобто оголошення містить інше фото об'єкта нерухомості, в якому відсутнє зображення торгового знаку "Апельмон". З урахуванням зазначеного, просив суд припинити провадження у справі в частині вимоги про зобов'язання припинити порушення прав на торговий знак згідно свідоцтва № НОМЕР_3, шляхом видалення фотозображення з торговим знаком "Апельмон" з рекламного оголошення № 148539235, розміщеного 11.08.2015 р. на сайті OLX, на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Стосовно вимоги про стягнення моральної шкоди зазначав про недоведеність позивачем наявності факту приниження його ділової репутації, внаслідок розміщення спірного зображення на сайті OLX та недоведеністю розміру моральної шкоди. На підставі чого, просив в позові щодо стягнення моральної шкоди відмовити.
Представник третьої особи у судове засідання жодного разу не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, правом висловити свою правову позицію щодо спору сторін не скористався.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що за умовами ліцензійного договору про надання виключної ліцензії на використання торговельної марки (знака для товарів і послуг) від 01.09.2014 року ТОВ «Апельмон» (ліцензіар) надав ліцензіату (ФОП ОСОБА_1, позивачу) на строк дії договору за винагороду виключну ліцензію на використання товарного знака «Апельмон» для цілей, зазначених у пункті 2.1. ліцензійного договору.
Відповідно до ст. 431 Цивільного Кодексу України порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.
Статтею 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» визначено, що знак - це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.
Положеннями ст. 494 ЦК України встановлено, що набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 495 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є право на використання торговельної марки; виключне право дозволяти використання торговельної марки; виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Згідно з частинами 2, 4 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» свідоцтво надає власнику право використовувати знак та права, що випливають з нього, а саме: наносити його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, етикетку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігати такий товар із нанесенням зазначеного знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення), застосовувати його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет, у тому числі в доменних іменах.
Згідно з ч. 5 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом: зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі, та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.
Згідно ст. 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру.
Статтею 20 Закону «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» встановлено, що будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. Порушенням прав власника свідоцтва вважається також використання без його згоди в доменних іменах знаків та позначень, вказаних у пункті 5 статті 16 цього Закону. На вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки. Власник свідоцтва може також вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати.
Оскільки позивач вважав, що відповідачем порушується його право інтелектуальної власності на використання знака для товарів і послуг шляхом пропонування в оренду приміщення із використанням зображення продовольчого магазину з зареєстрованим торговим знаком «Апельмон», а відповідачем заперечувалося використання торгового знаку «Апельмон», в тому числі в цілях реклами приміщення, де раніше розміщувався магазин продовольчих товарів «Апельмон», виникла необхідність у призначенні у справі судової експертизи, так як роз'яснення спірних питань, що постали в ході судового розгляду справи, потребувало спеціальних знань.
Згідно зі ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу користується правами і несе обов'язки, зазначені у ст. 31 цього Кодексу. Сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі, мають право до початку проведення судової експертизи заявити відвід судовому експерту в порядку та з підстав, зазначених у частинах п'ятій і шостій статті 31 цього Кодексу.
Позивач, листом від 11.11.2015 р. пропонував поставити питання для проведення судової експертизи: чи використано у рекламному оголошенні № 148539235 всю сукупність суттєвих ознак торгового знаку "Апельмон" за свідоцтвом № НОМЕР_3.
Відповідач у пропозиціях від 11.11.2015 р. пропонував на розгляд експерту поставити наступне питання: чи використовується в оголошенні № 148539235, розміщеному ТОВ "АН "Арсенал" 11.08.2015 р. на сайті OLX, товарний знак "Апельмон" (зареєстрований відповідно до Свідоцтва на знак для товарів та послуг № НОМЕР_3) для позначення послуги, передбаченої класом 35 Міжнародної класифікації товарів та послуг для реєстрації знаків; запропонував проведення судової експертизи призначити Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 501).
Для вирішення питання про факт порушення відповідачем ст.ст. 16. 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про необхідність призначення у справі судової експертизи з питань інтелектуальної власності, проведення якої вирішив доручити експертам Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності. Враховуючи предмет позовних вимог та коло спірних питань, що постали при розгляді даної справи, рекомендації Вищого господарського суду України, що викладені в оглядовому листі від 19.11.2013 року № 01-06/1658/2013 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про захист прав на об'єкти інтелектуальної власності (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)», постанові пленуму ВГСУ від 23.03.2012 року № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», п. 59 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» суд 11.11.2015 р., на вирішення судового експерта поставлені наступні питання: Чи використано в оголошенні № 148539235, розміщеному ТОВ "Агентство нерухомості "Арсенал" 11.08.2015 р. на сайті OLX (аркуш справи 22), знак "Апельмон", зареєстрований за Свідоцтвом України на знак для товарів та послуг № НОМЕР_3, для позначення послуги, передбаченої класом 35 Міжнародної класифікації товарів та послуг для реєстрації знаків? Чи є послуги, які надаються ТОВ "Агентство нерухомості "Арсенал", спорідненими з товарами та послугами для яких зареєстровано знак "Апельмон" згідно Свідоцтва на знак для товарів та послуг № 167399?
Оплату за проведення у справі експертизи покладено на позивача.
Позивач на вимогу ухвали суду від 11.11.2015 р. попередню оплату за проведення експертизи не здійснив, матеріали справи № 908/5215/15 повернуті судовим експертом без виконання. При цьому, експертом додано рахунок-фактуру № 250 від 03.12.2015 р., який направлявся позивачу для оплати вартості експертизи, та докази отримання представником позивача вказаного рахунку - рекомендоване повідомлення про вручення 14.12.2015 р. поштового відправлення № 0113323660920.
Отже, позивач без поважних причин не виконав, покладеного на нього ухвалою суду, обов'язку оплати призначеної у справі експертизи.
Відповідач згоди не дав на оплату витрат за проведення експертизи.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Представник позивача 30.03.2016 р. письмово зазначив, що вартість експертного дослідження значно велика та позивач не має фінансової змоги сплатити витрати у зв'язку з проведенням судової експертизи з питань інтелектуальної власності.
Згідно п. 23 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 13.03.2012 р. № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" у разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів. Аналогічним чином суд має діяти в разі повернення матеріалів справи з експертної установи через несплату вартості експертизи.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів (ст. 32 ГПК України).
У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
За приписами ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Тобто, звернувшись із позовом до суду з вимогами про зобов'язання припинити порушення прав на торговий знак згідно свідоцтва № НОМЕР_3, дата публікації 25.02.2013 р., шляхом видалення фотозображення з торговим знаком "Апельмон" з рекламного оголошення № 148539235, розміщеного 11.08.2015 р. на сайті OLX - фізична особа-підприємець Рахімі Вахід Рахман мав довести позов належними доказами.
У п. 4.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначається, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, якщо позивач без поважних причин не подав витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору, господарський суд залишає позов без розгляду.
За таких обставин, враховуючи те, що вирішення спору про порушення права інтелектуальної власності потребує спеціальних знань, а представник позивача заявив про те, що вартість експертного дослідження значно велика та позивач не має фінансової можливості сплатити витрати на проведення судової експертизи з питань інтелектуальної власності, позовні вимоги про зобов'язання припинити порушення прав на торговий знак згідно свідоцтва № НОМЕР_3, дата публікації 25.02.2013 р., шляхом видалення фотозображення з торговим знаком "Апельмон" з рекламного оголошення № 148539235, розміщеного 11.08.2015 р. на сайті OLX підлягають залишенню без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, що не позбавляє позивача права звернутися до суду на загальних підставах після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду.
Клопотання відповідача про припинення провадження у справі щодо вимоги про зобов'язання припинити порушення прав на торговий знак «Апельмон» через те, що відповідач, після порушення провадження у справі, замінив спірне зображення в оголошенні та видалив з оголошення № 148539235 спірне зображення торгового знаку "Апельмон", відхилено судом, оскільки на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України підлягає припиненою провадження у справі за доведеними та обґрунтованими вимогами позивача, коли спір врегульовано в процесі розгляду справи судом в добровільному порядку винною особою та усунуто допущене правопорушення. Позов відповідачем не визнаний, факт порушення відповідачем ст.ст. 16. 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» не доведений належними та допустимими доказами.
Стосовно позовних вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн., суд зазначає наступне:
Згідно зі ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.95 р. зі змінами зазначено, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Тому суди повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із законом, вирішення справ, пов'язаних з відшкодуванням такої шкоди.
Згідно з п. 5 згаданої Постанови, при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Судом не встановлено протиправності дій відповідача при розміщенні спірного оголошення; не виявлено порушення права інтелектуальної власності позивача на торговий знак «Апельмон» саме протиправною поведінкою відповідача - тобто, вини; не визначено наявності причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та спричиненням позивачу моральної шкоди в розмірі, що зазначений у позові. Враховуючи той факт, що несплата позивачем вартості призначеної судової експертизи потягла за собою неможливість вирішення питань, які потребували спеціальних знань, а вимога про стягнення моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн. є похідною від вимоги про припинення порушення права інтелектуальної власності, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн. також підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, що не позбавляє позивача права звернутися до суду на загальних підставах після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду.
Керуючись ст. п. 5 ч. 1 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов залишити без розгляду.
Ухвала суду набрала законної сили 04.04.2016 р.
Суддя В.В. Носівець