61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
02.03.2016 Справа № 905/360/16
Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання Паніної Я.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ОКТЯБРСЬКА ЦЗФ», м. Добропілля, м. Білицьке Донецької області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІКОМ», м. Запоріжжя
про внесення змін до договору поставки
за участі уповноважених сторін:
від позивача - ОСОБА_1 - представник за довіреністю № ББУ/ЦОФО40/СЛ/15 від 10.12.2015р.
від відповідача - не з'явився
Позивач, Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ОКТЯБРСЬКА ЦЗФ», м. Добропілля, м. Білицьке Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІКОМ», м. Запоріжжя, про доповнення п.5.4. договору поставки № 346-ЦО-УМТС від 03.02.2015р., укладеного між ТОВ «ДТЕК ОКТЯБРСЬКА ЦЗФ» та ТОВ «СВІКОМ» шляхом викладення останнього в наступній редакції: «Розрахунки за продукцію, що постачається по специфікації від 09.02.2015р. здійснюються Покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника до 30.05.2016р. на підставі отриманого Покупцем рахунку та за умови надання Постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 цього Договору. Датою оплати вважається дата списання коштів з поточного рахунку Покупця. Остаточні взаєморозрахунки між Покупцем і Постачальником здійснюються на підставі даних якості, кількості, асортименту та комплектності Продукції, визначених відповідно до розділу 2 цього Договору».
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається, що він не має можливості своєчасного розрахування за договором поставки № 346-ЦО-УМТС від 03.02.2015р., так як настали істотної зміни обставин, що унеможливлюють виконання договору на умовах, якими сторони керувались при його укладанні.
На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копії вказаного договору та специфікації до нього.
15 лютого 2016 року через електронну пошту суду від відповідача надійшло клопотання, в якому просить суд відмовити в задоволені позову або перенести судове засідання на іншу дату, щоб відповідач мав змогу надати мотивовані заперечення на позов, оскільки до теперішнього часу на його адресу не надходила позовна заява від позивача. Відповідач зазначає, що ПАТ «ДТЕК ОКТЯБРСЬКА ЦЗФ» є відповідачем у справі № 905/3696/15 і для затягування розгляду вказаної справи подало клопотання про зупинення провадження до моменту розгляду справи № 905/360/16. Також відповідач вважає, що позивач умисно затягує процес, оскільки не існує інших істотних умов, які сторони не могли передбачити у березні 2015 року, укладаючи договір № 346-ЦО-УМТС.
Слухання справи відкладалось.
Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин представників належним чином повідомлених сторін не перешкоджає вирішенню спору та не може вважатись підставою для відкладання розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст.43 ГПК України, суд -
03 лютого 2015 року між Публічним акціонерним товариством «ДТЕК ОКТЯБРСЬКА ЦЗФ», м. Добропілля, м. Білицьке Донецької області, (надалі по тексту - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СВІКОМ», м. Запоріжжя, (надалі по тексту - постачальник) укладений договорів поставки № 346-ЦО-УМТС від 03.02.2015р., згідно умов якого постачальник зобов'язався поставити у власність позивача продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення, в асортименті, кількості, в строки, за ціною і з якісними характеристиками, погодженими сторонами в даному договорі і специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до п.1.2. договору, покупець зобов'язується прийняти і оплатити поставлену у його власність продукцію на умовах даного договору.
Згідно п.5.1. договору, загальна сума останнього визначається загальною сумою всіх специфікацій, які є невід'ємною частиною даного договору. У випадку відхилення кількості фактично поставленої продукції від погодженої до поставки кількості, загальна сума договору, змінюється пропорційно кількості фактично поставленої продукції із розрахунку її ціни, вказаної в специфікаціях до договору. В будь-якому випадку, загальна орієнтовна сума договору не повинна перевищувати суму, еквівалентну 2 000 000,00 грн. (два мільйони гривень) з ПДВ на дату підписання договору. Сума договору може бути збільшена шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди після отримання дозволу уповноваженого органу управління покупця.
За змістом п.5.2. договору, ціна на продукцію, що поставляється, встановлюється сторонами у відповідних специфікаціях до договору.
За приписом п.5.4 договору оплата за поставлену постачальником продукцію по даному договору здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 робочих днів з 60 календарного дня з дати поставки відповідної продукції, якщо інший більший строк відстрочки платежу не передбачений сторонами у відповідній специфікації, на основі отриманого покупцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 даного договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з рахункового рахунку покупця.
У виконання умов договору сторонами підписана специфікація від 09.02.2015р. на поставку продукції.
За вказаною специфікацією сторони погодили поставку продукції із зазначенням її найменування, номенклатурного номеру, кількісних та якісних показників, ціни, строків поставки та умов оплати. Специфікація підписана обома сторонами без зауважень та скріплена печатками.
У п.2. специфікації від 09.02.2015р. до договору сторони погодили умови оплати: розрахунки за даною специфікацією здійснюються на 90-й (дев'яностий) календарний день з моменту поставки відповідної партії продукції.
Датою поставки вважається дата, яка зазначена представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником (п.4.7 договору).
Як зазначено у позовній заяві, на виконання умов договору за видатковими накладними № СВ-0001625 від 19.03.2015р. та № СВ-0001627 від 19.03.2015р. відповідач поставив позивачу продукцію на загальну суму 23 178,62 грн.
Однак, на теперішній час позивач не має змоги своєчасно розрахуватись з відповідачем за поставлену продукцію в розмірі 23 178,62 грн. у зв'язку із загостренням соціальної та економічної ситуації на сході України, проведенням АТО, скрутним фінансовим становищем підприємства.
Відповідно до ст.652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
За таких обставин, позивачем заявлені вимоги про доповнення п.5.4. договору поставки № 346-ЦО-УМТС від 03.02.2015р., укладеного між ТОВ «ДТЕК ОКТЯБРСЬКА ЦЗФ» та ТОВ «СВІКОМ» шляхом викладення останнього в наступній редакції: «Розрахунки за продукцію, що постачається по специфікації від 09.02.2015р. здійснюються Покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника до 30.05.2016р. на підставі отриманого Покупцем рахунку та за умови надання Постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 цього Договору. Датою оплати вважається дата списання коштів з поточного рахунку Покупця. Остаточні взаєморозрахунки між Покупцем і Постачальником здійснюються на підставі даних якості, кількості, асортименту та комплектності Продукції, визначених відповідно до розділу 2 цього Договору».
Оцінюючи вимоги позивача господарський суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Тобто законодавство пов'язує право звернення за судовим захистом з суб'єктивною думкою юридичної особи щодо порушення чи оспорювання її інтересів; об'єктивна наявність чи відсутність таких порушень встановлюється під час розгляду справи.
Згідно із ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За приписом ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтями 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів. Зокрема, права та законні інтереси захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Аналогічний припис містить ч.2 ст.20 Господарського кодексу України про те, що права суб'єктів господарювання захищаються, зокрема, іншими способами, передбаченими законом.
Таким чином, законодавець визначив, що цивільне право або охоронюваний законом інтерес можуть бути захищені судом не будь-яким способом, а тільки тим, що передбачений договором чи законом.
Відповідно до ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
За положеннями ч.1 ст.652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
При цьому, ч.2 ст.652 Цивільного кодексу України визначено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Як встановлено судом, обгрунтовуючи позовні вимоги щодо внесення змін до договору поставки № 346-ЦО-УМТС від 03.02.2015р. в частині зміни строків проведення взаєморозрахунків між сторонами позивач посилається на ті обставини, що у зв'язку із загостренням соціальної та економічної ситуації на сході України та проведенням антитерористичної операції, сталася істотна зміна обставин, що унеможливлює виконання договору поставки позивачем на умовах, які досягнуто сторонами при його укладенні.
Згідно з частиною 4 статті 652 Цивільного кодексу України зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
За висновками суду, позивачем обґрунтувань наявності передбачених ч.4 ст.652 Цивільного кодексу України виняткових випадків для зміни договору поставки за рішенням суду у зв'язку з істотною зміною обставин, а саме того, що розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом, не надано.
Крім цього, всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем взагалі не доведено наявності всіх умов для зміни договору, передбачених пунктами 1-4 ч.2 ст.652 Цивільного кодексу України.
Так, відповідно до листів Служби безпеки України від 13.06.2014р. № 33/2117 та Міністерства внутрішніх справ України від 26.06.2014р. № 12/3-2428, 07 квітня 2014 року, на підставі ст.ст.10, 11 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" прийнято рішення щодо проведення антитерористичної операції в Донецькій, Луганській і Харківській областях.
Постановою Верховної Ради України від 16 квітня 2014 року N1215-VII "Про Заяву Верховної Ради України щодо захисту конституційних прав військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, осіб рядового і начальницького складу та інших працівників органів внутрішніх справ України, які беруть участь у антитерористичній операції, направленій на захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, мирного життя українських громадян" визнано проведення антитерористичної операції на сході України та закликано громадян України, які мають бажання, у цей скрутний час вступати до лав Збройних Сил України, Національної гвардії України та підрозділів Міністерства внутрішніх справ України.
Згідно Указу Президента України №405/2014 від 14 квітня 2014 року, було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України.
Проте, правовідносини між сторонами за договором поставки № 346-ЦО-УМТС виникли вже після настання даних обставин 03.02.2015р., внаслідок чого укладаючи даний договір на певних умовах позивач знав про існування заявлених ним обставин.
При цьому, позивачем жодним чином не обґрунтовано можливість порушення співвідношення майнових інтересів сторін договору і позбавлення заінтересованої сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору, у випадку виконання договору поставки на існуючих умовах.
Судом також враховуються положення ст.44 Господарського кодексу України, згідно яких підприємництво здійснюється, зокрема, на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
За висновками суду, загострення соціальної та економічної ситуації в країні, скрутне фінансове становище підприємства не можуть вважатися істотною зміною обставин, оскільки, укладаючи договір поставки вже після початку проведення антитерористичної операції та отримуючи товар від відповідача, позивач приймав на себе певний ризик та був обізнаний з умовами виконання своїх зобов'язань перед відповідачем.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України підлягають віднесенню на позивача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
Відмовити у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ОКТЯБРСЬКА ЦЗФ», м. Добропілля, м. Білицьке Донецької області, до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІКОМ», м. Запоріжжя, про внесення змін до договору поставки про доповнення п.5.4. договору поставки № 346-ЦО-УМТС від 03.02.2015р., укладеного між ТОВ «ДТЕК ОКТЯБРСЬКА ЦЗФ» та ТОВ «СВІКОМ» шляхом № укладеного між ТОВ «ДТЕК ОКТЯБРСЬКА ЦЗФ» та ТОВ «СВІКОМ» шляхом викладення останнього в наступній редакції: «Розрахунки за продукцію, що постачається по специфікації від 09.02.2015р. здійснюються Покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника до 30.05.2016р. на підставі отриманого Покупцем рахунку та за умови надання Постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 цього Договору. Датою оплати вважається дата списання коштів з поточного рахунку Покупця. Остаточні взаєморозрахунки між Покупцем і Постачальником здійснюються на підставі даних якості, кількості, асортименту та комплектності Продукції, визначених відповідно до розділу 2 цього Договору».
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 02.03.2016р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 09.03.2016р.
Суддя Л.Д. Подколзіна