61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
15.03.2016 Справа №905/45/16
Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.
при секретарі судового засідання Гонтарі А.Д.
розглянув матеріали справи
позовом Публічного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод”, м.Маріуполь, Донецька область
до Державного підприємства “Донецька залізниця”, м.Донецьк
про стягнення 27054,72грн. вартості недостачі
за участю представників сторін:
від позивача: не явився,
від відповідача: не явився.
Суд перебував в нарадчій кімнаті
15.03.2016р. з 11-35год. до 11-40год.
Публічне акціонерне товариство “Єнакієвський металургійний завод”, м.Маріуполь Донецької області звернулось з позовом до Державного підприємства “Донецька залізниця”, м.Донецьк про стягнення 27054,72грн. вартості недостачі.
Ухвалою від 06.01.2016р. (суддя Овсяннікова О.В.) порушене провадження у справі №905/45/16 та розгляд справи призначений на 28.01.2016р.
28.01.2016р. суддею Овсянніковою О.В. заявлено самовідвід від розгляду справи №905/45/16 у зв'язку з тим, що представником відповідача є донька головуючого судді.
Ухвалою суду від 28.01.2016р. задоволено заяву судді Овсяннікової О.В. про самовідвід від розгляду справи №905/45/16.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2016р., проведеного на підставі задоволення самовідводу судді Овсяннікової О.В., для розгляду справи №905/45/16 призначено головуючого суддю Шилову О.М.
Ухвалою суду від 05.02.2016р. справу №905/45/16 прийнято до свого провадження новим складом суду, судове засідання призначене на 15.03.2016р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на: Специфікацію №360 від 19.05.2015р. до Контракту №13-001768 від 31.05.2013р., сертифікат якості №7147 від 04.06.2015р., залізничну накладну №52483047 від 27.06.215р., комерційний акт БН 722894/11 від 14.07.2015р. тощо.
В позові викладено розрахунок заявленої до стягнення суми (а.с.4).
Протягом розгляду справи позивач з супровідним листом №73/5-54 від 26.02.2016р. надав суду, зокрема, копії контракту №13-001768 від 31.05.2013р., рахунку-фактури №90376556 від 23.07.2015р., коносаменту від 23.07.2015р., експортної вантажної митної декларації №700120003/2015/003191 від 29.07.2015р. (а.с.34-60).
15.03.2016р. судом зроблено Спеціальний витяг №21777485 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо Державного підприємства “Донецька залізниця” (а.с.61-63). Зі Спеціального витягу вбачається, що відповідач перебуває в стані припинення за рішенням засновників, але не виключений з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; найменування та місцезнаходження відповідача в позовній заяві зазначені вірно.
Відповідач будь-яких пояснень по суті спору або відзив на позовну заяву не надав, у судове засідання 15.03.2016р. не явився, хоча про час і місце розгляду справи, а також про вимоги суду був повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчить наявна у матеріалах справи роздруківка повідомлення в мережі Інтернет від 15.02.2016р. про час і місце судового засідання зі сторінки господарського суду Донецької області на офіційному веб-порталі “Судова влада України” (а.с.31-32).
Враховуючи правові позиції Вищого господарського суду України, викладені в п.3.9.2, п.3.12 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” та приймаючи до уваги, що відповідач не скористався правом надати відзив на позов та не надав доказів на підтвердження поважності причин неявки свого повноважного представника в судове засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.33, 34, 43 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Розглянувши документи, наявні у матеріалах справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, керуючись законом суд
Між Публічним акціонерним товариством “Єнакієвський металургійний завод” (продавець) та “Metinvest International S.A.” (покупець) був укладений контракт №13-001768 від 31.05.2013р. (а.с.46-53) та специфікація №360 від 19.05.2015р. до нього (а.с.8), на підставі яких на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Метінвест шиппінг” (вантажоотримувач) 27.06.2015р. за накладною №52483047 Публічне акціонерне товариство “Єнакієвський металургійний завод” (вантажовідправник) зі станції відправлення Ясинувата Донецької залізниці на станцію Маріуполь-Порт Донецької залізниці відвантажив у вагоні №62315189 вантаж - катанку сталеву. При оформленні вказаної залізничної накладної відправником вказано масу вантажу у вагоні №62315189 - 59800кг. Відповідно до накладної вантаж маркований двома капроновими стрічками.
Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного Кодексу (далі - ЦК) України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу відповідно до ч.3 ст.909 ЦК України та ч.2 ст.307 Господарського кодексу України підтверджується складанням транспортної накладної.
Стаття 6 Статуту залізниць України (далі - Статут) визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.
Під час прибуття вагону на станцію призначення Маріуполь-Порт Донецької залізниці на підставі ст.24 Статуту була виявлена невідповідність фактичної маси вантажу масі, зазначеній вантажовідправником у накладній. Так, з посиланням на складений вказаною станцією акт загальної форми №П176 від 14.07.2015р. було здійснене комісійне переважування вагону №62315189. За результатами комісійного переважування складений комерційний акт БН 722894/11 від 14.07.2015р. (далі - комерційний акт), відповідно до якого за наслідками комісійної перевіски вагону №62315189 виявилось: брутто - 79600кг, тара з брусу - 23300кг, нетто - 56300кг, що менше документа на 3500кг (а.с.11).
У комерційному акті також зафіксовано, що навантаження у вагоні у верхньому ярусі по ширині вагону по 2 бунти в 2 ряди. Праворуч по ходу потягу над 3-4 люками наявні 2 вільних місця, маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний, люки щільно закриті на справні запірні пристрої.
Комерційний акт підписаний належними особами згідно з п.10 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р.
Статтею 12 Закону України “Про залізничний транспорт” та ст.110 Статуту передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях. Стаття 110 Статуту також передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Частиною першою ст.23 Закону України “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин. Аналогічний припис міститься у ст.113 Статуту, ч.2 ст.924 ЦК України.
Суд приймає до уваги встановлені комерційним актом сліди доступу до вантажу, порушення його маркування. Відповідно до ст.111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу вантажу у разі, коли вантаж прибув у непошкодженому вагоні і якщо немає ознак втрати вантажу під час перевезення. Відповідач не довів суду, що недостача вантажу відбулася не з вини залізниці.
Статтею 920 ЦК України встановлено, що у випадку порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
За ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу, засвідчуються актами; порядок і терміни складання актів визначаються Статутом залізниць України.
Частиною 1 ст.115 Статуту передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Норми природної втрати та граничного розходження у визначенні маси нетто встановлені п.27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 24.11.2000р. за №862/5083, у яких закріплено, що при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для катанки сталевої становить 0,5% маси, вказаної в перевізних документах.
За даними комерційного акту недостача у вагоні №62315189 складає 3500кг.
Згідно специфікації №360 від 19.05.2015р. до контракту №13-001768 від 31.05.2013р. (а.с.8) та рахунку-фактури №90376556 від 23.07.2015р. (а.с.54) вартість катанки сталевої складає 385дол. США за одну метричну тону вага нетто.
На дату виявлення недостачі - 14.07.2015р. - встановлений Нацбанком України офіційний курс гривні до долара США становив 2196,3753грн. за 100 доларів США.
Вартість недостачі розрахована позивачем з урахуванням норми природної втрати маси вантажу (0,5% маси, зазначеної в перевізному документі) та заявлена у розмірі 27054,72грн. Перевіривши розрахунок позовних вимог (а.с.4), суд встановив, що він є арифметично вірним.
Відповідно до ст.130 Статуту право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Згідно зі ст.133 Статуту передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.
Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним написом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.
На залізничній накладній №52483047 міститься переуступний напис, який свідчить про передачу права на пред'явлення претензії та позову від Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест Шиппінг» (вантажоотримувача) до Публічного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод” (вантажовідправника). Переуступний напис оформлений належним чином: засвідчений підписами директора і головного бухгалтера та скріплений печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест Шиппінг».
З огляду на викладене та з урахуванням даних комерційного акту, своїх зобов'язань за договором перевезення відповідач належним чином не виконав - збереження ввіреного йому вантажу не забезпечив. Факт недостачі вантажу підтверджений матеріалами справи, позов заявлений належним позивачем, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що не спростовані відповідачем і підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів абз.3 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.129 Конституції України та на підставі ст.ст.909, 920, 924 Цивільного кодексу України; ст.ст.193, 307 Господарського кодексу України; ст.ст.12, 23, 26 Закону України „Про залізничний транспорт” №273/96ВР від 04.07.1996р.; п.10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р.; п.27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. (зареєстр. в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №862/5083); ст.ст.6, 24, 111, 110, 113, 114, 115, 130, 133 Статуту залізниць України; ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод”, м.Маріуполь Донецької області до Державного підприємства "Донецька залізниця", м.Донецьк про стягнення 27054,72грн. вартості недостачі - задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця” (83000, м.Донецьк, вул.Артема, 68; код ЄДРПОУ 01074957) на користь Публічного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод” (87504, Донецька область, м.Маріуполь, просп.Ілліча, буд.54, блок 4; код ЄДРПОУ 00191193) 27054,72грн. збитків, 1218грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 15.03.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 21.03.2016р.
Суддя О.М. Шилова
надруковано 3 прим.:
1 - до справи, 2 - сторонам