05 квітня 2016 року Справа №817/3448/15 м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд в складі судді Шарапи В.М., за участю секретаря судового засідання Климчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представники ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідача: представник не прибув,
третьої особи на стороні відповідача: ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:
ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "РІВНЕАЗОТ"
доРівненського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 профспілка ПАТ "Рівнеазот" - "ХІМІК РІВНЕНЩИНИ"
про визнання незаконними дій і скасування наказу,
Публічне акціонерне товариство "Рівнеазот" звернулось до суду з позовом до Реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області про визнання незаконними дій щодо легалізації первинної профспілки ПАТ "Рівнеазот" - "ХІМІК РІВНЕНЩИНИ", скасування наказу "Про легалізацію первинної профспілки працівників ПАТ "Рівнеазот" - "ХІМІК РІВНЕНЩИНИ" від 07.07.2014 року №106/06.1-04.
Під час розгляду адміністративної справи судом замінено неналежного відповідача - Реєстраційну службу Рівненського міського управління юстиції на належного відповідача - Рівненське міське управління юстиції та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_4 профспілку працівників ПАТ "Рівнеазот"-"Хімік Рівненщини".
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги. Обґрунтовують їх тим, що третьою особою було порушено порядок утворення первинної профспілки, передбачений Законом України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", а відповідачем порушено встановлений Законом України "Про громадські об'єднання" порядок легалізації та реєстрації первинної профспілки.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила. Зазначає про безпідставність позовних вимог та правомірність дій державного реєстратора під час вирішення питання про легалізацію третьої особи та державну реєстрації первинної профспілки.
Представник третьої особи пояснив у судовому засіданні, що первинна профспілка утворена у встановленому порядку, легалізована та зареєстрована як юридична особа. Про всі ці дії та рішення позивача поінформовано у липні 2014 року. Тому вважає, що позивач пропустив без поважних причин строк звернення до суду з відповідним позовом. Просить залишити позов без розгляду.
Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, повно і всебічно встановивши обставини адміністративної справи на підставі досліджених судом у судовому засіданні доказів, з дотриманням норм процесуального права, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 9 частини 1 статті 155 КАС України.
Судом встановлено, що 07.07.2014 року головою первинної профспілки працівників ПАТ "Рівнеазот" - "Хімік Рівненщини" подано до Реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції заяву та документи для легалізації первинної профспілки. Того ж дня відповідачем було зроблено правовий висновок про відповідність установчих документів вимогам Конституції України та статтям 14, 16 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" та можливість легалізації первинної профспілки та прийнято наказ №106/06.1-04, яким легалізовано первинну профспілку працівників ПАТ "Рівнеазот" - "Хімік Рівненщини" (а.с. 67-84). 08.07.2014 року здійснено реєстрацію даної первинної профспілки як юридичної особи (а.с. 103-113).
14.07.2014 року відповідно до вимог статті 16 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" головою первинної профспілки працівників ПАТ "Рівнеазот" - "Хімік Рівненщини" ОСОБА_3 повідомлено керівника позивача про створення первинної профспілки, її державну реєстрацію (а.с. 116).
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач до суду з даним адміністративним позовом звернувся 22.12.2015 року (а.с. 3). При цьому у судовому засіданні представники позивача обґрунтовують причини пропуску строку звернення до суду тим, що про порушення своїх прав у вигляді порушення порядку створення первинної профспілки, її легалізації і реєстрації як юридичної особи ПАТ "Рівнеазот" стало відомо під час розгляду цивільної справи у Рівненському міському суді в жовтні 2015 року.
Такі доводи позивача судом відхиляються як необґрунтовані з огляду на те, що предметом спору у даній справі є визнання незаконними дій відповідача щодо проведення легалізації первинної профспілки працівників ПАТ "Рівнеазот"-"Хімік Рівненщини" та скасування наказу "Про легалізацію первинної профспілки працівників ПАТ "Рівнеазот"-"Хімік Рівненщини" №106/06.1-04 від 07.07.2014 року. Тобто, позивач вважає порушенням свого права саме легалізацію первинної профспілки, оскільки просить скасувати відповідні рішення про це, а не процедурні порушення під час створення і легалізації первинної профспілки, які зазначає як підстави позову, а про легалізацію профспілки працівників ПАТ "Рівнеазот" - "Хімік Рівненщини" позивача було повідомлено 14.07.2014 року.
Будь яких доводів в обґрунтування того, що протягом шести місяців з 14.07.2014 року позивач не міг з поважних причин звернутись до суду з цим позовом він не навів. Доказів, які могли б свідчити про те, що цей строк пропущено з поважних причин судом під час розгляду справи не встановлено. За таких обставин у суду відсутні підстави для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Статтею 100 КАС України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Пунктом 9 частини 1 статті 155 КАС України передбачено, що суд ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
За наведених обставин, адміністративний позов, поданий позивачем із пропуском строків звернення до суду з причин, які не можуть бути визнані судом поважними, а тому підлягає залишенню без розгляду.
При вирішення даного питання, з врахуванням принципу верховенства права, судом застосовуються положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (надалі - Конвенція) та практика Європейського Суду з прав людини.
Зокрема, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий суд, яке включає в себе право на доступ до правосуддя.
Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками (рішення від 21.02.1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (п. 36). На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (п. 30 рішення у справі "ОСОБА_5 проти України" від 30.08.2013 року, заява №49069/11).
Разом з тим, як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п.п. 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, заява №23436/03).
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (п. 109 рішення у справі "Юніон Аліментаріа ОСОБА_6 проти Іспанії" від 07.07.1989 року).
Керуючись п. 9 ч. 1 ст. 155, ст. 165 КАС України, суд, -
Позовну заяву ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "РІВНЕАЗОТ" до Рівненського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 профспілка ПАТ "Рівнеазот" - "Хімік Рівненщини" про визнання незаконними дій і скасування наказу залишити без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Суддя Шарапа В.М.