Справа №817/436/16
04 квітня 2016 року 15год. 10хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шарапи В.М., за участю секретаря судового засідання Климчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представники Нікольченко Б.Б., Січкар В.О.,
відповідача: представник Михалевич О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртоуз ЛТД"
до Відділу державної виконавчої служби Гощанського районного управління юстиції
про визнання дій неправомірними та скасування постанови
Товариство з обмеженою відповідальністю "Віртоуз ЛТД" звернулось до суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Гощанського районного управління юстиції про визнання неправомірними дій старшого виконавця Михалевича О.Ю. та скасування постанови старшого виконавця Михалевича О.Ю. від 23.02.2016 року про стягнення з боржника виконавчого збору.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали. Пояснили суду на їх обґрунтування, що відповідачем відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суму про стягнення заборгованості, у якому позивач виступає боржником. Представники позивача вказують, що з об'єктивних причин не змогли виконати виконавчий документ у строк для самостійного виконання, оскільки не отримали вчасно постанови про відкриття виконавчого провадження. Зазначили, що у подальшому сума заборгованості сплачена ними у повному обсязі. Тому, вважають стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 12514,95 грн. безпідставним, просять позов задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив. Пояснив суду на обґрунтування своїх заперечень, що про відкриття виконавчого провадження проінформував боржника телефоном, проте після того як останній не виконав виконавчий документ у строк для самостійного виконання, виніс постанову про стягнення виконавчого збору. Представник відповідача визнав у судовому засіданні, що постанова про відкриття виконавчого провадження не була направлена боржнику у порядку, встановленому законодавством. Додатково зазначив, що при винесенні оспорюваної постанови сума виконавчого збору обраховувалась ним з урахуванням суми часткової сплати боржником, яка існувала на день її винесення. Тому, просить у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.
Судом встановлено наступні обставини.
01.12.2015 року Господарським судом Рівненської області видано наказ №918/1061/15 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртуоз ЛТД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРІС" 340048,79 грн. основного боргу та 5100,73 грн. судового збору.
16.02.2016 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Гощанського районного управління юстиції Михалевичем Олександром Юрійовичем прийнято постанову ВП №50153281 про відкриття виконавчого провадження з виконання даного наказу, якою боржнику визначено строк для самостійного виконання протягом 7 днів з дня її винесення (а.с. 5).
23.02.2016 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Гощанського районного управління юстиції Михалевичем Олександром Юрійовичем прийнято постанову ВП №50153281 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 12514,95 грн. (а.с. 6).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з такого.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року №606-XIV, відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року №606-XIV, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Частиною 1 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року №606-XIV передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Частиною 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року №606-XIV визначено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Частиною 1 статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року №606-XIV встановлено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
За змістом частини 1 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року №606-XIV, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
В силу вимог частини 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року №606-XIV, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.
Як закріплено у частині 8 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року №606-XIV, постанова про стягнення виконавчого збору надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена до суду в десятиденний строк.
Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що постанова відповідача про відкриття виконавчого провадження від 16.02.2016 року ВП №50153281 на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення не надсилалась.
При цьому, у матеріалах виконавчого провадження №50153281 взагалі відсутні будь-які докази надіслання (отримання) вказаної постанови боржником.
З цього приводу сторони у судовому засіданні надали пояснення, згідно яких боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Віртуоз ЛТД" про існування даної постанови дізналось під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, про відкриття виконавчого провадження державний виконавець повідомив боржника телефоном.
Судом також досліджено, що позивачем було повністю сплачено суму боргу по наказу, а саме на загальну суму 345149,52 грн., в тому числі: 100000,00 грн. платіжним дорученням від 29.11.2015 року №2201; 50000,00 грн. платіжним дорученням від 25.12.2015 року №16; 50000,00 грн. платіжним дорученням від 28.12.2015 року №28; 20000,00 грн. платіжним дорученням від 28.01.2016 року №46; 60048,79 грн. платіжним дорученням від 29.02.2016 року №68; 65100,73 грн. платіжним дорученням від 15.03.2016 року №90 (а.с. 7-12).
Таким чином, станом на дату винесення державним виконавцем оспорюваної постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 23.02.2016 року ВП №50153281 останнім було добровільно сплачено суму заборгованості на суму 220000,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року №606-XIV, у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.
Суд приходить до висновку, що враховуючи ту обставину, що боржник не отримав постанову про відкриття виконавчого провадження від 16.02.2016 року ВП №50153281 у порядку встановленому законом, що визнається державним виконавцем, та з огляду на існування причинно-наслідкового зв'язку між фактом отримання такої постанови і початком примусового виконання виконавчого документа зі стягненням виконавчого збору, винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 23.02.2016 року ВП №50153281 здійснено відповідачем із виходом за межі повноважень відповідача та є неправомірним.
За наведеного, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають до задоволення повністю.
Згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом присуджуються на користь позивача судові витрати з оплати судового збору у сумі 1378,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Що стосується заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, то частиною 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.
Позивачем надано суду договір про надання правової допомоги від 29.03.2016 року, укладений з адвокатом Нікольченко Б.Б. та підписаний на виконання даного договору акт виконаних робіт від 04.04.2016 року на загальну суму 3000,00 грн. (а.с. 50-52).
Водночас, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження фактичного понесення цих витрат, зокрема, платіжних документів на оплату їх вартості, у зв'язку з чим суд у їх присудженні за рахунок бюджетних асигнувань відповідача відмовляє.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Гощанського районного управління юстиції Михалевича Олександра Юрійовича щодо винесення постанови від 23.02.2016 року ВП №50156281 про стягнення з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртуоз ЛТД" виконавчого збору.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Гощанського районного управління юстиції Михалевича Олександра Юрійовича від 23.02.2016 року ВП №50156281 про стягнення з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртуоз ЛТД" виконавчого збору.
Присудити на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртуоз ЛТД" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Відділу державної виконавчої служби Гощанського районного управління юстиції судовий збір у сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Шарапа В.М.