Справа № 136/2660/14-ц Провадження № 22-ц/772/976/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1
Категорія 47 Доповідач Рибчинський В. П.
06 квітня 2016 рокум. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду
Вінницької області в складі:
головуючого: Рибчинського В.П.,
суддів: Іванюка М.В., Кучевського П.В.,
за участю секретаря: Топольської В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімцентр" на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 04 лютого 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімцентр", Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області, головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання правочину недійсним, -
04 грудня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання правочину недійсним, мотивуючи свої вимоги тим, що 25.06.2007 року між Липовецькою РДА та ТОВ "Агрохімцентр" було укладено договір оренди землі, на підставі якого останньому строком на 5 років передано в оренду земельну ділянку на території Іваньківської сільської ради площею 174,6 га. 29.12.2012 року між ТОВ "Агрохімцентр" та Липовецькою РДА укладено угоду про поновлення договору оренди землі від 25.06.2007 року (далі - Угода) строком на 5 років. У зв'язку з цим ТОВ "Агрохімцентр" вважає, що договір оренди землі був поновлений і діє до 2017 року. На підставі зазначеної угоди, ТОВ "Агрохімцентр" заявляє про свої права на земельні ділянки, які перебувають в оренді ОСОБА_2 згідно договорів оренди земельних ділянок № 243, 244, 245, що розташовані на території Іваньківської сільської ради за межами населеного пункту с. Іваньки, Липовецького району Вінницької області площами: 63,3346 га (кадастровий номер 0522282000:03:000:1121), 48,7097 га (кадастровий номер 0522282000:03:000:1122), 28,6154 га (кадастровий номер 0522282000:03:000:1124). Позивач вважає, що з метою уникнення спорів з ТОВ "Агрохімцентр" з приводу земельних ділянок, якими він користується, зазначену угоду слід визнати недійсною, оскільки на час її укладення земельна ділянка не була сформованою і їй не було присвоєно кадастровий номер.
Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області в задоволенні позову відмовлено повністю з підстав неукладеності угоди про поновлення договору оренди землі від 29.12.2012 року та договір оренди землі, який був укладений 25.07.2007 року поновленим на новий строк не був.
Не погодившись з таким рішенням суду, ТОВ "Агрохімцентр" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило зазначене рішення змінити в мотивувальній частині, виключивши встановлені судом першої інстанції висновки щодо неукладеності угоди про поновлення договору оренди землі від 29.12.2012 року та щодо того, що договір оренди землі, укладений 25.07.2007 року між Липовецькою РДА Вінницької області та ТОВ "Агрохімцентр" поновлений на новий строк не був.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного:
Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності, тощо), що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обґрунтованості є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам справи.
Зазначеним вимогам судове рішення відповідає частково.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 25.06.2007 року між Липовецькою РДА Вінницької області та ТОВ "Агрохімцентр" було укладено Договір оренди землі (а.с. 52-56), за умовами якого ТОВ "Агрохімцентр" передано в оренду до 30.12.2012 року земельну ділянку на території Іваньківської сільської ради загальною площею 174,6 га.
Вказаний договір був зареєстрований у Липовецькому відділенні Вінницької філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель 16.11.2007 року вчинено запис за № 040782000475 .
29.12.2012 року між ТОВ "Агрохімцентр" та Липовецькою РДА Вінницької області було укладено угоду про поновлення договору оренди землі від 25.06.2007 року строком на 5 років (а.с. 62).
Зазначена угода не була зареєстрована у встановленому законом порядку.
Земельні ділянки по даний час знаходяться в користуванні ТОВ «Агрохімцентр». За користування земельними ділянками ТОВ «Агрохімцентр» сплачує орендну плату відповідно до угоди про поновлення договору оренди землі від 29.12.2012 року.
31 грудня 2013 року між ОСОБА_2 та Головним управлінням Держземагенства у Вінницькій області було укладено договори оренди земельних ділянок № 243, 244, 245 на території Іваньківської сільської ради за межами населеного пункту с. Іваньки Липовецького району Вінницької області, площами: 63.3346 га, 48.7097 га, 28.6154 га. Право оренди на підставі зазначених договорів зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, на що вказують витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 18 січня 2014 року.
На земельні ділянки, що перебувають у користуванні ТОВ «Агрохімцентр», а саме на земельні ділянки: № 1 площею 28,6154 га , № 2 площею 63,3346 га , № 3 площею 48,7097 га Головним управлінням Держагенства у Вінницькій області укладено договір оренди з ОСОБА_2.
В апеляційній скарзі ТОВ «Агрохімцентр» ставить питання про зміну рішення суду першої інстанції, однак колегія суддів апеляційного суду Вінницької області приходить до висновку, що рішення Липовецького районного суду від 4 лютого 2016 року підлягає скасуванню з постановленням нового рішенням про відмову ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до ст. 303 ч. 3 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Так, відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про те, що на момент підписання угоди від 29 грудня 2012 року про поновлення договору оренди землі між ТОВ «Агрохімцентр» та Липовецькою РДА Вінницької області не було погоджено всіх істотних умов, передбачених ч. 1 та ч. 4 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», тому така угода є неукладеною, а отже не може бути визнана судом недійсною.
З даним висновком суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки суд при вирішенні позовних вимог повинен керуватися тими нормами, які діяли на момент виникнення правовідносин та фактичного виконання сторонами умов укладеного договору. З досліджених в судовому засіданні договорів оренди вбачається, що договір оренди земельної ділянки загальною площею 174,6 га укладено між ТОВ «Агрохімцентр» та Липовецькою РДА 25 червня 2007 року. На момент підписання договору оренди сторонами було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, визначених ст. 15 Закону України «Про оренду землі», оскільки в оренду згідно вказаного договору було передано шість земельних ділянок із складу земель запасу Іванківської сільської ради, визначено площу та вказано місце розташування кожної земельної ділянки.
В угоді від 29.12.2012 року між ТОВ «Агрохімцентр» та Липовецькою РДА про поновлення договору оренди землі від 25.06.2007 року вирішувалось питання щодо поновлення раніше укладеного договору оренди, істотні умови якого були узгоджені, як того вимагало чинне на той час законодавство.
Крім того суд першої інстанції також дійшов висновку, що договір оренди землі від 25 червня 2007 року, укладений між ТОВ «Агрохімцентр» та Липовецькою РДА не був поновлений на новий строк, оскільки не було проведено державну реєстрацію відповідного права оренди. З зазначеним висновком колегія суддів також не погоджується, оскільки відповідно до ст. 3 Закону України "Про оренду землі" об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
За змістом статей 18, 20 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності.
Згідно правової позиції, викладеній в постанові Верховного Суду України від 19. 02. 2014 р. у справі № 6-162ц13 цивільні права та обов'язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.
З наведеного випливає, що договір вважається укладеним з моменту його підписання.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми, що і є моментом укладення договору.
З матеріалів справи вбачається, що 29.12.2012 року між ТОВ "Агрохімцентр" та Липовецькою районною державною адміністрацією, на підставі розпорядження Липовецької РДА від 29 грудня 2012 року № 531 укладено додаткову угоду про поновлення договору оренди землі строком на 5 років (а.с. 61-62, т. 1).
Відповідно до висновку Верховного Суду України, зробленому у постанові від 18 грудня 2013 року, в якому зазначено, що своє волевиявлення на укладення договору учасник (сторона) правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа. Реєстрація договору є адміністративним актом, тобто елементом зовнішнім щодо договору.
Отже, укладаючи додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки строком на 5 років, Липовецька районна державна адміністрація погодилась зі всіма умовами, зазначеними в договорі від 25 червня 2007 року, а тому висновок суду першої інстанції що договір оренди землі не був поновлений на новий строк є безпідставним.
Зазначене неправильне застосування норм матеріального права є обов'язковою підставою для скасування рішення суду.
Разом з тим, в позовній заяві позивач ставить питання про визнання недійсною додаткової угоди від 29.12.2012 року, оскільки на час укладення угоди земельна ділянка не була сформована їй не було присвоєно кадастрового номера.
Однак, посилання на відсутність в додатковій угоді від 29.12.2012 року істотних умов договору оренди, а саме на те, що земельна ділянка не була сформована і їй не було присвоєно кадастровий номер не заслуговує на увагу, оскільки зазначені земельні ділянки були зареєстровані в Державному земельному кадастрі лише 10.12.2013 року, тобто через рік після укладення додаткової угоди (довідка Держгеокадастру а.с. 53), крім того істотні умови договору підлягають уточненню виключно сторонами договору оренди землі та жодним чином не стосується інтересів ОСОБА_2
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність заявлених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 316, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімцентр" задовольнити частково.
Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 04 лютого 2016 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімцентр", Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області, головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання правочину недійсним - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: В.П. Рибчинський
Судді: М.В. Іванюк
ОСОБА_3