Справа: № 826/23421/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
Іменем України
05 квітня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
при секретарі Горяіновій Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна горілчана компанія» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 січня 2016 року адміністративний позов ТОВ «Національна горілчана компанія» задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, викладене у листі від 16 липня 2015 року №4102-09/332, про відмову у видачі ТОВ «Національна горілчана компанія» висновку щодо продовження строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією за контрактом від 16 грудня 2014 року №1611, укладеним із компанією Apollo Management Limited, зобов'язано Міністерство економічного розвитку і торгівлі України видати ТОВ «Національна горілчана компанія» висновок щодо продовження строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією за контрактом від 16 грудня 2014 року №1611, укладеним із компанією Apollo Management Limited на строк до 360 днів з дня оформлення митної декларації. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального права, та винести нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем правомірно, оскільки ідентифікувати та віднести операцію за контрактом до договорів тендерної поставки не є можливим.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, переглянувши судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 03 липня 2015 року за вх.№07/42939/15 Міністерством економічного розвитку і торгівлі України було зареєстроване звернення позивача від 01 липня 2015 року №1411, в якому ТОВ «Національна горілчана компанія» просило видати висновок про продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями за контрактом від 16 грудня 2014 року №1611 укладеним із компанією Appolo Management Limited, на строк до 360 днів з дня оформлення митної декларації.
Листами від 03 липня 2015 року №1457 та від 14 липня 2015 року №1552 ТОВ «Національна горілчана компанія» направило відповідачу копії додаткових угод до контракту від 16 грудня 2014 року №1611, вказані листи були зареєстровані відповідачем 08 липня 2015 року за вх.№07/42939/1-15 та 15 липня 2015 року за вх.№07/42939/2-15.
Листом від 16 липня 2015 року №4102-09/332 Міністерство економічного розвитку і торгівлі України повідомило позивача, що за наданими ним документами зовнішньоекономічна операція за контрактом не відповідає критеріям, визначеним п.2 Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2007 року №1409, а тому відсутні правові підстави для видачі висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що твердження відповідача про неможливість встановити приналежність контракту та листів із взаємної переписки позивача із компанією Apollo Management Limited на проведення тендеру є помилковими, оскільки наявні у справі документи підтверджують, що контракт було укладено саме на підставі участі у тендері, а тому рішення Мінекономрозвитку, викладене у листі від 16 липня 2015 року №4102-09/332, про відмову у наданні висновку щодо продовження строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією за контрактом від 16 грудня 2014 року №1611, укладеним із компанією Apollo Management Limited, є протиправним та підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Порядком продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2007 року №1409, який визначає механізм віднесення операцій резидентів до таких, що здійснюються за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, а також умови видачі висновків щодо перевищення встановлених у статтях 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» строків проведення розрахунків за такими операціями.
В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Відповідно до ч.4 ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Частинами 1, 2 ст.6 вищезазначеного закону встановлено, що строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення. Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у частині першій цієї статті та умови видачі висновків на перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.п.2-4 Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) до операцій, що здійснюються резидентами, належать, зокрема, під час виконання договорів тендерної поставки - операції з поставки товарів (виконання робіт, надання послуг), замовлених за результатами міжнародних торгів (тендерів).
Висновок стосовно віднесення операцій резидента до таких, що здійснюються за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, та продовження встановлених строків видається Мінекономрозвитку.
Для одержання висновку резидент подає Мінекономрозвитку такі документи: складений у довільній формі лист-звернення, що містить дані про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення, із зазначенням суми заборгованості та обґрунтуванням необхідності продовження встановленого строку на певний період; засвідчені в установленому порядку: копія зовнішньоекономічного договору (контракту), в якому зазначаються адреса та банківські реквізити іноземних контрагентів. Якщо договір укладено іноземною мовою, заявник додає його переклад на українську мову; копії документів, що підтверджують здійснення зовнішньоекономічної операції, зокрема платіжних банківських документів, довідок банків, вантажних митних декларацій, коносамента, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг).
Згідно п.7 вказаного Порядку Мінекономрозвитку розглядає подані резидентом документи протягом 10 робочих днів після їх реєстрації і видає висновок або письмово відмовляє у його видачі із зазначенням підстави.
Пункт 9 Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями містить вичерпний перелік підстав для відмови у видачі висновку:
1) подання резидентом документів: з порушенням вимог, зазначених у пункті 4 цього Порядку; що містять недостовірну інформацію;
2) невідповідність поданих резидентом документів законодавству.
Таким чином, за наслідками розгляду поданих резидентом документів Мінекономрозвитку, за відсутності підстав для відмови, протягом 10 робочих днів після їх реєстрації видає висновок про віднесення операцій резидента до таких, що здійснюються за договорами, зокрема, тендерної поставки та продовження встановлених строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.
З матеріалів справи вбачається, що до листа-звернення від 01 липня 2015 року №1411 про продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями позивачем було додано: копію контракту №1611 від 16 грудня 2014 року, копію додаткової угоди №3/1 від 19 лютого 2015 року, копію митної декларації №504050002/2015/102165 від 07 квітня 2015 року, копії специфікацій №21 від 11 березня 2015 року, №22 від 12 березня 2015 року, №24 від 13 березня 2015 року, №26 від 16 березня 2015 року, №27 від 16 березня 2015 року, №28 від 17 березня 2015 року, №29 від 18 березня 2015 року, копії листів Apollo Management Limited до ТОВ «Національна горілчана компанія» від 01 грудня 2014 року, від 12 грудня 2014 року та від 22 січня 2015 року, копії листів ТОВ «Національна горілчана компанія» до Apollo Management Limited від 08 грудня 2014 року, від 27 січня 2015 року. В подальшому, листами від 03 липня 2015 року №1457 та від 14 липня 2015 року №1552 ТОВ «Національна горілчана компанія» подало відповідачу копії додаткових угод до контракту №1611 від 16 грудня 2014 року.
Листом Apollo Management Limited від 01 грудня 2014 року директору ТОВ «Національна горілчана компанія» запропоновано прийняти участь у міжнародному тендері на відбір постачальника олії соняшникової нерафінованої та висунуто наступні вимоги до тендерних заявок: можливість поставки товару обсягом більше 3000 метричних тонн протягом наступних 3-х місяців; відповідність товару всім зазначеним стандартам та характеристикам; згода на оплату товару протягом 360 днів після оформлення митної декларації.
Листом від 08 грудня 2014 року №4211 позивач направив директору Apollo Management Limited пропозицію, в якій для участі в даному тендері позивач розрахував ціну товару на різних умовах поставки.
Листом від 12 грудня 2014 року компанія Apollo Management Limited повідомила позивача, що його пропозиція є найбільш вигідною для подальшого співробітництва, та запропоновано підписати контракт.
16 грудня 2014 року ТОВ «Національна горілчана компанія» (продавець) та компанія Apollo Management Limited (покупець) уклали контракт №1611, за умовами якого продавець продає, а покупець приймає та оплачує олію соняшникову нерафіновану, українського походження, врожаю 2014 року, наливом.
Пунктом 5.2 контракту зі змінами, внесеними додатковою угодою від 19 лютого 2015 року №3/1, визначено, що покупець сплачує за поставлений товар протягом 360 днів з моменту оформлення митної декларації.
З матеріалів справи вбачається, що подані позивачем документи відповідають п.4 Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.
У своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на неможливість встановили приналежність контракту від 16 грудня 2014 року №1611 та поданих до Мінекономрозвитку копій листів нерезидента та позивача. Крім того, апелянт зазначає, що відповідні листи підписані особою, повноваження якої не підтверджено документально, а тому неможливо встановити повноваження особи, яка їх підписала від імені компанії. Також апелянтом зазначено, що контракт від 16 грудня 2014 року №1611 не має жодного посилання на те, що він укладений на підставі проведення тендеру.
Разом з тим, наявні в матеріалах справи документи підтверджують, що вказаний контракт було укладено саме на підставі участі у тендері.
Додатково позивачем до суду апеляційної інстанції було подано лист Apollo Management Limited від 25 березня 2016 року, в якому останній підтверджує, що тендер на відбір постачальника олії соняшникової нерафінованої відбувся 11 грудня 2014 року, за результатами якого позивач був обраний переможцем, в результаті чого між компаніями було підписано контракт №1611 від 16 грудня 2014 року.
Твердження апелянта щодо відсутності в контракті посилання на те, що він укладений на підставі проведення тендеру, є необґрунтованим, оскільки чинне законодавство України відповідної вимоги не містить.
Безпідставним також є посилання апелянта на відсутність документального підтвердження повноважень особи, яка підписала листи від імені компанії, оскільки вищезазначеним Порядком продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2007 року №1409, від заявника не вимагається така інформація.
Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, всупереч ч.2 ст.71 КАС України, не доведено наявності підстав для відмови у видачі висновку, виключний перелік яких визначено п.9 Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, посилання в оскаржуваному рішенні на пп.2 п.9 вищезазначеного Порядку (невідповідність поданих резидентом документів законодавству) є безпідставним та немотивованим, оскільки не визначено, який з поданих документів не відповідає законодавству, а твердження щодо невідповідності зовнішньоекономічної операції критеріям, визначеним п.2 Порядку, є надуманим та не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності відмови Мінекономрозвитку у наданні висновку щодо продовження строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією за контрактом від 16 грудня 2014 року №1611 та скасування рішення про відмову з огляду на невідповідність зазначеного рішення вимогам Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2007 року №1409.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
З огляду на вищенаведене, враховуючи, що відповідачем не доведено наявності правових підстав для відмови у видачі висновку щодо продовження строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єктав владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення, а тому з метою захисту прав та інтересів позивача наявні підстави для зобов'язання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України видати позивачу висновок щодо продовження строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією за контрактом від 16 грудня 2014 року №1611, укладеним із компанією Apollo Management Limited, на строк до 360 днів з дня оформлення митної декларації (згідно листа-звернення від 01 липня 2015 року).
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її зміни або скасування.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 січня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 11 квітня 2016 року.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді Т.М.Грищенко
І.О.Лічевецький
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Грищенко Т.М.
Лічевецький І.О.