826/10013/15
06 квітня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кобаля М.І.,
суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.
розглянувши в судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК КАМБІО» Додусенка Володимира Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Відповідачі) у якому просив визнати протиправними дії відповідачів та зобов'язати вчинити певні дії.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2015 року в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року апеляційну скаргу позивача задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції 30 червня 2015 року скасовано. Ухвалено нову постанову, якою зазначений адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича щодо не включення ОСОБА_2 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Банк Камбіо» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
14.01.2016 (вх.848) на адресу Київського апеляційного адміністративного суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови в даній справі.
Зазначену заяву суддею-доповідачем Кобалем М.І. отримано 01.03.2016 та витребувано адміністративну справу № 826/10013/15.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного розгляду заяви про ухвалення додаткової постанови, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.
Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Звертаючись з заявою про ухвалення додаткової постанови представник позивача наголошував на тому, що під час ухвалення постанови від 16 грудня 2015 року Київським апеляційним адміністративним судом в позовній вимозі не зазначено (за текстом заяви про ухвалення додаткової постанови):
- на підставі чого у позивача виникає право на відшкодування коштів, а саме: не зазначено назви документів - Додаткова угода №1 від 09.09.2014 до Договору № 20-985 строкового банківського вкладу (депозиту) «CLASSIC» в іноземній валюті, зі сплатою процентів в кінці строку, без права поновлення на користь третьої особи від 09.09.2014 року:
- повні дані позивача, а саме: приналежність до громадянства України, дату народження, паспортні дані, місце реєстрації та фактичне місце проживання;
- розрахункова сума відшкодування, що складає 3 409 євро 55 центів;
- способу подання інформації щодо позивача, а саме окремим файлом та про вид інформації - про збільшення вкладників;
- стягнення з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича судового збору в розмірі 36,54 грн.
Розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про її часткове задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як передбачено ч. 1 ст. 168 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Тобто, судове рішення повинно бути повним, тобто повинно вирішувати усі позовні вимоги та усі питання, пов'язані із розглядом спору. Способом усунення неповноти судового рішення є ухвалення додаткового рішення (додаткової постанови чи ухвали).
Колегія суддів зазначає, що чинне законодавство передбачає можливість прийняття додаткового рішення, серед іншого, у разі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Таким чином, витрати по сплаті судового збору є судовими витратами.
З матеріалів справи вбачається, що при винесенні постанови від 16 грудня 2015 року судом апеляційної інстанції не було вирішено питання про розподіл судових витрат.
Так, колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом та апеляційною скаргою позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 109,62 грн.
Оригінали квитанції про сплату судового збору за подання позову та апеляційної скарги міститься в матеріалах справи.
Частиною 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
За результатами розгляду справи, судом апеляційної інстанції апеляційну скаргу задоволено частково, проте, не було вирішено питання про розподіл судових витрат, а тому судовий збір має бути стягнутий на користь позивача в розмірі 36,54 грн. (109,62 грн. поділити на 6 позовних вимог та помножити на 2 задоволені судом) з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича за рахунок бюджетних асигнувань.
Між тим, всі інші вимоги заявника щодо ухвалення додаткового рішення не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відносно внесення змін до певних назв або особистих даних позивача, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що зазначене вирішується в порядку ст. 169 КАС України, а тому задоволенню не підлягає.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Повноваження суду апеляційної інстанції - це сукупність його прав на здійснення встановлених законом процесуальних дій щодо рішення, яке не набрало чинності і є предметом перевірки за заявою про апеляційне оскарження та апеляційною скаргою. Перелік повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги є вичерпним.
Отже, посилання заявника щодо викладення певних частин резолютивної частини постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2015 в іншому вигляді не передбачено нормами адміністративного судочинства, зокрема ст. 168 КАС, а тому задоволенню не підлягають.
Також, не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції посилання представника позивача на можливі труднощі у виконанні постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2015 чи інші негативні наслідки, оскільки зазначені твердження є передчасними.
Під час ухвалення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2015 судом апеляційної інстанції було розглянуто всі заявлені позивачем первісні вимоги і усі уточнення (доповнення або зміни). В результаті лише дві із них були задоволені судом апеляційної інстанції, в задоволенні інших позовних вимог було відмовлено, а тому посиланні позивача щодо не ухвалення рішення з приводу позовних вимог відносно яких досліджувались докази є безпідставними.
Між тим, позивач не позбавлений можливості звернутись з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України в межах строку касаційного оскарження для оскарження постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року.
Щодо не визначення способу виконання судового рішення, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до частин 1 і 2 ст. 257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Визначення порядку виконання рішення - це встановлення у судовому рішенні конкретних заходів та дій, які слід вчинити сторонам, державному виконавцеві, іншим суб'єктам владних повноважень у разі, якщо рішення не буде виконано добровільно.
Порядок виконання включає в себе визначення способу (заходів) виконання, строку вчинення дій або утримання від них, покладення обов'язку вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Таким чином, визначення способу виконання судового рішення є правом, а не обов'язком суду і має застосовуватись у разі необхідності на розсуд суду.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що заява представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови підлягає задоволенню лише в частині стягнення судових витрат в розмірі 36,54 грн.
Керуючись ст.ст. 94, 168, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови задовольнити частково.
Стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича (вул. Підвисоцького, 10/10 м. Київ, 01103) за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) понесені судові витрати у розмірі 36,54 грн. ( тридцять шість гривень п'ятьдесят чотири копійки).
В іншій частині заяву представника позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий - суддя М.І. Кобаль
судді: О.В. Епель
О.В. Карпушова
Головуючий суддя Кобаль М.І.
Судді: Епель О.В.
Карпушова О.В.