11 квітня 2016 року м. Чернігів Справа № 825/635/16
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Лобан Д.В. перевіривши матеріали адміністративного позову Ніжинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія" в особі Ніжинської нафтогазрозвідувальної експедиції по випробуванню свердловин про стягнення заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,
Ніжинське об'єднане управління Пенсійного фонду України звернулось з позовом про стягнення з дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» Чернігівнафтогазгеологія» (м. Чернігів, вул. Шевченка, 15, код ЄДРПОУ 01431535) заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 222200,43 грн на рахунок Ніжинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (м. Ніжин, вул. Шевченка, 21-ж, код ЄДРПОУ 37716087, р/р 25600928101003 МФО 353553, філія ЧОУ АТ «Ощадбанк»).
Крім того, позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Вирішуючи вказане клопотання по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» № 3674-VI, який з 01.09.2015 діє у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо справляння судового збору».
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що вказана позовна заява належить до об'єктів справляння судового збору відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 3 Закону № 3674-VI, а особа, яка звернулася з нею до суду, не належить до суб'єктів, яким згідно з нормами статті 5 Закону № 3674-VI встановлені пільги щодо його сплати.
Згідно з частиною 1 статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Таким чином, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може звільнити сторону від сплату судового збору, є її майновий стан.
Доводячи наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, позивач посилається на цільове призначення коштів Пенсійного фонду України та відсутність асигнувань для сплати судового збору.
Разом з тим, у відповідності до правової позиції, викладеної у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від його сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи.
Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Позивач є бюджетною установою, однак спірні правовідносини виникли у результаті реалізації владних управлінських функцій.
Наведене зумовлює висновок про відсутність, передбачених частиною 1 статті 88 КАС України, підстав для звільнення позивачу від сплати судового збору.
До того ж, звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Разом з тим, позивачем не надано до суду жодного доказу на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за поданий ним позову у встановленому законом порядку.
Крім того, статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.
22.05.2015 Верховною Радою України прийнятий Закон України № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору».
Набрання чинності вищевказаного закону відтерміновано до 01.09.2015, що визначено пунктом 1 Розділу ІІ Прикінцевих положень цього Закону.
Разом з цим, пунктом 2 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону №484-VІІІ Кабінету Міністрів України доручено забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Крім того, проект Закону № 484-VIII внесений на розгляд Верховної Ради України Кабінетом Міністрів України.
Реалізуючи право законодавчої ініціативи, Кабінет Міністрів України, крім іншого, обґрунтовував необхідність прийняття цього законопроекту тим, що внаслідок численних змін до Закону України «Про судовий збір» коло осіб, звільнених від сплати судового збору, є необґрунтовано широким, в той час як розгляд будь-якої справи судом потребує витрат, незалежно від сплати судового збору. Відповідно, звільнення особи від сплати судового збору зрештою призводить до додаткового навантаження на державний бюджет.
Метою законопроекту було запровадження єдиного підходу до визначення ставок судового збору, встановлення обґрунтованих, та відповідно справедливих ставок судового збору, враховуючи соціально-економічну ситуацію в державі, зменшення числа осіб, звільнених від сплати судового збору, а також подвоєння надходжень до Державного бюджету України від його сплати, що значно підвищить рівень гарантованої Конституцією України доступності правосуддя шляхом кращого забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, матеріально-технічного забезпечення судів, та відповідно їх фінансової незалежності.
Законопроектом передбачалося виключення органів державної влади з числа суб'єктів, що звільняються від сплати судового збору, що, за висновком суб'єкта законодавчої ініціативи, мало дисциплінувати їх у відносинах із судами та унеможливило зловживання ними своїми процесуальними правами, зокрема, у випадках безпідставного звернення до судів та безвідповідального оскарження судових рішень з огляду на саму лише безкоштовність звернення до суду.
До того ж, виключення суб'єктів владних повноважень із кола осіб, звільнених від сплати судового збору відповідає як вимогам п. 3 ч. 1 ст. 7 КАС України щодо застосування такого принципу здійснення правосуддя в адміністративному судочинстві як рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, так і ч. 1 ст. 2 цього ж Кодексу щодо завдання адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, суд не приймає доводи позивача про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Згідно з частиною 3 статті 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Так, частиною 2 статті 4 Закону №3674-VІ встановлено, що за подання суб'єктом владних повноважень позову майнового характеру сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Поряд з цим, у ході ознайомлення із позовною заявою та доданими до неї документами судом виявлено, що до позовної заяви позивачем не додано оригіналу документу про сплату судового збору у відповідному розмірі.
Згідно з частиною 1 статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Керуючись статтями 87, 88, 106, 108, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву Ніжинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія" в особі Ніжинської нафтогазрозвідувальної експедиції по випробуванню свердловин про стягнення заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 3333,01 грн.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
Відповідно до ст. ст. 186, 254 КАС України апеляційна скарга подається через Чернігівський окружний адміністративний суд, а її копія надсилається апелянтом до суду апеляційної інстанції, протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або її подано з пропуском строку, у поновленні якого було відмовлено, а у разі вчасного подання апеляційної скарги, з набранням законної сили рішенням апеляційної інстанції, якщо оскаржувану ухвалу не скасовано.
Суддя Д.В. Лобан