Справа: № 826/16641/15 Головуючий у 1-й інстанції: Нагорянський С.І., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.
Іменем України
06 квітня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кобаля М.І.,
суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.
при секретарі: Хмарській К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Київського міського центру зайнятості на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_2, третя особа: Державне підприємство обслуговування повітряного руху України «Украерорух» про стягнення заборгованості, -
Київський міський центр зайнятості (далі - Позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до ОСОБА_2, третя особа: Державне підприємство обслуговування повітряного руху України «Украерорух» у якому просив стягнути з відповідача незаконно отримані кошти в розмірі 11 076,81 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2016 року в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким зазначений адміністративний позов задовольнити повністю.
Заслухавши представника позивача, що прибув у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а оскаржувану постанову - скасувати, виходячи з наступного.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, оскаржувану постанову - скасувати, а провадження у справі закрити, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 23.07.2014 року ОСОБА_2 подала до Оболонського районного центру зайнятості заяву про надання статусу безробітного, в якій власноруч вказала інформацію про те, що через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно; пенсію на пільгових умовах та за вислугою років не отримує; не є суб'єктом підприємницької діяльності; не отримує відповідно до законодавства грошових допомог, компенсацій, забезпечень.
Наказом Оболонського районного центру зайнятості від 23.07.2014 року № НТ140723 ОСОБА_2 було надано статус безробітного з 23.07.2014 року та призначено допомогу по безробіттю з 30.07.2014 року.
Згодом, від Державної податкової інспекції Оболонського району міста Києва надійшла інформація про отримання відповідачем доходу під час перебування на обліку як безробітного в Оболонському районному центрі зайнятості.
Вищезазначене змусило позивача звернутись до суду з даним позовом для відшкодування незаконно отриманих, на його думку, коштів відповідачем.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач виконала свої зобов'язання за договором цивільно-правового характеру - 01 липня 2014 року, а тому зобов'язання сторін за вказаним договором не існувало, а ОСОБА_2 на облік в Оболонському районному центрі зайнятості взята з 23 липня 2014 року.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Розглядаючи та вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції виходив із того, що даний спір є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративного суду.
Відповідно до частин 1 і 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч.3 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
Як передбачено п.5 ч.2 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Частиною 4 ст. 50 КАС України передбачено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.
В даному випадку, Київський міський центр зайнятості, як суб'єкт владних повноважень, ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції не вказав на норми чинного законодавства, в яких зазначено про можливість звернення з таким адміністративним позовом до фізичної особи.
Крім того, апелянт не навів обґрунтування належності даного спору до адміністративної юрисдикції, яка зазначена у пунктах 1 - 4 ч.4 ст.50 КАС України.
Між тим, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу позивача, що випадки, коли фізична особа може бути відповідачем у адміністративній справі за позовом суб'єкта владних повноважень, до предмета спору у даній справі не відносяться.
За змістом ст.177 Цивільного кодексу України гроші є об'єктами цивільних прав.
Отримавши кошти, ОСОБА_2 набула право власності на них. Оскільки спір виник щодо правомірності набуття відповідачем права власності на кошти в сумі 11 076,81 грн. та стягнення з неї цієї суми як з недобросовісного набувача.
Аналіз наведених правових положень дає підстави для висновку, що даний спір має приватно-правовий, а не публічний характер, а тому колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що даний спір не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 22 вересня 2015 року у справах №21-2209а15 та №21-1884а15.
Відповідно до ч. 1 ст.15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Згідно із ч. 2 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.
Як встановлено ч. 2 ст.22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, передбачених процесуальним законом.
В силу вимог п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно із ч. 2 ст. 157 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що за суб'єктним складом сторін та сутністю спору дана справа підлягає розгляду загальними судами в порядку, визначеному нормами Цивільного процесуального кодексу України.
За таких підстав, апеляційна скарга - підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з закриттям провадження по справі.
Керуючись ст.ст. 157, 160, 195, 196, 198, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Київського міського центру зайнятості - задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2016 року - скасувати.
Провадження у адміністративній справі №826/16641/15 за адміністративним позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_2, третя особа: Державне підприємство обслуговування повітряного руху України «Украерорух» про стягнення заборгованості - закрити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий - суддя М.І. Кобаль
судді: О.В. Епель
О.В. Карпушова
Головуючий суддя Кобаль М.І.
Судді: Карпушова О.В.
Епель О.В.