Справа: № 757/41402/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Матійчук Г.О., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.
06 квітня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді: Кобаля М.І.,
суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 25 січня 2016 року про залишення позову без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Генічеському районі Херсонської області, Пенсійного фонду України, третя особа: Держава Україна в особі Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності та дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 25 січня 2016 року зазначений позов залишено без розгляду.
Позивач не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції з підстав порушення судом першої інстанції норм права і направити справу на продовження розгляду.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справ матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої ст. 183-2 КАС України.
Згідно із ст. 199 КАС України за наслідками апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Положеннями ч.1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки адміністративний позов подано після закінчення строків, встановлених ст. 99 КАС України, питання про його поновлення позивачем не ставиться, підстав для поновлення строку з наданих до суду документів не вбачається, суд відповідно до ст. 100 КАС України позовну заяву залишає без розгляду.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такою позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Таким чином, правовий припис «в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом» означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановле них на цей випадок законом.
У ч. 2 ст. 99 КАС України встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду, що пов'язане зі специфікою правовідносин, а також має сприяти наданню доказів, підвищує їхню достовірність і тим самим сприяє встановленню істини у конкретній адміністративній справі.
Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
За частиною 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та свідчать матеріали справи, в 2015 році позивач звернулась до відповідача з заявами про поновлення пенсії та про визначення уповноваженого органу для розгляду такої заяви. 10.07.2015 та 26.08.2015 ОСОБА_2 отримала відповіді від відповідачів (а.с.47 та 56).
02.11.2015 ОСОБА_2 звернулась до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів, що підтверджується штампом Укрпошти який міститься на конверті (а.с.59).
Отже, позивач дізналась про порушення своїх прав з вищезазначених листів відповідачів (10.07.2015 та 26.08.2015), а тому відповідно до норм адміністративного судочинства, саме з цієї події розпочався перебіг строку на звернення до адміністративного суду.
В даному випадку, ОСОБА_2 адміністративний позов було подано в межах строку звернення до адміністративного суду, який встановлено чинним законодавством України.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушенням норм процесуального права та безпідставно залишено позов в частині без розгляду з посиланням на ст. 99 КАС України, що призвело до неправильного вирішення питання про відкриття провадження у справі і як наслідок створило штучні перешкоди для позивача стосовно його доступу до правосуддя в адміністративній справі для захисту своїх прав, свобод та інтересів.
У зв'язку з вищезазначеним, апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції - скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 195, 197, 199, 204, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 25 січня 2016 року про залишення без розгляду адміністративного позову - скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя М.І. Кобаль
судді: О.В. Епель
О.В. Карпушова
Головуючий суддя Кобаль М.І.
Судді: Карпушова О.В.
Епель О.В.