Справа №1-3\2009
іменем України
16 січня 2009 року Оболонський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого - судді Дев'ятка В.В., при секретарі - Мандро О.В., з участю прокурора - Сілюнова Я.Г., потерпілої - ОСОБА_1, захисника - ОСОБА_2.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с Костовці, Коростишівського району, Житомирської обл., українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, працюючого вантажником ТОВ „Август-Кий", зареєстрованого: АДРЕСА_1, проживаючого: АДРЕСА_2, раніше судимого: 1. 18.04.1997 Переяслав-Хмельниїдьким районним судом Київської обл. за ч. 2 ст. 215-3, ч. 2 ст. 215, ст. 42 КК України 1960 року до 3 років позбавлення волі; 2. 13.02.2001 Подільським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 215-3, ч. 1 ст. 145, ст. 42 КК України 1960 року до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 3. 01.03.2004 Оболонським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 187, ст. 71 КК України до 5 років 5 місяців позбавлення волі; 03.10.2007 звільненого з місць позбавлення волі на підставі ст. 81 КК України згідно постанови Ірпінського міського суду Київської обл. від 25.09.2007 умовно-достроково на невідбутий строк покарання - 1 рік 2 місяці 20 днів,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,
встановив:
19 травня 2008 року, близько 1 год. 20 хв. ОСОБА_3 маючи умисел спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном, знаходився на майданчику першого поверху п'ятого під'їзду будинку АДРЕСА_3. У цей час ОСОБА_3 побачив ОСОБА_1, яка поверталась до себе в квартиру. Реалізуючи свій умисел, спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном ОСОБА_3 підбіг до ОСОБА_1 та схопивши її лівою рукою за шию, притиснув до стіни, почав здушувати, застосувавши до неї фізичне насильство, що є небезпечним для життя та здоров'я в момент нападу, від чого остання відчула біль. При цьому, тримаючи в правій руці порожню пляшку з-під пива, погрожуючи застосувати до потерпілої насильство, що є небезпечним для життя та здоров'я, ОСОБА_3 почав вимагати у неї її майно. Одночасно ОСОБА_3 замахувався в бік голови потерпілої ОСОБА_1 пляшкою з-під пива, а потім намагався нанести удар цією пляшкою їй по голові, однак, внаслідок удару, у потерпілої з голови лише впали
2
сонцезахисні окуляри. Подолавши у вказаний спосіб опір потерпілої, ОСОБА_3 заволодів її майном: мобільним телефоном „Нокіа 6131", вартістю 1 350 грн. та грошима в сумі 30 грн., спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 1 380 грн.
Допитаний підсудний ОСОБА_3 вину у вчиненні розбою не визнав. ОСОБА_3 пояснив, що приблизно о 1 годині ночі 19 травня 2008 року, посварившись зі своєю співмешканкою, вийшов з АДРЕСА_2 на вулицю, щоб випити пива та заспокоїтись. У зв'язку з тим, що поблизу його будинку магазини були зачинені він направився до магазину „Велика Кишеня", що на пл. Дружби Народів бум. Києві. Поблизу вказаного магазину його затримали працівники міліції. Одночасно з працівниками міліції з патрульної машини вийшла раніше незнайома дівчина, як потім з'ясувалося ОСОБА_1, та вказала на нього, обвинувачуючи у викраденні мобільного телефону. Насправді потерпіла його оговорює, розбійного нападу на неї він не вчиняв, мобільний телефон та гроші у неї не забирав.
Незважаючи на невизнання своєї вини підсудним суд, дослідивши показання останнього, вислухавши показання потерпілої та свідків, дослідивши інші докази у справі вважає, що вина підсудного у вчиненні злочину доведена.
Потерпіла ОСОБА_1 суду пояснила, що 19 травня 2008 року, близько 1 год. 20 хв. на таксі приїхала додому до буд. АДРЕСА_3. Зайшовши до під'їзду та підійшовши до сходинок вона побачила, що назустріч іде та той час незнайомий їй чоловік - підсудний ОСОБА_3 Останній підійшов до неї та рукою притиснув її за горло до стіни. В іншій руці він тримав пляшку з-під пива, якою замахувався в область голови. Коли підсудний почав її душити, вона відчула біль в області горла та злякалася за своє життя і здоров'я, що нападник її покалічить. ОСОБА_3 вимагав гроші та телефон, погрожував, що буде бити пляшкою з-під пива по голові. Замахнувшись та намагаючись її вдарити пляшкою, збив з обличчя окуляри, після чого, забравши мобільний телефон та 30 грн. утік. Вона вийшла за ним з під'їзду, щоб подивитися куди той тікає, після чого пішла додому де розповіла про все матері, яка викликала працівників міліції. По приїзду працівників міліції вона разом з ними їздила по району і по одягу та рисам обличчя впізнала в перехожому нападника - підсудного ОСОБА_3
Аналогічні за змістом пояснення та показання потерпіла давала під час досудового слідства у справі (а.с. 10-14, 22, 23). Зокрема, безпосередньо у день вчинення нападу потерпіла повідомила, що нападник вимагаючи майно придавив її до стіни, погрожував, що буде бити пляшкою з-під пива по голові, забрав телефон, а коли вона відмовилася передати інше майно, ще більше придавив її за шию, примусивши віддати гаманець з грошима (а.с. 10, 12). Під час очної ставки з підсудним потерпіла наполягла на правдивості своїх показань (а.с. 70).
Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що працюючи на посаді заступника командира взводу БПС Оболонського РУ ГУМВС України у м. Києві 18 травня 2008 року, разом з колегами по службі - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заступив на чергування по охороні громадського порядку у Оболонському районі м. Києва. Під час чергування, по рації, надійшло повідомлення, що у під'їзді будинку АДРЕСА_3 у дівчини викрали
3
мобільний телефон. На місце події вони прибули за 10 хв. Потерпіла ОСОБА_1 повідомила їм свої анкетні дані та пояснила, що відбулося. Потерпіла розповіла, що невідомий чоловік у під'їзді притиснув її до стіни та відібрав у неї гроші і телефон. Після чого вони посадили потерпілу до службового автомобіля та розпочали відпрацьовувати прилеглу територію. Вони поїхали у напрямку станції метрополітену „Оболонь", оскільки саме там знаходяться місця де відпочивають люди та де можна збути викрадені речі. Проїжджаючи поблизу поліклініки, що по вул. Лайоша Гавро 26, на протилежній стороні вулиці вони побачили чоловіка, який йшов та оглядався, за повідомленими потерпілою прикметами був схожий на нападника. Під'їхавши до буд. 17 по вул. Лайоша Гавро вони затримали підсудного. Одразу ж, на місці затримання, потерпіла підтвердила, що саме ОСОБА_3 вчинив стосовно неї злочин.
Аналогічні за змістом показання свідок давав під час досудового слідства у справі. При цьому свідок також повідомляв, що виклик вони отримали о 1 год. 30 хв. 19.05.2008, від чергового по Оболонському РУ ГУМВС України у м. Києві та що потерпіла, окрім телефону, розповідала про викрадені у неї 30 грн. (а.с. 31,32).
Свідок підтвердив достовірність показань даних ним під час досудового слідства та повідомив, що раніше краще пам'ятав обставини справи.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що працюючи на посаді інспектора взводу БПС Оболонського РУ ГУМВС України у м. Києві, разом з колегами по службі - ОСОБА_4 та ОСОБА_6 заступив на чергування по охороні громадського порядку у Оболонському районі м. Києва. Під час чергування, по рації, надійшло повідомлення про викрадення мобільного телефону у під'їзді будинку АДРЕСА_3. По прибуттю на місце події вони зустрілися з потерпілою ОСОБА_1 Потерпіла повідомила, що невідомий чоловік її душив та викрав телефон. Після чого вони посадили потерпілу до службового автомобіля та розпочали відпрацьовувати прилеглу територію. По вул. Лайоша Гавро 17, вони затримали ОСОБА_3, якого впізнала потерпіла, як особу, що вчинила стосовно неї злочин.
Аналогічні за змістом показання свідок давав під час досудового слідства у справі. При цьому свідок також повідомляв, що на чергування заступив 18.05.2008, а виклик вони отримали о 1 год. 30 хв. 19.05.2008, від чергового по Оболонському РУ ГУМВС України у м. Києві, та що потерпіла, окрім телефону, розповідала про викрадені у неї 30 грн. (а.с. 35, 36).
Свідок підтвердив достовірність показань даних ним під час досудового слідства та повідомив, що раніше краще пам'ятав обставини справи.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що працюючи на посаді інспектора взводу БПС Оболонського РУ ГУМВС України у м. Києві, разом з колегами по службі -ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заступив на чергування по охороні громадського порядку у Оболонському районі м. Києва. Особисто він сидів за кермом службового автомобіля. Під час чергування, з чергової частини райвідділу, надійшло повідомлення про викрадення мобільного телефону у під'їзді будинку АДРЕСА_3. По прибуттю на місце події він залишився в автомобілі, а ОСОБА_4 з ОСОБА_6 піднялися до квартири потерпілої. Через декілька хвилин вони повернулися разом з потерпілою. Після чого вони посадили потерпілу до службового автомобіля та розпочали відпрацьовувати прилеглу територію. В автомобілі потерпіла
4
розповідала, що в під'їзді на неї з пляшкою накинувся нападник. Також потерпіла повідомила прикмети нападника. Екіпаж направився в сторону станції метрополітену „Оболонь", оскільки там розташовані ломбарди та гральні автомати. По вул. Лайоша Гавро 17, вони помітили та затримали ОСОБА_3, який співпадав з прикметами, що повідомила потерпіла.
Аналогічні за змістом показання свідок давав під час досудового слідства у справі. При цьому свідок також повідомляв, що на чергування заступив 18.05.2008, а виклик від чергового по Оболонському РУ ГУМВС України у м. Києві вони отримали о 1 год. 30 хв. 19.05.2008 (а.с. 33,34).
Свідок підтвердив достовірність показань даних ним під час досудового слідства та повідомив, що раніше краще пам'ятав обставини справи.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що станом на травень 2008 року разом з підсудним проживала в квартирі АДРЕСА_2. Ввечері 18 травня 2008 року вони з ОСОБА_3 посварилися. Після сварки останній сказав, що вийде на вулицю щоб заспокоїтись та випити пива. З квартири підсудний вийшов приблизно о 24 годині та більше не повертався.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що станом на травень 2008 року разом з підсудним винаймав квартиру АДРЕСА_2. Ввечері 18 травня 2008 року ОСОБА_3 посварився зі своєю співмешканкою ОСОБА_3 та після першої години ночі 19 травня 2008 року залишив квартиру.
Аналогічні за змістом показання свідок давав під час досудового слідства у справі. При цьому свідок повідомив, що підсудний вийшов з квартири о 1 год. 10 хв. (а.с.41,42).
Свідок підтвердив достовірність показань даних ним під час досудового слідства та повідомив, що раніше краще пам'ятав обставини справи.
Згідно оголошених та досліджених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_9 під час досудового слідства останній дав показання, що аналогічні за змістом показанням свідка ОСОБА_8 (а.с. 43, 44).
Як вбачається з інформації заступника начальника чергової частини штабу ГУМВС України в м. Києві, 19 травня 2008 року о 1 год. 22 хв. по спецлінії „02" зателефонувала громадянка, яка назвалася ОСОБА_10 та повідомила, що в під'їзді будинку АДРЕСА_3 у її дочки невідомий відібрав мобільний телефон. Даний виклик о 1 год. 23 хв. оператором служби „02" був переданий до Оболонського РУ ГУМВС України у м. Києві (а.с.210).
Згідно інформації в.о. начальника чергової частини Оболонського РУ ГУМВС України в м. Києві, 19 травня 2008 року о 1 год. 25 хв. до чергової частини Оболонського РУ ГУМВС України в м. Києві по спецлінії „02" (оператор Лебедь) надійшло повідомлення - АДРЕСА_3 чекає заявник - забрали мобільний телефон. За даним викликом терміново (о 1 год. 26 хв.) був направлений автопатруль БПС Оболонського РУ таСОГРУ(а.с.2П).
Під час відтворення обстановки та обставин події, з метою перевірки показань підсудного, потерпілої та свідків щодо часу за який можна подолати відстань від АДРЕСА_2 (місце проживання підсудного) до майданчику першого поверху п'ятого під'їзду буд. АДРЕСА_3 (місце вчинення злочину) було встановлено, що зазначений час в залежності від темпу руху може складати від 7 хв. 10 сек. до 8 хв. 57 сек. (а.с. 222, 223).
Згідно довідки про вартість, апарат стільникового зв'язку „Нокіа 6131" з урахуванням того, що він був у використанні, станом на 19 травня 2008 року, коштував 1 350 грн.
З огляду на викладені докази, суд вважає, що вина підсудного у вчиненні злочину доведена.
Показання ОСОБА_3 про заперечення своєї вини у вчиненні злочину суд розцінює як обраний спосіб захисту від обвинувачення з метою ухилитися від відповідальності й уникнути покарання, оскільки вони є суперечливими, такими, що не відповідають встановленим по справі обставинам і спростовуються наведеними вище доказами.
При цьому, суд вважає достовірними показання потерпілої ОСОБА_1 під час судового та досудового слідства, оскільки вони детальні, логічні та узгоджуються, як між собою так і з іншими, дослідженими в судовому засіданні, доказами. Під час розгляду справи не було встановлено жодних даних про наявність у потерпілої підстав оговорювати ОСОБА_3
Разом з цим, обвинувачення посилається на вартість мобільного телефону потерпілої „Нокіа 6131" - 1 400 грн., тоді як згідно довідки про вартість, апарат стільникового зв'язку „Нокіа 6131" з урахуванням того, що він був у використанні, станом на 19 травня 2008 року, коштував 1 350 грн.
За таких обставин суд зменшує обсяг обвинувачення у цій частині.
При кваліфікації дій ОСОБА_3 суд враховує, ідо хоча насильницькі дії підсудного і не призвели до наслідків у вигляді тілесних ушкоджень, однак були небезпечними для життя та здоров'я потерпілої в момент заподіяння - здушення шиї, замахи в бік голови (життєво важливого органу) потерпілої ОСОБА_1 пляшкою з-під пива.
За встановлених обставин, дії ОСОБА_3 повинні бути кваліфіковані за ч. 2 ст. 187 КК України тому що він вчинив дії, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з насильством, небезпечним для життя та здоровя особи, яка зазнала нападу та з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_3, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.
Крім цього, при обранні ОСОБА_3 міри покарання судом враховуються матеріали, що його характеризують, зокрема позитивні характеристики з місця роботи та Спостережної комісії Подільської районної у м. Києві державної адміністрації.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, оскільки вважає, що з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину та особи винного, його перевиховання та виправлення не можливі без ізоляції від суспільства. Одночасно, суд вважає за
6
можливе призначити підсудному покарання не у максимальних межах санкції статті інкримінованого йому злочину.
Суд не знаходить підстав для застосування до підсудного ст.ст. 69, 75 КК України.
Вирішуючи позов потерпілої суд виходить з наступного. Як було встановлено судом, ОСОБА_3 заволодів мобільним телефоном потерпілої „Нокіа 6131", вартістю 1 350 грн. та грошима в сумі 30 грн., заподіявши їй матеріальну шкоду на загальну суму 1 380 грн., які, згідно вимог ст. 1166 ЦК України, підлягають стягненню з ОСОБА_3
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
засудив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна.
На підставі ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 01.03.2004, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна.
Запобіжний захід ОСОБА_3 залишити без зміни - утримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань міста Києва та Київської області.
Строк покарання ОСОБА_3 рахувати з часу затримання - 19.05.2008.
Позов ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 1 380 грн. (одну тисячу триста вісімдесят гривень).
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженими - з моменту отримання копії вироку.