Справа № 686/4239/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Мороз В. О.
Суддя-доповідач: Граб Л.С.
06 квітня 2016 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області про визнання дій неправомірними та стягнення моральної шкоди,
В лютому 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області, в якому просила визнати рішення, дії та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області протиправними щодо відмови надання їй інформації за інформаційним запитом від 11.02.2016 року про дату призначення пенсії її колишньому співробітнику ОСОБА_3 як державному службовцю; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області надати їй інформацію за запитом від 11.02.2016 року, яка необхідна для захисту прав і свобод, законних інтересів, про дату призначення пенсії її колишньому співробітнику ОСОБА_3 як державному службовцю; стягнути з відповідачів заподіяну їй моральну шкоду протиправними діями та бездіяльністю, грубими порушеннями її прав на доступ до публічної інформації, яка необхідна їй для захисту прав у розмірі 5000 грн. через її душевні страждання внаслідок порушеного права на інформацію.
Разом з тим, позивачкою заявлено клопотання про звільнення її від сплати судового збору з посиланням на важке матеріальне становище, яке підтверджене наданими нею доказами.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 25 лютого 2016 року позовну заяву залишено без руху.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, так як, на її думку, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про залишення позовної заяви без руху.
У судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 1 ст. 197 КАС України розглядає справу за їх відсутності в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з наступних підстав.
Із матеріалів справи слідує, що приймаючи оскаржуване судове рішення про залишення позовної заяви без руху суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не сплачено судовий збір за відсутності підтверджуючих документів про її низький майновий стан.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 КАС України, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
У п. 5 ч. 1 ст. 106 КАС України визначено, що у позовній заяві зазначається в разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Частиною 1 статті 108 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Отже, з викладених правових норм вбачається, що однією з вимог до позовної заяви, яка має бути дотримана позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом, є сплата судового збору.
Частиною першою статті 98 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.
За приписами частини першої статті 165 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, що викладається окремим документом, складається з: вступної частини із зазначенням: дати і місця її постановлення; найменування адміністративного суду, прізвища та ініціалів судді (суддів); імен (найменувань) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, що його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою; мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов до висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; резолютивної частини із зазначенням: висновків суду; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
В порушення вказаних норм, суд першої інстанції передчасно залишив позовну заяву ОСОБА_2 без руху у зв'язку з несплатою судового збору, не вирішивши при цьому її клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Викладене дає підстави стверджувати, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, які встановлені статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення питання про залишення позовної заяви без руху та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення зазначеного питання.
Відповідно до ст. 204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З огляду на це, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, а ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 25 лютого 2016 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 88, 98, 106, 108, 159, 160, 165, 167, 195, 197, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області про визнання дій неправомірними та стягнення моральної шкоди скасувати.
Справу направити до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області для продовження розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.