07 квітня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/6507/15
Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого -судді Романішина В.Л.,
суддів Запорожана Д.В., Шляхтицького О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року у справі за позовом приватного підприємства «Атаман-Фрут» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,
В листопаді 2015 року ПП «Атаман-Фрут» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення коригування митної вартості товарів від 04.09.2015р. №500060006/2015/000037/1, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060006/2015/00064 від 04.09.2015р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у митного органу не було, передбачених законодавством, підстав для коригування митної вартості товару, митна вартість якого заявлена позивачем до митного оформлення за основним методом - за ціною контракту, оскільки право на прийняття рішення про коригування митної вартості виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та достовірності відомостей про митну вартість товару, чого Одеською митницею ДФС встановлено не було. ПП «Атаман-Фрут» зазначає, що зазначені у рішенні про коригування митної вартості товарів від 04.09.2015р. причини для такого коригування за резервним методом є необґрунтованими, оскільки надані декларантом документи підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та не містять розбіжностей.
Одеська митниця ДФС проти позову заперечувала, зазначивши, що подані декларантом документи не містили всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості та мають розбіжності і неточності. Декларанту запропоновано надати додаткові документи, однак ПП «Атаман-Фрут» їх не надано у повному обсязі, у зв'язку з чим Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням другорядного методу митної вартості. В задоволенні позову відповідач просив відмовити.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2015р. позов задоволено у повному обсязі.
Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що митним органом не подано жодного доказу того, що в нього виникли обґрунтовані сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей щодо митного оформлення товару - винограду свіжого сортів «Кодрянка» і «Кишмиш», імпортованого з Молдови, та не наведено обґрунтованих підстав щодо неможливості застосувати перший метод визначення митної вартості товару - за ціною договору.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, Одеська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нову постанову, якою позов ПП «Атаман-Фрут» залишити без задоволення.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що під час здійснення візуального контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, у Митниці були обґрунтовані сумніви щодо прийнятності заявленої декларантом ціни товару, що згідно ч.3 ст.53 Митного кодексу України, є підставою для витребування додаткових документів. Наданими Митниці додатковими документами виявлені розбіжності не усунено.
Апелянт вважає, що у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів наведено достатнє обґрунтування причин, через яку заявлену підприємством митну вартість винограду за ціною 0,70 дол. США за кг нетто не може бути визнано, та чому саме таку митну вартість визначено на рівні 1,33 дол. США за кг.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, відповідно до умов зовнішньо - економічного Контракту №110/MD від 25.08.2015р. Компанія S.R.L. «PREDIUS GRUP» (Молдова) зобов'язалася поставляти, а ПП «Атаман-Фрут» приймати та оплачувати Товар, вказаний у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Контракту, в порядку та на умовах, передбачених Контрактом.
За умовами п.1.2 Контракту поставка товару здійснюється партіями; загальна кількість поставленого товару зазначається у інвойсі на кожну партію товару.
За умовами п.4.2 Контракту Постачальник здійснює поставку на умовах DAP-Одесса (м.Одеса, Новомосковська дорога, 23, вантажний митний комплекс «Сільгоспзбут»).
На виконання умов вказаного Контракту в серпні 2015 року Компанія S.R.L. «PREDIUS GRUP» (Молдова) поставила ПП «Атаман-Фрут» товар, а саме: виноград свіжий, сорт «Кодрянка», вага брутто - 6684 кг., вага нетто - 6120 кг. на загальну суму 4 284 дол. США, де 0,70 дол. США за 1 кг.; виноград свіжий, сорт «Кишмиш», вага брутто - 7432 кг., вага нетто - 6625 кг. на загальну суму 4 637,50 дол. США, де 0,70 дол. США за 1 кг.
Відповідно до Інвойсу №1/1 від 31.08.2015р. між ПП «Атаман-Фрут» та Компанія S.R.L. «PREDIUS GRUP» погоджено поставку Товару на загальну суму 8 921,50 доларів США.
З метою переміщення через митний кордон товару, 03.09.2015р. декларантом ОСОБА_1 (ТОВ «Брокерська Експедеційна Компанія «Атаман-Груп»), на підставі Договору про надання послуг по декларуванню товарів від 10.05.2015р., була подана до Одеської митниці електронна митна декларація № 500060006/2015/007130 з визначенням митної вартості товару за основним методом оцінки - за ціною контракту щодо товарів, що імпортуються.
На підтвердження митної вартості товару до вказаної ВМД позивачем були додані наступні документи: зовнішньоекономічний Контракт №110/MD від 25.08.2015р., інвойс №1/1 від 31.08.2015р., декларація виробника від 28.08.2015р., сертифікат про походження товару формі СТ-1 від 01.09.2015р. №А 105605, копія митної декларації країни відправлення від 28.08.2015р. №3709, декларація митної вартості, прайс-лист виробника від 28.08.2015р., довідка Одеської регіональної ТПП СИО-а №000537 від 13.08.2015р., довідка Одеської регіональної ТПП СИО-а №000591 від 02.09.2015р., CMR №557 від 28.08.2015р.
Згідно з наданими документами підтверджувався фактичний обсяг поставки 12 745 т, загальна сума поставки - 8 921,50 доларів США, вартість товару - 0,70 доларів США за 1 кг.
Суд першої інстанції встановив, що за результатами розгляду наданих позивачем документів, 04.09.2015р. Одеська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товару №500060006/2015/000037/1, яким визначила митну вартість задекларованого позивачем товару (винограду) за ціною 1,33 доларів США за кг.
Митна вартість товару скоригована Митницею із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - за резервним методом визначення митної вартості.
Згідно графи 33 Рішення причинами коригування митної вартості задекларованого товару слугували виявлені розбіжності, а саме: в наданому до митного оформлення Інвойсі № 1/1 від 31.08.2015р. не вказані дані, які повинні бути вказані за умовами Контракту; відсутність у CMR відмітки митниці на кордоні; в довідці Одеської регіональної ТПП №000537 від 13.08.2015р. ціна Товару визначена на умовах DAP на серпень місяць.
У зв'язку з коригуванням митної вартості товарів, відповідачем було надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.09.2015р. №500060006/2015/00064.
Позивач не погодився з такими рішеннями відповідача, однак враховуючи потребу у використанні товару в господарській діяльності, та керуючись ч.7 ст.55 Митного кодексу України, звернувся з проханням випуску товару, що декларується, у вільний обіг з наданням гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України. З метою здійснення митного оформлення цього товару, декларантом подана до відповідача нова митна декларація, у якій ціна ввезеного товару була визначена з урахуванням спірного рішення Митниці про коригування митної вартості від 04.09.2015р. №500060006/2015/000037/1, а також було сплачено усі обов'язкові платежі та здійснено митне оформлення товару з випуском його у вільний обіг.
Незгода ПП «Атаман-Фрут» з прийнятими Митницею 04.09.2015р. рішенням про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, стала підставою для звернення з даним позовом до суду.
Задовольняючи позов ПП «Атаман-Фрут», суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було надано митному органу всі необхідні документи, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту), а тому висновки Митниці щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими. Колегія суддів погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.
Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч.1 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Частинами 2, 3 зазначеної статті Кодексу передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно п.2 ч.5 ст.54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч.6 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Як зазначалось вище, підставою для невизнання митним органом методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій), в рішенні про коригування митної вартості товарів від 04.09.2015р. №500060006/2015/000037/1 зазначено, що у поданих ПП «Атаман-Фрут» документах містяться розбіжності, а саме:
- в наданому до митного оформлення Інвойсі № 1/1 від 31.08.2015р. не вказані дані, які повинні бути вказані за умовами Контракту;
- відсутність у CMR відмітки митниці на кордоні;
- в довідці Одеської регіональної ТПП №000537 від 13.08.2015р. ціна Товару визначена на умовах DAP на серпень місяць.
Колегія суддів не може погодитися з обґрунтованістю наведених в рішенні про коригування митної вартості підстав для такого коригування у зв'язку з наступним.
Стосовно відсутності в Інвойсі №1/1 від 31.08.2015р. даних, які повинні бути вказані за умовами Контракту (номер та дата замовлення, адреси вивантаження конкретної партії товару, банківських реквізитів), то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що інвойс є наслідком Контракту та складається на підставі домовленості сторін, зазначених саме у Контракті та додатків до нього, де вказана вартість Товару, умови розрахунків. Тобто, інвойс це, по суті, рахунок на оплату та є вторинним документом по відношенню до Контракту та який не впливає на ціноутворення.
З наявного в матеріалах справи Інвойсу № 1/1 від 31.08.2015р. являється можливим встановити продавця та покупця товару, реквізити Контракту, за яким здійснюється поставка, умови поставки, пункт розвантаження, найменування товару, його кількість, ціна та вартість. Дані, зазначені у інвойсі, відповідають умовам контракту та підтверджують числові значення митної вартості.
Необґрунтованим являється, також, посилання апелянта щодо відсутності у CMR відмітки митниці на кордоні, оскільки такі посилання спростовуються наявною в матеріалах справи накладною CMR з двома відмітками Одеської митниці ДФС від 29.08.2015р., що свідчить про перетинання митного кордону, та від 31.08.2015р. про надходження Товару на митний пост.
Зазначені обставини встановлено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом.
Щодо посилань апелянта стосовно зазначення у довідці Одеської регіональної ТПП №000537 від 13.08.2015р. умови постачання DAP та визначення ціни на серпень, то, як правильно встановлено судом першої інстанції, у довідці ТПП ціна аналогічного імпортованого з Республіки Молдова Товару визначена у серпні у розмірі від 0,68 до 0,70 доларів США за кг. Умовами Контракту, прайс-листом виробника вартість Товару також визначена у серпні 2015р., що було відображено в інвойсі, оскільки пакет документів формувався в серпні, а електронна митна декларація подана 03.09.2015р.
У довідці Одеської регіональної ТПП зазначена певна ціна Товару (виноград) на умовах постачання DAP. Аналогічні умови постачання передбачено, також, умовами п.4.2 Контракту.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже було здійснено (митна декларація №100270001/2015/220491 від 12.08.2015р.), є більшим (1,33 доларів США за кг нетто), аніж заявлений декларантом (0,70 доларів США за кг нетто).
Апеляційний суд не бере до уваги такі доводи апелянта, оскільки з наявного в матеріалах справи витягу щодо митного оформлення винограду, ввезеного іншими суб'єктами господарювання з Молдови в серпні 2015 року, якими митну вартість товару визначено на рівні 1,33 доларів США за кг., вбачається, що умовами поставки було FCA, тоді як умови постачання товару ПП «Атаман-Фрут» є DAP.
За офіційними правилами тлумачення торгівельних правил ІНКОТЕРМС термін FCA означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця, тоді як за умовами поставки DAP продавець не зобов'язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, оплачувати імпортні митні платежі чи виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні товару.
Тобто, визначення різних умов поставки спричиняє різницю у визначенні митної вартості товару.
Апеляційний суд вважає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
На підставі викладеного, із врахуванням принципу презумпції правомірності дій платника податків, колегія суддів доходить висновку, що зазначені відповідачем в рішенні про коригування митної вартості товарів від 04.09.2015р. №500060006/2015/000037/1 підстави для такого коригування є необґрунтованими, а надані позивачем до Митниці документи на підтвердження митної вартості задекларованого товару за своїм змістом та обсягом не виключають можливість визначити митну вартість цього товару за основним методом - за ціною договору.
ПП «Атаман-Фрут» надало всі документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які не містять розбіжностей і підтверджують ціну товару.
Судова колегія вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
В силу ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Романішин В.Л.
Судді Запорожан Д.В.
Шляхтицький О.І.