Справа: № 753/22815/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Коренюк А. М.
Суддя-доповідач: Беспалов О.О.
Іменем України
07 квітня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Беспалова О.О., суддів Грибан І. О., Губської О. А., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 28 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, -
Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 28 грудня 2015 року позовні вимоги залишено без задоволення.
Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 197 КАС України апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду -скасуванню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію по інвалідності.
06.10.2014 р. позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з наявністю підстав для врахування при обчисленні пенсії відпрацьованого серпня 1986 року (а. с. 16).
До заяви позивач долучив довідку від 30.09.2014 р. форми 122 та копії табелів відпрацьованих днів в зонах ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за травень - вересень 1986 року (а. с. 38, 39, 41, 42).
Листом від 28.10.2014 р. № 439/Р-389 відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії на підставі поданих документів (а. с. 17).
Основною підставою для відмови позивачу у перерахунку пенсії, як вбачається з вказаного листа, є розбіжність відомостей, зазначених у довідці № 67 від 10.05.2006 р. (а. с. 43) та довідці № 76 від 30.09.2014 р. (а. с. 39).
Крім того, у вказаному листі зазначено, що надані позивачу відгули свідчать про зайнятість позивача не повний місяць.
Аналогічні підстави зазначені відповідачем і у запереченнях на позов.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796-XII (в редакції, що була чинна на час виникнення спірних правовідносин) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 р. № 1210 (далі - Порядок).
У відповідності до ч. 3 Порядку у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.
Так, звертаючись з заявою про призначення пенсії вперше у 2006 році, позивач подав до пенсійного органу довідку № 67 від 10.05.2006 р., в якій зазначалося, що останній був зайнятий безпосередньо на роботах, що дають право на пільгову пенсію з 27.05.1986 р. по 20.08.1986 р. та з 08.09.1986 р. по 08.09.1986 р.
Відтак, на виконання ч. 3 Порядку обрахунок пенсії відповідач здійснив виходячи із заробітної плати, отриманої позивачем у червні та липні 1986 року.
Натомість, в довідці, поданій позивачем з заявою про перерахунок пенсії № 76 від 30.09.2014 р., зазначено, що позивач працював з 27.05.1986 р. по 31.08.1986 р. на підставі наказу № 61/вк від 27.05.1986 р.
Визначальним для правильного вирішення справи, колегія суддів вважає встановлення факту роботи в зоні відчуження позивача повний місяць на підставі первинних документів.
Так з табелю виходу на роботу за серпень 1986 року вбачається, що позивач після 20.08.1986 р. також 25 серпня відпрацював 10 годин, 26 серпня - 11 годин, 27 серпня - 11 годин, 28 серпня - 10 годин, 29 серпня - 10 годин, 30 серпня - 11 годин, 31 серпня - 10 годин (а. с. 41).
Вказана обставина спростовує достовірність даних, відображених у довідці № 67 від 10.05.2006 р., позаяк, вона не містить відомостей про роботу позивача в третій декаді серпня 1986 року.
В той же час, з вказаного табелю вбачається, що 03.08.1986 р., 10.08.1986 р та 17.08.1986 р. позивач відпрацював по 10 годин, незважаючи на те, що ці дні, так само як і 31.08.1986 р., були вихідними.
Згідно довідки дочірнього підприємства «Ютем - Кран» від 03.11.2014 р. № 42-05 відгули в серпні 1986 року були надані позивачу за роботу понад нормований час на підставі табелів робочого часу (а. с. 46, зворот) в якості компенсації за роботу позивача в вихідні дні та перепрацьовані години.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем у серпні 1986 року відпрацьовано повний місяць, оскільки надані позивачу відгули взаємозамінні з часом, який би позивач витратив, працюючи у дні відгулів замість вихідних днів та перепрацьованих годин.
Розбіжність між даними, зазначеними у довідках, на право позивача отримувати перераховану пенсію з урахуванням заробітної плати за три відпрацьованих місяці не впливає, так як це право підтверджено первинними документами, що не містять розбіжностей та неточностей.
З огляду на вищенаведені норми, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність порушення відповідачем наявного у позивача права на перерахунок пенсії з 01.10.2014 р. (враховуючи ст. 45 Закону № 1058).
Натомість, у відповідності до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом 08.12.2015 р.
В позові заявив клопотання про поновлення строку звернення з адміністративним позовом, посилаючись на тривалу переписку з пенсійним органом.
Однак, у відповідності до ч. 5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Таким чином, з 17.10.2014 року, але не пізніше отримання відмови відповідача, оформленої листом від 28.10.2014 р., позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги за період з 06.10.2014 р. по 07.06.2015 р. підлягають залишенню без розгляду.
З огляду на це, позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню з 08.06.2015 р.
В той же час, у позові позивач не просить про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії, натомість, в ході розгляду справи колегією суддів встановлено, що така відмова є протиправною, відтак, в порядку ст. 11 КАС України колегія суддів приходить до висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог в цій частині.
Таким чином, доводи апеляційної скарги частково спростовують позицію суду першої інстанції та апеляційним судом приймаються в якості належних.
У відповідності до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування.
Керуючись ст. ст. 99, 100, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 28 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії задовольнити частково.
Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 28 грудня 2015 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 за період з 06 жовтня 2014 року по 07 червня 2015 року залишити без розгляду.
В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 08 червня 2015 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі заяви, зареєстрованої управлінням Пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва 06 жовтня 2014 року за вхідним № Р-389, з урахуванням заробітної плати, отриманої ОСОБА_2 у червні, липні, серпні 1986 року, починаючи з 08 червня 2015 року.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів з моменту направлення копії рішення сторонам і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Беспалов
Суддя І. О. Грибан
Суддя О. А. Губська
Головуючий суддя Беспалов О.О.
Судді: Губська О.А.
Грибан І.О.