Справа № 802/3889/15-а
Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук І.М.
Суддя-доповідач: Сушко О.О.
30 березня 2016 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Залімського І. Г. Смілянця Е. С.
за участю:
секретаря судового засідання: Мартинюк В.В.,
представника позивачів: ОСОБА_2
представника відповідача: Рябцуна С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання незаконним та скасування висновку, зобов'язання вчинити дії,
Позивачі звернулись до суду з позовом, в якому враховуючи збільшені позовні вимоги просили визнати п. 10 (зауваження та пропозиції до землевпорядної документації) Висновку державної експертизи землевпорядної документації від 05 жовтня 2015 року № 233 - незаконним; скасувати Висновок державної експертизи землевпорядної документації від 05 жовтня 2015 року № 233; зобов'язати Головне управління Держеокадастру у Вінницькій області повторно провести Державну експертизу проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у власність для ведення особистих селянських господарств, які знаходяться на території Воловодівської сільської ради Немирівського району Вінницької області з урахуванням висновків суду.
Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 21.12.2016 року вказаний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.
У судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник позивачів проти доводів апелянта заперечив та просив суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача та думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необхідно задовольнити, а постанова суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 29 грудня 2012 року Головою Немирівської районної державної адміністрації видано Розпорядження № 770 ««Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок», яким надано дозволів гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5 на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2,00 га кожному за рахунок земель запасу (пасовище) для ведення особистого селянського господарства на території Воловодівської сільської ради Немирівського району Вінницької області.
Пунктом 4 вказаного Розпорядження передбачено, що строк дії дозволу на розроблення проекту відведення земельних ділянок та вимог щодо їх відведення становить один рік і може бути продовжено одноразово на такий самий строк. У разі якщо протягом встановленого строку проект відведення земельних ділянок не подано на затвердження, дозвіл на розроблення проекту відведення земельних ділянок та вимог щодо їх відведення вважається анульованим.
В подальшому, 16 жовтня 2014 року заступником голови Немирівської РДА видано Розпорядження № 292 яким визнано таким, що втратив чинність пункт 4 Розпорядження Голови районної державної адміністрації від 29 грудня 2012 року № 770 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок».
З метою розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність позивачі звернулись до приватного підприємства «Земельно-кадастрове бюро» з відповідними документами.
19 лютого 2015 року ПП «Земельно-кадастрове бюро» розробило проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_5 у власність для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться на території Воловодівської сільської ради Немирівського району Вінницької області Інв. № 02-00817.
З метою проведення державної експертизи вказаного проекту землеустрою та отримання за її результатами позитивного висновку, ПП «Земельно-кадастрове бюро» звернулось до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.
05 жовтня 2015 року, за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_4, ОСОБА_5 земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Воловодівської сільської ради Немирівського району Вінницької області, Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області сформовано Висновок державної експертизи землевпорядної документації № 233.
Згідно п. 10 даного висновку (зауваження та пропозиції до землевпорядної документації) у проекті землеустрою, розробленого ПП «Земельно-кадастрове бюро», відсутні підстави розробки документації, що порушує вимоги ст. 22 Закону України «Про землеустрій»; кадастрові плани земельних ділянок не приведені у відповідність до вимог ст. 34 Закону України «Про земельний кадастр»; необґрунтовано доцільність надання у власність земельних ділянок зайнятих кормовими угіддями (пасовище); у висновку органу земельних ресурсів про погодження документації із землеустрою не уточнено якість грунтового покриву на земельних ділянках.
В зв'язку з чим, Головним управління Держгеокадастру у Вінницькій області проект землеустрою Інв. № 02-00817 від 19.02.2015 року щодо відведення ОСОБА_4, ОСОБА_5 земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Воловодівської сільської ради Немирівського району Вінницької області повернутий на доопрацювання.
Суд першої інстанції задовольняючи позов, виходив з того, що позивачі мали достатні підстави для розробки проекту землеустрою, відтак Висновок державної експертизи землевпорядної документації від 05.10.2015 р. № 233 прийнято Головним управлінням Держгеокадасту у Вінницькій області не обґрунтовано. При цьому, він є не об'єктивним з урахуванням зазначених у ньому зауважень та пропозицій щодо доопрацювання проекту землеустрою.
Проте з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На думку суду апеляційної інстанції, висновок суду першої інстанції про те, що на момент звернення позивачів до приватного підприємства «Земельно-кадастрове бюро» діяло розпорядження №770 від 29.12.2012 року, зі змінами внесеними розпорядженням №292 від 16.10.2014 року, яке не обмежувало дію дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки жодними часовими рамками є помилковим, з огляду на таке.
Так, п. 4 розпорядження Немирівської районної державної адміністрації від 29.12.2012 року №770 встановлено строк дії дозволу на розробку проекту 1 рік та встановлено, що у разі якщо протягом даного строку проект відведення не подано на затвердження, дозвіл на розробку проекту відведення вважається анульованим.
При цьому, протягом одного року з моменту видачі вказаного розпорядження проект затверджено не було, відтак дозвіл на розробку втратив чинність.
Водночас, розпорядженням Немирівської районної державної адміністрації від 16.10.2014 року №292 визнано п. 4 розпорядження №770 таким, що втратив чинність.
В свою чергу, даним розпорядженням внесено зміни в недіюче розпорядження та виключено з нього пункт 4. Однак, виключення вказаного пункту з розпорядження, яке втратило чинність не є підставою для того, щоб вважати вказане розпорядження діючим.
Разом з тим, чинне законодавство не визначає можливості скасування чи внесення змін до виданих розпоряджень, в тому числі і недіючих.
Враховуючи те, що розпорядження втратило чинність 29.12.2013 року, то на момент проведення державної експертизи землевпорядної документації був відсутній чинний дозвіл на розробку документації із землеустрою.
Згідно з нормами ст. 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», у разі якщо об'єкт державної експертизи не повною мірою відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, він повертається на доопрацювання. При цьому вказуються конкретні вимоги, відповідно до яких необхідно внести зміни і доповнення до об'єкта державної експертизи.
Разом з тим, враховуючи факт наявності в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки письмового обґрунтування позивачів доцільності надання земельних ділянок пасовища для ведення особистого селянського господарства, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що даного обґрунтування достатньо, тому експерти невірно оцінили даний факт.
В силу п. «г» ст. 2 Закону України «Про землеустрій» землеустрій забезпечує прогнозування, планування і організацію раціонального використання та охорони земель на національному, регіональному, локальному і господарському рівнях.
Слід зауважити, що оскільки земельні ділянки, які відводяться згідно проекту позивачам відносяться до виду угідь пасовище і повинні використовуватись для сінокосіння та випасання худоби, а вид діяльності - особисте селянське господарство, який бажають здійснювати позивачі включає в себе можливість інтенсивного використання земельних ділянок (вирощування сільськогосподарських культур тощо), відповідач при проведенні експертизи зауважив про обгрунтування доцільності надання кормових угідь - пасовища для потреб ведення особистого селянського господарства.
За змістом ч. 2 ст. 26 Закону України «Про землеустрій» розробниками документації із землеустрою є юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Частиною 3 ст. 28 даного Закону передбачено, що розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про землеустрій», проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають в тому числі і пояснювальну записку.
Таким чином, в пояснювальній записці має бути обґрунтування доцільності надання кормових угідь - пасовища для потреб ведення особистого селянського господарства. В проекті землеустрою наявне обґрунтування доцільності надання земельних ділянок підписане позивачами. При цьому, останні не являються розробниками документації із землеустрою.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області задовольнити повністю.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 05 квітня 2016 року.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Залімський І. Г. Смілянець Е. С.