Справа № 152/1988/15-а
Головуючий у 1-й інстанції: Строгий І.Л.
Суддя-доповідач: Сушко О.О.
06 квітня 2016 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Залімського І. Г. Смілянця Е. С. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Мартинюк В.В.,
представника позивача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Шаргородського районного суду Вінницької області від 18 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати неправомірною постанову Львівської митниці ДФС у справі про порушення митних правил № 2737/20917/15 від 04 грудня 2015 року та скасувати вказану постанову.
Відповідно до постанови Шаргородського районного суду Вінницької областівід 18 лютого 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстнції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстнції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну заяву в повному обсязі.
У судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання свого повноважного представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача та представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції 15 листопада 2015 року старший державний інспектор відділу митного оформлення № 1 митного поста «Грушів» Львівської митниці ДФС Гнатів А.О. склав протокол про порушення митних правил № 2737/20917/15 відносно позивача.
Згідно з цим протоколом 15 листопада 2015 року близько 00 годин позивач, слідуючи у приватну поїздку в республіку Польща з України через митний пост «Грушів», в якості водія автомобіля марки «Volkswagen Transporter», реєстраційний номер НОМЕР_1, вїхав у зону митного контролю, обравши для проходження митного контролю канал, позначений символами кольору («зелений коридор»).
Під час перевірки інформації в ЄАІС ДФС України встановлено, що позивач 24 серпня 2015 року ввіз через пункт пропуску «Дорогуск Ягодин» на територію України в митному режимі «транзит» легковий автомобіль марки «Renault tvingo», реєстраційний номер НОМЕР_2, VIN-код НОМЕР_3, країна реєстрації транспортного засобу Німеччина.
В порушення ст. 95 МК України, строк транзитних перевезень транспортного засобу «Renault tvingo», реєстраційний номер НОМЕР_2, VIN-код НОМЕР_3, позивачем перевищений більше ніж на десять діб, а тому його дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України.
Із протоколу також вбачається, що позивач його підписав, відмовившись давати пояснення, зазначивши про те, що з його сторони порушень немає.
Окрім того, у протоколі про порушення митних правил № 2737/20917/15 міститься підпис позивача у графі, у якій зазначено, що розгляд справи відбудеться 04 грудня 2015 року о 10 годині за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 369, Львівська митниця ДФС.
Отже, позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про порушення митних правил щодо нього.
04 грудня 2015 року, тобто у призначений для розгляду справи про порушення митних правил щодо позивача день, заступник начальника Львівської митниці ДФС Мірошніченко М.І., розглянувши матеріали справи про порушення митних правил, розпочатої 15 листопада 2015 року, за ознаками вчиненого позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України виніс постанову № 2737/90917/15, якою позивача визнав винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України та наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на суму 8500 грн.
Зі змісту постанови вбачається, що підставою для її винесення були обставини, зазначені у протоколі про порушення митних правил № 2737/20917/15 від 15 листопада 2015 року, а саме те, що позивачем перевищено встановлений ст. 95 МК України строк транзитних перевезень транспортного засобу «Renault tvingo», реєстраційний номер НОМЕР_2, VIN-код НОМЕР_3, більше ніж на десять діб.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами обставин, якими він обґрунтовував свої вимоги, натомість відповідач, заперечуючи проти позову, доказав правомірність винесеної ним постанови у справі про порушення митних правил.
Такі висновки суду, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 381 МК України встановлено, що громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 95 МК України встановлено строк транзитних перевезень для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Таким чином, пропуск ввезеного 24 серпня 2015 року позивачем транспортного засобу «Renault tvingo», реєстраційний номер НОМЕР_2 на митну територію України був здійснений в порядку, передбаченому ст. 95 та ч. 1 ст. 381 МК України, тобто на строк 10 діб в митному режимі «транзит».
В силу ч. 3 ст. 470 МК України передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб.
Як встановлено з даних журналу пункту пропуску «Грушів» 24 серпня 2015 року о 18 годині 43 хвилини позивач через пункт пропуску «Дорогуск-Ягодин» на територію України в митному режимі «Транзит», канал «Зелений коридор» ввіз легковий автомобіль марки «Renault tvingo», реєстраційний номер НОМЕР_2, VIN-код НОМЕР_3, країна реєстрації транспортного засобу Німеччина.
Відтак, з урахуванням дати ввезення автомобіля на територію України та строків, передбачених у ст. 95 МК України, транспортний засіб «Renault tvingo», реєстраційний номер НОМЕР_2 мав бути вивезений з території України не пізніше 3 вересня 2015 року.
При цьому, на час складання відносно позивача протоколу у справі про порушення митних правил та винесення оскарженої постанови, транспортний засіб за територію України не вивозився, що не заперечується самим позивачем.
В свою чергу, згідно із ч. 2 ст. 95 МК України до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).
За змістом ч. 1 ст. 192 МК України, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобовязаний: вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.
Водночас, позивач посилається на те, що строк транзитного перевезення транспортного засобу «Renault tvingo», реєстраційний номер НОМЕР_2 був перевищений з поважних причин, адже він зламався на дорозі і не міг продовжувати рух чи експлуатуватися, у зв'язку із чим потребував ремонту та заміни важливих деталей, яких на цей час немає, для підтвердження своїх тверджень, позивачем надано довідку ФОП ОСОБА_6 від 25 січня 2015 року № 17, у якій зазначено, що водій транспортного засобу «Renault tvingo», реєстраційний номер НОМЕР_2 звернувся до СТО за технічною допомогою, у зв'язку з тим, що ТЗ зламався та потребує заміни важливих деталей, яких поки що немає.
Однак, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, у довідці не зазначено, хто конкретно звернувся до СТО за технічною допомогою, які конкретно несправності виявлені в автомобілі, які деталі необхідно замінити, а також те, які вжито заходи для пошуку деталей та ремонту автомобіля.
Крім того, для перевірки обставин, зазначених у довідці ФОП ОСОБА_6 від 25 січня 2015 року № 17 ухвалою суду від 27 січня 2016 року ФОП ОСОБА_6 було зобов'язано до 18 лютого 2016 року подати усі без винятку документи, які стосуються ремонту ним автомобіля марки «Renault», реєстраційний номер НВН 2673, VIN НОМЕР_3. Ухвалу ФОП ОСОБА_6 отримав 02 лютого 2016 року, проте документів на її виконання не надав.
Отже, ненадання ФОП ОСОБА_6 документів, які стосуються ремонту ним автомобіля марки «Renault», реєстраційний номер НВН 2673, VIN НОМЕР_3 свідчить про недостовірність відомостей, зазначених у довідці від 25 січня 2015 року № 17.
Також, позивач не надав суду доказів щодо повідомлення найближчого органу доходів і зборів про обставини, передбачені 1 ч. 2 ст. 95 та ч. 1 ст. 192 МК України.
Тобто, позивач своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 470 МК України - перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів більше ніж на десять діб.
Частиною 3 ст. 470 МК України передбачено накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Посилання позивача на те, що відповідач не відклав розгляд справи за його клопотанням є безпідставними, з огляду на наступне.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 та 4 ст. 526 МК України, справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.
Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.
Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Так, з матеріалів справи встановлено, що про час та місце розгляду справи про порушення митних правил позивач був повідомлений під час вручення йому копії протоколу про порушення митних правил.
Листом від 10 лютого 2016 року № 1611/13-70-10/16 начальник Львівської митниці ДФС Прокіпчук Л.І. на виконання ухвали суду про витребування доказів від 27 січня 2016 року повідомив, що на адресу Львівської митниці ДФС 22 грудня 2015 року надійшла заява позивача від 17 грудня 2015 року з проханням припинити стягнення за постановою від 04 грудня 2015 року № 2737/20917/15. Інших звернень від позивача на поштову адресу та на адресу електронної пошти Львівської митниці ДФС не надходило.
Відтак, зазначеним вище листом спростовуються твердження позивача про направлення ним на поштову та електронну адресу відповідача клопотання про перенесення розгляду справи, оскільки доказів вручення відповідачу цього клопотання позивач суду не надав.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Шаргородського районного суду Вінницької області від 18 лютого 2016 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 07 квітня 2016 року.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Залімський І. Г. Смілянець Е. С.