21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
"22" лютого 2007 р. Справа № 7/24-07
Суддя господарського суду Вінницької області Мінєєва Н.В., розглянувши в приміщенні суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонтара", м.Херсон до ЗАТ "Глуховецький каоліновий завод", смт Глухівці Козятинського району Вінницької області про стягнення 24189,16 грн.
При секретарі судового засідання Юрчак Л.C.
Представники сторін в судове засідання не з'явились.
Подано позов про стягнення 24189 грн. 16 коп. заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем умов укладених між сторонами договорів №13/09-М від 13.09.2005 року та № 06/01 від 06. 01. 2006 року.
Сторони в судові засідання 18 січня та 22 лютого 2007 року не з'явились. Вимоги ухвал суду від 29.11.2006 року та від 18.01.2007 року не виконали, не надали витребувані документи, що необхідні для вирішення спору та постановлення законного і обгрунтованого рішення по справі, про поважність причин неподання витребуваних господарським судом матеріалів суду не повідомили.
Про день і час розгляду справи останні були належним чином повідомлені, що стверджується відмітками на штемпелі вихідної кореспонденції канцелярії суду за №№18473р-18474р від 29.11.2006 року та №№795р-796р від 22.01.2007 року про направлення сторонам у справі ухвал суду 29. 11. 06р та від 18. 01. 07 року рекомендованими листами.
Ухвалами суду від 29. 11. 2006 року та від 18. 01. 2007 року суд, у числі інших документів, зокрема, вимагав від позивача до дня засідання надати суду: Оригінали доданих до позовної заяви документів -для огляду в судовому засіданні; Розрахунок стягуваної суми, складений відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору із зазначенням застосованих методів, платіжних та товарно-розпорядчих документів з розбивкою по періодам і підписаний посадовими особами, які його склали; Обопільний розгорнутий акт звірки взаєморозрахунків сторін станом на час розгляду справи в суді, в якому показати динаміку росту заборгованості та її погашення з посиланням на номер, назву, дату та суму первинного документу, для складання якого суд зобов'язав позивача з'явитись до відповідача; Довідку щодо перебування відповідача на обліку в ЄДРПОУ станом на час розгляду справи в суді; Докази проведення розрахунків відповідачем на час розгляду справи в суді (первинні бухгалтерські документи).
Зазначені документи необхідні були для вирішення господарського спору, оскільки:
1. У позовній заяві позивачем була зазначена ціна позову в сумі 24189 грн. 16 коп. , в той же час позивач просив суд стягнути з відповідача 26189 грн. 16 коп. (зазначені неточності позивачем не усунуті);
2. До позовних матеріалів був доданий «нечитаємий» примірник договору № 06/01 від 06. 01. 2006 року;
3. Позовні вимоги позивачем були заявлені за двома договорами № 13/09 М від 13. 09. 2005 року та № 06/01 від 06. 01. 2006 року, при цьому у позовній заяві останній зазначив, що поставка за накладними № 783 від 04. 10. 2005 року та № 794 від 07. 10. 2005 року здійснювалась на виконання договору № 13/09 М від 13. 09. 2005 року а по накладній № 201 від 29.03.2006 року на виконання договору № 06/01 від 06. 01. 2006 року, однак в зазначених накладних відсутнє посилання на договори, за якими заявлені позовні вимоги. В той же час у позовній заяві позивач також посилається і на існування між сторонами договору № 13/09 М від 13. 09. 2006 року.
4. З доданих до позовних матеріалів витягів банку про проведення розрахунків відповідачем вбачається, що останнім, зокрема, проводились розрахунки з позивачем з посиланням на рахунок № 315 від 16. 09. 2005 року, який не наданий суду, що унеможливлює ідентифікацію проведення розрахунків саме за договорами, за якими заявлені позовні вимоги.
5. Не були вказані та не надані позивачем суду докази в обґрунтування обставин, викладених у позовній заяві, у т.р. стосовно існування заборгованості відповідно за зазначеними у позовній заяві договорами станом на певну дату.
Зазначені документи необхідні були для вирішення господарського спору, оскільки без них суд позбавлений можливості з»ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку наданим суду позивачем доказам в обгрунтування позовних вимог та постановити рішення, яке б відповідало вимогам чинного законодавства.
Вказані вимоги суду позивачем не були виконані.
Разом з цим, 07.02.2007 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання №14 від 29.01.2007 року (вх. канцелярії суду № 2123 від 07. 02. 2007 року), яким останній, в зв'язку з розрахунком відповідача "шляхом перерахування суми заборгованості за отриману продукцію", просить "зняти позовну заяву з розгляду", однак до даного клопотання позивач не додав доказів (первинних бухгалтерських документів) на підтвердження проведення відповідачем розрахунків в повному обсязі.
Однією з засад господарського судочинства є принцип об'єктивної істини, який полягає у всебічному, повному і об'єктивному розглядові в судовому процесі всіх обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення.
Обґрунтованість поданого позову та клопотань визначається наявністю або відсутністю доказів.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Обов'язок доказування та поданих доказів розподіляється між сторонами, виходячи із того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Натомість, оскільки позивач не виконав вимоги ухвал суду від 29.11.2006 року та від 18.01.2007 року, а також не надав докази в підтвердження погашення заборгованості, на що є посилання в клопотанні №14 від 29.01.2007 року, суд позбавлений можливості перевірити обгрунтованість заявлених позовних вимог, встановити дату та розмір перерахованої суми боргу з метою вирішення питання відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
Враховуючи те, що витребувані ухвалами суду від 29.11. 2006 року та 18. 01. 2007 року документи, необхідні для вирішення господарського спору, позивач суду не надав, про наявність поважних причин, що перешкоджали виконанню вимог суду в повному обсязі, не повідомив, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України.
Витрати на держмито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача відповідно до вимог ст.49, 44, 81 ГПК України.
Враховуючи, що при зверненні з даним позовом до суду позивачем було сплачено державне мито у сумі 321,89 грн., а вимоги, заявлені до стягнення складають 24189 грн. 16 коп., тобто державне мито внесене у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» зайве сплачене пл. дорученням №1129 від 14.07.2006 року державне мито у розмірі 80 грн. підлягає поверненню йому з державного бюджету України.
Керуючись п.5 ч.1 ст.81, ст.86 ГПК України, ст. 8 Декрету КМ України «Про державне мито»; суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонтара", м.Херсон до ЗАТ "Глуховецький каоліновий завод", смт Глухівці Козятинського району Вінницької області про стягнення 24189,16 грн. залишити без розгляду.
2. Зобов'язати територіальний орган держказначейства повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Херсонтара" (73036 м.Херсон, провулок Янтарний, 2 п/р 26001010033 у Херсонській філії ВАТ АБ "Укргазбанк", МФО 342177, код ЗКПО 32125520) із державного бюджету України держмито в розмірі 80 грн. зайве сплачене пл. дорученням №1129 від 14.07.2006 року.
Оригінал платіжного доручення №1129 від 14.07.2006 року про сплату державного мита у розмірі 321,89 грн. знаходиться у матеріалах справи №7/24-07.
Суддя Мінєєва Н.В.