233 № 233/450/16-к
08 квітня 2016 року Костянтинівський міскрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42014050660000029 від 02 квітня 2014 року) за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Костянтинівка Донецької області, громадянки України, із середньою спеціальною освітою, не працюючої, яка зареєстрована та проживає по АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 384 КК України, -
Слідчим відділом Костянтинівського МВ ГУМВС України в Донецькій області за завою ОСОБА_4 про спричинення їй 31.07.2012 року приблизно о 00 годині 15 хвилин тілесних ушкоджень та заволодіння її майном здійснювалось досудове розслідування кримінальної справи № 38-2012-03-1722 від 01.08.2012 року, відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за обвинуваченням їх у вчинені злочину передбаченого ч. 3 ст.187 КК України.
02.08.2012 року в період часу з 15 години 30 хвилин до 17 годин 05 хвилин в приміщенні Костянтинівського МВ ГУМВС України в Донецькій області, за адресою: Донецька область м. Костянтинівка вул. Горького (Злагоди) 2, було допитано в якості потерпілої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , при цьому перед початком допиту було роз'яснено її процесуальні права та попереджено про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань за ст. 384 КК України, що останньою засвідчено власними підписами в протоколі допиту. При допиті потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що 31 липня 2012 року вона зайшла до своєї квартири, але не встигла закрити вхідні двері, так як їх хтось смикнув, після чого вона побачила невідомого, який наніс їй удар кулаком в обличчя в область лівого ока. Від удару вона впала, її підняли, завели до приміщення житлової кімнати та посадили на диван, при цьому вона бачила, що в квартирі перебувають троє невідомих. Один з них сів поряд з нею на диван та погрожував їй зламати шию, ці погрози фізичною розправою вона сприймала реально, побоюючись за своє життя. Незнайомі ходили по квартирі, шукаючи цінні речі, потім вони почали виносити з квартири побутову техніку на вулицю. Після цього, один з невідомих продовжив висказувати погрози, зміст яких вона не пам'ятає, але вони були на зразок того, що їй буде гірше, чи він її поб'є. Свої свідчення потерпіла підтвердила під час проведення очних ставок з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також при відтворенні обстановки та обставин події, де вона виклала обставини скоєного відносно неї злочину. Свідчення потерпілої ОСОБА_4 на досудовому слідстві також підтвердив ОСОБА_8 та частково підтвердив ОСОБА_7
31.08.2012 року кримінальна справа № 38-2012-03-1722 від 01.08.2012 року відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , за обвинуваченням їх у вчинені злочину передбаченого ч. 3 ст.187 КК України в порядку ст. 232 КПК України (ред..1960 року), направлена до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області.
25.12.2012 року під час судового розгляду вказаної кримінальної справи потерпіла ОСОБА_4 , усвідомлюючи свої процесуальні права, будучи попередженою головуючим суду про кримінальну відповідальність за ст.384 ч.1 КК України за надання завідомо неправдивих показань, діючи умисно з метою сприяння ухиленню ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності та приховування їх злочинної діяльності надала суду неправдиві показання шляхом повідомлення недостовірних відомостей про факти та обставини скоєного злочину.
Так, 25 грудня 2012 року перебуваючи в залі судового засідання Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області за адресою: м. Костянтинівка, пр-т Ломоносова 157, з метою перешкоджання здійснення правосуддя у досягненні об'єктивної істини і бажаючи надати допомогу ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , щоб останні уникнули кримінальної відповідальності, усвідомлюючи неправдивість свідчень, що надаються нею, будучи допитаною судом в якості потерпілої ОСОБА_4 повідомила, що сама запросила їх до себе додому для розпиття спиртних напоїв і вони не проникали в її житло проти її волі, про відсутність з боку ОСОБА_6 погроз застосування насильства, небезпечного для її життя та здоров'я, останній заподіяв їй тілесні ушкодження у зв'язку з тим, що вона його сама образила, а також що вони заволоділи її майном таємно коли вона вдавала, що спить. При цьому потерпіла ОСОБА_4 відзначила, що обмовила ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 оскільки вважала, що зазначення про застосування до неї насильства та погроз вплине на оперативність розслідування злочину співробітниками міліції та посприяє скорішому розшуку її речей.
За результатами розгляду кримінальної справи № 38-2012-03-1722 від 01.08.2012 року, оцінивши зібрані органом досудового розслідування та досліджені судом докази в їх сукупності вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 28 березня 2013 року ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 визнано винними у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України та призначено їм покарання.
Ухвалюючи своє рішення суд відзначив, що надані в судовому засіданні потерпілою ОСОБА_4 показання є неправдивими, які повністю спростовуються матеріалами кримінального провадження та спрямовані допомогти підсудним уникнути покарання, а причина зміни показань, вказана нею, є надуманою, яка мала на меті виправдати дачу завідомо неправдивих показань.
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області від 20 лютого 2014 року зазначила, що суд першої інстанції правильно визнав правдивими свідчення потерпілої ОСОБА_4 , які вона давала на досудовому слідстві стосовно обставин щодо проникнення підсудними до її житла та заволодіння майном потерпілої.
Обвинувачена ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину визнала повністю та пояснила, що вона надала в судовому засіданні, будучи потерпілою показання, які є неправдивими та які повністю спростовуються матеріалами кримінального провадження, так як хотіла допомогти підсудним ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 уникнути покарання.
Суд вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.1 ст. 384 КК України, так як вона, своїми умисними діями, будучи потерпілою, надала завідомо неправдиві показання в суді.
У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 384 КК України на підставі статті 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Згідно ч.1 ст. 285, ч.1 ст. 286 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.
Згідно п.1 ч.2. ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ч.3 статті 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Обговоривши клопотання прокурора про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності, з'ясувавши думку обвинуваченої ОСОБА_4 , яка просила клопотання прокурора задовольнити та звільнити її від кримінальної відповідальності відповідно до ст. 49 КК України, суд, роз'яснивши останній підстави та наслідки звільнення від кримінальної відповідальності та закриття провадження вважає, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки обвинувачена обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 384 КК України, який згідно ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за який становить три роки; ОСОБА_4 не ухилялась від слідства та суду, нового злочину не скоїла.
Речові докази суду не надавались.
На підставі ст. 49 КК України, керуючись п.1 ч.2. ст. 284, ч.1 ст. 285, ч.1 ст. 286, ч.3 ст. 288 КПК України,-
Звільнити ОСОБА_12 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 384 КК України у зв'язку з закінченням строків давності.
Кримінальне провадження (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42014050660000029 від 02 квітня 2014 року) за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 384 КК України закрити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя