Код суду 233 Справа № 233/4534/15-к
Вирок
Іменем України
08 квітня 2016 року м. Костянтинівка
Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015050380001170 від 25.07.2015 року за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України, має середню спеціальну освіту, не працює, не одружений, неповнолітніх дітей не має, в силу ст. 89 КК України не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України, суд -
ОСОБА_7 , усередині липня у період з 10 по 25 липня 2015 року, більш точний час не встановлено, за місцем мешкання своєї бабусі ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_2 , у городі помітив зростаючі рослини конопель. У вказаний період ОСОБА_7 видалив бур'яни в місцях зростання конопель, підв'язав їх, тобто вчинив дії, спрямовані на догляд за рослинами конопель, чим умисно незаконно, без дозволу компетентних органів, вирощував коноплю без мети збуту, маючи намір в подальшому з рослин конопель, які виростуть, виготовляти наркотичний засіб і самостійно вживати його шляхом куріння.
25 липня 2015 в період часу з 14 години 20 хвилин до 15 годин 10 хвилин в ході проведення в установленому законом порядку огляду домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 за місцем мешкання ОСОБА_8 на земельній ділянці були виявлені і вилучені 15 кущів рослин, які згідно з висновком експерта № 787 від 28.07.2015 року є рослинами і мають анатомо-морфологічні ознаки, характерні для рослин роду коноплі (Cannabis), і відносяться до рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей.
Відповідно до Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року № 60/95-ВР в редакції від 22.05.2006 року зі змінами та доповненнями та згідно з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою КМУ №770 від 6 травня 2000 року із змінами та доповненнями, - рослини роду коноплі (таблиця №1, список №3) віднесено до рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей.
Таким чином, вказані рослини конопель ОСОБА_7 незаконно, умисно вирощував, тим самим своїми умисними діями ОСОБА_7 порушив вимоги Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року № 60/95-ВР в редакції від 22.05.2006 року зі змінами та доповненнями.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України, визнав у повному обсязі та пояснив, що в один з днів в період з 10 по 25 липня 2015 року він прийшов до своєї бабусі ОСОБА_8 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 . В бур'яні біля туалету він побачив рослини коноплі. Те, що це була саме конопля, він знав, оскільки періодично вживав коноплю шляхом куріння. Тоді він вирвав весь бур'ян, коноплю підв'язав до паркану, і вирішив продовжити доглядати за цими рослинами, щоб в подальшому використати для власних цілей. Бабусі і мамі він нічого про це не сказав. Пізніше, 25 липня 2015 року, він посварився з бабусею і мамою, і вони викликали міліцію та розказали, що це він вирощує коноплю. Шкодує про свій вчинок, розкаявся.
Таким чином, ОСОБА_7 своїми умисними діями, що виразилися в незаконному вирощувані конопель у кількості від десяти до п'ятдесяти рослин, скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 310 КК України.
Між прокуроромКостянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_7 в присутності захисника ОСОБА_6 , 07.04.2016 року була укладена угода про визнання винуватості. Згідно з угодою обвинувачений ОСОБА_7 свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України, визнав повністю.
За умовами угоди обвинувачений ОСОБА_7 зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі обвинувачення у судовому провадженні.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди про визнання винуватості обвинуваченому ОСОБА_7 буде призначено покарання за ч. 1 ст. 310 КК України у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1700 грн.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 468 КПК України у кримінальному провадженні між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів; особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.
Злочин, передбачений ч. 1 ст. 310 КК України є злочином середньої тяжкості, внаслідок якого шкода завдана лише державним та суспільним інтересам.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 476 КПК України.
Судом встановлено, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України.
Обвинувачений ОСОБА_7 погоджується на призначення узгодженого покарання у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1700 грн.
На підставі наведеного, суд вважає, що укладена угода між прокурором та обвинуваченим відповідає вимогам закону і не порушує законних прав та інтересів сторін та інших осіб, а також інтересів суспільства.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
При дослідженні особи обвинуваченого встановлено, що він є несудимий, на обліках в диспансерах за місцем проживання не перебуває, офіційно не працює, дохід отримує від тимчасових підробіток.
Відповідно до висновків амбулаторної судово-психіатричної експертизи №480 від 30.07.2015 року ОСОБА_7 страждає емоційно-нестійким розладом особистості ускладненим психічними та поведінковими порушеннями внаслідок вживання канабіоідів зі шкідливими наслідками для організму (психопатія збудлива форма, нестійка компенсація ускладнена вживанням канабіодів в ред. МКБ-9). В момент скоєння інкримінованого діяння міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, не перебував у тимчасово-хворобливому стані, який би позбавляв його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними, в теперішній час може усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує, оскільки не є душевнохворим.
Таким чином, узгоджена міра покарання для обвинуваченого за скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України, у виді штрафу, є достатньою для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів, відповідає загальним засадам призначення покарання.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим.
Питання щодо речових доказів необхідно вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
Станом на теперішній час до обвинуваченого ОСОБА_7 будь-який запобіжний захід не застосовано.
Керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_7 від 07.04.2016 року.
ОСОБА_7 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.
Речові докази: мішок з синтетичного матеріалу, в якому знаходяться 15 кущів коноплі, переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів Костянтинівського ВМ ГУМВС України в Донецькій області відповідно до квитанції №1078 від 29.07.2015 року - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухваленнярішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя: