Справа № 219/3248/16-ц
07 квітня 2016 року. Суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Радченко Л.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 В,ячеславівни до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому відповідно до ст.ст.110,111,112 СК України, ст.ст.118,119 ЦПК України, ЗУ «Про міжнародне приватне право», просить розірвати шлюб між ОСОБА_1, громадянкою України, та ОСОБА_3, громадянином держави ОСОБА_4, укладений 10.01.2009р., зареєстрований в Грецькій ортодоксальній церкві в місті Нацерет, номер свідоцтва про шлюб 04485.
Позовна заява не повністю відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.
Відповідно до ст. 60 Закону України „Про міжнародне приватне право”, якщо у сторін немає спільного закону і немає спільного проживання, вони вправі вибрати для рішення питання про розірвання шлюбу право відповідної держави. Як вбачається із матеріалів справи, позивачка є громадянкою України, відповідач є громадянином ОСОБА_4, між тим, у позові не зазначено та не надано доказів про те, що сторони вибрали для вирішення питання про розірвання шлюбу право України, і що підлягає уточненню.
Відповідно до ч.1ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.119 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.
Керуючись ч.1 ст.121 ЦПК України,
Дійсну позовну заяву -залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунути вказані недоліки позову у п,ятиденний строк з дня отримання позивачем ухвали і роз*яснити, що інакше позов буде визнано неподаним і повернутий позивачеві.
ОСОБА_5