донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
05.04.2016 справа №905/1995/15
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий: Дучал Н.М.
суддів судді : Агапов О.Л., Геза Т.Д.
При секретарі судового засідання За участю представників сторін: від позивача - від відповідача - розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 ОСОБА_2, за довіреністю ОСОБА_3, за довіреністю Приватного акціонерного товариства "ТОРГОВИЙ ОСОБА_4", Краматорськ Донецької області
на рішення господарського суду Донецької області
від04.11.2015 р. (підписано 06.11.2015 р.)
у справі№ 905/1995/15 (суддя Кучерява О.О.)
за позовомПублічного акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_5", м. Київ
до Приватного акціонерного товариства "ТОРГОВИЙ ОСОБА_4", м.Краматорськ Донецької області
про стягнення заборгованості за генеральним кредитним договором №025/0506 від 05.06.2008 р. у розмірі 51 605 390,31 грн., з яких заборгованість за основною сумою кредиту 31 183 132,83 грн., сума заборгованості за відсотками за користування кредитом 6 117 755,31 грн., пеня за порушення строків повернення основної суми кредиту та відсотків за користування кредитом 14 254 502,17 грн., сума штрафу за невиконання зобов'язань 50 000,00 грн.
Позивач, Публічне акціонерне товариство "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_5", звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "ТОРГОВИЙ ОСОБА_4" про стягнення заборгованості за генеральним кредитним договором № 025/0506 від 05.06.2008 р., з урахуванням всіх змін і доповнень, в загальному розмірі 51 605 390,31 грн., з яких заборгованість за основною сумою кредиту 31 183 132,83 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом - 6 117 755,31 грн., сума пені за порушення строків повернення основної суми кредиту та відсотків за користування кредитом 14 254 502,17 грн., сума штрафу за невиконання зобов'язань 50 000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за генеральним кредитним договором № 025/0506 від 05.06.2008 р., внаслідок чого утворилась заборгованість по кредиту та відсотках за користування кредитом, право банку на нарахування пені та штрафу.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.09.2015 р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 905/1995/15.
Судом відмовлено у задоволенні клопотання ПрАТ "ТОРГОВИЙ ОСОБА_4" про зупинення провадження у даній справі до розгляду адміністративної справи № 826/18327/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Тар Альянс” до Кабінету Міністрів України про визнання нечинним розпорядження №1079-р від 05.11.2014 р. «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України», з огляду на те, що у разі встановлення в рішенні суду у справі №826/18327/14 обставин, які можуть мати суттєве значення для вирішення даного спору, відповідач відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України не позбавлений права звернутись до господарського суду із заявою про перегляд рішення суду у даній справі № 905/1995/15 за нововиявленими обставинами.
Рішенням господарського суду Донецької області від 04.11.2015 р. у справі № 905/1995/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_5" до Приватного акціонерного товариства "ТОРГОВИЙ ОСОБА_4" про стягнення заборгованості за генеральним кредитним договором №025/0506 від 05.06.2008 року в розмірі 51 605 390,31 грн., з яких заборгованість за основною сумою кредиту 31 183 132,83 грн., сума заборгованості за відсотками за користування кредитом 6 117 755,31 грн., пеня за порушення строків повернення основної суми кредиту та відсотків за користування кредитом 14 254 502,17 грн., штраф за невиконання зобов'язань 50000,00 грн., - задоволені частково.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ТОРГОВИЙ ОСОБА_4", м. Краматорськ Донецької області на користь Публічного акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_5" м. Київ суму заборгованості за основною сумою кредиту 31 183 132,83 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом 6 117 755,31 грн., витрати по оплаті судового збору в сумі 52 822,22 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
У частині задоволених судом вимог рішення мотивовано обґрунтованістю заявлених позивачем вимог, невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за генеральним кредитним договором № 025/0506 від 05.06.2008 р. В підставу відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені та штрафу судом покладено приписи Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "ТОРГОВИЙ ОСОБА_4" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 04.11.2015 р. у справі № 905/1995/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_5" до Приватного акціонерного товариства "ТОРГОВИЙ ОСОБА_4" про стягнення заборгованості за генеральним кредитним договором № 025/0506 від 05.06.2008 р. у розмірі 51 605 390,31 грн., з яких заборгованість за основною сумою кредиту 31 183 132,83 грн., сума заборгованості за відсотками за користування кредитом 6 117 755,31 грн., пеня за порушення строків повернення основної суми кредиту та відсотків за користування кредитом 14 254 502,17 грн., сума штрафу за невиконання зобов'язань 50 000,00 грн., в частині стягнення з відповідача заборгованості за основною сумою кредиту у розмірі 31 183 132,83 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом 6 117 755,31 грн., витрат по сплаті судового збору в сумі 52 822,22 грн. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні цієї частини позовних вимог.
Вважає рішення суду таким, що винесене при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, при недоведеності обставин, що мають значення для справи, з порушенням та неправильним застосуванням норм ст. 218 Господарського кодексу України, ст. 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 34, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, вказівок постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 6 «Про судове рішення».
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 26.11.2015 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження.
15.01.2016 р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства «Вестастрой» надійшла апеляційна скарга № 01/12 від 12.01.2016 р. на рішення господарського суду Донецької області від 04.11.2015 р. по справі № 905/1995/15, в якій останній просив скасувати рішення господарського суду Донецької області від 04.11.2015 р. по справі № 905/1995/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_5" до Приватного акціонерного товариства "ТОРГОВИЙ ОСОБА_4" про стягнення заборгованості за генеральним кредитним договором №025/0506 від 05.06.2008 р. у розмірі 51 605 390,31 грн. повністю і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19.01.2016 р. у справі № 905/1995/15, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, апеляційну скаргу ПрАТ “Вестастрой” вих. № 01/12 від 12.01.2016 р. на рішення господарського суду Донецької області від 04.11.2015 р. по справі № 905/1995/15 повернуто заявникові.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.2016 р., у зв'язку з надходженням касаційної скарги ПрАТ “Вестастрой” на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 19.01.2016 р. у справі № 905/1995/15, зупинено апеляційне провадження по справі № 905/1995/15 по розгляду апеляційної скарги ПрАТ "ТОРГОВИЙ ОСОБА_4" на рішення господарського суду Донецької області від 04.11.2015 р. по справі № 905/1995/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_5" до Приватного акціонерного товариства "ТОРГОВИЙ ОСОБА_4” про стягнення заборгованості за генеральним кредитним договором №025/0506 від 05.06.2008 р. в розмірі 51 605 390,31 грн. до закінчення касаційного провадження стосовно оскарження ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 19.01.2016 р. у справі № 905/1995/15 та повернення матеріалів справи до Донецького апеляційного господарського суду.
Постановою Вищого господарського суду України від 09.03.2016 р. касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Вестастрой" залишено без задоволення, ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 19.01.2016 р. у справі № 905/1995/15 залишено без змін.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 21.03.2016 р. поновлено апеляційне провадження у справі № 905/1995/15 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ТОРГОВИЙ ОСОБА_4" на рішення господарського суду Донецької області від 04.11.2015 р.; справу призначено до розгляду на 05.04.2016 р.
У зв'язку з перебуванням у відпустці суддів Склярук О.І. та Ушенко Л.В., протоколом автоматичної зміни складу колегії змінено склад судової колегії, визначивши її у складі: ОСОБА_6 - головуючий, судді - Агапов О.Л., Геза Т.Д.
05.04.2016р. до суду надійшло клопотання ПрАТ «ТОРГОВИЙ ОСОБА_4» про відкладення розгляду справи № 905/1995/15 для надання копії ухвали від 05.04.2016р., винесеної по справі № 905/1084/16 за результатами розгляду заяви ПрАТ «ТД АСТРОН» про визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури та надання доказів про опублікування відповідного оголошення на веб-сайті Вищого господарського суду України.
В підставу клопотання заявником покладено порушення 24.03.2016р. провадження у справі № 905/1084/16 про банкрутство ПрАТ «ТОРГОВИЙ ОСОБА_4».
В судовому засіданні 05.04.2016р. представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги. Просив задовольнити клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги. Наполягав на необхідності застосування судом ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Представник Публічного акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_5" в судовому засіданні 05.04.2016 р. проти вимог апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених ним у відзиві на апеляційну скаргу вих. № КНО-61.1/149 від 03.12.2015 р. Просив рішення господарського суду Донецької області від 04.11.2015 р. у справі № 905/1995/15 залишити без змін; апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ТОРГОВИЙ ОСОБА_4" на рішення господарського суду Донецької області від 04.11.2015 р. у справі № 905/1995/15 за вих. № 286 від 16.11.2015 - без задоволення.
Проти задоволення клопотання про відкладення заперечив.
Судом не задоволено клопотання ПрАТ "ТОРГОВИЙ ОСОБА_4" про відкладення розгляду апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у разі якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред'явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство. Про офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство розпорядник майна повідомляє суд, який розглядає позовні вимоги конкурсних кредиторів до боржника. Цей суд (суди) після офіційного оприлюднення відповідного оголошення має зупинити позовне провадження та роз'яснити позивачу зміст частини четвертої статті 23 цього Закону, зазначивши про це в ухвалі або в протоколі судового засідання.
Рішення господарського суду Донецької області прийнято судом 04.11.2015 р. (підписано 06.11.2015 р.), тобто до порушення провадження у справі № 905/1084/16 про банкрутство ПрАТ «ТОРГОВИЙ ОСОБА_4».
Тому, порушення у справі про банкрутство не перешкоджає розгляду апеляційним господарським судом апеляційної скарги ПрАТ «ТОРГОВИЙ ОСОБА_4» на рішення господарського суду Донецької області від 04.11.2015р.
Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.
У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.
05.06.2008 р. між Закритим акціонерним товариством “ДОНГОРБАНК” (банк) та Акціонерним товариством закритого типу "ТОРГОВИЙ ОСОБА_4" (позичальник) укладено генеральний кредитний договір № 025/0506 (далі - кредитний договір).
Згідно статуту Публічного акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_5", Публічне акціонерне товариство "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_5" є правонаступником всіх прав та зобов'язань Публічного акціонерного товариства “Донгорбанк” в результаті реорганізації ПАТ “Донгорбанк”, шляхом приєднання до банку, згідно рішення загальних зборів акціонерів банку (протокол № 59 від 15.07.2011р.) та згідно рішення єдиного акціонера ПАТ «Донгорбанк» (рішення 2/2011 від 15.07.2011 р.).
Протягом травня 2010р. - жовтня 2013р. сторонами до генерального кредитного договору укладені додаткові угоди №№ 1 - 31.
Додатковою угодою № 28 від 30.11.2011 р. генеральний кредитний договір (далі - «кредитний договір») викладено у новій редакції.
Відповідно до п. 1.1. кредитного договору (у редакції додаткової угоди № 28 від 30.11.2011 р.) банк зобов'язався надати позичальнику кредит у розмірі 34 102 132,83 грн., а позичальник зобов'язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим договором.
Надання кредиту відбувається за цільовим призначенням, обумовленим цим договором, шляхом сплати із позичкового рахунку розрахункових документів Позичальника або шляхом перерахування кредитних коштів із позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника, відкритий в Банку, з наступним виконанням розрахункових документів позичальника (п. 4.1. договору).
Позичальник, відповідно до п. 6.1. кредитного договору (у редакції додаткової угоди № 28 від 30.11.2011 р.), зобов'язався повернути кредит у повному обсязі не пізніше 04.06.2013р. , відповідно до наведеного у додатковій угоді графіку.
Додатковою угодою № 31 від 29.10.2013р. викладено п.6.1. договору в наступній редакції: Позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі не пізніше 30.06.2014р., відповідно графіку, наведеного у цій додатковій угоді (щомісячно 25 числа місяця з 25 листопада 2013р. по 30.06.2013р. у визначених сумах).
За умовами п.7.2.1., п.7.2.2., п.7.2.3. кредитного договору в редакції додаткової угоди № 28 від 30.11.2011р. у випадку належного виконання зобов'язань/умов, встановлених п.п.7.3.1., 10.3.6.1-10.3.6.3 проценти за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у розмірі 15% річних (із розрахунку 365 днів на рік). У випадку невиконання чи неналежного виконання з будь-яких підстав (в т.ч.форс-мажорного характеру) одного (будь-якого з зобов'язань/умов/ обов'язків, встановлених підпунктами 7.3.1. або 10.3.6.1. або 10.3.6.2. або 10.3.6.3. цього договору, починаючи з першого дня такого невиконання чи неналежного виконання зобов'язань/умов, проценти за користування кредитом нараховуються банком за ставкою 17% річних (із розрахунку 365 днів на рік). У випадку невиконання чи неналежного виконання з будь-яких підстав (в т.ч.форс-мажорного характеру одночасно двох (та більше, враховуючи випадок невиконання всіх умов) зобов'язань/умов/ обов'язків, встановлених підпунктами 7.3.1., 10.3.6.1., 10.3.6.2., 10.3.6.3 цього договору, починаючи з першого дня такого невиконання чи неналежного виконання зобов'язань/умов, проценти за користування кредитом нараховуються банком за ставкою 19% річних (із розрахунку 365 днів на рік).
Додатковою угодою № 31 від 29.10.2013 р. до генерального кредитного договору № 025/0506 від 05.06.2008р. змінено редакції пунктів 7.2.-7.3. договору, шляхом викладення їх в наступній редакції.
Проценти за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у розмірі 10,9% річних (із розрахунку 365 днів на рік) (п. 7.2.1. кредитного договору, у редакції додаткової угоди № 31 від 29.10.2013 р.).
У випадку невиконання чи неналежного виконання з будь-яких підстав одного з зобов'язань/умов, встановлених п. 10.3.6.1 або п. 10.3.6.2. або п. 10.3.6.3 або п. 10.3.6.9 цього договору, незважаючи на положення п.7.2.1 цього договору, процентна ставка за користування кредитом становить 11,9% річних (із розрахунку 365 днів на рік). Проценти за користування кредитом за ставкою, визначеною у цьому пункті договору, нараховуються у кожному випадку невиконання чи неналежного виконання одного з зобов'язань/умов, встановлених п.10.3.6.1. або п.10.3.6.2 або п.10.3.6.3 або 10.3.6.9 цього договору, починаючи з першого дня невиконання чи неналежного виконання зазначених зобов'язань/умов (п. 7.2.2. кредитного договору, у редакції додаткової угоди № 31 від 29.10.2013 р.).
У випадку невиконання чи неналежного виконання з будь-яких підстав одночасно двох з зобов'язань/умов, встановлених п.10.3.6.1. та/або п.10.3.6.2 та/або п.10.3.6.3 та/або 10.3.6.9 цього договору, незважаючи на положення п.7.2.1. та п.7.2.2. цього договору, процентна ставка за користування кредитом становить 12.9 % річних (із розрахунку 365 днів на рік). Проценти за користування кредитом за ставкою, визначеною у цьому пункті договору, нараховуються у кожному випадку одночасного невиконання чи неналежного виконання двох з зобов'язань/умов , встановлених п.10.3.6.1. або п.10.3.6.2 або п.10.3.6.3 або 10.3.6.9 цього договору, починаючи з першого дня одночасного невиконання чи неналежного виконання двох з зазначених зобов'язань/умов, до тієї дати, коли щонайменше всі, за винятком одного, зобов'язання/умови у сукупності одночасно будуть виконані належним чином (п. 7.2.3. кредитного договору, у редакції додаткової угоди № 31 від 29.10.2013 р.).
У випадку невиконання чи неналежного виконання з будь-яких підстав одночасно трьох з зобов'язань/умов, встановлених п.10.3.6.1. та/або п.10.3.6.2 та/або п.10.3.6.3 та/або 10.3.6.9 цього договору, незважаючи на положення п.7.2.1. та п.7.2.2., 7.2.3 цього договору, процентна ставка за користування кредитом становить 13,9 % річних (із розрахунку 365 днів на рік).
Період нарахування процентів складає календарне число днів. Датою закінчення періоду нарахування процентів є перший Банківський день після 10 числа (без його урахування) або день, що передує даті повернення кредиту, а початком - дата надання кредиту та/або перший Банківський день після 10 числа (з його урахуванням). Проценти нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час користування кредитом. Нараховані проценти повинні сплачуватися позичальником щомісячно не пізніше 1(одного) Банківського дня, наступного за 10 числом кожного місяця (п.п. 7.2.6., 7.2.7., 7.2.8. кредитного договору, у редакції додаткової угоди № 31 від 29.10.2013 р.).
У випадку невиконання чи неналежного виконання з будь-яких підстав одночасно всіх зобов'язань/умов, встановлених п.10.3.6.1. та п.10.3.6.2 та п.10.3.6.3 та 10.3.6.9 цього договору, незважаючи на положення п.7.2.1., п.7.2.2., 7.2.3, п.7.2.4 цього договору, процентна ставка за користування кредитом становить 14,9 % річних (із розрахунку 365 днів на рік).
Згідно з п. 1.4 додаткової угоди № 31 від 29.10.2013 р. до кредитного договору, незважаючи на положення статті 7 “Плата за кредит” генерального кредитного договору, проценти за користування кредитом за період з 03.05.2012 р. до 31.05.2013 р. включно нараховуються банком за ставкою 15% річних (із розрахунку 365 днів на рік), та за період з 01.06.2013 р. до дати підписання цієї Додаткової угоди за ставкою 10,9% річних (із розрахунку 365 днів на рік).
Відповідно до п. 10.3.6.7 генерального кредитного договору (у редакції додаткової угоди № 31 від 29.10.2013 р.) позичальник зобов'язався забезпечити надання до банку договорів оренди, що укладені позичальником із всіма орендаторами відносно об'єкту нерухомості, наведеному у п. 3.1.4 цього договору, при цьому такі договори мають містити інформацію відносно платіжних реквізитів позичальника виключно в банку; підтримувати наведене в абзаці, що передує цьому, зобов'язання виконаним відносно кожного нового орендатора шляхом надання до банку нових договорів оренди, що будуть укладені, не пізніше одного календарного місяця від дати підписання відповідного договору; вносити будь-які зміни в наведені вище договори виключно з письмової згоди банку. З метою контролю виконання позичальником умов цього пункту позичальник зобов'язується щоквартально не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним (календарним) кварталом, надати до банку актуальні реєстри орендаторів щодо об'єкту нерухомості, наведеному у п. 3.1.4. цього договору, із зазначенням кількості додаткових угод до кожного договору.
У разі порушення позичальником строків виконання будь-якого з боргових зобов'язань банк має право нараховувати, а позичальник зобов'язаний сплатити на користь банка пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Розрахунок пені здійснюється на суму простроченого виконанням боргового зобов'язання за весь час прострочення (п. 12.1 кредитного договору, у редакції додаткової угоди № 28 від 30.11.2011 р.).
Відповідно до п. 1.17 додаткової угоди № 31 від 29.10.2013 р. до кредитного договору, статтю 12 «Відповідальність сторін» генерального кредитного договору доповнено п. 12.4 наступного змісту: «У випадку невиконання чи неналежного виконання з будь-яких підстав позичальником обов'язку, наведеного у п.10.3.6.7 цього договору, банк має право стягнути за кожен випадок невиконання/неналежного виконання наведеного вище обов'язку позичальника, а позичальник зобов'язаний сплатити на користь банка штраф у розмірі 50 000,00 грн. Такий штраф має бути сплачений позичальником у день відповідного невиконання чи неналежного виконання зазначеного обов'язку».
Кредитний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до моменту виконання сторонами взятих на себе зобов'язань згідно цього договору в повному обсязі (п. 14.5 додаткової угоди № 28 від 30.11.2011 р. до кредитного договору).
Матеріали справи свідчать про виконання позивачем зобов'язань за кредитним договором стосовно надання відповідачу кредитних коштів, що підтверджується виписками по рахунку ПрАТ "ТОРГОВИЙ ОСОБА_4", меморіальними ордерами, копії яких наявні в матеріалах справи.
Строк повернення кредиту в повному обсязі настав 30.06.2014р., втім прийняті на себе зобов'язання з повернення кредиту відповідачем в повному обсязі не виконані, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.
Доказів належного, своєчасного та повного виконання позичальником прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором стосовно повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом відповідачем до справи не надано.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, виходячи з наступного.
В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Визначення поняття зобов'язання міститься у частині першій статті 509 Цивільного кодексу України, за якою зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами ( ст.629 Цивільного кодексу України).
За своєю правовою природою договір № 025/0506 від 05.06.2008 р. з додатковими угодами є кредитним договором, згідно з яким, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ст. 1048 Цивільного кодексу України).
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
За умовами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У відповідності до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути документи первинного бухгалтерського обліку та інформація з регістрів бухгалтерського обліку, оформлені у відповідності до вимог зазначеного Закону. За приписами ст. 9 наведеного Закону інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Бухгалтерський облік є процесом виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень ( ст.1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Внесення відомостей щодо умов кредитування клієнтів та всіх здійснених фінансових операцій до програмного комплексу банку є, окрім іншого, вимогою положення «Про організацію операційної діяльності в банках України», затвердженого Постановою Правління НБУ № 254 від 18.06.2003 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 559/7880.
З урахуванням зазначених приписів позивачем, на підтвердження заявлених вимог, надано до матеріалів справи виписки по рахунках ПрАТ «ТОРГОВИЙ ДОМ «АСТРОН».
Факт наявності заборгованості ПрАТ "ТОРГОВИЙ ОСОБА_4" за кредитним договором, станом на 05.08.2015 р., в сумі 31 183 132,83 грн. за кредитом, в сумі 6 117 755,31 грн. по процентах за користування кредитом підтверджується матеріалами справи та не спростований відповідачем.
Отже, вірним є висновок господарського суду про обґрунтованість вимог позивача та стягнення з ПрАТ "ТОРГОВИЙ ОСОБА_4" заборгованості за кредитним договором в сумі 31 183 132,83 грн. за кредитом; в сумі 6 117 755,31 грн. по процентах за користування кредитом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки ( ст.611 Цивільного кодексу України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка , що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (ч. 1 ст. 552 Цивільного кодексу України).
На підставі п. 12.1. кредитного договору, у редакції додаткової угоди № 28 від 30.11.2011 р., за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором позивачем нараховані та вимагаються до стягнення пеня в сумі 12 427 996,81 грн. - за прострочення сплати кредиту за період з 05.09.2014 р. по 05.08.2015 р.; 1 826 505,36 грн. - пеня за прострочення сплати процентів за загальний період з 05.09.2014 р. по 05.08.2015 р., розрахована виходячи з кількості днів невиконання кожного з зобов'язань.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність застосування судом першої інстанції до вимог про стягнення пені положень Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” від 02.09.2014 р. № 1669-VII.
Так, відповідно до ст. 2 Закону України від 02.09.2014 р. № 1669-VII “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, який є спеціальним, дія якого поширюється лише на визначене коло суб'єктів, на час проведення антитерористичної операції, встановлено заборону нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території цих населених пунктів. Банки та інші фінансові установи зобов'язані скасувати зазначеним у статті 2 Закону особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Періодом проведення антитерористичної операції, за положеннями ст.1 Закону, визначено час між датою набрання чинності Указом Президента України “Про введення в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 р. "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 р. № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
За приписами ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Зазначене свідчить, що сплата процентів за користування кредитними коштами є невід'ємною умовою кредитування, тому як сам кредит так і проценти є складовими основного зобов'язання за кредитним договором.
Листом від 27.10.2014 р. №18-112/64138 Національний банк України нагадав всім банкам про необхідність суворого і безумовного дотримання вимог Закону України „Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та повідомив, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу.
Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у десятиденний строк з дня опублікування Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014р., у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 р. затверджено Перелік населених пунктів, до якого включено м. Краматорськ Донецької області.
Згідно матеріалів справи та відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням ПрАТ "ТОРГОВИЙ ОСОБА_4" є м. Краматорськ Донецької області.
Інформація, яка згідно статті 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” є обов'язковою для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про здійснення відповідачем господарської діяльності не за місцем реєстрації та/або про зміну його місцезнаходження - в реєстрі відсутня.
05.11.2014 р. Кабінетом Міністрів України прийнято нове розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 р. № 1053 “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція”.
Проте, Указом Президента України від 14.04.2014 р. №405/2014 відповідно до ст. ст. 107, 112 Конституції України введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 р. "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".
Відповідно до ст.ст. 10, 11 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" антитерористична операція проводиться лише за наявності реальної загрози життю і безпеці громадян, інтересам суспільства або держави у разі, якщо усунення цієї загрози іншими способами є неможливим. Рішення щодо проведення антитерористичної операції приймається залежно від ступеня суспільної небезпеки терористичного акту керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України за письмовим дозволом Голови Служби безпеки України або керівником координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України за письмовим дозволом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим з Головою Служби безпеки України. Про рішення щодо проведення антитерористичної операції негайно інформується Президент України.
Згідно з ч. ч. 1, 7 ст. 4 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" координацію діяльності суб'єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом, здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки України.
Статтею 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" встановлено, що районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.
Відповідно до рішення РНБО України від 13.04.2014 р., уведеного в дію Указом Президента України від 14.04.2014 р. № 405/2014, Антитерористичним центром при Службі Безпеки України, видано наказ від 07.10.2014 р. №33/6/а “Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення”, згідно з яким визначено районом проведення антитерористичної операції Донецьку та Луганську області з 07.04.2014 р.
Отже, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014 р. визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.
Крім того, прийняття Кабінетом Міністрів України Розпорядження № 1079-р від 05.11.2014 р. не скасовує Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та не робить його недійсним.
На час апеляційного провадження по справі № 905/1995/15, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 р. № 1275-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України”, на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до якого включено м. Краматорськ Донецької області.
Законом України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, який є діючим, на час проведення антитерористичної операції встановлено мораторій щодо нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року.
ОСОБА_7 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення (ст.11 наведеного Закону).
У розумінні положень ст. 58 Конституції України приписи ст. 2 означеного Закону відносно заборони нарахування пені з 14 квітня 2014 року мають ретроспективну дію для розглядуваних правовідносин та не містять жодних вилучень щодо їх незастосування.
Відповідно до ст.2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та Законами України. Закріплене в ст.2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” право суб'єкта господарювання не може бути ілюзорним та носити декларативний характер.
З огляду на мораторій, встановлений ст.2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” у позивача були відсутні підстави для нарахування та стягнення пені за прострочення сплати кредиту та за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 14.04.2014 р.
Тому обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відмову позивачеві у задоволенні вимог про стягнення пені в сумі 12 427 996,81 грн. за прострочення сплати кредиту за період з 05.09.2014 р. по 05.08.2015 р., та пені в сумі 1 826 505,36 грн. за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 05.09.2014 р. по 05.08.2015 р.
Крім того, на підставі п. 12.4 кредитного договору в редакції додаткової угоди № 31 від 29.10.2013 р., позивачем нарахований та вимагається до стягнення штраф за порушення п. 10.3.6.7. договору в загальній сумі 50 000,00 грн.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову позивачеві у задоволенні вимог про стягнення штрафу, але з інших підстав, ніж ухвалено судом першої інстанції.
Відповідно до ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Позивачем не надано жодного документального підтвердження невиконання позичальником прийнятих на себе зобов'язань за п. 10.3.6.7. кредитного договору, за порушення якого нарахований та вимагається до стягнення штраф, що виключає задоволення вимог позивача в цій частині.
Визначення поняття форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) надано в ч.2 ст.14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати України”.
Засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати, шляхом видачі сертифікату про такі обставини (ст.14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати України”).
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Сертифікат Торгово-промислової палати України відповідачем до справи не надавався, отже безпідставним є наполягання заявника апеляційної скарги про неможливість виконання ним зобов'язань внаслідок дії непереборної сили, та незастосування у зв'язку з цим судом першої інстанції положень ст.218 Господарського кодексу України.
Виходячи з вищезазначеного, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.
Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду Донецької області від 04.11.2015 р. (підписане 06.11.2015 р.) у справі № 905/1995/15.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги покладаються на заявника.
Результати апеляційного провадження у справі № 905/1995/15 оголошені в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ТОРГОВИЙ ОСОБА_4" на рішення господарського суду Донецької області від 04.11.2015 р. (підписане 06.11.2015 р.) у справі № 905/1995/15 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 04.11.2015 р. (підписане 06.11.2015 р.) у справі № 905/1995/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Н.М. Дучал
Судді: О.Л.Агапов
ОСОБА_8
Надруковано 5 екз.:
1 - позивачу
1 - відповідачу
1 - у справу
1 - ДАГС
1 - ГСДО