Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
Іменем України
"04" квітня 2016 року Справа № 927/96/16
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Голландський корм", код ЄДРПОУ 37018799, вул. Київська, 1, с. Корделівка, Калинівський район, Вінницька область, 22445
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Придніпров"є", код ЄДРПОУ 03796815, вул. Центральна, 17, с. Малинівка, Ріпкинський район, Чернігівська область, 15043
про стягнення 51251,79 грн.
Суддя Бобров Ю.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - представник, довіреність № 6/16 від 04.01.2016,
від відповідача: не з'явився.
Товариством з обмеженою відповідальністю “Голландський корм” подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Придніпров"є” про стягнення 51251,79 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач у позовній заяві посилається, зокрема, на те, що відповідач, в порушення умов договору поставки №111/14/5 від 02.01.2014, укладеного між сторонами, свої зобов'язання не виконав, своєчасно та в повному обсязі оплату поставленого позивачем товару не здійснив, в зв'язку з чим у відповідача утворилась перед позивачем заборгованість в сумі 23456,38 грн. Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 23456,38 грн основного боргу, 13676,46 грн пені, 2859,89 грн 10% річних, 11259,06 грн інфляційних нарахувань, всього - 51251,79 грн.
Розгляд справи відкладався.
До початку розгляду справи по суті від позивача надійшла письмова заява про долучення до матеріалів справи документів та уточнення позовних вимог. В цій заяві позивач, зокрема, враховуючи уточнюючі розрахунки пені, 10% річних та інфляційних втрат, уточнює позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 51308,59 грн заборгованості, в тому числі 23456,38 грн основного боргу, 13698,28 грн пені, 2867,69 грн 10% річних та 11286,24 грн інфляційних втрат.
Суд вважає, що дана заява фактично є заявою про збільшення розміру позовних вимог.
Розглянувши заяву, суд приймає збільшення розміру позовних вимог, оскільки ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Представник позивача, присутній в судових засіданнях, підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, з урахування збільшення розміру позовних вимог.
Відповідач відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, повноважного представника в судові засідання не направив. Про причини неявки суду не відомо. Про дату, час та місце судового засідання відповідача було повідомлено належним чином. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.
Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).
Як вбачається із матеріалів справи, 02.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Голландський Корм» (Постачальник) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Придніпров'є» (Покупець) укладено договір поставки № 111/14/5 (далі - Договір) (а.с.15).
У відповідності до умов даного Договору Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - товар, продукція), а Покупець зобов'язався прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну), визначену Договором (п.1.1 Договору).
Поставці підлягає продукція, асортимент, кількість та ціна якої визначається додатками та/або видатковими накладними, які є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно з п.3.1 Договору оплата товару здійснюється Покупцем в національній грошовій одиниці України в безготівковій формі шляхом перерахування суми, належної до сплати на рахунок Постачальника в строки, що визначені умовами Додатків до цього Договору.
Відповідно до умов Додатку № 111/14/5/1 від 29.10.2014 до Договору загальна ціна товару за даним Додатком включаючи ПДВ - 14056,38 грн.
Оплата здійснюється в наступному порядку:
Покупець сплачує Постачальнику в порядку попередньої оплати )% від суми поставки, що складає 0 грн в строк до 29.10.2014. Решту суми на наступних умовах: 100% від суми поставки в строк до 28.11.2014.
Відповідно до умов Додатку № 111/14/5/2 від 26.11.2014 до Договору загальна ціна товару за даним Додатком включаючи ПДВ - 14400,00 грн.
Оплата здійснюється в наступному порядку:
Покупець сплачує Постачальнику в порядку попередньої оплати )% від суми поставки, що складає 0 грн в строк до 26.11.2014. Решту суми на наступних умовах: 100% від суми поставки в строк до 26.11.2014.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач, на виконання умов Договору, поставив відповідачу товар на загальну суму 28456,38 грн, що підтверджується видатковими накладними № 12912 від 29.10.2014 та № 14169 від 26.11.2014 (а.с.19,21).
Відповідач товар отримав, будь-яких заперечень не надав, отже враховуючи положення ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Однак, всупереч обумовленим в Договорі та його Додатках умовам і строкам оплати товару відповідач, оплату відсотків вартості поставленого товару своєчасно та в повному обсязі не здійснив, сплативши лише 5000,00 грн, що підтверджується випискою банку з особового рахунку позивача станом на 30.03.2015 (а.с.65).
Між сторонами було проведено звірку взаєморозрахунків за період з 01.01.2014 по 20.01.2016 та складено акт звірки (а.с.22), з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 23456,38 грн. Даний акт підписаний сторонами та скріплений печатками сторін.
Станом на день прийняття рішення по справі, борг відповідачем не сплачений та становить 23456,38 грн.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання, згідно зі ст.526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд вважає, що надані позивачем письмові докази доводять ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Відповідач доказів своєчасної оплати поставленого позивачем товару, як і доказів, які б спростовували викладені в позовній заяві обставини, суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню в повній сумі.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення 13698,28 грн пені за період з 26.11.2014 по 21.01.2016, 2867,69 грн 10% річних за період з 26.11.2014 по 21.01.2016 та 11286,24 грн інфляційних втрат за період з грудня 2014 року по грудень 2015 року.
Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч.3 ст.549 ЦК України, ч.6 ст.231 ГК України, ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року та ч.6 ст.232 ГК України.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п.7.2 Договору, за несвоєчасну оплату продукції Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, та відповідно до ст..625 ЦК України 10% річних від суми та за прострочення виконання грошових зобов'язань.
Сторони, відповідно до ст..259 ЦК України, домовились про те, що строк давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним Договором (п.7.6 Договору).
Крім цього, відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним Договором, здійснюється без обмеження строку (п.7.7 Договору).
Враховуючи те, що сума основного боргу не була своєчасно сплачена відповідачем, відповідно до уточнюючих розрахунків позивача, відповідачу нараховано та пред'явлено до стягнення 13698,28 грн пені за період з 26.11.2014 по 21.01.2016, 2867,69 грн 10% річних за період з 26.11.2014 по 21.01.2016 та 11286,24 грн інфляційних втрат за період з грудня 2014 року по грудень 2015 року.
Розглянувши розрахунки, беручи до уваги, що матеріалами справи підтверджено затримку виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань, суд доходить висновку про правомірність вимог позивача щодо стягнення пені, 10% річних та інфляційних втрат. Вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За таких обставин, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпров'є» (вул. Центральна, б.17, с. Малинівка, Ріпкинський район, Чернігівська область, 15043, р/р НОМЕР_1 в ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 03796815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Голландський корм» (вул. Київська, б.1, с. Корделівка, Калинівський район, Вінницька область, 22445; р/р 26009500051990 в ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_3», МФО 300614, код ЄДРПОУ 37018799) 51308,59 грн заборгованості, в тому числі 23456,38 грн основного боргу, 13698,28 грн пені, 2867,69 грн 10% річних та 11286,24 грн інфляційних втрат, та 1378,00 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 04.04.2016, на підставі ст. 85 ГПК України, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.
Повне рішення складено 08.04.2016.
Суддя Ю.М. Бобров